Постанова

від 30.05.2022 по справі 362/449/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 362/449/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1303/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді - доповідача Слюсар Т.А.,

суддів: Білич І.М., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря судового засідання Куркіної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката Удовенка Костянтина Сергійовича в інтересах державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України» та Обухівської окружної прокуратури Київської області на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року про залишення позову без розгляду у складі судді Кравченко Л.М.,

у справі за позовом Обухівської окружної прокуратури Київської області, що діє в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України» до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на землю, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської обл. Антонюк Д.О. в інтересах держави в особі ГУ Держземагентства у Київській області та ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України» звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області із позовом до Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про визнання недійсними та скасування рішення органу місцевого самоврядування та державного акту на право власності на землю.

У подальшому, у зв`язку реорганізацією у системі прокуратури й приєднання Васильківської міськрайонної прокуратури як відділу до Києво-Святошинської місцевої прокуратури, ухвалою Васильківського міжрайонного суду Київської області від 16 лютого 2016 року замінено позивача у справі з заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області на Києво-Святошинську місцеву прокуратуру Київської області (165-166, 230 т.1).

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а також скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою суду від 25.01.2016.

В апеляційній скарзі адвокат Удовенко К.С. в інтересах ДП «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України» вважає ухвалу суду такою, що постановлена з неправильним застосуванням матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновок районного суду про повторну неявку позивача в судове засідання є необґрунтованим, оскільки на думку представника позивача, залишення позовної заяви без розгляду з зазначених судом першої інстанції підстав, можливо лише під час судового розгляду, в той час як справа під час постановлення оскаржуваної ухвали перебувала на стадії підготовчого провадження.

Крім того вважає, що судом першої інстанції обмежено позивачу право на доступ до правосуддя шляхом постановлення оскаржуваної ухвали.

В апеляційній скарзі Обухівської окружної прокуратури Київської області в особі прокурора Васильківського відділу ставиться питання про скасування ухвали суду, як постановленої з порушенням норм процесуального права й направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що висновок Васильківського міськрайонного суду Київської області про те, що позивачем у справі є Києво-Святошинська місцева прокуратура є помилковим, оскільки в єдиній системі прокуратури зазначена прокуратура відсутня, а згідно територіальної юрисдикції предмет позову знаходиться у межах Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Крім того зазначив, що залишення позовної заяви без розгляду з зазначених судом першої інстанції підстав можливо лише під час судового розгляду, в той час як справа під час постановлення оскаржуваної ухвали перебувала на стадії підготовчого провадження.

Як убачається зі справи, 20.10.2021 копію оскаржуваної ухвали районним судом було направлено до відома Києво-Святошинській окружній прокуратурі Київської області, проте указана копія судового рішення Києво-Святошинською окружною прокуратурою була перенаправлена за належністю до Обухівської окружної прокуратури з посиланням на те, що Васильківський відділ прокуратури на даний час входить до складу Обухівської окружної прокуратури Київської обл. (а.с.129,145 т.2).

Під час провадження справи у суді апеляційної інстанції задоволено клопотання представника прокуратури м. Києва й у зв`язку з проведеною у системі прокуратури реорганізацією, за наслідками якої Васильківський відділ прокуратури приєднано до Обухівської окружної прокуратури, протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 26 травня 2022 року позивача у справі - Києво-Святошинську місцеву прокуратуру Київської області замінено на Обухівську окружну прокуратуру Київської області.

Колегія суддів, заслухавши представника прокуратури, який вважав апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню, ОСОБА_1 , яка просила у задоволенні апеляційних скарг відмовити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Залишаючи без розгляду позов на підставі ст.ст.223, 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що у підготовчі засідання, призначені на 30.07.2021року та 20.10.2021, позивач повторно не з`явився, про дату розгляду справи повідомлений належно.

Між тим, таких висновків районний суд дійшов з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

Положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 200 ЦПК України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.

Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Убачається, що у підготовче судове засідання, призначене судом по справі на 30.07.2021 та 20.10.2021 прокурор та представники державних установ, в інтересах яких було заявлено позов - Головного управління Держгеокадастру у Київській області та Державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України», не з`явилися.

Між тим, районний суд на даній стадії судового розгляду справи не мав правових підстав залишати позов без розгляду, з огляду на таке.

За змістом пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналіз змісту пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України свідчить про те, що залишення позовної заяви без розгляду з цієї підстави може мати місце лише в тому випадку, якщо позивач, який був належним чином повідомлений про час слухання справи, повторно не з`явився саме в судове засідання, а не в підготовче засідання.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21 жовтня 2019 року у справі № 759/15271/17, у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 761/8849/19, у постанові від 19 травня 2021 року у справі № 752/21 845/19.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, положеннями цивільного процесуального законодавства не передбачено залишення позову без розгляду на стадії попереднього розгляду справи, що призвело також до передчасних висновків, викладених судом в оскаржуваній ухвалі щодо наявності правових підстав до скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою того ж суду від 25.01.2016.

Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Ураховуючи те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення необґрунтованої ухвали, колегія суддів уважає, що ухвала Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року у повному обсязі підлягає скасуванню, а справа - направленню до того ж суду для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги адвоката Удовенка Костянтина Сергійовича в інтересах державного підприємства «Дослідне сільськогосподарське виробництво Інституту фізіології рослин і генетики Національної Академії Наук України» та Обухівської окружної прокуратури Київської області задовольнити.

Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2021 року скасувати, а справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 08 червня 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: