Рішення

від 08.06.2022 по справі 500/1547/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1547/22

09 червня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Чортківський хлібозавод" до Виконавчого комітету Чортківської міської ради треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Чортківська міська рада Тернопільської області, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Чортківської міської ради, Відділ архітектури та містобудівного кадастру Чортківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом Акціонерного товариства "Чортківський хлібозавод" до Виконавчого комітету Чортківської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Чортківська міська рада Тернопільської області, Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Чортківської міської ради, Відділ архітектури та містобудівного кадастру Чортківської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Чортківської міської ради №206 від 05.04.2021 "Про анулювання паспорту прив`язки розміщення малої архітектурної форми (павільйону) з автобусною зупинкою по вул.Дениса Січинського в місті Чорткові", стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чортківської міської ради на користь Акціонерного товариства "Чортківський хлібозавод" 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якому просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Виконавчого комітету Чортківської міської ради на користь Акціонерного товариства «Чортківський хлібозавод» судові витрати пов`язані розглядом цієї справи, а саме витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5600,00 грн. (п`ять тисяч шістсот гривень 00 копійок).

За змістом частини третьої ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою суду від 03.06.2022 призначено розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі на 09.06.2022 о 10:00 год.

У відкрите судове засідання 09.06.2022 представник Акціонерного товариства "Чортківський хлібозавод" не прибув, подав письмове клопотання, в якому просив вказане судове засідання проводити без участі представника позивача. Подану заяву підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, подав письмове клопотання, в якому просив розглянути заяву АТ "Чортківський хлібозавод" про ухвалення додаткового судового рішення без участі представника Виконавчого комітету Чортківської міської ради, Чортківської міської ради, Відділу архітектури та містобудівного кадастру та відділу державного архітектурно - будівельного контролю. При вирішенні поданої заяви покладається на розсуд суду.

Представник Відділу архітектури та містобудівного кадастру Чортківської міської ради у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Відтак, суд вважає за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення в порядку письмового провадження.

Так, згідно частини першої ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

За приписами частини п`ятої статті 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 05.07.2012 №5076-VI визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.

Вирішуючи питання наявності підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, суд враховує також правові висновки, викладені у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19. Зокрема, Верховний Суд вказав, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було укладено договір про надання правової допомоги від 05.03.2022, та підписано акт виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 30.05.2022 адвокатом Заплітною Іриною Анатоліївною (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ТР №000423).

Оплата за правову допомогу згідно Акту виконаних робіт до договору від 05.03.2022 у сумі 5600,00 грн. здійснена у відповідності до платіжного доручення №1031 від 01.06.2022.

Крім цього, при вирішенні поданої заяви, суд враховує участь адвоката Заплітної І.А. у судових засіданнях 05.05.2022, 10.05.2022, 19.05.2022, 30.05.2022.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 5600,00 грн. є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі/West Alliance Limited проти України від 23.01.2014, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia, заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумний розмір.

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним чи необґрунтованим щодо іншої сторони спору.

Виходячи з вищенаведеного, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд приходить до переконання про недотримання вимог частин третьої, п`ятої статті 134 КАС України, а тому, з урахуванням критерію співмірності зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, та обсягом виконання відповідних робіт, стягнута має бути сума витрат, пов`язаних з розглядом справи, на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Чортківської міської ради на користь Акціонерного товариства "Чортківський хлібозавод" 3000 ( три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Додаткове рішення складено та підписано 09.06.2022.

Копію додаткового рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Акціонерне товариство "Чортківський хлібозавод" (місцезнаходження/місце проживання: вул. Гайова 30,м. Тернопіль,46400 код ЄДРПОУ 05510929);

відповідач:

- Виконавчий комітет Чортківської міської ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Тараса Шевченка, 21, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область,48501 код ЄДРПОУ 42922955);

треті особи:

-Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Чортківської міської ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область,48501 код ЄДРПОУ 24636045)

-Чортківська міська рада Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 21, м.Чортків, Чортківський район, Тернопільська область,48500 код ЄДРПОУ 24636045)

-Відділ архітектури та містобудівного кадастру Чортківської міської ради (місцезнаходження/місце проживання: вул. Шевченка, 21, м. Чортків, Чортківський район, Тернопільська область,48501 код ЄДРПОУ 24636045).

Головуюча суддяДерех Н.В.