Постанова

від 09.06.2022 по справі 192/970/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4102/22 Справа № 192/970/21 Суддя у 1-й інстанції - Тітова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого- судді Демченко Е.Л.

суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без повідомлення учасників справи, в м.Дніпро апеляційну скаргу фермерського господарства «Анна» на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «Анна» про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації, -

в с т а н о в и л а:

У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фермерського господарства «Анна» (далі - ФГ «Анна») про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації, мотивуючи тим, що йому на підставі свідоцтва про право на спадщину від 09 червня 2017 року, після смерті ОСОБА_2 , належить земельна ділянка, площею 8,4615 га, з кадастровим номером 1225084500:01:036:0005, розташована на території Новомар`ївської сільської ради.

Вказував, що відповідна земельна ділянка з 22 лютого 2008 року знаходиться в платному користуванні ФГ «АННА» на підставі договору оренди землі, укладеним між ОСОБА_2 та відповідачем, строком на 49 років, про що 05 червня 2016 року Державний реєстр речових прав на нерухоме майно було внесено відповідний запис.

Зазначав, що відповідним договором сторонами було погоджено, що орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься у строк до 31 грудня поточного року у розмірі, визначеному договором.

В той же час, посилаючись на те, що систематично, протягом 2017-2020 років, відповідачем відповідна плата не вносилася, що є істотним порушенням договору оренди, просив суд першої інстанції розірвати договір оренди землі, скасувати державну реєстрацію права оренди.

Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач ФГ «Анна», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що орендна плата належним чином сплачувалася відповідачем шляхом здійснення на адресу відповідача поштових переказів, які не отримувалися позивачем з невідомих причин. Вказує, що лише 24 грудня 2021 року позивачем був отриманий грошовий переказ у рахунок орендної плати на суму 32 300,07 грн., вважає, що відповідна поведінка позивача свідчить про свідоме штучне створення заборгованості з орендної плати з метою розірвання спірного договору оренди. Враховуючи, що на теперішній час орендна плата повністю погашена, що підтверджується долученою до апеляційної скарги квитанцією, вважає, що підстави для розірвання договору оренди відсутні.

Позивач правом на надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача ФГ «Анна» не скористався.

Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП №028903, виданого 26 травня 2003 року на підставі розпорядження голови Солонянської районної державної адміністрації від 16 квітня 2002 року № 248-р, ОСОБА_2 було передано у приватну власність земельну ділянку, розташовану в Новомар`ївській сільській раді Солонянського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, актовий запис №526 (а.с.20).

22 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та СФГ «Анна» укладений договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_2 передала в оренду відповідачу земельну ділянку площею 8,4615 га, що належала їй на підставі державного акту про право приватної власності на землю, серії ДП №028903, від 26 травня 2003 року, яка розташована на території Новомар`ївської сільської ради, строком на 49 років.

Пунктом 9 зазначеного договору оренди передбачено форму та розмір орендної плати, а саме, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: у грошовій формі - не менше 1,5% нормативної грошової оцінки землі, а саме 1159 грн.

Нормативна грошова оцінка землі в договорі визначена на рівні 77 258 грн.

Пунктом 10 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації.

Орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного року оренди (пункт 11 договору).

Пунктом 31 договору оренди передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату, а орендодавець відповідно до п.27 договору має право на своєчасне отримання такої плати.

Право на орендовану ділянку в разі смерті фізичної особи - орендодавця, засудження чи обмеження її дієздатності за рішенням суду переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом із орендарем.

На підставі акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, орендодавець ОСОБА_2 передала, а орендар ФГ «Анна» прийняло у строкове платне користування ділянку, яка знаходиться на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області, загальною площею 8,4615 (а.с.18).

08 червня 2016 року відповідний договір оренди землі б/н, виданий 22 лютого 2008 року, було зареєстровано в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власної на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, серії НМЕ №142740, яке було видано 09 червня 2017 року державним нотаріусом Солонянської державної нотаріальної контори Супруненко А.М., позивачем ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 , було успадковано земельну ділянку площею 8,4615 га, з кадастровим номером 1225084500:01:036:0005, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована на території Новомар`ївської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області. Зазначено, що земельна ділянка знаходиться в оренді у ФГ "Анна", дата державної реєстрації речового права - 05 червня 2016 року (а.с.13).

Згідно наданої суду копії відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року, вбачається відсутність нарахувань ФГ "Анна" Глущуку В.Л. орендної плати за 2017-2019 роки. Заборгованість була сплачена ФГ "Анна" єдиним платежем на суму 32 716 грн. в 4 кварталі 2020 року (а.с.24).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з наданих позивачем доказів, зокрема, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків позивачем за період з 1 кварталу 2017 року по 4 квартал 2020 року, вбачається порушення відповідачем договору оренди землі від 22 лютого 2008 року у зв`язку з систематичним не виконанням обов`язків щодо нарахування та виплати орендної плати за 2017-2020 року у визначених договором розмірах та строки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля - є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з положеннями статей 21,22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі №183/262/17 (провадження №61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, повинні бути виключно належними та допустимими.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України.

Так, з наданих позивачем доказів, зокрема, з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 від 05 липня 2021 року, вбачається відсутність нарахувань ФГ "Анна" Глущуку В.Л. орендної плати за 2017-2019 роки. Заборгованість була сплачена ФГ "Анна" єдиним платежем на суму 32 716 грн. в 4 кварталі 2020 року.

Вказана інформація підтверджує факт несплати відповідачем орендної плати за користування спірною земельною ділянкою за період з 2017 року по 2019 рік. Факт сплати грошової суми в сумі 32 716 грн. вже в 4 кварталі 2020 року свідчить про наявність у фермерського господарства заборгованості перед позивачем, яку останнє сплатило з порушенням строків такої сплати, що свідчить про порушення взятих на себе згідно із договором оренди зобов`язань та порушення прав орендодавця, зокрема на правомірні очікування з отримання належних йому за договором коштів в рахунок надання земельної ділянки в оренду.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем доказів, з метою спростування доводів позивача, щодо систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою не надано.

Відповідач в апеляційній скарзі посилався на здійснення ним грошових переказів з метою сплати коштів в рахунок орендної плати на користь позивача. В той же час, доказів на підтвердження вказаних обставин ним надано не було.

Як і не надано доказів того, що ФГ «Анна» здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди у вказаній частині, але позивач відмовився приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що неналежне виконання умов договору в частині невиконання обов`язку зі сплати орендної плати є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору та, у зв`язку з цим, скасування державної реєстрації права оренди, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тож, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішень.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст.ст.374,375,382-384 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Анна» залишити без задоволення.

Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 10 червня 2022 року.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Куценко Т.Р.

Макаров М.О.