ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 червня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/1929/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Кріля В.Я.,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТМА"
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Шапран В.В., судді - Буравльов С.І., Андрієнко В.В.)
від 30.11.2021,
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТМА"
про стягнення частки в статутному капіталі та прибутку (дивідендів)
В С Т А Н О В И В:
у лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ фірма "ТМА" про стягнення грошових коштів у сумі 224 994,28 грн, що становить 16,30% статутного капіталу відповідача; стягнення ринкової вартості майна ТОВ фірма "ТМА" пропорційно частці у статутному капіталі відповідача станом на момент виходу позивача з товариства; стягнення частини прибутку (дивідендів), одержаного ТОВ фірма "ТМА" за період з 01.01.2017 по 28.12.2017 та за 4 квартал 2016 року; стягнення 3% річних та інфляційних втрат за весь період прострочення сплати заборгованості.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ТОВ фірма "ТМА" на користь позивача 3 501 236,00 грн боргу, 14 100,87 грн 3% річних та 35 012,36 грн інфляційних втрат.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 скасовано частково та ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ фірма "ТМА" на користь ОСОБА_1 248 214,80 грн боргу, 999,66 грн 3% річних, 3 748,03 грн інфляційних втрат.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ фірми "ТМА" 187 358,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в апеляційному суді.
У грудні 2021 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, а рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 залишити в силі.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми його витрат на професійну правнича допомогу у суді касаційної інстанції у розмірі 150 000,00 грн. Посилаючись на ст. 129 ГПК України зазначив, що докази таких витрат будуть подані суду впродовж п`яти днів після ухвалення рішення Верховним Судом.
Постановою Верховного Суду від 18.05.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 залишено без змін.
19.05.2022 ТОВ фірма «ТМА» подала до Верховного Суду докази на підтвердження понесення таких витрат, як того вимагає ч. 8 ст. 129 ГПК України.
27.05.2022 від ОСОБА_1 до касаційного суду надійшло клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у якій позивач вважає обґрунтованим та реальним розмір витрат відповідача на правничу допомогу в сумі 45 000,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, додані останніми документи на підтвердження понесення цих витрат, Верховний Суд вважає, що заяву ТОВ фірма «ТМА» необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції на суму 150 000,00 грн ТОВ фірма «ТМА» надало копії договору про надання правової допомоги № 4 від 06.01.2022, звіту до договору про надання юридичних послуг, акта надання послуг, відповідно до яких заявлені до стягнення з позивача 150 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу складаються з:
- аналіз поданої касаційної скарги, аналіз актуальної судової практики та співставлення з зазначеними в касаційній скарзі рішеннями судів. Формування правової позиції у праві та консультування довірителя щодо позиції по поданій скарзі (7 год);
- підготовка та подання заперечень щодо відкриття касаційного провадження у справі (5 год);
- аналіз заяви про усунення недоліків касаційної скарги, консультування довірителя щодо позиції щодо поданої заяви (3 год);
- написання відзиву на касаційну скаргу (7,5 год);
- направлення відзиву на касаційну скаргу сторонам у справі та до суду (2 год);
- участь в судовому засіданні в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду; консультування довірителя щодо прийнятого судом рішення (1,5 год);
- формування звіту про надану правову допомогу. Написання заяви про прийняття додаткового рішення у справі, і її направлення сторонам та подання до суду (4 год). Всього: 30 год.
Відповідно до договору про надання правової допомоги № 4 від 06.01.2022 (п. 1.2) Адвокатське об`єднання "Ювіто" зобов`язується надати ТОВ фірма "ТМА" послуги щодо здійснення повного супроводження та ведення справи №910/1929/19 в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що вартість послуг (правової допомоги) об`єднання за цим договором фіксується сторонами в акті виконаних робіт за фактом їх надання, а саме за фактом прийняття судом рішення у справі. Замовник має право вимагати від об`єднання звіту про виконану роботу. Сторони погодили вартість правової допомоги за договором: 150 000,00 грн за всі послуги, що будуть надані в рамках договору та його предмету.
При цьому, зі змісту п. 5.2 договору також вбачається, що акт приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг підписується сторонами не пізніше 5 (п`ятого) робочого дня за днем надання послуг.
Матеріалами справи підтверджується надання АО "Ювіто" послуг з правничої допомоги ТОВ фірма «ТМА». Зокрема, адвокат АО "Ювіто" приймав участь в судовому засіданні Верховного Суду 18.05.2022, підготував відзив на касаційну скаргу, заяву про надання доказів понесених витрат на правничу допомогу, заперечення проти відкриття касаційного провадження.
Проте, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Верховний Суд встановив, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, наданий відповідачем звіт до договору про надання юридичних послуг, складений 19.05.2022 Адвокатським об`єднанням "Ювіто", містить опис наданих об`єднанням послуг з правової допомоги та кількість витраченого адвокатом часу. За надані послуги з правової допомоги відповідачу в акті надання послуг № 15 від 18.05.2022 встановлено фіксовану суму гонорару в розмірі 150 000,00 грн.
При цьому в указаному звіті не зазначена вартість кожної з наданих послуг та здійснених адвокатом витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте зазначено загальна кількість витраченого часу 30 годин, загальна вартість яких зазначена відповідачем в сумі 150 000,00 грн, що дає підстави до висновку про узгоджену Адвокатським об`єднанням "Ювіто" та ТОВ фірма «ТМА» вартість години роботи адвоката в сумі 5000,00 грн за 1 годину роботи.
Разом з тим акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Так, у наданому відповідачем звіті зазначено окремо такі види робіт: аналіз поданої касаційної скарги, аналіз актуальної судової практики та співставлення з зазначеними в касаційній скарзі рішеннями судів, формування правової позиції у праві, аналіз заяви про усунення недоліків касаційної скарги; направлення відзиву на касаційну скаргу сторонам у справі та до суду. На переконання колегії суддів вказані види послуг, які зазначені відповідачем окремо є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як "підготовка відзиву на касаційну скаргу".
У звіті до договору про надання юридичних послуг, відображено такий вид правової допомоги «як участь в судовому засіданні в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, консультування довірителя щодо прийнятого судом рішення» тривалістю 1,5 год., разом з цим судове засідання у Верховному Суді 18.05.2022 тривало 20 хв. (10:23 - 10:43).
Колегія суддів з приводу цих адвокатських послуг зазначає, що позиції, як позивача так і відповідача не змінювалися з першої інстанції і відзив на касаційну скаргу аргументовані подібними доводами, що і подані відповідачем пояснення, відзив та апеляційна скарга у суді першої та апеляційних інстанцій.
З огляду на складність справи, наданий адвокатом обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених ТОВ фірм «ТМА» витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 150 000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі, а їх стягнення з позивача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат.
Враховуючи наведене, оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат та аргументи клопотання Потельчака В.А. про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, Верховний Суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати ТОВ фірма «ТМА» на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді касаційної інстанції підлягають розподілу частково у сумі 26 666,66 грн (підготовка та подання заперечень щодо відкриття касаційного провадження у справі - 1 год.; підготовка відзиву на касаційну скаргу - 3 год.; підготовка звіту про надану правову допомогу та заяви про прийняття додаткового рішення у справі - 1 год.; участь в судовому засіданні у Верховному Суді 18.05.2022 - 20 хв. Всього 5 год. 20 хв. * 5000,00 грн = 26 666,66 грн).
Такий розмір відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру і ці витрати є співрозмірні з виконаною роботою у суді касаційної інстанції.
При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції Верховний Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що за результатами розгляду справи позов задоволено частково (заявлено до стягнення 3 501 236,00 грн боргу, 380 755,03 грн інфляційних втрат та 119 425,72 грн 3% річних, всього 4 001 416,75 грн. Апеляційним судом задоволено стягнення 248 214,80 грн боргу, 999,66 грн 3% річних, 3 748,03 грн інфляційних втрат, всього 252 962,49 грн. Відмовлено у стягненні 93,67 % від ціни позову), витрати відповідача - ТОВ Фірми "ТМА" на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанцій відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача - ОСОБА_1 у сумі 24 978,66 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В:
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТМА" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/1929/19 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТМА" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 31, код ЄДРПОУ 25640097) 24 978,66 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л. Стратієнко
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.05.2022 |
Оприлюднено | 24.06.2022 |
Номер документу | 104688781 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Стратієнко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні