Рішення

від 09.06.2022 по справі 314/3185/21

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/3185/21

Провадження № 2/314/179/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2022 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючий суддя Кононенко І.О., секретар судового засідання Билименко Т.В. за участю позивача в особі голови правління Семко Г.М., представника позивача Жовніренко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу № 314/3185/21 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільнянський"( код ЄДРПОУ 37997154 , адреса: вул. Бочарова,34а, м.Вільнянськ, Запорізька область, 70002) до ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення) ,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом де зазначив , що відповідач , ОСОБА_1 в період часу з 01.01.2017р. по 30.11.2020р. був власником квартири АДРЕСА_2 (загальна площа квартири 33,3кв.м. (без балкону) , особовий рахунок № НОМЕР_2 ; договір купівлі-продажу від 30.09.2011р. та був зареєстрований в реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.10.2011р.), а також у вказаний період був співвласником багатоквартирного будинку в якому було створено ОСББ «Вільнянський», яке набуло статусу юридичної особи 16.01.2012р. (відомості про що внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та є не прибутковою організацією (відомості про що внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій). Відповідач разом із своєю сім`єю до лютого 2021р. проживав без реєстрації у квартирі, що розташована за адресою АДРЕСА_2 . , однак не був зареєстрований. Крім того, боржник у вказаній квартирі проживав разом із своєю донькою - ОСОБА_2 та дружиною - ОСОБА_3 , яка була зареєстрована у вказаній квартирі. В період проживання за вказаною адресою у відповідача утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги (за централізоване водопостачання та водовідведення холодної води, за утримання будинку), яку частково було сплачено. 12.02.2021р. відповідач продав вказану квартиру та виїхав з родиною до іншого місця проживання. Наразі власником квартири є інша особа, ОСОБА_4 . Станом на сьогоднішній день відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 Верховний Суд у своїй постанові від 01.09.2019р. вказував, що відповідно до ст.20 Закону «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Тобто новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати. Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна суд повинен відмовляти в задоволенні позовних вимог до нового власника, оскільки належним відповідачем є попередній власник. За змістом ч. 3 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» у разі відчуження квартири чи нежитлового приміщення відбувається набуття новим власником усіх обов`язків попереднього власника як співвласника. Однак, зазначена стаття регулює обов`язки співвласників багатоквартирного будинку. Відповідно до ч. 2 цієї статті кожен із них несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Зазначене на думку позивача дає можливість дійти висновку про те, що у цьому випадку йдеться про перехід від попереднього власника до нового власника обов`язків саме як співвласника багатоквартирного будинку, передбачених законом, а не боргів попереднього власника з оплати за житлово-комунальні послуги. ВС вказав, що чинним законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу. Так, вказаним вище договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 , не передбачено, що новий власник житла несе витрати та відповідальність за борги , що утворились попереднім власником, тобто божником ОСОБА_1 .

Крім того, позивачем було сплачено заборгованість перед Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради за співвласників багатоквартирного будинку, що підтверджувалося актами розрахунків , постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року у справі № 908/1902/20, тому кошти за надані послуги, що були сплачені до укладення індивідуального договору підлягають відшкодуванню в порядку регресу.

Також позивач просив врахувати , що згідно ст.257 ЦК України встановлено, що загальна позовна вимога встановлюється тривалістю у три роки, в п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України закріплено, що «під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Термін дії карантину на всій території України встановлено з 12.03.2020р. та продовжено строк дії до 30.06.2021р. , виходячи із відповідних постанов КМУ від 11.03.2020р. №211, №392 від 20.05.2020р, №641 від 22.07.2020р., від 09.12.2020 р. № 1236.

Таким чином, позивач просив з посиланням на Цивільний Кодекс України, Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закон України «Про особливі здійснення права власності у багатоквартирному будинку», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Статут ОСББ «Вільнянський» (далі - ОСББ), протоколи ОСББ , стягнути з відповідача на користь позивача суму боргу за житлово-комунальні послуги з 01.01.2017 по 30.11.2020 (за водопостачання та водовідведення) у сумі 6 743,50грн. основного боргу та нараховані відповідні - інфляційні втрати у сумі 3 497,19 грн., та трьох відсотків річних у сумі - 293,87 грн., судові витрати просили стягнути з відповідача, що складається з розміру судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2270,00грн.(210,20грн. за подачу заяви про видачу судового наказу +2059,80грн за подачу позову) та витрати на правничу допомогу у сумі 1800,00грн., що підтверджується актом наданих послуг за договором та квитанціями.

Позивач та його представник у судовому засіданні свої вимоги підтримав . Відповідач надав відзив, в якому зазначив, що позовна заява про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг підписана головою правління ОСББ «Вільнянський» Семко Г.М.,до позову долучено копію протоколу зборів членів правління ОСББ «Вільнянський» від 15 квітня 2021 року № 3/21 зі змісту якого вбачається, що члени правління вирішили подати позов до суду на відповідача власника квартири АДРЕСА_2 , проте, як відомо відповідачу , згідно Статуту, питання звернення до суду із позовом вирішується саме співвласниками на загальних зборах, а не членами правління, ще будучі власником квартири, відповідачем були встановлено лічильник холодної води, лічильник опломбовано і він проходив повірку, за період проживання у квартирі відповідач неодноразово звертався письмово до голови правління з проханням надати квитанції на оплату за використані комунальні послуги та здійснити нарахування, яке відповідало б даним лічильника води, але це до позитивного результату не призвело, а 02 грудня 2020 року між відповідачем та КП«Облводоканал» було укладено договір з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем), в цьому договорі зазначено показання лічильника води на момент укладення договору, в той же час, в позові наведений розрахунок боргу без зазначення показів лічильника та підстав нарахування оплати, на власника покладено обов`язок сплачувати за отримані послуги згідно закону, що відповідачем і було зроблено свого часу, тому відповідач просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, його представник просив відкласти розгляд справи, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними матеріалами. Дослідивши матеріали справи судом встановлено такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно матеріалів справи, зокрема акту про фактичне місце проживання від 18.08.2020 року та витягу про державну реєстрацію прав й інформаційної довідки №220093828 від 06.08.2020 року , ОСОБА_1 до 12.02.2021р. був власником та споживачем послуг з водовідведення та водопостачання за зазначеною вище адресою: кв. АДРЕСА_2 , що сторонами не заперечувалося.

Між Комунальним підприємством «Облводоканал» (далі - облводоканал) Запорізької обласної ради та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Вільнянський» був укладений Договір №246/13 від 21 червня 2013 року про надання послуг з централізованого водовідведення (Договір).

Відповідно до умов цього договору облводоканал є виробником, а відповідач - абонентом. Предметом договору відповідно до п. 1.1 Договору є надання послуг з централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 в обсязі, передбаченому в п. 2.1 Договору. В свою чергу Абонент зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та умовах договору. Строк дії договору встановлено з моменту його підписання до - 31.12.2018. Дія договору може бути продовжена на той же термін і на тих же умовах, якщо жодна із сторін за 20 днів до строку припинення дії даного договору не надасть іншій стороні письмової заяви про припинення дії даного договору.

Крім того між Комунальним підприємством «Водоканал» й позивачем 01.08.2012 року підписано договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації №2083/4, де Комунальне підприємство «Водоканал» забезпечує абоненту подачу питної води , а також приймання стічних вод по житловому будинку АДРЕСА_2 .

Згідно відповіді від 04.01.2017 року надісланою поштою 20.06.2017 року згідно поштового чеку, ОСОБА_1 повідомляє позивачу про те, що оплата водопостачання та водовідведення яке нараховується з 11.2017 року є правильною, сплачується своєчасно, і покази лічильника співпадають.

Згідно претензії від 20.12.2017 року позивачем надсилалась на адресу відповідача претензія-попередження про сплату наявної заборгованості.

Згідно звернення від 09 грудня 2020 року, позивач звернувся до власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 з повторним надсиланням акту звірки взаємних розрахунків та сплатою за комунальні платежі в період з 01.01.2016 по 31.05.2017 року, з попередженням , що у випадку несплати заборгованості наявної до 31.12.2020 року останні вимушені будуть звертатися до суду.

09.12.2020 року позивачем рекомендованим листом з повідомленням надсилалось на адресу відповідача лист-вимога (звернення до власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_1 ) разом із актом звірки взаємних розрахунків про сплату боргу. Вказані документи були отримані відповідачем 10.12.2020р., про що свідчить рекомендоване- повідомлення про вручення.

26 серпня 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, стягнення відповідної заборгованості з відповідача однак 21.09.2020р. Вільнянський районний суд Запорізької області на підставі п.1 ч.1, ч.3 ст.165 ЦПК України відмовив ОСББ у видачі судового наказу (ЄУН 314/3555/20), оскільки вбачався спір про право.

За змістом постанови Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2021 року у справі № 908/1902/20 вбачається , що рішенням Виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 14.03.2019 р. № 31 з 01.05.2019р. виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в м. Вільнянськ, визначений КП«Облводоканал». Листом від 05.04.2019 року № 58 КП « Облводоканал» повідомив відповідача про необхідність укласти договір на послуги з водопостачання з 01.05.2019 року, та направив додаткову угоду до договору № 246/13 від 21.06.2013 року, в якій запропонував зміни до діючого договору про надання послуг водовідведення, оскільки він є виконавцем послуг з водопостачання. Звертаючись до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільнянський із позовом у справі № 908/1902/20 про стягнення заборгованості за послуги водопостачання у сумі 177 144,71 грн. та нараховані на суму боргу 3% річних та інфляційні, позивач - Комунальне підприємство Облводоканал Запорізької обласної ради посилався на те, що ОСББ з 01 травня 2019 користується послугами водопостачання, які йому надає Облводоканал, що підтверджується актами-рахунками, проте не сплачує за фактично надані послуги, внаслідок чого з травня 2019 року по червень 2020 року утворилась заборгованість. Колегія суддів в зазначеній справі № 908/1902/20 звернула увагу на те , що Постановою НКРЕКП від 18.06.2019 року № 1040 комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької обласної ради встановлені тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення, облводоканал, надавши послуги з водопостачання, направляв на адресу ОСББ акти-рахунки за надані послуги, факт надання послуг з водопостачання опосередковано підтверджується тим, що ОСББ продовжує споживати послуги з водовідведення на підставі договору № 246/13 від 21.06.2013 року, що технічно неможливо без отримання послуг водопостачання, які надаються своєчасно, безперебійно, що підтверджується відсутністю актів-претензій та звернень мешканців будинку. З урахуванням ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" , згідно якої споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення в зазначеній справі № 908/1902/20 колегія суддів прийшла до висновку про стягнення боргу з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Вільнянський, м. Вільнянськ на користь Комунального підприємства Облводоканал Запорізької обласної ради 177 144,71 грн. за послуги водопостачання, 2369,47 грн. 3% річних та 1991,35 грн. інфляційних, а усього - 181 505,53 грн.,зазначаючи , що висновки суду про те, що облводоканал повинен укласти договори на надання послуг з водопостачання з індивідуальними споживачами, не спростовує обов`язок ОСББ оплатити фактично надані послуги, крім того відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону України « Про житлово-комунальні послуги», передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом, відсутність письмово оформленого договору не позбавляє обов`язку оплачувати надані послуги.

За змістом акту звірки взаємних розрахунків за води та стоки від 30.03.2021 року між облводоканалом та позивачем на 01.03.2021 року заборгованість відсутня. Таким чином, суд доходить висновку, враховуючи й надані акти розрахунки облводоканалу, що ОСББ сплатило заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення з період з 01.01.2017 по 30.11.2020 року за місцем надання послуг у тому числі квартири АДРЕСА_2 .

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Законом України « Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання ( ст. 4). Відповідно до статті 22 Закону України « Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів зокрема має право:задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення;визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори;виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Пункт 1 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019р. № 690 (далі - Правила) визначає, що вони регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі - виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі - споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі - послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.

Пункт 8 Правил вказує, що послуги надаються споживачам безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Одиницею виміру послуг є куб. метр (п. 12.Правил).

Ведення комерційного обліку послуги здійснюється вузлами обліку, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями засобів вимірювальної техніки (п.13 Правил).

Частина 3 статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункт 14 Правил визначають, що обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.

Пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок по укладенню договору про надання житлово-комунальних послуг покладається на споживача.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Цей висновок узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15, ВС від 18.09.2019 по справі № 216/1724/16-ц., а також Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 216/5756/15-ц.

Як передбачено ст. 64 ЖК України, члени сім`ї наймача, що проживають спільно з ними, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з договору найму житлового приміщення.

Крім того до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

За змістом правової позиції Верховного Суду у постанові від 19.08.2020 у справі № 703/2200/15-ц статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном, а боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України). Тлумачення наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна, а постачальник послуг в свою чергу має право пред`явити вимоги до будь-якого співвласника й сама по собі відсутність між ними договірних відносин щодо розподілу витрат на утримання квартири не свідчить про звільнення від обов`язку відповідача оплачувати вказані послуги , оскільки співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес), якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Таким чином, співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).

Положеннями ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені правила, відповідно до яких кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.Діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати.Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна не має підстав для стягнення заборгованості попереднього власника з нового . Зазначені висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-604св20) .

Також обов`язок виникає у попереднього власника із сплати заборгованості за надані послуги до реєстрації права власності на квартиру у нового власника. Зобов`язання по оплаті комунальних послуг виникають з часу придбання у власність квартири та початку користування відповідними послугами , якщо інше не встановлено домовленістю нового та попереднього власника. Зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду що міститься у постановах від 13 вересня 2019 року у справі № 640/18755/16-ц., від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19, від 15.10.2020 року у справі № 522/19127/18.

Як вбачається розрахунок заборгованості здійснено з урахуванням здійснених оплат відповідача , отже поданого відповідачем розрахунку не спростовано, відомості щодо погашення відповідачем заборгованості відсутні, власного розрахунку відповідачем не надано , сама по собі незгода з таким розрахунком не є доказом його неправильності, тому сума основного боргу із сплати житлово-комунальних послуг підлягає стягненню з відповідача у сумі 6 743 (шість тисяч сімсот сорок три) грн.,50 коп., клопотань про застосування строку позовної давності не було, відповідач визнавав, що продовжував у період спірної заборгованості споживати послуги з водопостачання та водовідведення , що технічно неможливо без отримання послуг водопостачання, які надавалися своєчасно, безперебійно, що підтверджувалося відсутністю актів-претензій та звернення відповідача з приводу не надання таких послуг. Те , що відповідач уклав договір з облводоканалом від 02.12.2020 року (особовий рахунок НОМЕР_3 ) на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення як з індивідуальним споживачем, не спростовує обов`язок відповідача оплатити фактично надані послуги саме за місцем квартири АДРЕСА_2 , крім того суд звертає увагу , що договір з облводоканалом, укладено 02.12.2020 , з нього не вбачається надання послуги саме за місцем квартири АДРЕСА_2 й фактичної сплати відповідачем боргу саме за період спірної заборгованості й таких доказів суду не надано.

Крім того, з огляду на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 293 (двісті дев`яносто три) грн.87 коп. та інфляційних втрат у сумі 3497 (три тисячі чотириста дев`яносто сім) грн. 19 коп., підлягають задоволенню., а загалом у сумі 10534 (десять тисяч п`ятсот тридцять чотири) гривень 56 коп.

Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності права голови ОСББ звертатися до суду та неправомірності протоколів ОСББ, враховуючи, що ані Статут ОСББ , ані рішення загальних зборів ОСББ недійсними не визнані, при цьому ані з цих нормативних актів ані з Закону не вбачається заборона голови правління ОСББ звертатися до суду за захистом прав ОСББ, так згідно п. 16 Статуту голова правління зокрема діє без доручення від імені об`єднання, згідно витягу з протоколу зборів членів правління ОСББ № 3/21 від 15.04.2021 року ОСОБА_5 обрано головою правління ОСББ.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив заборгованість за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення), а відповідач їх споживав , проте оплату належним чином не здійснював, тому позов підлягає задоволенню. З урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, що складається з розміру судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2060( дві тисячі шістдесят) гривень та витрат на правничу допомогу, такі витрати підтверджуються актом виконаних робіт та квитанцією, суд вважає за необхідне їх задовольнити для реалізації принципів співмірності їх зі складністю цієї справи,фактичним наданим адвокатом обсягом послуг, реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, в даному випадку в розмірі - 1800 грн., що стосується відшкодування витрат судового збору у сумі 210,20 грн., здійснений в іншому наказному провадженні суд вважає за необхідне їх не відшкодовувати, оскільки законом не передбачено вирішувати питання судових витрат здійснених в іншій справі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільнянський" ( код ЄДРПОУ 37997154 , адреса: вул. Бочарова,34а, м.Вільнянськ, Запорізька область) до ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення) - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільнянський"( код ЄДРПОУ 37997154 , адреса: вул. Бочарова,34а, м.Вільнянськ, Запорізька область) борг за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення) у розмірі 6 743 (шість тисяч сімсот сорок три) грн.,50 коп., а також 3% річних у сумі 293 (двісті дев`яносто три) грн.87 коп. та інфляційних втрат у сумі 3497 (три тисячі чотириста дев`яносто сім) грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Вільнянський"( код ЄДРПОУ 37997154 , адреса: вул. Бочарова,34а, м.Вільнянськ, Запорізька область) витрати по оплаті судового збору у розмірі 2060 ( дві тисячі шістдесят) гривень та витрат на правничу допомогу у сумі 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Іван Олександрович Кононенко

10.06.2022