Постанова

від 03.10.2022 по справі 314/3185/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 03.10.2022 Справа № 314/3185/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/1734/22 Головуючий у 1-й інстанції: Кононенко І.О.

Є.У.№ 314/3185/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2022 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Кочеткової І.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Дашковської А.В.,

розглянувши впорядку спрощеногописьмовогопозовного провадженняцивільну справуза позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільнянський» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 червня 2022 року та додаткове рішення від 20 червня 2022 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому зазначив, що в період часу з 01.01.2017 по 30.11.2020 відповідач був власником квартири АДРЕСА_1 , а також був співвласником багатоквартирного будинку, в якому було створено ОСББ «Вільнянський», яке набуло статусу юридичної особи 16.01.2012.ж Відповідач разом зі своєю сім`єю до лютого 2021року фактично проживав у вказаній квартирі. Внаслідок не регулярної сплати комунальних послуг утворилась заборгованість за централізоване водопостачання та водовідведення холодної води, за утримання будинку, яку частково було сплачено. 12.02.2021 відповідач продав вказану квартиру та виїхав з родиною до іншого місця проживання, проте борг на суму 6743, 50 грн. не сплатив.

Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 10 червня 2022 року позовні вимоги ОСББ «Вільнянський» задоволені в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільнянський» борг за житлово-комунальні послуги (централізованого водопостачання та централізованого водовідведення) у розмірі 6743,50 грн., а також 3% річних у сумі 293,87 грн. та інфляційних втрат у сумі 3497,19 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Вільнянський» витрати по оплаті судового збору у розмірі 2060 грн. та витрат на правничу допомогу у сумі 1800 грн.

Додатковим рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 20 червня 2022 року заяву голови правління ОСББ задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ,посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду та додаткове рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволені позову в повному обсязі. Зазначає, що не має заборгованості за житлово-комунальні послуги, оскільки вносив платежі за показаннями лічильника холодної води, у грудні 2020 уклав договір з КП «Водоканал», останнє жодних претензій до нього не пред`являло, висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є некоректним, а тому не може бути визнаний належним доказом

Копія апеляційної скарги і ухвала про відкриття апеляційного провадження отримані позивачем 16.08.2022. У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ зазначає, що оскаржуване рішення є законним і обґрунтованим, а доводи скарги вважає неспроможними. Спірна заборгованість утворилася у відповідача до укладення договору з «Водоканалом», її розмір підтверджується належними і допустимими доказами, в тому числі і судовим рішенням у справі, розглянутій в порядку господарського судочинства, про стягнення з ОСББ на користь «Водоканалу» заборгованості за водопостачання.

Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

За вимогами п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарг без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 263ЦПКУкраїни судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із його обґрунтованості і доведеності.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Встановлено, що відповідно до акту про фактичне місце проживання від 18.08.2020 та витягу про державну реєстрацію прав й інформаційної довідки №220093828 від 06.08.2020 ОСОБА_1 до 12.02.2021 був власником та споживачем послуг з водовідведення та водопостачання за адресою: кв. АДРЕСА_1 .

Між КП «Облводоканал» (далі облводоканал) Запорізької обласної ради та ОСББ «Вільнянський» був укладений Договір №246/13 від 21.06.2013 про надання послуг з централізованого водовідведення (Договір).

Відповідно до умов цього договору облводоканал є виробником, а відповідач абонентом. Предметом договору відповідно до п. 1.1 Договору є надання послуг з централізованого водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 в обсязі, передбаченому в п. 2.1 Договору. В свою чергу Абонент зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх у порядку та умовах договору. Строк дії договору встановлено з моменту його підписання до 31.12.2018. Дія договору може бути продовжена на той же термін і на тих же умовах, якщо жодна із сторін за 20 днів до строку припинення дії даного договору не надасть іншій стороні письмової заяви про припинення дії даного договору.

Крім того, між КП «Водоканал» й позивачем 01.08.2012 підписано договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системі каналізації №2083/4, де Комунальне підприємство «Водоканал» забезпечує абоненту подачу питної води , а також приймання стічних вод по житловому будинку АДРЕСА_2 .

З січня 2017 року між сторонами у справі виник спір з приводу нарахування і оплати послуг з водопостачання і водовідведення.

Споживачем вносилися платежі не у повному розмірі, внаслідок чого утворилася заборгованість.

26 серпня 2020 ОСББ звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення відповідної заборгованості з відповідача, проте ухвалою від 21.09.2020 суд на підставі п.1 ч.1, ч.3 ст.165 ЦПК України відмовив у видачі судового наказу (ЄУН 314/3555/20), оскільки вбачався спір про право.

Постановою Центральногоапеляційного господарськогосуду від18.01.2021усправі №908/1902/20 встановлено, що рішеннямВиконкомуВільнянської міськоїради від14.03.2019№31з 01.05.2019 виконавцем послугз централізованоговодопостачання тацентралізованого водовідведенняв м.Вільнянськ визначений КП «Облводоканал». З травня2019року почервень 2020року у ОСББ утвориласьзаборгованість перед Облводоканалом на суму 177 144,71 грн. , яка була стягнута на користь виконавця послуг з урахуванням вимог ст.625 ЦК України.

Відповідно акту звірки взаємних розрахунків за води та стоки від 30.03.2021 між облводоканалом та позивачем станом на 01.03.2021 заборгованість відсутня, судове рішення виконано, ОСББ сплатило заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.01.2017 по 30.11.2020 за місцем надання послуг у тому числі квартири АДРЕСА_1 .

Статтею 322ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 22Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» власники квартир, приміщень зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати за відповідними рахунками у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пункт 1 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі Правила) визначає, що вони регулюють відносини між суб`єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення (далі виконавець), та індивідуальним і колективним споживачем (далі споживач), який отримує або має намір отримувати послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (далі послуги), а також визначеною власником (співвласниками) особою, що здійснює розподіл обсягів послуг.

Пункт 8 Правил вказує, що послуги надаються споживачам безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Одиницею виміру послуг є куб. метр (п. 12.Правил).

Ведення комерційного обліку послуги здійснюється вузлами обліку, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями засобів вимірювальної техніки (п.13 Правил).

Частина 3 статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункт 14 Правил визначають, що обсяг наданих споживачеві послуг з централізованого водовідведення визначається на рівні обсягів спожитих ним послуг з централізованого водопостачання та постачання гарячої води.

Пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок по укладенню договору про надання житлово-комунальних послуг покладається на споживача.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності письмового договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Цей висновок узгоджується з постановою Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, ВС від 18.09.2019 по справі № 216/1724/16-ц., а також Верховного Суду від 23.05. 2018 у справі № 216/5756/15-ц.

Відповідно до частин другої, четвертої, шостої статті 19Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» від 24червня 2004року №1875-ІV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно статті 13 вказаного Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до вимог статей 150, 151, 156 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватної власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей. Громадяни, які мають у приватної власності квартиру, зобов`язані забезпечувати її схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку прибудинкову територію. Члени сім`ї власника квартири (дружина, їх діти, батьки), які проживають разом з ним у квартирі, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником квартири. Члени сім`ї власника квартири зобов`язані до неї дбайливо ставитися. Повнолітні члени сім`ї власника зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території та проведенню ремонту.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» праву споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг (пункт 1 частини першої статті 20 цього ж Закону України) кореспондує обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Таким чином, співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес). Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети. Такий правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 521/3743/17-ц (провадження № 61-26462св18).

Положеннями ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» встановлені правила, відповідно до яких кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника. Відповідно до ч.1 ст. 2 Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку.Діючим законодавством не передбачено обов`язку покупця квартири сплачувати борги попередніх власників (наймачів) квартири за отримані ними раніше житлово-комунальні послуги, якщо це прямо не оговорено в договорі купівлі-продажу.новий власник майна не зобов`язаний повертати борги попереднього власника, якщо суд установить, що він не брав на себе обов`язку з їх сплати.Договори про надання послуг не обтяжують майна, тому за відсутності відповідної умови в договорі щодо відчуження нерухомого майна не має підстав для стягнення заборгованості попереднього власника з нового . Зазначені висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 686/6276/19 (провадження № 61-604св20).

Також обов`язок виникає у попереднього власника із сплати заборгованості за надані послуги до реєстрації права власності на квартиру у нового власника. Зобов`язання по оплаті комунальних послуг виникають з часу придбання у власність квартири та початку користування відповідними послугами , якщо інше не встановлено домовленістю нового та попереднього власника. Зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду що міститься у постановах від 13.09.2019 у справі № 640/18755/16-ц., від 01.09.2020 у справі № 686/6276/19, від 15.10.2020 у справі № 522/19127/18.

Із розрахунку заборгованості видно, що при визначенні суми боргу ОСББ враховані оплати, які здійснювалися відповідачем, отже поданого ОСББ розрахунку заборгованості апелянтом не спростовано, відомості щодо погашення заборгованості відсутні, власного розрахунку відповідачем не надано.

Сама по собі незгода з таким розрахунком не є доказом його неправильності, тому сума основного боргу із сплати житлово-комунальних послуг обґрунтовано стягнута з відповідача, який клопотань про застосування строку позовної давності не заявляв та визнавав, що продовжував у період спірної заборгованості споживати послугиз водопостачання та водовідведення,що технічно неможливобез отриманняпослуг водопостачання,якінадавалися своєчасно, безперебійно.

Укладення відповідачем 02.12.2020 договору з облводоканалом пронадання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення як з індивідуальним споживачем, не спростовує обов`язок відповідачаоплатитифактично наданіпослуги до укладення відповідного договору.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374,375,376, 381-384 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вільнянського районногосуду Запорізькоїобласті від10червня 2022року тадодаткове рішеннявід 20червня 2022 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Головуючий: І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

О.М.Кримська