Постанова

від 06.06.2022 по справі 912/4264/16

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2022 Справа № 912/4264/16

м.Дніпро

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів: Вечірка І.О., Кузнецова В.О.

секретар судового засідання: Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2021 (повний текст складено 23.09.2021, суддя Коваленко Н.М.) у справі №912/4264/16

за позовом ОСОБА_2 (далі - гр. ОСОБА_2 ), АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до відповідачів:

1. Приватного акціонерного товариства "Весна" (далі - ПрАТ «Весна»), код ЄДРПОУ 13743004, вул. Дворцова, 13, м. Кропивницький, 25006,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно - діагностичний центр "КДЦ" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ") (далі - ТОВ КДЦ «КДЦ» або ТОВ «МАХСОМ»), код ЄДРПОУ 33963153, вул. Дворцова, 13, м. Кропивницький, 25006,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні

відповідачів - Приватного нотаріуса Кропивницького (Кіровоградського) міського нотаріального округу Кіровоградської області Задніпряного Олега Анатолійовича, 25006, м. Кропивницький, вул. Гагаріна,9;

позивача:

1. ОСОБА_3 (далі - гр. ОСОБА_3 ), АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2

2. ОСОБА_1 (далі - гр. ОСОБА_2 ), АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3

про визнання недійсними договорів та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

В листопаді 2016 року до Господарського суду Кіровоградської області звернувся ОСОБА_2 з позовом про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.09.2016, укладених між ПрАТ "Весна" та ТОВ КДЦ "КДЦ" і нотаріально посвідчених за реєстровими номерами 1352, 1354, 1356; про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності відповідача-2 на нежитлові приміщення загальною площею 298,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1021235135101), 361,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1020047935101) та 385,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1021131435101) відповідно, що розташовані за адресою: АДРЕСА_4 , яке (право власності) виникло на підставі вищезазначених договорів купівлі-продажу.

Позовні вимоги уточнювались та доповнювались позивачем, обґрунтовані недотриманням ПрАТ "Весна" при укладенні спірних договорів вимог чинного законодавства щодо порядку їх вчинення та порушенням внаслідок укладення цих договорів корпоративних прав позивача, як акціонера ПрАТ "Весна". На думку позивача, оспорювані договори є правочинами із заінтересованістю, рішення про укладення яких повинно бути прийняте загальними зборами акціонерів ПрАТ "Весна" у відповідності до вимог ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", підпункту 23 пункту 7.2.12 Статуту ПрАТ "Весна".

Оскільки відповідачем-1 в порушення приписів чинного законодавства оспорювані правочини укладені без прийняття відповідного рішення загальними зборами акціонерів товариства, позивач вважає, що він був позбавлений можливості впливу на укладення вказаних договорів шляхом голосування на загальних зборах ПрАТ "Весна", що є порушенням його права на управління товариством.

Предметом діяльності товариства згідно з пунктом 3.2.26 Статуту ПрАТ "Весна" є надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а до складу основних засобів товариства входять лише будівлі та споруди, то основним джерелом прибутку відповідача-1 є орендна плата. Відчуження об`єктів нерухомості, що становлять майже 52% від загального розміру будівлі ресторану "Весна" - основного активу товариства, суттєво зменшує розмір прибутку відповідача-1, і відповідно, розмір частки такого прибутку, яку позивач, як акціонер, може одержати у вигляді дивідендів.

Відповідно до інформації, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, усі три оспорювані договори укладені з розстроченням платежу до закінчення календарного року. Отже, до суми чистого прибутку товариства, яка підлягатиме розподілу за результатами 2016, зазначені суми не увійдуть, що негативним чином відобразиться на розмірі дивідендів, які одержить позивач.

Поряд з цим, позивач вважає, що оспорюваними договорами порушено його право на отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна, що передбачене ч. 1 ст. 25 Закону України "Про акціонерні товариства", пп. 7 п. 5.2 Статуту ПрАТ "Весна".

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2017, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017, позовні вимоги до відповідачів-1, 2 задоволено повністю. Визнано недійсними договори купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.09.2016, нотаріально посвідчені за реєстровими №№1352, 1354, 1356. У задоволенні позову до Кіровоградської міської ради відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2017 касаційну скаргу ПрАТ "Весна" задоволено частково. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі №912/4264/16 скасовано. Справу №912/4264/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Після надходження справи до місцевого господарського суду, позивач уточнив свої позовні вимоги (заява від 07.07.2021), шляхом викладення їх в наступній редакції:

- виключити з числа відповідачів - Кіровоградську міську раду (Міську раду м. Кропивницького);

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1021235135101, укладений між Приватним акціонерним товариством "Весна" (ідентифікаційний код 13743004) та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ") (ідентифікаційний код 39963153), посвідчений приватним нотаріусом Задніпряним О.А. 15 вересня 2016 року за номером 1352;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 361,9 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1020047935101, укладений між Приватним акціонерним товариством "Весна" (ідентифікаційний код 13743004) та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ") (ідентифікаційний код 39963153), посвідчений приватним нотаріусом Задніпряним О.А. 15 вересня 2016 року за номером 1354;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 385,6 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_4, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1021131435101, укладений між Приватним акціонерним товариством "Весна" (ідентифікаційний код 13743004) та Товариством з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ") (ідентифікаційний код 39963153), посвідчений приватним нотаріусом Задніпряним О.А. 15 вересня 2016 року за номером 1356;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Задніпряного О.А. про державну реєстрацію за ТОВ КДЦ "КДЦ" (після перейменування - ТОВ "МАХСОМ") (ідентифікаційний код 39963153) прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31432812, від 16 вересня 2016 року, 16:27:16, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення загальною площею 298,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1021235135101, розташоване за адресою: АДРЕСА_4;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Задніпряного О.А. про державну реєстрацію за ТОВ "МАХСОМ" (ТОВ КДЦ "КДЦ") прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31433072, від 16 вересня 2016 року, 16:37:16, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення загальною площею 361,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1020047935101, розташоване за адресою: АДРЕСА_4;

- скасувати рішення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Задніпряного О.А. про державну реєстрацію за ТОВ "МАХСОМ" (ТОВ КДЦ "КДЦ") прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 31432316, від 16 вересня 2016 року, 16:09:31, щодо реєстрації права власності на нежитлове приміщення загальною площею 385,6 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1021131435101, розташоване за адресою: АДРЕСА_4;

- стягнути з Відповідачів - Приватного акціонерного товариства "Весна" (код ЄДРПОУ 13743004) та Товариства з обмеженою відповідальністю Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" (після перейменування - Товариство з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ") (код ЄДРПОУ 39963153) на користь позивача судові витрати.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2021 позов задоволено повністю, у відповідності до прохальної частини позовної заяви ОСОБА_2 в редакції від 07.07.2021.

Рішення суду мотивоване наступним:

- ринкова вартість всіх об`єктів нерухомості, які були відчужені оспорюваними правочинами складає 11 002 695,07 грн, що перевищує 10% та 25% вартості активів відповідача-1 за 2015 рік;

- невинесення відповідачем-1 на розгляд загальних зборів акціонерів питання про надання згоди на вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю, що порушує право позивача на участь в управлінні, позбавляючи його права проголосувати "проти" такого рішення та скористатись правом на обов`язків викуп акціонерним товариством акцій на вимогу акціонерів, передбачений ст. 68 Закону України "Про акціонерні товариства";

- ціна викупу акцій не може бути меншою за ринкову вартість, визначену відповідно до статті 8 зазначеного Закону;

- відчуження понад 50% обсягу майна відповідача-1 за ціною значно меншою за ринкову, суттєво впливає на вартість майна підприємства при визначені ринкової вартості акцій для задоволення вимог акціонерів щодо обов`язкового викупу;

- відсутнє будь-яке рішення загальних зборів акціонерів відповідача-1 про надання згоди на вчинення значного правочину та/або правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість. Спірні правочини необхідно розглядати як (один) значний правочин вартістю 11 002 695,07 грн., що більше ніж 25% від вартості активів відповідача-1, на вчинення яких необхідна згода загальних зборів на вчинення значних правочинів;

- учасниками судового процесу у даній справі не надано господарському суду доказів про прийняття рішень про надання згоди на укладення оспорюваних договорів до їх підписання або про їх схвалення після моменту укладення чи то Наглядовою радою, чи то Загальними зборами ПрАТ "Весна". У директора ПрАТ "Весна" ОСОБА_4 відсутні повноваження діяти самостійно з приводу укладення оспорюваних договорів без відповідного їх схвалення Наглядовою радою і Загальними зборами товариства;

- як вбачається з відомостей, які містяться у загальнодоступній інформаційній базі даних НКЦПФР про ринок цінних паперів у мережі Інтернет (https://stockmarket.gov.ua/db/xml/news/), особлива інформація про прийняття емітентом ПрАТ "Весна" рішення про надання згоди на вчинення правочинів із заінтересованістю не оприлюднювалась (витяг з вказаної бази даних з переліком особливої інформації, оприлюдненої ПрАТ "Весна" з 18.04.2014 по 16.11.2016 міститься в матеріалах справи, т.1 а.с.107-108), а отже, відповідні рішення Наглядовою радою та загальними зборами Товариства не приймались, факт чого суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України "Про акціонерні товариства" та абз. 2 ч. 2 ст. 70 Закону України "Про акціонерні товариства";

- 15.02.2021 на загальних зборах акціонерів відповідача-1 (Протокол №1 позачергових загальних зборів ПрАТ "Весна" від 15.02.2021) прийнято, зокрема, рішення не надавати згоду на вчинення відповідачем-1 правочинів, в т.ч. значних правочинів та/або правочинів із заінтересованістю, вчинених протягом 2016-2020, в тому числі, але не виключно, правочинів щодо відчуження та розпорядження нерухомим майном відповідача-1;

- в оспорюваних договорів відсутні будь-які посилання на відповідні рішення органів ПрАТ "Весна", якими обумовлені повноваження директора ОСОБА_4 на відчуження відповідної нерухомості. Рішення про надання згоди на вчинення оспорюваних договорів ні Наглядовою радою (без участі заінтересованої особи), ні Загальними зборами ПрАТ "Весна" не приймалось, що свідчить про порушення ч. 4-6 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» та п.п.7.2.12, 8.5., 8.6. Статуту відповідача-1;

- право позивача на участь в управлінні Товариством порушене, оскільки він був позбавлений можливості впливу на укладення зазначених договорів шляхом голосування на Загальних зборах ПрАТ "Весна", до порядку денного яких було б внесено питання щодо надання згоди на укладення оспорюваних договорів та відповідно висловити свою незгоду шляхом голосування проти відповідного питання порядку денного. Оспорювані правочини порушують право позивача на участь в управлінні товариством адже суперечать рішенню вищого органу управління відповідача-1 - рішенню загальних зборів акціонерів, оформленого Протоколом №1 від 15.02.2021 та вчинені директором ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, встановлених статутом ПрАТ "Весна" та ЗУ «Про акціонерні товариства»;

- ч. 4 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства" зобов`язує заінтересовану особу у вчиненні правочину, заздалегідь поінформувати товариство про наявність у неї такої заінтересованості, направивши таку інформацію: 1) ознаки заінтересованості особи у вчиненні правочину; 2) проект правочину. Виконавчий орган акціонерного товариства протягом п`яти робочих днів з дня отримання такої інформації зобов`язаний надати проект правочину і пояснення щодо ознаки заінтересованості наглядовій раді акціонерного товариства (у разі відсутності наглядової ради - кожному акціонеру персонально). Матеріали справи не містять доказів належного повідомлення ОСОБА_2 заінтересованою особою - членом Наглядової ради ОСОБА_6 або його дружиною (афілійованою особою) ОСОБА_5 , або відповідачем-2;

- факт укладання оспорюваних правочинів під час дії заборони відчуження майна відповідача-2, встановленої ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20.02.2015 у справі №404/4973/14-ц (нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_4 ).

2. Короткі узагальнені доводи апеляційних скарг.

Не погодившись з рішеннями місцевого господарського суду, ОСОБА_2 (третя особа) та ТОВ «МАХСОМ» (відповідач-2) звернулись до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати прийняте 14.09.2021 судове рішення у справі, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги ОСОБА_2 (скаржник-1) обґрунтовує з посиланням на судову практику та висновки Верховного Суду наступним:

- позивач, як акціонер ПрАТ «Весна», враховуючи положення чинного законодавства та Статуту товариства, не уповноважений на представництво інтересів вказаного товариства чи інших акціонерів при звернення з позовом у даній справі. Не зважаючи, що позивач обґрунтовує свій позов порушенням його особистого інтересу, фактичне обґрунтування порушення корпоративних прав стосуються прав та інтересів всіх учасників (акціонерів) та товариства, що саме по собі заперечує правомірність звернення до суду з таким позовом;

- при укладенні спірних договорів, порушене право може виникати у юридичних осіб (відповідачів), як в учасника спірних правочинів. В даному випадку не може йти мова про порушення будь-яких прав акціонера товариства;

- позивач при зверненні до суду не навів обставин, за яких є виправданим його звернення, як учасника товариства, з позовом замість юридичної особи, яка в звичайному режимі продовжує здійснювати свою статутну діяльність;

- укладення між ПрАТ "Весна" спірних правочинів ТОВ Консультаційно-діагностичний центр "КДЦ" (після перейменування - ТОВ "МАХСОМ") без попередньої згоди Загальних зборів може свідчити про порушення лише прав ПрАТ «Весна», а не корпоративних прав його учасників;

- укладення товариством спірних договорів не є прямим порушенням прав позивача на участь у товаристві та управлінні ним, а є наслідком господарської діяльності товариства, результатом розпорядження юридичною особою власним майном. Підписання оспорюваних договорів товариством з порушенням, як стверджує позивач, вимог чинного законодавства може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасників;

- позивач ( ОСОБА_2 ) є власником 677 764 простих іменних акцій ПрАТ "Весна", що складає 40,747% від їх загальної кількості. Є очевидним, що частка позивача не дозволить за його індивідуальним волевиявленням прийняти такі рішення на Загальних зборах, які будуть повністю відповідати його майновим інтересам;

- доводи позивача про порушення його корпоративних прав (в контексті порушення права на отримання частини прибутку у вигляді дивідендів, на отримання у разі ліквідації ПрАТ «Весна» частини його майна або вартості частини майна товариства, зважаючи на його частку у статутному фонді ПрАТ "Весна") взагалі зводяться до ймовірних та можливих порушень його прав у майбутньому, зокрема при вирішенні питання про виплату дивідендів, виплати вартості частини майна товариства при ліквідації тощо;

- є безпідставними та необґрунтованими посилання суду першої інстанції твердження позивача, який висловлює свою власну суб`єктивну оцінку обставині відчуження майна товариства, що на його думку порушує його права. Жодних об`єктивних даних щоб достовірно вказували на такі обставини позивачем не наведено. Судом конкретних фактів щодо дій директора відповідача-1 в своїх особистих інтересах у зловмисній домовленості з директором відповідача-2 не встановлено. Відсутні правові підстави мотивувати висновки невстановленими фактами. При цьому, відображення таких припущень щодо негативної поведінки конкретної особи у судовому рішенні без вимог до неї та без залучення у справу є істотним прушенням прав такої особи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ «МАХСОМ» (скаржник-2) зазначає наступне:

- факт повідомлення про припинення повноважень ОСОБА_6 , як члена Наглядової ради відповідача-1, підтверджується заявою від 04.08.2016, що отримана ПрАТ «Весна» та визнається відповідачем-1. Станом на 15.09.2016 ОСОБА_6 втратив статус члена Наглядової ради, згідно з положеннями ч. 1 ст. 57 Закону України «Про акціонерні товариства»;

- є безпідставним посилання суду на інформацію з бази даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, як на доказ обіймання станом на 15.09.2016 ОСОБА_6 посади - член Наглядової ради, оскільки повідомлення щодо членства останнього розміщено у казаній базі даних станом на 15.02.2016;

- суд помилково використав висновки Верховним Судом від 21.08.2019 у справі №925/1224/18, оскільки у даній справі відбулось укладання трьох окремих договорів купівлі - продажу трьох окремих об`єктів нерухомості, а в справі, на яку посилався суд, предметом купівлі - продажу є 865/100 частина цілісного майнового комплексу;

- враховуючи показники річної фінансової звітності відповідача-1 за 2015, останнім не здійснено відчуження на суму, що перевищує 4 237 590,00 грн, т.я. ціна кожного окремого договору становить до 1,5 млн. грн.;

- безпідставно прийнято до уваги висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №2899/2900/19-27/1151-1160/21-27 від 28.05.2021 за результатами приведення повторної комісійної судової оціночно-будівельної експертизи, оскільки вказаний висновок експертів базується на недостовірній інформації;

- станом на 20.02.2015, датою набрання чинності ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.02.2015 у справі №404/4973/14-ц про накладання арешту на майно, що зареєстровано за ПрАТ «Весна»: 174500/250000 ч. нежитлової будівлі (АДРЕСА_4), відповідач-1 не був власником приміщень щодо якого введено заборону;

- відповідача-1 не ліквідовано, органи управління здійснювали свої повноваження у порядку, передбаченому законодавством України та Статутом товариства. Відповідач-1 мав можливість звернулися до суду за захистом своїх прав через свої уповноважені органи. Позивач з 19.07.2019 по 08.12.2020 був керівником ПрАТ «Весна», тобто мав можливість звернутися до суду від імені товариства і в його інтересах;

- зі змісту судових рішень, прийнятих Господарським судом Кіровоградської області за період 2015-2021 вбачається, що рішенням Загальних зборів акціонерів неодноразово затверджувались правочини товариства, в т.ч. і оспорювані;

- наданий позивачем протокол від 15.02.2021 про не надання згоди на укладання Товариством правочинів за період 2016-2018, складено за його участі, в якості акціонера, що володіє 40,7472% акцій відповідача-1,не спростовує факту схвалення укладених правочинів протягом вказаного періоду;

- факт належного виконання зобов`язань за спірними договорами відповідачем-2 підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та прибутковим касовим ордером (платіжне дорученням №7 від 06.04.2018, платіжне доручення №3 від 27.12.2017, квитанція до прибуткового касового ордеру №1 від 15.09.2016, платіжне дорученням №2 від 26.12.2017, платіжне доручення №8 від 06.04.2018, платіжне доручення №4 від 27.12.2017, платіжне дорученням №5 від 28.12.2017);

- не надано доказів наявності умислу між посадовими особами - керівниками відповідачів 1,2 під час укладання спірних договорів, з огляду на наявність доказів належного виконання обома сторонами всіх умов договорів, в т.ч. щодо оплати їх ціни. Також, між зазначеним сторонами в подальшому укладено договори на виконання проектних робіт щодо реконструкції ресторану по АДРЕСА_4 ;

- з огляду на обставини реального виконання сторонами умов спірних правочинів, добросовісних дій відповідача-2 спрямованих на реальне набуття права власності на нежитлові приміщення, має місце застосування до спірних правовідносин сторін ч. 4 ст. 41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України;

- суд визнав доведеними факти знищення майна відповідача-1, можливості його продажу не менш ніж за 40 млн. грн. на підставі фотознімків та рішення загальних зборів, що були надані всупереч положень ст.ст. 73, 74, 96 ГПК України (за відсутності належним чином їх засвідчення).

3. Узагальнені доводи інших учасників справи.

Позивач у відзиві просить залишити апеляційні скарги ТОВ"МАХСОМ" та ОСОБА_1 без задоволення, рішення без змін з підстав, викладених у відзиві.

Інші учасники провадження у справі не скористались своїм правом надати відзиви на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку (ч. 3 ст. 263 ГПК України).

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 01.11. та 15.11.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ТОВ "МАХСОМ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2021 у справі №912/4264/16.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2021 учасників справи повідомлено про те, що судове засідання у справі відбудеться 08.02.2022 о 14:30 год.

Ухвалою суду від 25.01.2022 сторін повідомлено, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 22.02.2022.

22.02.2022 розгляд справи відкладено на 22.03.2022.

22.03.2022 розгляд апеляційної скарги не відбувся. Ухвалою від 19.04.2022 розгляд апеляційної скарги призначено на 26.04.2022.

26.04.2022 розгляд апеляційної скарги відкладено на 07.06.2022

В судовому засіданні представники сторін надали пояснення по справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.

07.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційних скарг підлягають задоволенню, оскаржуване судове рішення слід скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.

Позивач є власником 677 764 простих іменних акцій ПрАТ "Весна", що складає 40,747% від їх загальної кількості, згідно виписки про стан рахунку в цінних паперах станом на 09.11.2016, наданою депозитарною установою ПАТ "ОТП Банк" (т.1 а.с. 20).

15.09.2016 між ПрАТ "Весна" (продавець, підпис директора ПрАТ "Весна" ОСОБА_4) та ТОВ КДЦ "КДЦ" (покупець, підпис директора ТОВ КДЦ "КДЦ" ОСОБА_7) укладено договори купівлі-продажу з розстроченням платежу:

- Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 298,6 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1021235135101, посвідчений приватним нотаріусом Задніпряним О.А. 15 вересня 2016 за номером 1352;

- Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 361,9 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1020047935101, посвідчений приватним нотаріусом Задніпряним О.А. 15 вересня 2016 за номером 1354;

- Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 385,6 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1021131435101, посвідчений приватним нотаріусом Задніпряним О.А. 15 вересня 2016 за номером 1356 (надалі - оспорювані договори).

Відповідно до змісту вищевказаних правочинів, вони укладені із розстроченням платежу. Так по кожному договору покупець сплатив продавцю по 1 000 000,00 грн., а решту (261 884 грн., 322744 грн. та 409 368 грн. - всього 993996 грн.) зобов`язався сплатити до 15.09.2031. Повна сума вартості нерухомого майна на момент укладення договорів не була одержана ПрАТ "Весна". Грошові кошти в повному обсязі були сплачені лише у квітні 2018. До суми чистого прибутку товариства, яка підлягає розподілу за результатами 2016, зазначені суми не ввійшли.

На час укладання вказаних договорів ОСОБА_6 був членом Наглядової ради ПрАТ "Весна" (посадовою особою товариства, згідно повідомленням про зміни у складі посадових осіб товариства, яке розміщене у Загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі - "НКЦПФР") про ринок цінних паперів у мережі Інтернет (т.1 а.с.98-100). Його дружина - ОСОБА_7 на момент укладення оспорюваних договорів була учасником та директором ТОВ КДЦ "КДЦ", згідно з витягом з Єдиного державного реєстру підприємств, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ КДЦ "КДЦ" станом на 15.09.2016 (т.1 а.с.101-106).

Факт перебування вказаних осіб у шлюбі встановлено згідно з Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя №00017525839 від 11.01.2017.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2017 у справі №912/4264/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017, позовні вимоги до відповідачів-1, 2 задоволено повністю. Визнано недійсними договори купівлі-продажу нежитлового приміщення від 15.09.2016, нотаріально посвідчені за реєстровими №№1352, 1354, 1356. У задоволенні позову до Кіровоградської міської ради відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2017 касаційну скаргу ПрАТ "Весна" задоволено частково. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 15.03.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.07.2017 у справі №912/4264/16 скасовано. Справу №912/4264/16 передано на новий розгляд до Господарського суду Кіровоградської області.

Предметом позову у даній справі є вимоги акціонера товариства про визнання недійсними правочинів, укладених 15.09.2016. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням корпоративних прав позивача як акціонера товариства на володіння та управління активами цього товариства внаслідок незаконного відчуження за оспорюваними правочинами товариства.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно практики Великої Палати Верховного Суду, розглядаючи справу суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право позивача підлягає захисту обраним ним способом (пункти 6.5 - 6.7 постанови ВП ВС від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження 12-80гс20)).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Судом зазначено, що ч. 2 ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції Закону від 17.09.2008 року N 514-VI, надалі Закон - N 514-VI) було передбачено, що у разі недотримання особою, заінтересованою у вчиненні товариством правочину, вимог, передбачених статтею 71 цього Закону, та вчинення товариством правочину з юридичною особою, всі акції (частки, паї) якої належать цій особі та/або її афілійованим особам, товариство або будь-хто з його акціонерів має право вимагати визнання цього правочину судом недійсним і відшкодування збитків та/або моральної шкоди.

Натомість, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів" N 289-VIII від 07.04.2015, який набрав чинність 01.05.2016, ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" була викладена в новій редакції, і норма про можливість визнання правочину судом недійсним була виключена.

Так, у ст. 72 Закону України "Про акціонерні товариства" в редакції, чинній на час правовідносин, передбачено, що значний правочин, правочин, щодо якого є заінтересованість, вчинений з порушенням порядку прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства лише у разі подальшого схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення. Подальше схвалення правочину товариством у порядку, встановленому для прийняття рішення про надання згоди на його вчинення, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки акціонерного товариства з моменту вчинення цього правочину. Окремо у ст. 71 цього Закону зазначено, що відповідальність за шкоду, заподіяну акціонерному товариству правочином, вчиненим з порушенням вимог цієї статті, несе особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.

Отже, до 02.03.2011 у Закон України "Про акціонерні товариства" прямо був визначений такий правовий наслідок вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, з порушенням порядку прийняття рішення про його вчинення, як: право акціонера вимагати визнання цього правочину судом недійсним.

У період з 02.03.2011 по 01.05.2016 Закон України "Про акціонерні товариства" передбачав, що такий правочин може бути визнано судом недійсним (без виокремлення кола осіб, що мають звертатися з таким позовом), а також зазначено, що відповідальність за шкоду несе особа, заінтересована у вчиненні акціонерним товариством такого правочину.

А у період з 01.05.2016 по 01.01.2020 - у Законі N 514-VI взагалі була відсутня норма про те, що такий договір може бути визнаний судом недійсним. Водночас положення про відповідальність залишались незмінними.

З 01.01.2020 - знову прямо обумовлено про право акціонера товариства на такий позов, але за наявності певних умов. Окремо застережено про солідарну відповідальність особи, яка порушила вимоги цього Закону, та особи, заінтересованої у вчиненні акціонерним товариством такого правочину, за шкоду, заподіяну товариству правочином, вчиненим з порушенням.

Враховуючи, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення.

Таким чином, Законом України "Про акціонерні товариства" врегульовано питання способу та порядку захисту прав акціонерів та самого товариства, внаслідок вчинення такого правочину. Такі способи є належними та ефективними у цих правовідносинах.

Не заперечуючи в цілому можливості суду захистити цивільне право або інтерес іншим способом, Верховний Суд (пункт постанови від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20)) зауважив, що таке право суд має лише, якщо обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту.

У разі порушення суб`єктивного права особа вільна у виборі способу захисту, за умови, що обраний нею захід відповідає належності та ефективності. У справі, що розглядається, обраний акціонером спосіб захисту не відповідає сутності порушеного корпоративного права та характеру його порушення, не сприяє ефективному поновленню саме того суб`єктивного права, за захистом якого звернувся позивач, а отже - є не належним.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 р. № 18-рп/2004 акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оскарження чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушення будь-ким, в т.ч. третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатись тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Отже, за загальним правилом акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства. Легітимні інтереси господарського товариства формулюються його вищими органами і захищаються в суді виконавчими органами останнього, а не окремим акціонером (учасником). Така судова практика є сталою.

Лише у виключних випадках, що прямо визначені законом, акціонери (учасники) господарського товариства мають право на звернення до суду за захистом прав та інтересів товариства поза відносинами товариства. Зокрема, таке право передбачено у ч. 12 ст. 71 Закону України "Про акціонерні товариства", у ст. 54 ГПК України.

Вочевидь, у даному випадку позивач (акціонер) таке право не має.

Виходячи з обставин цієї справи, спосіб захисту порушеного права позивача не відповідає його зверненню до суду відповідно до ст. ст. 16, 203, 215 ЦК України.

За таких обставин є помилковим висновок місцевого господарського суду щодо порушення оспорюваним правочином корпоративного права позивача і щодо наявності у нього права подачі позову про його (правочину) оспорювання.

Згідно із ч. 6 ст. 47 Закону України "Про акціонерні товариства" повідомлення про проведення позачергових загальних зборів на вимогу акціонерів повинне містити дані, зазначені у ч. 3 ст. 35 цього Закону, а також адресу, на яку акціонери можуть надсилати пропозиції до проекту порядку денного позачергових загальних зборів.

Положеннями ст. 38 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до проекту порядку денного загальних зборів акціонерного товариства, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів. Пропозиції вносяться не пізніше ніж за 20 днів до дати проведення загальних зборів акціонерного товариства, а щодо кандидатів до складу органів товариства - не пізніше ніж за сім днів до дати проведення загальних зборів. Пропозиції щодо кандидатів у члени наглядової ради акціонерного товариства мають містити інформацію про те, чи є запропонований кандидат представником акціонера (акціонерів), або про те, що кандидат пропонується на посаду члена наглядової ради - незалежного директора.

Загалом корпоративні відносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законом України "Про акціонерні товариства" та іншими законами. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон в редакції чинній на час укладання оспорюваних договорів) корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають з права власності на акції, що включають право на участь в управлінні акціонерним товариством, отримання дивідендів та активів акціонерного товариства у разі його ліквідації відповідно до закону, а також інші права та правомочності, передбачені законом чи статутними документами.

Згідно ч. 1 ст. 32 та ч. 1 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори є вищим органом акціонерного товариства. Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до виключної компетенції наглядової ради законом або статутом.

Пунктом 22 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів належить, зокрема: прийняття рішення про прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства.

За змістом п. 4 ст. 2 Закону України «Про акціонерні товариства» значний правочин - правочин (крім правочину з розміщення товариством власних акцій), учинений акціонерним товариством, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг), що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів товариства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Статутом акціонерного товариства можуть бути визначені додаткові критерії для віднесення правочину до значного правочину.

Згідно з ч.ч. 1-3, 8, 12 ст. 71 Закону України «Про акціонерні товариства» рішення про надання згоди на вчинення правочину, щодо вчинення якого є заінтересованість (далі - правочин із заінтересованістю), приймається відповідним органом акціонерного товариства згідно з цією статтею, якщо ринкова вартість майна або послуг чи сума коштів, що є предметом правочину із заінтересованістю, перевищує 1 відсоток вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства.

Статутом акціонерного товариства може бути встановлене нижче граничне значення, а також можуть встановлюватися додаткові випадки віднесення правочину до правочину із заінтересованістю. Таке рішення може містити перелік умов проекту правочину, які можуть змінюватися за рішенням виконавчого органу акціонерного товариства під час вчинення правочину із заінтересованістю. У разі відсутності такого переліку умови правочину не можуть відрізнятися від умов проекту, наданого відповідно до частини четвертої цієї статті.

Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, може бути будь-яка з таких осіб:

1) посадова особа органу акціонерного товариства або її афілійовані особи;

2) акціонер, який одноосібно або спільно з афілійованими особами володіє принаймні 25 відсотками голосуючих акцій товариства, та його афілійовані особи (крім випадків, коли акціонер прямо або опосередковано володіє 100 відсотками голосуючих акцій такого акціонерного товариства);

3) юридична особа, в якій будь-яка з осіб, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини, є посадовою особою;

4) інші особи, визначені статутом акціонерного товариства.

Особа, визначена у частині другій цієї статті, вважається заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, якщо вона:

1) є стороною такого правочину або здійснює контроль над юридичною особою, яка є іншою стороною правочину;

2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від акціонерного товариства (посадових осіб акціонерного товариства) або від особи, яка є стороною правочину;

3) внаслідок такого правочину набуває майно;

4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва акціонерного товариства посадовими особами).

У голосуванні про надання згоди на вчинення правочину із заінтересованістю акціонери, заінтересовані у вчиненні правочину, не мають права голосу, а рішення з цього питання приймається більшістю голосів незаінтересованих акціонерів, які зареєструвалися для участі в загальних зборах та яким належать голосуючі з цього питання акції.

Статутом приватного акціонерного товариства може бути передбачено незастосування вимог цієї частини до такого товариства.

Відповідно до п. 8.6. Статуту ПрАТ "Весна" (в редакції від 22.08.2016 (т.1 а.с.36-47) якщо заінтересована у вчиненні правочину особа є членом Наглядової ради, вона не бере участі в голосуванні з питання вчинення такого правочину.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу.

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як зазначив Верховний Суд у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, розглядаючи справи у спорах, що виникли між господарським товариством та одним із його учасників, суди мають враховувати, що інтереси товариства можуть не збігатися з інтересами окремих його учасників, а інтереси учасників товариства також не завжди збігаються. Тому, вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені.

Доводи скаржників - ОСОБА_2 і ТОВ"МАХСОМ", наведені в обґрунтування неправомірності обраного позивачам способу захисту, є обґрунтованими в частині заперечення права акціонера оскаржувати угоди товариства за відсутності прямої вказівки про це в Законі.

Інші доводи скаржників, наведені в п. 2 цієї постанови колегією суддів відхиляються, оскільки вони стосуються розгляду вимог позову по суті його підстав, що спростовується головним аргументом апеляційних скарг про відсутність у позивача права оспорити правочини товариства.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.

Обставини, наведені в апеляційних скаргах обґрунтовані. Право позивача оспорити угоди товариства - відсутнє.

9. судові витрати.

На підставі положень ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2021 у справі №912/4264/16 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 14.09.2021 у справі №912/4264/16 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6201грн. судового збору за розгляд справи Центральним апеляційним господарським судом. Видати наказ.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАХСОМ" 6201грн судового збору за розгляд справи Центральним апеляційним господарським судом. Видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 10.06.2022 року.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов