Постанова

від 06.06.2022 по справі 904/4933/15

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2022 Справа № 904/4933/15

м.Дніпро

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Вечірко І.О.,

секретар судового засідання Мацекос І.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 (повний текст складено 28.12.2020, суддя Мельниченко І.Ф.) у справі № 904/4933/15

за позовом Прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості в сумі 217623, 86 грн.

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про повернення земельної ділянки площею 0,6480 га, вартістю - 973 555, 20 грн. по вул. Гутовскього біля житлових будинків № 41 та № 57 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) та стягнення заборгованості з орендної плати, що складають суму заборгованості за Договором оренди земельної ділянки № б/н від 14.08.09 року у загальному розмірі 217 623, 86 грн. (6 561,50 грн. за період з 01.07.2013р. по 31.12.2013р. та 211 062,36 грн. за період з 01.01.2014 по 31.12.20214р.).

Звернення з позовом до суду прокурор обґрунтував порушенням інтересів держави, яке полягає у вибутті з користування державою земельної ділянки за відсутності її волі як власника та всупереч встановленого законом порядку.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 позовні вимоги задоволено:

- зобов`язано Фізичну особу-підприємця Штефана Владислава Олександровича повернути земельну ділянку площею 0,6480 га, вартістю - 973 555, 20 грн. по вул. Гутовського біля житлових будинків № 41 та № 57 в Довгинцівському районі м.Кривого Рогу (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) на користь держави в особі Криворізької міської ради за актом приймання-передачі з приведенням її у придатний для використання стан за рахунок Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександрович;

- стягнуто з Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на користь Криворізької міської ради 217 623,86 грн. заборгованості з орендної плати за земельну ділянку;

- стягнуто з Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 570,48 грн.

Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що з урахуванням положення статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 18 Закону України «Про оренду землі», в редакції, чинній на час укладення договору оренди, а також умов пункту 6 Договору, строк його дії закінчився 16.09.2012р. Проте, в порушення вказаної статті Закону, ФОП ІІІтефан В.О. земельну ділянку (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) Криворізькій міській раді не повернув.

З огляду на положення пунктів 18, 19, 20 Договору та те, що строк договору оренди земельної ділянки закінчився 16.09.2012, а земельна ділянка передавалась винятково для розміщення на ній тимчасової споруди автостоянки, у ФОП Штефана В.О. виник обов`язок повернути орендовану земельну ділянку Криворізькій міській раді, у відповідності до вищеозначених договірних зобов`язань, за актом приймання-передачі, шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд та парканів, відповідно, позовні вимоги про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222 визнано обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Суд встановив, що пунктом 21 спірного Договору передбачено, що неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом Договору «Орендна плата». Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки. При підписанні спірного договору, відповідач погодився з вимогами пунктів 10, 12 Договору, згідно з якими зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться, а розмір та сума орендної плати у конкретно визначених випадках переглядається без внесення змін у договір оренди земельної ділянки.

В зв`язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 (від 02.12.2010 N 2755-VІ) Закон України «Про плату за землю» втратив чинність, а питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Таким чином, на думку місцевого господарського суду, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Враховуючи наведене, суд встановив, що в порушення приписів чинного законодавства, ФОП ІІІтефаном В.О. здійснювалась плата за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,6480 га на вул. Гутовського біля житлових будинків № 41 та № 57, у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, в обсязі, що не відповідає прямій нормі Податкового кодексу України, в результаті чого за період з: 01.07.2013 року по 31.12.2013 року виникла заборгованість з плати за землю в розмірі - 6 561,50 грн.; з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року заборгованість з плати за землю складає - 211 062,36 грн. Загальна сума заборгованості з орендної плати за землю становить - 217 623,86 грн.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 (головуючий суддя Дармін М.О., Березкіна О.В., Іванов О.Г.) у справі № 904/4933/15 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 задоволено частково:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 скасовано.

- позовну заяву Прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2021 касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково, касаційну скаргу Криворізької міської ради задоволено.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 скасовано, справу № 904/4933/15 передано до апеляційного суду для продовження розгляду.

2.Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець Штефан Владислав Олександрович, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, звернувся до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив:

- зупинити апеляційне провадження у справі № 904/4933/15 до закінчення вирішення пов`язаної адміністративної справи № 212/2276/16-а за позовом ФОП Штефана В.О. до Криворізької міської ради про визнання рішення Криворізької міської ради від 14 травня 2010 року за №3188 таким, що не набрало чинності;

- зупинити апеляційне провадження у справі № 904/4933/15 до вирішення пов`язаної справи № 904/6676/20 про визнання частини пункту 12 спірного договору недійсною, що перебував на розгляді Господарського суду Дніпропетровської області;

- скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15;

- залишити без розгляду позовну заяву Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (замінено на прокурора Криворізької місцевої прокуратури Дніпропетровської області);

- у випадку не залишення позову прокурора без розгляду - повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем наведено наступні доводи:

- місцева рада є самостійною юридичною особою, має достатній обсяг правоздатності для здійснення представництва своїх інтересів, тому відсутні обґрунтовані правові підстави для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі Криворізької міської ради у справі, що розглядається;

- місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про наявність повноважень у прокурора щодо здійснення представництва у даній справі, неправильно визначив позивача за вимогами про захист інтересів прав держави, отже такий позов підлягає залишенню без розгляду, а провадження у справі слід закрити;

- форма довідки управління Держкомзему у м. Кривий Ріг про нормативну грошову оцінку, виданої згідно рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010 р., на підставі якої було здійснено розрахунок заборгованості з орендної плати відповідача за період з 01.07.2013 по 31.12.2014, не відповідала вимогам законодавства, і тому довідка від 10.08.10р. №1222 не може бути належним доказом у справі з огляду на ті обставини, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки повинні оформлюватись Витягом із технічної документації про норману грошову оцінку земельної ділянки (відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»). Прокуратурою міста Кривого Рогу за результатами перевірки було встановлено, що послуга з видачі довідок про нормативну грошову оцінку земельної ділянки управлінням Держземагентства у Криворізькому районі - не передбачена Переліком платних послуг які надаються Держземагентством та його територіальними органами згідно постанови КМУ №835 від 01.08.2011;

- враховуючи висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.20р. по справі №912/2385/18, а також правову позицію Верховного Суду, що викладена у постанові від 07.08.18р. у справі №804/13676/13-а, у постанові від 14.02.20 по справі №804/13199/15, у постанові від 10.03.20 року по справі №160/1088/19, у постанові від 28.04.20р. у справі №904/164/19, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.07.17р. справі 2а-423/10/0408 щодо неможливості застосування рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.10р., а також враховуючи наявність кримінального Провадження №42014040230000048, відкритого відносно посадових осіб Криворізької міської ради за ч.1 ст.367 КК України, які вчинили злочин із тяжкими наслідками - позов прокурора у даній справі підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України;

- провадження у адміністративній справі №212/2276/16-а про визнання недійсним (таким, що не набуло чинності) рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 р. №3884 (на підставі якого видано спірну довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) - закрито лише в частині позовних вимог Штефана В.О., проте триває за позовними вимогами інших учасників судового процесу. Оскільки обставини, які будуть встановлені судом в адміністративній справі №212/2276/16-а, пов`язані з розглядом справи №904/4933/15, відповідач звернувся до суду із клопотанням про зупинення справи №904/4933/15 до часу розгляду пов`язаної адміністративної справи №212/2276/16-а.

Клопотання про зупинення провадження у даній справі було обґрунтовано тим, що обставини, встановлені судом у справі №212/2276/16-а (справа №212/2276/16-а за позовом третьої особи, яка заявляє, самостійні вимоги на предмет спору - ФОП Климович Олени Борисівни до Криворізької міської ради, за участі Позивача ФОП Штефана В.О. та за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради, Управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Державного підприємства «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя», про визнання рішення Криворізької міської ради таким, що не набрало чинності, - перебуває в провадженні Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, суддя Онопченко Ю.В., обставини, які будуть встановлені у цій справі, впливають на оцінку доказів по справі №904/4933/15 щодо підстав та розміру заборгованості, оскільки предметом розгляду у справі №212/2276/16-а є встановлення обставин щодо набуття чи не набуття чинності спірним рішенням Криворізької міської ради від 14.05.2010 р. №3884, на підставі якого видано спірну довідку про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, згідно якої позивач здійснив розрахунок заборгованості по справі №904/4933/15. У випадку визнання спірного рішення №3884 таким, що не набуло чинності, відповідно, не буде підстав для нарахування боргу, оскільки відповідач сплачував орендну плату належним чином у повному розмірі відповідно до умов договору та закону, а також будуть відсутні підстави для вимог про звільнення земельної ділянки та усунення перешкод в її користуванні.

- Отже, розгляд справи №212/2276/16-а зумовлює необхідність зупинення провадження по справі №904/4933/15, оскільки обставини, встановлені судом в адміністративній справі (в тому числі стосовно розміру заборгованості відповідача за спірним договором оренди), матимуть преюдиційне значення для справи, що розглядається, в частині визначення розміру орендної плати, порядку зміни розміру орендної плати та як наслідок - правомірності нарахування Криворізькою міською радою заборгованості із орендної плати та її стягнення прокурором у судовому порядку.

- Доцільність зупинення провадження у справі №904/4933/15 до розгляду пов`язаної адміністративної справи №212/2276/16-а також підтверджується висновком Центрального апеляційного господарського суду в ухвалі від 13.10.2020 у справі №904/8122/17 (надана відповідачем до матеріалів справи).

- Таким чином, суд неправомірно відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №904/4933/15. Відповідач звертався з повторним клопотанням про зупинення провадження у справі№904/4933/15, у задоволенні якого також було відмовлено судом.

- В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/6676/20 за позовом Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича до Криворізької міської ради про визнання частини пункту 12 Договору оренди земельної ділянки недійсною.

- Результат розгляду справи №904/6676/20 також має істотне значення для вирішення даної справи, оскільки обставини та висновки суду у справі №904/6676/20 матимуть преюдиційне значення для даної справи, і в розумінні ч. 4 ст.71 ГПК України такі обставини не потребуватимуть доказування та впливатимуть на результат розгляду справи №904/4933/15, тому провадження у даній справі слід зупинити до розгляду справи №904/6676/20. Таким чином, відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №904/4933/15 до вирішення справи №904/6676/20, суд безпідставно не врахував доводи відповідача та висновки Верховного Суду з питання об`єктивної необхідності зупинення провадження у справі до моменту розгляду іншої, пов`язаної справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

- Судом не враховано доводи відповідача про узгодження ним розміру орендної плати з позивачем шляхом підписання розрахунку розміру орендної плати, згідно якого річний розмір орендної плати становить 33 646,07 грн. Такий розрахунок був узгоджений у відповідності до приписів постанови КМУ №1724 від 13.12.2006 «Про деякі питання оренди земель» та на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №982 від 15.09.2008 , який є невід`ємною частиною договору. Зміни до договору оренди у порядку, передбаченому договором та законом, за взаємною згодою сторін у письмовому вигляді, - не вносились.

- Також судом не врахована та обставина, що у відповідності до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). Тобто, позивач повинен був узгодити з відповідачем новий розмір річної орендної плати у зазначений плановий період до початку бюджетного періоду, а у разі недосягнення згоди - звертатися до суду. До того часу орендна плата повинна вноситися в розмірі згідно договору оренди, оскільки згідно з п. 288.1 ст. 288 ПК України саме договір оренди є регулятором розміру орендної плати. Зміни носяться до одговору оренди за взаємною згодою сторін (ст. 30 Закону України «Про оренду землі»). Сторони не мають права змінювати порядок внесення змін до договору оренди землі, передбачений Типовим договором та ст. 30 Закону України "Про оренду землі".

- Орендодавець має право в односторонньому порядку змінити розмір орендної плати у випадку зміни законодавства щодо мінімального розміру земельного податку, але в цьому випадку не допускається збільшення розміру орендної плати в односторонньому порядку внаслідок зміни базової вартості 1 кв. м. земель міста, підвищення цін, тарифів тощо. Тому висновок господарського суду суперечить положенням типового договору оренди землі та нормам законодавства.

- Автоматична зміна розміру орендної плати за договором оренди на підставі зміни нормативної грошової оцінки в односторонньому порядку - не допускається. В іншому випадку такий порядок автоматичної зміни орендної плати мав бути прописаний в договорі оренди.

- Судові рішення у справах №20а-423/10/0408, №904/6928/17 не можуть вважатися преюдиційними для справи №904/4933/15 і не стосуються спірного договору оренди.

- Довідка управління Держкомзему у м. Кривий Ріг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є належним і допустимим доказом, на підставі якого можливий розрахунок орендної плати, оскільки дані про нормативну-грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються виключно як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

- Згідно листа Управління Держгеокадастру №111-34/0-32/6-16 від 22.02.16р., який Відповідач надав під час підготовчого провадження як доказ неправомірності розрахунку заборгованості із орендної плати за землю на підставі довідки від 07.02.2011р. №27-р2, витяг з технічної документації не видавався. Тобто, довідка від 07.02.2011р. №27-р2 складена на підставі не встановлених та не підтверджених даних. Проте господарський суд не надав оцінки таким обставинам.

- Згідно з висновками, що викладені у постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №922/536/18 та висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16, обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17.

- Згідно з висновком ВС по справі № 804/13676/13-ф від 07.08.2018 розрахунок розміру орендної плати на підставі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка підготовлена на підставі не чинного рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010, є незаконним.

- Постановою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20.08.10р. по справі №2а-423/10/0408 у позовних вимогах відмовлено. Однак, Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі №2а-423/10/0408 від 01.11.2011 року скасовано постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 20.08.2010 року. Позовні вимоги суб`єктів господарювання м. Кривого Рогу задоволено частково. Визнано нечинним рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3884 від 14.05.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу». Постановою Вищого адміністративного суду від 11.12.12р. по справі №2а-423/Ю/04О8 касаційну скаргу Криворізької міської ради залишено без задоволення, постанову апеляційного суду від 01.11.11р. - без змін.

- Тобто, рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010 року «Про затвердження технічної документації з нормативно грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яке покладено в основу розрахунку орендної плати за 2013 рік визнано недійсним, отже, таке рішення не підлягає застосуванню при розрахунку орендної плати за 2013 рік.

- Неможливим є застосування нечинного акту органу місцевого самоврядування до будь-яких правовідносин (постанова ВС від 28.04.2020 у справі №904/164/19).

- Після скасування рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області № 3884 від 14.05.2010р., автоматично поновило свою дію попереднє рішення Криворізької міської ради №2494 від 22.12.2004р., тому обчислення і стягнення заборгованості з орендної плати на підставі рішення Криворізької міської ради №2088 від 26.06.2013р. за період 2014 року є необґрунтованим.

- Оскільки у період 2014 року діяло рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004р. №2494, Відповідач правомірно сплатив за цей період орендну плату у розмірі 3% від даної нормативної грошової оцінки 12 709, 08грн., розрахованої на підставі цього рішення та з урахуванням витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №982 від 15.09.2008.

- Такі дії Відповідача узгоджуються із положеннями укладеного Договору оренди, узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду в постанові від 14.02.20р. по справі №804/13199/15.

- Законом не передбачено, що у разі не проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок після спливу 7-10 років дії раніше проведеної нормативної грошової оцінки, попередня нормативна грошова оцінка автоматично втрачає чинність. Тому суд безпідставно стягнув з відповідача заборгованість по орендній платі за 2014 рік.

- Враховуючи скасування в судовому порядку рішення Криворізької міської ради №3884 та ненадання позивачем витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який підтверджує збільшення вартості спірної земельної ділянки - в стягненні заборгованості за 2013 рік слід відмовити.

- Не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог надані Позивачем акти обстеження земельної ділянки, які не є належним, законним та допустимим доказом у даній справі. Надані акти не містять відомостей щодо повноважень осіб, а також складені без залучення державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, в порушення вимог Земельного кодексу України (ст. 187,188), Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

- У даній справі суд не врахував того, що вимога Позивача в інтересах Орендодавця про зобов`язання Відповідача, як Орендаря підписати акти виконаних робіт ,є невірно обраним способом захисту права, незважаючи на те, що такий обов`язок передбачений положеннями договору. Такі позовні вимоги спрямовані не на захист порушеного права, а фактично свідчать про встановлення юридичного факту, що не передбачено господарським судочинством.

- Відповідачем подано заяву про відвід судді Мельниченко І.Ф., який було визнано необґрунтованим, проте скаржник просить апеляційний господарський суд перевірити обґрунтованість відмови у заявленому клопотанні, оскільки відповідно до ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою. Надані в частині відводу судді та щодо зупинення провадження у справі доводи апеляційної скарги не підтримані.

3.Узагальнені доводи інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу Криворізька міська рада просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду - без змін, судові витрати звернути на відповідача з підстав, зазначених у відзиві:

- строк договору оренди земельної ділянки закінчився 16.09.2012, а земельна ділянка передавалась винятково для розміщення на ній тимчасової споруди автостоянки, у ФОП Штефана В.О. виник обов`язок повернути орендовану земельну ділянку Криворізькій міській раді, у відповідності до вищеозначених договірних зобов`язань, за актом приймання-передачі;

- суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердження факту комерційного використання ФОП Штефаном В.О. спірної земельної ділянки та невиконання ним договірних зобов`язань щодо повернення земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки актом від 27.02.2015 та правомірно не врахував безпідставних доводів відповідача щодо неможливості використання такого акту в якості доказу;

- посилання апелянта на те, що вказаний акт обстеження спірної земельної ділянки від 27.02.2015 є неналежним доказом, з огляду на невідповідність його вимогам Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», є лише довільним трактуванням законодавства та намаганням підмінити один порядок обстеження земельної ділянки на інший, нехтуючи спеціальними нормативно-правовими приписами, наведеними вище, котрі застосовуються при обстеженні земельної ділянки в порядку здійснення самоврядного контролю;

- жодні зміни до узгоджених сторонами умов Договору, викладених у пунктах 10, 12, не вносились, а отже, договірні правовідносини між сторонами в цій частині є не зміненими;

- також суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при підписанні ФОП Штефаном В.О. спірного договору оренди земельної ділянки він виявив власне волевиявлення та вільну внутрішню волю щодо розуміння умов договору, в тому числі пунктів 10, 12, Договору в тій редакції, в якій вони були викладені, про що свідчить його підпис у договорі;

- безпідставними є посилання апелянта на необхідність застосування викладеної у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17, що стосується правовідносин, пов`язаних з процедурою реалізації переважного права на поновлення договору відповідно до положень статті 33 Закону України "Про оренду землі та узгодження під час такої процедури істотних умов договору, в тому числі щодо розміру орендної плати при зміні нормативної грошової оцінки земель, що, відповідно, не подібні до правовідносин, котрі є предметом судового розгляду у справі №904/4933/15;

- пунктом 21 Договору Криворізька міська рада та ФОП Штефан В.О. узгодили, що неповернення земельної ділянки не звільняє Орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою;

- зауважуємо на обґрунтованості висновків Господарського суду Дніпропетровської області щодо правомірності визначення розміру заборгованості ФОП Штефана В.О. зі сплати орендної плати за користування спірною земельною ділянкою у період з 01.07.2013 до 31.12.2013, на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 № 3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яке діяло з 01.06.2010 до 31.12.2013;

- обґрунтованим є виникнення обов`язку у ФОП Штефана В.О. зі сплати орендної плати в розмірі, обчисленому з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у довідці про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.08.2010 №1222, котра видана на підставі та у період дії рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884;

- довідка про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.08.2010 №1222 була предметом судового дослідження адміністративних судів в ході розгляду адміністративної справи №2а/0470/1550/12. Спірну довідку виготовлено у період дії рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884;

- всупереч доводів апелянта, жодною нормою законодавства не передбачалася видача довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки саме на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки;

- наведені обставини, свідчать про обґрунтованість здійснення розрахунку заборгованості ФОП Штефана В.О. зі сплати орендної плати у 2013 році саме на підставі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10 серпня 2010 року №1222;

- безпідставними є посилання відповідача на необхідність врахування при розгляді даної справи подання прокуратури міста Кривого Рогу від 22.08.2013 за №61-4453вих13 про усунення порушень Земельного кодексу України, законів України «Про адміністративні послуги», «;Про оцінку землі» та листування щодо нього, з огляду на існування преюдиційних обставин стосовно правомірності видачі довідки про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10 серпня 2010 року №1222 на підставі рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884 та її застосування при обчисленні податкового зобов`язання з орендної плати, встановлених адміністративними судами в судових рішеннях у справах №2а/0470/1550/12, №804/6800/15, №804/2239/14, №804/4697/14;

- не підлягає врахуванню під час вирішення існуючого спору лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.09.2016 №4-28-0.22-14408/2-16, котрий не стосується предмету доказування, а містить лише роз`яснення щодо оформлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з посиланням на відповідні правові норми;

- не заслуговують на увагу доводи ФОП Штефана В.О. щодо необхідності врахування правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.02.2020 у справі №804/13199/15, оскільки даний правовий висновок стосується правовідносин, що не є подібними до спірних.

Щодо посилань ФОП Штефана В.О. на правові висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 та постанові Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №922/536/18, слід зауважити на відсутності обґрунтованих підстав для їх врахування під час вирішення існуючого спору, оскільки правовідносини, що були предметом судового розгляду у вказаних справах, стосуються збереження фактичним користувачем земельної ділянки коштів, які він мав заплатити за користування нею, без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки, та зобов`язання повернути вказані кошти власнику земельної ділянки.

- Недоречними є посилання апелянта на постанови Верховного Суду, ухвалені за результатом розгляду справ №160/1088/19 та №904/164/19, адже спори у вказаних справа не є подібними до існуючого спору.

- Стосовно посилань ФОП Штефана В.О. на необхідність врахування при розгляді існуючого спору правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 14.02.2020 №804/13199/15, слід зауважити на їх необґрунтованості, оскільки такий правовий висновок суду касаційної інстанції стосується надання податкової консультації щодо визначення розміру орендної плати за землю у 2015 році.

- Розрахунки заборгованості ФОП Штефана В.О. з орендної плати за користування земельною ділянкою здійснено відповідно до умов договору та діючого законодавства, та обґрунтовуються пояснювальною запискою до таких розрахунків, що долучена до відповіді на відзив на позовну заяву від 12.10.2020 №630.

Враховуючи викладене, обґрунтованими є висновки суду першої інстанції щодо ненадання ФОП Штефаном В.О. доказів, які б підтверджували право користування ним спірною земельною ділянкою після закінчення строку дії спірного договору та виконання обов`язку щодо повернення спірної земельної ділянки, а також доказів виконання ним зобов`язання щодо внесення орендної плати в розмірі 217 623,86 грн.

- ФОП Штефан В.О., повторно заявляючи в апеляційній скарзі клопотання про зупинення провадження у справі №904/4933/15 до закінчення вирішення, як на його думку, пов`язаних справ №212/2276/16-а, №904/6676/20 та залишення без розгляду позовної заяви прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 Дніпропетровської області в інтересах Криворізької міської ради, які вже вирішені судом першої інстанції, не вказує інші підстави або ж нові обставини, на які не містилося посилань у аналогічних клопотаннях, поданих до суду першої інстанції.

Відзив Криворізької південної окружної прокуратури на апеляційну скаргу за № 04/57-93ВИХ-21 від 23.03.2021, який надійшов на адресу Центрального апеляційного господарського суду 30.03.2021, до уваги колегією суддів не приймається з огляду на пропуск строку для подачі відзиву, встановленого в ухвалі апеляційного господарського суду від 23.02.2021, а також з огляду на відсутність клопотання про продовження такого строку.

4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.10.2021р. у складі колегії суддів: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 прийнято до провадження, призначено розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні на 24.11.2021 року.

24.11.2021 судове засідання не відбулося, справу призначено на 25.01.2022.

25.01.2022 розпорядженням керівника апарату суду, у зв"язку з задоволенням самовідводу судді Паруснікова Ю.Б., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Вечірко І.О.

У судовому засідання 25.01.2022 оголошено перерву до 01.03.2022.

01.03.2022 судове засідання не відбулося.

Ухвалою суду від 04.04.2022 розгляд справи призначено на 17.05.2022.

У судовому засіданні 17.05.2022 оголошено перерву до 24.05.2022.

24.05.2022 розгляд справи призначено на 07.06.2022 на 17год.00хв..

У судовому засіданні скаржником не підтримуються доводи апеляційної скарги щодо зупинення провадження у справі та щодо підстав для відводу судді Мельниченко І.Ф.

07.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частково задоволенню, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 - слід скасувати в частині стягнення плати за користування земельною ділянкою, відмовити у задоволенні позовну в цій частині. В іншій частині рішення залишити без змін .

5. Встановлені судом та неоспорені обставини справи і відповідні їм правовідносини.

На підставі рішення Криворізької міської ради від 27.06.2009 № 3312, між Криворізькою міською радою (далі - Орендодавець) та ФОП Штефаном В.О. (далі - Орендар) 14.08.2009 укладено Договір оренди земельної ділянки житлової та громадської забудови площею 0,6480 га. вартістю 973 555,20 грн. під розміщення тимчасової споруди автостоянки на вул. Гутовського біля житлових будинків №№ 41 та 57 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) (а.с. 14-17 том - 1).

Вказаний договір 16.09.2009 зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040910800787.

Відповідно до пунктів 1-6 Договору позивач передав в оренду відповідачу строком на 3 роки земельну ділянку площею 0,6480 га, кадастровий номер 1211000000:03:001:0222, для розміщення тимчасової споруди автостоянки, яка знаходиться на вул. Гутовського (В`ячеслава Чорновола) біля житлових будинків №№ 41 та 57 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

Строк дії Договору було продовжено на 3 роки на підставі рішення Криворізької міської ради від 27.01.2010 №3714 шляхом укладення між сторонами 20.04.2010 додаткової угоди, яку зареєстровано у Криворізькому міському відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 14.05.2010 №041010800395.

Згідно з пунктом 1 Договору Орендодавець на підставі рішення міської ради від 24.06.2009 року № 3312 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для розміщення тимчасової споруди автостоянки, яка знаходиться на вул. Гутовського біля житлових будинків №№41 та 57 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

Відповідно до пункту 2 Договору, в оренду передається земельна ділянка площею 0,6480 га.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1211000000:03:001:0222 (пункт 4 Договору).

Пунктом 6 Договору передбачено, що договір укладено на 3 роки. Після закінчення строку Договору Орендар, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі "Орендар" повинен не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку дії Договору повідомити письмове "Орендодавця" про намір продовжити його дію.

Враховуючи положення статей 125, 126 Земельного кодексу України та статті 18 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на час укладення договору оренди, а також пункту 6 Договору, строк його дії закінчився 16.09.2012, що сторонами не оспорюються.

ФОП ІІІтефан В.О. земельну ділянку (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) Криворізькій міській раді не повернув.

В матеріалах справи наявні акт самоврядного контролю органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин від 27.02.2015 року, а також податкові декларації ФОП Штефана В.О. від 14.10.2009, 09.03.2010, 29.02.2012, 28.03.2011, 20.02.2013, 20.03.2013, 18.04.2013, 20.05.2013, 20.06.2013, 19.07.2013, 20.08.2013, 19.09.2013, 24.10.2013, 20.02.2014, 17.01.2014, 13.12.2013, 18.11.2013, 15.04.2015, в яких ФОП Штефан В.О. декларує податкові зобов`язання за користування вказаною земельною ділянкою.

Господарським судом розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та відмовлено в його задоволенні з огляду на те, що у справі № 2а-423/10/0408 рішення Криворізької міської ради від 14.05.1020 № 3884 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" визнано нечинним, тобто, дане питання вже вирішено судом. Перегляд іншого рішення у справі № 212/2276/16-а не може вплинути на результати визнання нечинним спірного рішення позивача. В цій частині апеляційна скарга не підтримується.

17.12.2020 відповідачем подано заяву про відвід головуючого судді, а також клопотання від 16.12.2020 про зупинення провадження у справі № 904/4933/15 до вирішення пов`язаних справ № 904/6676/20 та № 212/2276/16-а, в задоволенні яких судом було відмовлено, про що постановлені ухвали суду від 17.12.2020. В цій частині апеляційна скарга не підтримується.

Встановлено також, що після закінчення строку договору оренди спірна земельна ділянка відповідачем повернута не була.

6. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції (не)погодився з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Вказане кореспондується з положеннями частини 1 статті 96 Земельного кодексу України та розділом 13 Податкового кодексу України, відповідно до яких, землекористувач зобов`язаний своєчасно здійснювати оплату за користування земельними ділянками, у розмірі, визначеному законодавцем.

Пунктом 21 спірного Договору передбачено, що неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом Договору «Орендна плата». Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акту приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

Згідно з пунктом 7 Договору оренди, за плата за користування земельною ділянкою здійснюється виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Пунктом 12 Договору сторони узгодили, що, зокрема, у разі зміни (збільшення або зменшення за рішенням міської ради) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв.м. земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього Договору.

Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Відповідно до статей 6, 203, 627, 629 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Під час підписання договору сторони виявляють власне волевиявлення та вільну внутрішню волю щодо розуміння умов договору в тій редакції, в якій вони були викладені, про що свідчать підписи сторін у договорі.

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі можуть відійти від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, а також на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, статті 628 Цивільного кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, у відповідності до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України є договір оренди такої земельної ділянки.

В зв`язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011 (від 02.12.2010 N 2755-VІ) Закон України «Про плату за землю» втратив чинність згідно частини 2 Прикінцевих положень Кодексу. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 року регулюється виключно Податковим кодексом України.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136. п. 14.1 ст. 14 ПК України). Подібне визначення міститься й у статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 п. 288.5 стаття 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності ПК України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п.288.5 ст.288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 ст. 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України.

Суд вважав, що Штефаном В.О. здійснюється плата за фактичне користування земельною ділянкою, площею 0,6480 га на вул. Гутовського біля житлових будинків № 41 та № 57, у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, в обсязі, що не відповідає прямій нормі Податкового кодексу України, в результаті чого за період з: 01.07.2013 року по 31.12.2013 року виникла заборгованість з плати за землю в розмірі - 6 561,50 грн.; з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року заборгованість з плати за землю складає - 211 062,36 грн.

Тобто, господарський суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості з орендної плати за землю, за вказані вище періоди, становить -217 623,86 грн.

Підставою для такого висновку стали аргументи про те, що у відповідності до вимог Податкового Кодексу (п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288) розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності має відповідати вимогам ПК та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

Цей розмір орендної плати не може бути меншим, ніж встановлений ПК, тому судом встановлено наявність заборгованості, яка відповідає позовним вимогам, відображена у відповідних розрахунках (т.1, а.с.159,160).

Причиною виникнення спорів в частині наявності/ відсутності заборгованості стало неузгодження сторонами конкретного розміру орендної плати.

Так, вимоги договору щодо розміру орендної плати визначені у розділі "Орендна плата" (п.п.7-14).

Відповідно до п.7 договору річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України"Про плату за землю", на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів, на рахунок Управління держказначейства у м.Кривому Розі №332 178 157 00021 код ЄДРПОУ 24230992, у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012.

В п.8 договору передбачено, що зміна банківських реквізитів отримувача не є зміною умов договору оренди, тому може здійснюватись Орендодавцем в односторонньому порядку і не потребує внесення змін до договору. При зміні цих реквізитів Орендодавець повідомляє Орендаря у місячний термін через місцеві засоби масової інформації.

Згідно з п.9 договору орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою.

У п.10 договору сторонами визначено, що строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України "на поточний рік.

Розмір нормативної грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв"язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства. Орендар самостійно зобов"язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки.

Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору.

Відповідно до п.11 договору обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів формою, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору чи продовження його дії.

У п.12 договору сторони узгодили, що розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором (включно зі зміною мети використання або цільового призначення земельної ділянки); зміни (збільшення або зменшення) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1кв.м земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджується документами; в інших випадках, передбачених законодавством та цим договором.

Згідно з п.13 договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

П.14 договору передбачено, що Орендар (крім громадян) самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідний міжрайонній державній податковій інспекції податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідач надав податкові декларації за спірний період, з яких вбачається, що він декларував і сплачував орендну плату згідно з його розрахунками у спірному періоді

за 2013 рік задекларовано 17815,62грн і сплачено 18000грн..

за 2014 рік задекларовано і сплачено 35631,24 грн.

Наразі ж позивачем, як вбачається з розрахунку, суми нараховані на підставі ПКУ та рішення міської ради від 26.06.2013р. (за 2014 рік) (т.1 а.с.160). А при розрахунку за 2013 рік використано довідку про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №1222 від 10.08.2010р. та визначено у трикратному розмірі земельного податку (т.1 а.с.159).

Проти такого розрахунку за 2013р. відповідач зауважив, що :

- відсутній витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, як це передбачено п.7 Договору оренди;

- технічна документація №982 від 15.09.2008р. є невід`ємною частиною договору і підлягає застосуванню (т.2, а.с.24);

- річний розмір орендної плати становить 33646,07грн.

Проти розрахунку за 2014 рік відповідач заперечує з підстав:

- скасування постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року рішення Криворізької міської ради Дніпропетровської області №3884 від 14.05.2010 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Кривого Рогу".

Тому відповідач вважає, що після цього діяло рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004р. №2494, яке і було використано відповідачем при обрахунку розміру орендної плати, виходячи з нормативної грошової оцінки 12709,08грн, розрахованої на підставі цього рішення.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд не взяв до уваги і не надав відповідної оцінки цим важливим і ключовим запереченням відповідача, що засвідчується мотивувальною частиною оскаржуваного рішення і становить порушення ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод згідно з усталеною практикою ЄСПЛ. Це призвело до прийняття невірного рішення з порушенням норм матеріального права (ст.ст.20, 23 Закону України "Про оцінку земель", ст.201 Земельного кодексу України).

Отже, нарахування і стягнення орендної плати за період 2013 року 6561,50грн без витягу з технічної документації є неправомірним.

Стосовно обставин застосування / незастосування рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 №2088 у розрахунку за 2014 рік колегією суддів встановлено, що це рішення не може бути застосовано до правовідносин сторін, оскільки воно стосується земельних ділянок, щодо яких не проведена нормативна грошова оцінка земель, водночас, за умовами договору підставою для визначення розміру орендної плати є саме витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель (т.2, а.с.164).

Щодо вимог в частині повернення спірної земельної ділянки шляхом підписання акту приймання-передачі з приведенням її у придатний для використання стан.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

Згідно зі статті 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» та пункту 37 Договору передбачено, що дія договору оренди земельної ділянки припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі статтею 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Пунктами 18, 19, 20 Договору передбачено, що після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі (повернення). Орендар зобов`язаний до підписання акту приймання-передачі (повернення) привести земельну ділянку у придатний для подальшого використання стан. Приведення у придатний стан включає в себе благоустрій земельної ділянки.

З огляду на те, що строк договору оренди земельної ділянки закінчився 16.09.2012, а земельна ділянка передавалась винятково для розміщення на ній тимчасової споруди автостоянки, суд дійшов правильного висновку про виникнення у ФОП Штефана В.О. обов`язку повернути орендовану земельну ділянку Криворізькій міській раді, у відповідності до вищеозначених договірних зобов`язань, за актом приймання-передачі, шляхом демонтажу розташованих на ній тимчасових споруд та парканів.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність доказів повернення земельної ділянки Орендодавцеві, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку площею 0,6480 га, вартістю - 973 555, 20 грн. по вул. Гутовскього біля житлових будинків № 41 та № 57 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу (кадастровий номер: 1211000000:03:001:0222) на користь держави в особі Криворізької міської ради за актом приймання-передачі з приведенням її у придатний для використання стан за рахунок Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича.

Наявність на земельній ділянці об"єктів нерухомості не звільняє відповідача від виконання цього обов"язку, чого зроблено не було. Цей обов"язок доводами апеляційної скарги не спростовано.

7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу апеляційної скарги.

Стосовно доводів скаржника щодо повноважень прокурора, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 (головуючий суддя Дармін М.О., Березкіна О.В., Іванов О.Г.) у справі № 904/4933/15 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 задоволено частково:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 скасовано.

- позовну заяву Прокурора Криворізької місцевої прокуратури №1 в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.09.2021 касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури задоволено частково, касаційну скаргу Криворізької міської ради задоволено.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.05.2021 скасовано, справу № 904/4933/15 передано до апеляційного суду для продовження розгляду.

Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На час звернення Прокурора до суду з позовом (03.06.2015) правовий статус органів прокуратури було визначено статтями 121-123 Конституції України та Законом України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991.

Так, відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України (в редакції, чинній на час подання позову) на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом (частина перша статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на час звернення прокурора до суду).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (частина друга статті 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на час звернення до суду).

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави (частина третя статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру"). За наявності зазначеної підстави з метою представництва держави прокурор має, зокрема, право в порядку, передбаченому процесуальним законом, звертатися до суду з позовами (пункт 1 частини п`ятої статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру").

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 29 Господарського процесуального кодексу України та статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру" у відповідних редакціях, сформована у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 2-5633/11, від 23.07.2020 у справі № 902/862/15 та від 17.09.2020 у справі № 922/1699/15.

Таким чином, станом на дату пред`явлення позову Прокурор керувався діючими на той момент нормами Конституції України, Господарського процесуального кодексу України та Законом України "Про прокуратуру", а дотримання цих вимог, у тому числі, підстави для представництва були підтверджені під час подання позовної заяви та відкриття провадження у справі.

Зважаючи на обставини цієї справи та принцип незворотності дії закону у часі, а також ту обставину, що Прокурор самостійно обґрунтував у позовній заяві необхідність захисту інтересів держави у визначений спосіб, колегія суддів зазначає про наявність у нього повноважень для представництва у спірних правовідносинах інтересів держави в особі Ради саме відповідно до положень Закону України "Про прокуратуру" № 1789-XII від 05.11.1991.

Згідно частини 1 статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність у прокурора підстав для представництва.

Інші доводи апеляційної скарги про: наявність порушеного кримінального провадження, акти обстеження земельної ділянки висновків місцевого господарського суду не спростовують і не є підставою для скасування рішення в частині зобов"язання повернути земельну ділянку.

8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи, за захистом яких вона звернулась до суду.

Порушено право позивача в частині правильного розрахунку орендної плати на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

За змістом частин 1, 2, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої ст.ст.74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що Господарським судом Дніпропетровської області належним чином з`ясовано обставини справи, проте відповідач обов`язку повернути земельну ділянку не спростував. Його ж доводи про неправильний розрахунок заборгованості з орендної плати є обгрунтованими.

З огляду на викладене, апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Дніпропетровської області слід скасувати частково.

10. Судові витрати.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Штефана Владислава Олександровича на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 - задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 у справі № 904/4933/15 - скасувати частково.

Прийняти нове рішення - відмовити у задоволенні позову про стягнення з Фізичної особи підприємця Штефана Владислава Олександровича 217623,86грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 14.08.2009р..

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів від дати складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 13.06.2022

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Л.А. Коваль

Суддя І.О.Вечірко