Рішення

від 01.06.2022 по справі 756/8868/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02.06.2022 Справа № 756/8868/21

унікальний № 756/8868/21

провадження № 2/756/881/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2022 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Луценко О.М.,

при секретарі Гриненко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю т а поділ спільного сумісного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя.

В обгрунтування позовних вимог вказав, що з 22.11.2008 року перебував в шлюбі з відповідачкою. Шлюб зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1375, свідоцтво про укладення шлюбу - серія НОМЕР_1 .

Користуючись своїм правом, звернувся до суду із позовом про визнання майна особистою приватною власністю, а саме: земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:78:403:0005, площею 0,0998 га для дачного будівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347112380000 та дачного будинку, площею 334,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347863980000).

Просив суд визнати спільною сумісною власністю подружжя: квартиру, загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що складається з 2-х кімнат, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1264262780000)та в порядку поділу майна подружжя визнати за позивачем право власності на 1/2 частку квартири, загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що складається з 2-х кімнат, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1264262780000).

Також в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути із відповідача на свою користь грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля TOYOTA RAV4, червоного кольору, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1987 куб.см., кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 в сумі 420405,00 грн., замість своєї частки у праві спільної сумісної власності на даний транспортний засіб.

Відповідачем подано зустрічний позов про поділ майна подружжя.

В обгрунтування позовних вимог за зустрічним позовом відповідач просив визнати об`єктами спільної сумісної власності дачний будинок площею 334.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира загальною площею 90.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; легковий автомобіль Toyota RAV4. кузов № НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 ; грошові кошти в розмірі 40 000 (сорок тисяч) доларів США.

Здійснити розподіл манна, що є спільною сумісною власністю позивача та відповідача.

Визнати за позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) право власності на дачний будинок площею 334.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та і грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США.

Визнати за відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) право власності на квартиру загальною площею 90.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; легковий автомобіль Toyota RAV4. кузов № НОМЕР_2 державний номерний знак НОМЕР_3 ; грошові кошти у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) доларів США.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Шевченко О.М., за первісним позовом позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом адвокат Москаленко А. С. щодо первісних позовних вимог заперечив, вказав , що майно, яке заявлено в первісному та зустрічному позовах є спільною сумісною власністю подружжя. Свої позовні вимоги за зустрічним позовом, підтримавв повному обсязі та просивїх задовольнити.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 суду показав показала, що знає позивача з моменту укладення договору на будівництво дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це будівництво здійснювалось силами будівельної організації ТОВ «Еко Хаус», де він був на той час директором. Будівництво вищевказаного будинку фактично було здійснено в період з 12.03.2007 року по 02.06.2008 року та завершилось актом приймання-передачі будинку до договору підряду від 02.06.2008 року. Всі будівельні роботи погоджувались особисто тільки з позивачем. Розрахунок за проведені будівельні роботи також було здійснено особисто позивачем. Введення в експлуатацію збудованого будинку затрималось через смерть відповідного виконавця, внаслідок чого було втрачено частину документів. В період проведення будівельних робіт Відповідачки разом з позивачем не було. Вона з`явилась вже у побудованому будинку в пізніший період після серпня 2008 року, так як після завершення робіт ще часто заходив до позивача, оскільки за його рекомендацією почав будувати аналогічний будинок для його сусіда.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показала, що вона знайома із відповідачкою із 1999 року, так як вона була вчителем музики у її дочки. Познайомила позивача як свого друга із відповідачкою на сімейному святі в честь отримання атестату своєю дочкою в другій половині червня 2008 року. Зазначила, що друга зустріч позивача і відповідачки відбулась у позивача вдома в серпні 2008 року, куди свідок також запросила і відповідачку. Їй відомо, що будівництво дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 здійснювалось позивачем, оскільки він неодразово в цей період запрошував її з чоловіком як друзів сім`ї до себе на відпочинок в ході його проведення. З її слів будівництво було фактично завершено в кінці травня-на початку червня 2008 року.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду показав, що знайомий з позивачем із 2007 року, оскільки проживає навпроти його будинку в КДТ «Чорнобилець», АДРЕСА_3 . Зазначив, що метою знайомства стало спільне узгодження будівельних робіт на ділянці позивача, що примикає до його будинку. Вказав, що часто заходив вгості і був свідком процесу будівництва будинку позивача, яке було повністю завершене до кінця першої половини червня 2008 року. Вказав, що відповідачка участі у цьому будівництві не приймала і під час його проведення її ніколи тут не було. Вперше зустрів відповідачку в будинку позивача на початку осені 2008 року.

Заслухавши доводи сторін, свідків, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив таке.

Судом достовірно встановлено, що сторони, позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбу з 22.11.2008 року, який станом на час судового розгляду розірвано за рішенням Облонського районного суду міста Києва від 30.06.2021 р. у справі 756/7816/21.

Як стверджує позивач, в період шлюбу з відповідачем набуто таке нерухоме майно:

- автомобіль TOYOTA RAV4, червоного кольору, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1987 куб.см., кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 . Право

Право власності на автомобіль зареєстровано 16.02.2019 року за ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .

Вартість цього нерухомого майна складає 840 810 (вісімсот сорок тисяч вісімсот десять) гривень згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 28 травня 2021 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61 Сімейного кодексу України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з статтею 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 Сімейного кодексу України).

Разом з тим, не дивлячись що формальна реєстрація права власності відбулась у 2014 році, я набув наступне майно за особисті кошти, яке належить мені на праві особистої власності як набуте до шлюбу, а саме:

- земельна ділянка, кадастровий номер 8000000000:78:403:0005, площею 0,0998 га для дачного будівництва знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347112380000).

Право власності на цю земельну ділянку зареєстроване 24.04.2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Іченською Мар`яною Сергіївною за ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: 04-7-01543, виданого 10.04.2007 року Головне управління земельних ресурсів КМДА виданого на відставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 вересня 2006 року № 3118 (ВЕВ № 541639), повідченого приватним нотаріусом КМНО Тодорович О.Л. цього ж дня.

Витяг з Державного реестру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 20925071 від 24.04.2014 року.

Вартість цього нерухомого майна складає 2 745 000,00 грн. (два мільйони сімсот сорок п`ять тисяч) гривень згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 28 травня 2021 року.

- дачний будинок, площею 334,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347863980000).

Право власності на цей дачний будинок зареєстроване зареєстроване 25.04.2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Іченська Мар`яною Сергіївною за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_5 , виданого 25.04.2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції в місті Києві.

Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 20967381 від 25.04.2014 року.

Вартість цього нерухомого майна складає 8 369 423 (вісім мільйонів триста шістдесят дев`ять тисяч чотириста двадцять три) гривні 00 копійок гривень згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 28 травня 2021 року.

- квартира, загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що складається з 2-х кімнат, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1264262780000).

Право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 приватним нотаріусом КМНО Вепрейчук Оксаною Іванівною, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1675 від 16.06.2017 року, видавник: ОСОБА_6 .

Вартість цього нерухомого майна складає 6 997 699 (шість мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч шістсот дев`яносто дев`ять) гривень 00 копійок згідно висновку про вартість об`єкта оцінки від 28 травня 2021 року.

Представник відповідача (позивач за зустрічним позовом) у судовому засіданні стверджувала, що під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі позивачем (Відповідачем за зустрічним позовом) набули у власність певне майно, яке становить спільну сумісну власність та підлягає поділу.

Вказане майно становить: дачний будинок площею 334.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира загальною площею 90.9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; легковий автомобіль Toyota RAV4. державний номерний знак НОМЕР_3 ; грошові кошти.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності є непорушним.

Положеннями ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

З метою збереження балансу інтересів подружжя, дотримуючись принципів добросовісності, розумності і справедливості СК України містить винятки із загального правила.

Зокрема, відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею/ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй/йому особисто.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України.

Так, за змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Виходячи з наведеного для правильного застосування статті 60 СК України та визнання майна спільною сумісною власністю суд повинен установити не тільки факт набуття цього майна за час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Так, частиною шостою ст.57 СК України визначено, що суд може визнати особистою приватною власністю дружини (чоловіка) майно, набуте нею (ним) за час їхнього окремого проживання у зв`язку з фактичним припиненням шлюбних відносин.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21.12.2007 року, не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто.

Як було вже вказано в позові, дачний будинок, площею 334,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347863980000) було збудовано на земельній ділянці, кадастровий номер 8000000000:78:403:0005, площею 0,0998 га для дачного будівництва знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347112380000).

Право власності на цю земельну ділянку зареєстроване 24.04.2014 року Державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Іченською Мар`яною Сергіївною за ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку, серія та номер: 04-7-01543, виданого 10.04.2007 року Головне управління земельних ресурсів КМДА виданого на відставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 вересня 2006 року № 3118 (ВЕВ № 541639), повідченого приватним нотаріусом КМНО Тодорович О.Л. цього ж дня.

Отже вищевказана земельна ділянка набута позивачем до укладення шлюбу на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 вересня 2006 року № 3118 (ВЕВ № 541639), повідченого приватним нотаріусом КМНО Тодорович О.Л. цього ж дня, що засвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку, серія та номер: 04-7-01543, виданого 10.04.2007 року Головне управління земельних ресурсів КМДА та є особистою власністю позивача.

На цій земельній ділянці позивач за власні кошти збудував дачний будинок. Право власності на дачний будинок, площею 334,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347863980000), було зареєстроване за позивачем 25.04.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Завершення будівництва Дачного будинку до укладення шлюбу з відповідачем за особисті кошти позивача підтверджується наступними документами:

1) Дачний будинок, площею 334,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347863980000) згідно декларації про готовність об`єкта до експлуатації №КВ 182133190747 від 15.11.2013 року був збудований позивачем у 2008 році (02.06.2008 року) за особисті кошти.

2) Згідно технічного паспорта, який було виготовлено ТОВ «БК «Сімплекс-Сіті», також факт завершення будівництва дачного будинку було вказано у 2008 році (02.06.2008 року).

3) Фактичний період будівництва та момент завершення будівництва Позивачем цього будинку за особисті кошти з 12.03.2007 року по 02.06.2008 року до укладення шлюбу підтверджується Актом приймання-передачі будинку до договору підряду №1203-07 від 02.06.2008 року, який підписано між ним, як замовником будівництва, та ТОВ «Еко Хаус» (код ЄДРПОУ 34091331), як підрядником.

Відповідно до цього акту Підрядник відповідно до договору № 1203-07 від 12.03.2007 року, укладеного Сторонами, передав, а Замовник (позивач) отримав 02.06.2008 року об`єкт завершеного будівництва, а саме будинок з повним комплектом чистового озлоблення, загальною площею 335 (триста тридцять п`ять) квадратних метрів, за адресою м. Київ, кооператив «Чорнобилець» 8 лінія, ділянка № НОМЕР_6 (надалі - Будинок). Будинок повністю готовий до проживання. Перелік об`єктів які підлягають додатковому прийманню - передачі згідно Договору:

- забор по периметру ділянки з автоматичними воротами та хвірткою;

- бесідка з фінішним оздобленням площею 38 кв.м.;

- декоративне озеро з водоспадом з завершеними ландшафтними роботами;

- декоративні доріжки з відмосткою навколо будинку та під`їздом до воріт будинку;

- септик закритого типу з полем поливу.

Акти про приймання цих об`єктів, які є невід`ємною частиною цього будинку були підписані 02.06.2008 року.

Довідка Кооперативного дачного товариства «Чорнобилець» №69 від 01 червня 2021 року вказує на те, що: «… на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 10.04.2007 року №04-7-01543, ОСОБА_1 почав будівництво приватного будинку та був підключений до електроенергії, яка подається кооперативом КДТ «Чорнобилець» в Оболонському р-ні м. Києва з квітня 2007 року.

ОСОБА_1 дійсно є членом кооперативу з 2007 року. Членські внески почав оплачувати з 2007 року в розмірі, що затверджуються на зборах кооперативу КДТ «Чорнобилець» в Оборонському районі м. Києва.

Будинок був зданий в експлуатацію 02.06.2008 року і з тих пір ОСОБА_1 проживає там постійно.»

Будівництво дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 за особисті кошти Позивача підтверджується Кредитним договором укладеним із Закритим акціонерним товариством «Український будівельно-інвестиційний банк» від 26.12.2007 року, для забезпечення виконання якого Позивач також уклав із банком Договір іпотеки від 26.12.2007 року на суму 2 364 133,35 грн., яким передав в іпотеку належну на праві особистої приватної власності трикімнатну квартиру загальною площею 122,10 кв.м., що знаходилась за адресою: АДРЕСА_4 . Особисті кошти отримані Позивачем за цим договором кредиту як раз були спрямовані на будівництво дачного будинку, яке завершилось 02.06.2008 року та було проведене ТОВ «Еко Хаус» (код ЄДРПОУ 34091331).

Також на Будівництво дачного будинку за адресою: АДРЕСА_1 позивачем було використано залишок коштів на від продажу попередньозазначеного нерухомого майна, яке йому належало в місті Москва відповідно до договору купівлі-продажу від 02 листопада 2004 року, за умовами якого позивач продав належну йому трикімнатну квартиру загальною площею 153,1 кв.м. по АДРЕСА_5 за 3163360,00 російських рублів, що згідно курсу НБУ на той час складало 1719217,39 грн., а також договору купівлі-продажу від 31 березня 2004 року, де позивач продав належну йому двокімнатну квартиру, загальною площею 112,5 кв.м. по АДРЕСА_6 за 616 000,00 російських рублів, що згідно курсу НБУ на той час складало 331182,79 грн.

Додатково кошти на будівництво дачного будинку було використано від продажу 21 березня 2008 року належної на праві приватної власності земельної ділянки. Це підтверджується довідкою Приватного нотаріуса Німченко Олени Євгеніївни вих. № 68 від 10.06.2009 року згідно якої: «21 березня 2008 року за реєстровим номером 2613, було посвідчено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована в с. Красилівка Броварського району Київської області, кадастровий номер 3221284401:01:034:0055, між ОСОБА_1 , ідентифікаціпнй номер НОМЕР_7 та ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 . Гр. ОСОБА_1 продав, а гр. ОСОБА_7 купив вищезазначену земельну ділянку за ціною: 1 490 000 (один мільйон чотириста дев`яносто дздеян) гривень 00 копійок.»

Додатковим підтвердження будівництва дачного будинку до укладення шлюбу з Відповідачем за особисті кошти Позивача є Робочий проект газопостачання житлового будинку, який виготовлено 30.11.2007 року відповідно до акту приймання передачі проектних робіт за договором №1597 від 25.10.2007 року та Договір монтажних робіт від 16.11.2007 року, на підставі якого було здійснено монтаж обладнання по газопстачанню будинку. Фактичне підключення будинку до газопостачальної мережі відбулось 08.01.2008 року відповідно до Акту виконаних робіт, здійснених Вишгородською ФЕГГ ВАТ «Київоблгаз» за адресою: АДРЕСА_1 .

В постанові Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі № 546/912/16-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87243018) зазначено: «…належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).

Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.

У зв`язку з викладеним в разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане.

Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.»

Свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у своїх показах вказали, що фактичне будівництво дачного будинку вже було завершено на початку червня 2008 року до укладення шлюбу між позивачем та відповідачем і відповідач ніякої участі у будівництві не приймала. Свідок ОСОБА_3 , зазначив, що актом приймання-передачі будинку до договору підряду №1203-07 від 02.06.2008 року передав вже збудований будинок позивачу, а останній провів з ним повний розрахунок за здійснене будівництво до цього моменту.

Свідки ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вказують, що відповідачка не приймала участі у будівництві спірного будинку, оскільки на час його завершення не була знайома із Позивачем.

Ці свідчення узгоджуються із фактичними обставинами та наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що стосуються періоду будівництва спірного майна.

Постановою Верховного Суду України від 5.04.2017р. у справі № 367/5390/14-ц встановлено: «…належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, а й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму ст.60 СК та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не лише факт набуття майна під час шлюбу, а й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Норму ст.60 СК застосовано правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам. Отже, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя.»

Твердження відповідача про те, що право власності на зазначений Будинок виникло вже під час перебування сторін у шлюбі, а отже Будинок становить спільну сумісну власність подружжя спростовується постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021р. у справі №367/4613/18-ц, де вказано: «Пункт 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.»

Таким чином вищевказана судова практика Верховоного Суду та обгрутовані на підставі належних та допустимих доказів обставини наявності особистих коштів, використаних та придбання земельної ділянки та будівництво дачного будинку, площею 334,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347863980000) підтверджують той факт, що він збудований позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) за свої особисті кошти та до укладення шлюбу із відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), а тому є особистою приватною власністю позивача (відповідача за зустрічним позовом).

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) у позові вказує, що право власності на квартиру відповідач (позивач за зустрічним позовом) «…набула на підставі договору купівлі-продажу серія та номер: 1675 від 16.06.2017 року, посвідченого приватним нотаріусом КМІІО Вепрейчук О.І.. тобто під час перебування сторонами у шлюбі. ….Презумпція права спільної сумісної власності на Квартиру Позивачем не спростована, більш того, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що квартира становить спільну сумісну власність.»

Аналізуючи обгрунтування відповідача (позивача за зустрічним позовом), позивач (відповідач за зустрічним позовом) погоджується із таким висновком та вказує, що дійсно право власності на цю квартиру зареєстровано під час шлюбу за відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) приватним нотаріусом КМНО Вепрейчук Оксаною Іванівною, на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 1675 від 16.06.2017 року.

Разом з тим, на придбання цієї квартири позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) були використані кошти від продажу належного на праві особистої приватної власності нерухомого майна - квартири АДРЕСА_7 в сумі 2 561 511,00 грн., згідно договору купівлі-продажу від 08 серпня 2014 року, яка була набута до укладення шлюбу на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_9 від 22 грудня 2004 року.

Для купівці цієї квартири також було використано кошти від продажу гаражного боксу № НОМЕР_10 , що розташований в підземно-наземному пракінгу за адресою: АДРЕСА_8 . Цей бокс належав позивачу на підставі Свідоцтва про право власності НОМЕР_11 від 31 травня 2005 року та був проданий згідно договору купівлі-продажу гаражного боксу від 29 квітня 2009 року за 70740,00 грн.

Решта коштів розивача (відповідача за зустрічним позовом) під час придбання квартири загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що складається з 2-х кімнат, за адресою: АДРЕСА_2 було внесено від продажу 27 березня 2017 року належних на праві приватної власності земельних ділянок, а саме:

- площею 0,7200 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221284401:01:028:0024, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: Київська область, Броварський район, село Красилівка на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузіною К.В., зареєстрованого в реєстрі за №576. Продаж земельної ділянки відбувся за 587286,72 грн.

- 1,4702 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221284401:01:028:0025, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: Київська область, Броварський район, село Красилівка на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузіною К.В., зареєстрованого в реєстрі за №575. Продаж земельної ділянки відбувся за 1999206,86 грн.

- 1,9788 га, кадастровий номер земельної ділянки 3221284401:01:034:0054, цільове призначення якої - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована: Київська область, Броварський район, село, село Красилівка на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27 березня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кузіною К.В., зареєстрованого в реєстрі за №574. Продаж земельної ділянки відбувся за 1614059,67 грн.

Відповідно до ст. 372 ЦК України в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно з ст. 70 СК України в разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналізуючи наведені вище норми сімейного законодавства України, можна дійти висновку, що майно, яке набуте подружжям під час перебування у шлюбі та є об`єктом права спільної сумісної власності цього подружжя у випадку вирішення питання про його розподіл підлягає поділу між сторонами у рівних частках.

Отже, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, двохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 придбана позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) є спільним сумісним майном набутим позивачем (відповідачем за зустрічним позовом) у шлюбі із відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), а тому згідно вимог сімейного законодавства підлягає поділу в рівних частках кожному із подружжя.

Щодо автомобіля TOYOTA RAV4, червоного кольору, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1987 куб.см., кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , право власності на який зареєстровано 16.02.2019 року за відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), позивач (відповідач за зустрічним позовом) вважає його також спільним сумісним майном набутим під час шлюбу.

Однак на цей час цей автомобіль перебуває в постйному користуванні відповідача (позивача за зустрічним позовом), а тому підлягає стягненню на користь позивача (відповідача за зустрічним позовом) грошова компенсація за 1/2 частину автомобіля TOYOTA RAV4, червоного кольору, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1987 куб.см., кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 , замість частки позивача (відповідача за зустрічним позовом)у праві спільної сумісної власності на даний транспортний засіб.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 19.09.2012 року у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «ІКІО» щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 Сімейного кодексу України №1-8/2012 (№ 17-рп/2012), яким встановлено, зокрема, що основою майнових відносин подружжя є положення про те, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (стаття 60Кодексу). Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61Кодексу). Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентовано статтею 63 Кодексу, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя. Право подружжя на поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69Кодексу. Поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71Кодексу), або реалізується через виплату грошової чи матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Аналогічне нормативне положення закріплено у ст. 372 ЦК України. За змістом ч. 1 ст. 71 СК України, майно, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору по суті, на підставі комплексного аналізу норм цивільного та сімейного законодавства щодо поділу спільного майна подружжя, їх тлумачення Конституційним Судом України та практикою Верховного Суду України щодо їх застосування, заявлені Позивачем (Відповідачем за зустрічним позовом) вимоги щодо поділу спільно майна подружжя, яке є рухомим і неподільним, шляхом припинення його права власності на спірне майно та присудження йому грошової компенсації, є обґрунтованими.

Щодо коштів в розмірі 40 000,00 доларів США, які відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає набутими під час шлюбу, суду не надано і судом не здобуто конкретних і беззаперечних правових доказів, які б давали суду правові підстави для висновку, що сторони набули це майно.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 65, 69, 70, ч. 4 ст. 71 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю та поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити.

В порядку поділу спільно нажитого майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) право особистої приватної власності на земельну ділянку, кадастровий номер 8000000000:78:403:0005, площею 0,0998 га для дачного будівництва, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347112380000).

В порядку поділу спільно нажитого майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) право особистої приватної власності на дачний будинок, площею 334,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 347863980000).

Визнати спільною сумісною власністю подружжя: квартиру, загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що складається з 2-х кімнат, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1264262780000)та в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) право власності на1/2 частку квартири, загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що складається з 2-х кімнат, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1264262780000).

В порядку поділу спільного майна подружжя стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля TOYOTA RAV4, червоного кольору, 2018 року випуску, об`єм двигуна 1987 куб.см., кузов № НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 в сумі 420405,00 грн., замість її частки у праві спільної сумісної власності на даний транспортний засіб.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного сумісного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати спільною сумісною власністю подружжя: квартиру, загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що складається з 2-х кімнат, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1264262780000) та в порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_2 )право власності на1/2 частку квартири, загальною площею 90,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., що складається з 2-х кімнат, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1264262780000).

В решті позовних вимог за зустрічним позовом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_2 ) судовий збір у розмірі 1815 грн 17 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М. Луценко