Постанова

від 07.06.2022 по справі 140/9521/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/9521/21 пров. № А/857/802/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Володимир-Волинської міської ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року (головуючий суддя Димарчук Т.М., м. Луцьк) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Володимир-Волинської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась в суд першої інстанції з адміністративним до Володимир-Волинської міської ради в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження Володимир-Волинського міського голови від 02.08.2021 №244-рк «Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради», поновити її на посаді начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Володимир-Волинського міського голови від 02.08.2021 №244-рк «Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради». Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради з 06.08.2021. Стягнуто з Володимир-Волинської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 87834,78 грн (вісімдесят сім тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 78 копійок) з наступним відрахуванням податків і зборів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради з 06.08.2021 та в частині стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 22771,98 грн (двадцять дві тисячі сімсот сімдесят одна гривня 98 копійок) з відрахуванням податків і зборів допущено до негайного виконання.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Володимир-Волинської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Володимир-Волинська міська рада Волинської області оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати таке рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд встановив, що ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу роботу, що підтверджується розпорядженням міського голови від 02.08.2021 №244-рк.

Разом з тим, як було встановлено судом Володимир-Волинська міська рада Волинської області прийняла рішення від 19.03.2021 №5/31 про реорганізацію відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради шляхом перетворення у відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської. Згідно з пунктом 8 вказаного рішення, відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради провести необхідну роботу, пов`язану з попередженням працівників про зміни в організації виробництва і праці відповідно до статті 32 КЗпП України та про можливе вивільнення на підставі статті 49-2 КЗпП України.

Таким чином, зі змісту вищезазначеного вбачається, що звільнення позивача зумовлене реорганізацією відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради шляхом перетворення у відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської.

При цьому, суд звернув увагу, що Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 у справі №820/4077/17 дійшов висновку, що у разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації.

Однак апелянт вважає, що судом першої інстанції було хибно застосовано посилання на дану правову позицію Верховного суду у постанові від 31.01.2019 у справі №820/4077/17. Оскільки відділ з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, що був реорганізований, не був структурним підрозділом юридичної особи, а самостійною юридичною особою.

Далі суд, згідно мотивувальної частини рішення зазначає, що у структурі апарату Володимир-Волинської міської ради у період з 14.04.2021 по 05.08.2021 була наявна досить велика кількість вакантних посад, що підтверджується листом відповідача від 10.11.2021 №2427/1-21/2-21, у тому числі і посада начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення з 27.05.2021 по 05.07.2021, яка не була запропонована позивачу.

Разом з тим, згідно попередження від 14.04.2021 №40/1-3.28 позивачу було запропоновано лише одну посаду головного спеціаліста відділу культури і мистецтв управління з гуманітарних питань виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, яка не є рівнозначною посаді, яку обіймала позивач, оскільки головний спеціаліст відділу має значно нижчий розмір посадового окладу.

Доказів пропонування інших посад, які були вакантними у відповідача або з`явилися після попередження про наступне звільнення відповідач не надав, як і не навів необхідного обґрунтування щодо не прийняття рішення про її переведення до реорганізованого відділу.

З цього приводу апелянт зазначає, що згідно положень чинного трудового законодавства роботодавець не зобов`язаний пропонувати абсолютно всі вакантні робочі місця працівнику, який підлягає вивільненню, незалежно від його спеціальності та кваліфікації, у разі, якщо останній уже відмовився від запропонованої йому посади.

Виходячи з нормативного тлумачення частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації.

Рішенням Володимир-Волинської міської ради №4/6 від 26.01.2021 «Про затвердження структури апарату ради та виконавчих органів Володимир-Волинської міської ради» затверджено структуру апарату ради та виконавчих органів Володимир-Волинської міської ради в кількості 146,5 штатних одиниць.

Відповідно до даного рішення, згідно додатку, у складі структури апарату ради та виконавчих органів Володимир-Волинської міської ради було утворено відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради у кількості трьох штатних одиниць.

Рішенням Володимир-Волинської міської ради «Про реорганізацію відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир- Волинської міської ради» №5/31 від 19.03.2021 прийнято рішення згідно п.1 реорганізовано відділ з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (ЄДРПОУ 42721020), місцезнаходження: 44700, м. Володимир-Волинський, вул. Павлова, 20 шляхом перетворення в відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, відповідно до чинного законодавства.

Також, згідно даного рішення, а саме п.4 утворено комісію з реорганізації юридичної особи - відділ з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради та затверджено її персональний склад.

Рішенням Володимир-Волинської міської ради «Про внесення змін до рішення Володимир-Волинської міської ради «Про реорганізацію відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради» від 19.03.2021 №5/31» №6/8 від 02.04.2021р були внесені зміни до рішення №5/31 від 19.03.2021р «Про реорганізацію відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради», яким п.4 викладено в новій редакції: п.4 утворити комісію з реорганізації відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, до складу якої включити представників виконавчих органів Володимир-Волинської міської ради. Уповноважити міського голову (Пальонка І.А.) від імені Володимир-Волинської міської ради затвердити своїм розпорядженням персональний склад цієї комісії.

Розпорядженням міського голови №97р від 05.04.2021 «Про персональний склад комісії з реорганізації відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради» у зв`язку із кадровими змінами та відповідно до рішення Володимир-Волинської міської ради восьмого скликання від 19 березня 2021 року №5/31 «Про реорганізацію відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради» зі змінами та доповненнями затверджено персональний склад комісії з реорганізації згідно додатку.

04.06.2021 рішенням Володимир-Волинської міської ради №7/35 «Про затвердження передавального акту з реорганізації відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради» було затверджено передавальний акт правонаступництва щодо майна, усіх прав та обов`язків, складений комісією по реорганізації шляхом перетворення відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради у відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (код ЄДРПОУ 42721020).

11.08.2021 відомості про реорганізацію відділу охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, підстава - рішення Володимир-Волинської міської ради №5/31 від 19.03.2021. А також, внесені відомості про реєстрацію відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради та про зміну керівника з 10.08.2021 - ОСОБА_2 , начальник.

На підставі розпорядження міського голови №52-рк від 07.04.2021 «Про попередження працівників відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради», враховуючи рішення Володимир-Волинської міської ради восьмого скликання №5/31 «Про реорганізацію відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради» від 19.03.2021 року Позивача ОСОБА_1 було попереджено, що її посада у відділі з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради підлягає скороченню.

Одночасно вищезазначеним попередженням позивачу було запропоновано зайняти вакантну посаду відповідно до її спеціальності та кваліфікації - головного спеціаліста відділу культури і мистецтв управління з гуманітарних питань виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради.

З даним попередженням та його змістом ОСОБА_1 була ознайомлена 14 квітня 2021 року

Згідно додатку №1 до розпорядження міського голови №52-рк від 07.04.2021, а саме листа особистого ознайомлення з розпорядженням ОСОБА_1 була ознайомлена зі змістом даного розпорядження та відповідно його додатків, оскільки останні є його невід`ємною частиною. Факт ознайомлення підтверджується зазначеною датою в листі особистого ознайомлення, а саме 14.04.2021, а також особистим підписом позивача.

Нормою ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках, зокрема змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Виходячи зі змісту ст. 40 ч. 1 п. 1 КЗпП України, реорганізація підприємства, установи, організації є самостійною підставою до припинення трудового договору з працівником.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Встановлена законодавством можливість ліквідації (реорганізації) установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується (реорганізується), не виключає, а включає зобов`язання роботодавця по працевлаштуванню працівників ліквідованої (реорганізованої) установи.

Апелянт вважає, що зобов`язання по працевлаштуванню Позивача були виконані, оскільки їй була запропонована посада головного спеціаліста відділу культури і мистецтв управління з гуманітарних питань виконавчого комітету міської ради, тобто трудові гарантії Позивача, як працівника порушені не були.

Чинним законодавством не передбачений обов`язок роботодавця запропонувати будь-яку роботу працівнику незалежно від його професії та спеціальності у кожній новій юридичній особі, які були утворені внаслідок реорганізації виконавчих органів міської ради. Оскільки посади начальників відділів та управлінь виконавчого комітету міської ради вимагали наявності спеціальних знань та наявності відповідної освіти. Отже посилання Позивача, на те що ОСОБА_1 не було запропоновано в новоутворених виконавчих органах міської ради керівну посаду, а відтак Володимир-Волинською міською радою не було дотримано принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації є таким, що не ґрунтується на положеннях законодавства.

Згідно розпорядження міського голови «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад у апараті ради та органах виконавчого комітету міської ради» № 37-рк від 09.03.2021 на посади начальника відділу з питань кадрової роботи, начальника відділу міжнародної діяльності та туризму, начальника відділу звґязків з громадськістю та засобами масової інформації, начальника відділу економічного розвитку, проектної діяльності та інвестицій, начальника відділу з питань праці, начальника управління з гуманітарних питань, начальника відділу освіти управління з гуманітарних питань, начальника відділу молодіжної політики та спорту управління з гуманітарних питань, начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення, начальника управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів, начальника відділу-головного архітектора відділу містобудування та архітектури управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів, начальника відділу комунальної власності управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів, начальника відділу земельних та природних ресурсів управління містобудування, архітектури та комунальних ресурсів, начальника управління інфраструктури, заступника начальника управління інфраструктури, начальника відділу капітального будівництва управління інфраструктури, начальника відділу житлово- комунального господарства, благоустрою та екології управління інфраструктури, начальника управління «Центр надання адміністративних послуг», заступника начальника управління «Центр надання адміністративних послуг», начальника відділу ведення реєстру територіальної громади та паспортних послуг управління «Центр надання адміністративних послуг», начальника відділу надання адміністративних послуг управління «Центр надання адміністративних послуг», начальник управління бюджету та фінансів, начальника управління соціальної політики, заступника начальника управління соціальної політики були оголошені конкурси.

Відтак, на час попередження 14.04.2021 позивача про скорочення її посади та наступне вивільнення, на згадані вище керівні посади, які як стверджує позивач не були їй запропоновані, було оголошено конкурси, а тому переведення ОСОБА_1 на одну із таких посад суперечило б діючому законодавству, зокрема абзацом 6 статті 10 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

У рішенні суду також зазначається, що в певний період часу вакантною була посада начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради, відтак суд зазначив, що у відповідача була реальна можливість перевести її на дану посаду.

З цього приводу апелянт зазначає, що згідно згаданого вище розпорядження міського голови №37-рк від 09.03.2021 «Про оголошення конкурсу на заміщення вакантних посад у структурі апарату ради та виконавчих органів Володимир-Волинської міської ради» було оголошено конкурс на заміщення цілого ряду, зазначених вище вакантних посад, в тому числі начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради.

09.04.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява з проханням допустити її до участі в конкурсі на зайняття вакантної посади начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради. Позивач виступала учасником даного конкурсного відбору та останню було допущено до процедури конкурсного відбору. Однак у день проведення конкурсу 21.05.2021 від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що вона відмовляється брати участь в конкурсі на заміщення вакантної посади начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради.

Розпорядженням міського голови від 21.05.2021 №78-рк «Про проведення конкурсу на заміщення вакантної посади у виконавчому органі міської ради» у зв`язку із тим, що конкурс на заміщення вакантної посади начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради не відбувся через відсутність достатньої кількості учасників та відмови від участі у конкурсі кандидата на дану посаду, відповідно до протоколу від 21.05.2021 та подання голови конкурсної комісії про повторне оголошення конкурсу на заміщення вакантної посади від 21.05.2021, оголошено повторно конкурс на заміщення вакантної посади начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради.

26.06.2021 від ОСОБА_1 повторно надійшла заява з проханням допустити її до участі в конкурсі на заміщення вакантної посади начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради. Однак в день проведення конкурсу 05.07.2021 позивач на нього не з`явилася.

Тобто, до дати попередження 14.04.2021 позивачем самостійно було прийнято рішення про участь в конкурсному відборі, з метою зайняття посади начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради.

Зазначені вище твердження підтверджують той факт, що посада начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради в період з 14.04.2021 (дня попередження позивача) до 05.08.2021 (дня звільнення) не була вакантною в розумінні законодавства.

Станом на сьогодні, на посаду начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради згідно розпорядження міського голови №252-рк від 10.08.2021 «Про призначення ОСОБА_2 начальником відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету міської ради», відповідно до подання конкурсної комісії на заміщення вакантних посад у виконавчих органах міської ради від 08.07.2021 призначено ОСОБА_2 з 10 серпня 2021 року, як такого, що пройшов конкурсний відбір.

Також, позивачем були подані заяви від 09.04.2021 про участь в конкурсах на зайняття вакантних посад: начальника відділу надання адміністративних послуг Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету міської ради а також начальника відділу ведення реєстру територіальної громади та паспортних послуг Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету міської ради.

На жоден із зазначених вище конкурсних відборів позивач не з`явилася.

Також, Володимир-Волинська міська рада вважає, що рішення Волинського окружного адміністративного суду вплинуло на законні права та інтереси юридичної особи, яка не брала участь у даній справі - Відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (ЄДРПОУ 42721020).

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що розпорядженням Володимир-Волинського міського голови від 02.11.2020 №55-рк ОСОБА_1 призначено з 03.11.2020 на посаду начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради, за згодою, по переводу.

Відповідно до рішення Володимир-Волинської міської ради Волинської області від 19.03.2021 №5/31 міська рада вирішила реорганізувати відділ з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради шляхом перетворення в відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, відповідно до чинного законодавства. Відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради вважати правонаступником всього майна, прав та обов`язків відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради.

Згвдно попередження від 14.04.2021 №40/1-3.28 позивача попереджено, що її посада у відділі з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради підлягає скороченню. Одночасно позивачу запропоновано зайняти вакантну посаду головного спеціаліста відділу культури і мистецтв управління з гуманітарних питань виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради.

Згідно з розпорядженням від 02.08.2021 №244-рк ОСОБА_1 з 05.08.2021 звільнено з посади начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради у зв`язку із скороченням штату працівників і відмовою від переведення на іншу роботу пункт 1 статті 40 КЗпП.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 КЗпП України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Статтею 42 КЗпП України визначено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частинами першою-третьою статті 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Суд правильно вказав, що власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

У даній спірній ситуації, судом першої інстанції з`овано, що ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України у зв`язку з скороченням штату працівників та відмовою від переведення на іншу роботу, що підтверджується розпорядженням міського голови від 02.08.2021 №244-рк.

Разом з тим, Володимир-Волинська міська рада Волинської області прийняла рішення від 19.03.2021 №5/31 про реорганізацію відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради шляхом перетворення у відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської. Згідно з пунктом 8 вказаного рішення, відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради провести необхідну роботу, пов`язану з попередженням працівників про зміни в організації виробництва і праці відповідно до статті 32 КЗпП України та про можливе вивільнення на підставі статті 49-2 КЗпП України.

З огляду на це, суд правильно зауважив, що звільнення позивача зумовлене реорганізацією відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради шляхом перетворення у відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської.

При цьому, суд підставно звернув увагу, що Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 у справі №820/4077/17 дійшов висновку, що у разі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший або при його перепрофілюванні звільнення з публічної служби, зміна її істотних умов можуть мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності чи штату працівників, змінами в їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями тощо. Саме по собі перетворення одного структурного підрозділу юридичної особи публічного права в інший без скорочення штату не може бути підставою для звільнення з публічної служби чи зміни істотних умов її проходження. Скорочення штату встановлюється шляхом порівняння штатних розписів цієї юридичної особи до і після її реорганізації.

Зміна найменування бюджетної установи, її структури та штатного розпису є її реорганізацією. В юридичній практиці така форма реорганізації називається перетворенням.

При цьому, переведення працівників з однієї посади на іншу чи з одного структурного підрозділу до іншого здійснюється у разі, якщо діяльність бюджетної установи не припиняється, але змінюються її повноваження, структура чи штатний розпис, тобто проводяться організаційно-штатні заходи, реорганізація.

Відповідно до Положення про відділ з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради безпосереднє керівництво відділом здійснює начальник. У Положенні про відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради також вказано про те, що відділ очолює начальник. Тобто, і у відділі з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради і у відділі охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради посада начальник відділу була передбачена, та скороченню під час реорганізації відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради не підлягала. При цьому кількість штатних одиниць у реорганізованому відділі, у якому працював позивач, залишилася незмінною. Дана обставина підтверджується додатком до рішення Володимир-Волинської міської ради від 26.01.2021 №4/6 про затвердження структури апарату ради та органів виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради (а.с.27) та копією графіку відпусток працівників відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради на 2021 рік (а.с.166), у яких міститься інформація про штатну чисельність працівників у вказаних відділах у кількості 3 осіб.

Тобто, фактичного скорочення штату працівників, як необхідної підстави для дострокового звільнення позивача з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП не відбулось. Доказів протилежного відповідач не надав.

При цьому суд вірно вказав, що частиною четвертою статті 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України). Перетворення відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради у відділ охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, не вплинула на штатну чисельність відділу, у якому працювала позивач.

Крім того, суд правильно звернув увагу на те, що однією з правових гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Одночасно з цим, власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Тобто роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Обов`язок із працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №807/3588/14, від 27.05.2020 у справі №813/1715/16 та інших.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, Верховний Суд звертав увагу на обов`язок суду з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення (постанови від 09.04.2020 у справі №182/1670/18, від 01.04.2020 у справі № 683/1084/17 та інші).

Тож у випадку фактичного скорочення займаної працівником посади йому має бути запропонована рівноцінна посада, передбачена новим штатним розписом, а в разі, якщо на таку посаду претендують також інші працівники, роботодавець зобов`язаний провести порівняльний аналіз продуктивності їхньої праці і кваліфікації з метою визначення працівника, який має переважне право на залишення на роботі, як це передбачено частиною першою статті 42 КЗпП України.

У процесі цього аналізу, як правило, враховуються такі обставини, як: наявність відповідної освіти, післядипломної освіти, документів про підвищення кваліфікації, відсутність дисциплінарних стягнень, наявність заохочень за успіхи в роботі, отримання премій за виконання особливо важливих робіт, відсутність прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, тривалої тимчасової непрацездатності, зауважень з боку адміністрації щодо строків і якості виконуваних завдань, обсяги виконуваних робіт тощо.

Інша вакантна робота, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації і досвіду пропонується в разі відсутності рівноцінної посади.

Рівень кваліфікації визначається в залежності від освіти працівника та здобутих ним навичок під час виконання робіт за певною спеціальністю, а продуктивність праці вимірюється певними виробничими (службовими) показниками.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Тобто, у першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. І лише за умови встановлення, що у всіх працівників є рівні умови продуктивності праці і кваліфікації, можна аналізувати, хто з них має переважне право на залишення на роботі згідно з частиною другою статті 42 КЗпП.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.02.2018 та від 08.07.2020 у справі 2а-9821/11/2670, від 11.07.2018 у справі №816/1232/17, від 15.05.2020 у справі №П/811/2408/15, від 09.07.2020 у справі № 809/2894/13-a та інших.

Судом першої інстанції з`ясовано, що у структурі апарату Володимир-Волинської міської ради у період з 14.04.2021 по 05.08.2021 була наявна досить велика кількість вакантних посад, що підтверджується листом відповідача від 10.11.2021 №2427/1-21/2-21, у тому числі і посада начальника відділу охорони здоров`я та медичного забезпечення з 27.05.2021 по 05.07.2021, яка не була запропонована позивачу. Разом з тим, згідно попередження від 14.04.2021 №40/1-3.28 позивачу було запропоновано лише одну посаду головного спеціаліста відділу культури і мистецтв управління з гуманітарних питань виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради, яка не є рівнозначною посаді, яку обіймала позивач, оскільки головний спеціаліст відділу має значно нижчий розмір посадового окладу. Доказів пропонування інших посад, які були вакантними у відповідача або з`явилися після попередження про наступне звільнення відповідач не надав, як і не навів необхідного обґрунтування щодо не прийняття рішення про її переведення до реорганізованого відділу.

Отже, відповідач при звільненні позивача діяв необ`єктивно, упереджено, нерозсудливо, не дотримався порядку звільнення працівників, передбаченого КЗпП України, що призвело до порушення трудових прав та гарантій позивача.

З огляду на вказане, суд першої інстанції підставно вважав, що відповідач при звільненні позивача порушив норми трудового законодавства та вчинив дії, які не вказують на добросовісність та розсудливість при реалізації своїх повноважень, що покликані забезпечити захист трудових прав працівників під час проведення реорганізаційних заходів, пов`язаних зі скороченням штату та змінами в організації праці, а відтак оспорюване розпорядження Володимир-Волинського міського голови від 02.08.2021 №244-рк «Про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету міської ради» є протиправним та підлягає скасуванню.

Також, судом правильно враховано, що відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи висновок суду про протиправність оскарженого розпорядження, суд дійшов вірного висновку, що позивача необхідно поновити на посаді начальника відділу з питань охорони здоров`я виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради з 06.08.2021.

Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Колегія суддів, погоджується з проведеним судом першої інстанції обрахунком розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 87834,78 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000 грн суд першої інстанції правильно виходив з того, сам факт визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень не є безумовною і достатньою підставою для стягнення з нього моральної шкоди. У кожному випадку позивач повинен обґрунтувати заподіяння йому такої шкоди, зокрема пояснити, що саме спричинило йому моральні страждання і в чому проявляється їхній взаємозв`язок з протиправними діями відповідача.

Наведені у позовній заяві аргументи не містять інформації про те, що саме дії відповідача позбавили її можливості користуватись передбаченими статями 43, 49 Конституції України правом на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло, належне лікування, що в подальшому призвело до моральних страждань і вимагає додаткових зусиль для організації життя. Відсутні доводи про причинно-наслідковий зв`язок між діями Володимир-Волинської міської ради та спричиненням ОСОБА_1 моральних страждань. Крім того, позивач не подала доказів на підтвердження моральної шкоди, а із позовної заяви не вбачається, чому саме позивач обрахувала свою моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн, а не в іншому розмірі.

Також, суд колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно, з урахуванням вимог статті 134 та 139 КАС України вирішено питання розподілу судових витрат.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Володимир-Волинської міської ради залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року по справі 140/9521/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М. А. Пліш судді О. М. Гінда В. В. Ніколін