Рішення

від 31.05.2022 по справі 902/1171/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2022 р. Cправа № 902/1171/21

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Пшегорській О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, код - 37979894

до: Михайловецького професійного аграрного ліцею, вул. Центральна, буд. 50 А, с. Михайлівці, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23411, код - 02539795

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вінницької обласної державної адміністрації, вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050, Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, вул. Порика, 29, м. Вінниця, 21000 та Приватного підприємства "Озон", вул. Енгельса, буд. № 83/1, м. Вінниця, 21000

про стягнення 639 016,00 грн

за участю представників:

позивача: Педченко Галина Олексіївна, довіреність від 04.11.2020 року , посвідчення № 0175

відповідача: Майструк Наталія Романівна

третьої особи (Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації): Мірошніченко Тетяна Дмитрівна, довіреність №01-15-01/135 від 12.01.2022 року

третьої особи (Вінницької обласної державної адміністрації): Хомеренчук Юлія Олександрівна, посвідчення № 382 від 16.03.2021 року

В С Т А Н О В И В :

25.11.2021 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 25.11.2021 року) Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Михайловецького професійного аграрного ліцею про стягнення 639 016,00 грн збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства. Зазначену позовну заяву сформовано в системі "Електронний суд".

Ухвалою суду від 30.11.2021 року відкрито провадження у справі № 902/1171/21, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання).

23.12.2021 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (б/н від 20.12.2021 року), в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02.02.2022 року.

Також, даною ухвалою, залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Вінницьку обласну державну адміністрацію.

У судовому засіданні 02.02.2022 року судом постановлено ухвали про залучення Управління розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації та Приватного підприємства "Озон" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1171/21 на 23.02.2022 року о 10:00 год., які занесено до протоколу судового засідання.

16.02.2022 року до суду від третьої особи (Вінницької обласної державної адміністрації) надійшли письмові пояснення № 12.01-11-99 від 15.02.2022 року. Додатком до пояснень додано ряд документів.

23.02.2022 року до суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/1843/22) про долучення доказів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 23.02.2022 року судом постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1171/21 на 14.03.2022 року о 14:00 год.

Також, судом здійснено виклик в наступне судове засідання з метою надання пояснень спеціаліста Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист".

У судовому засіданні 31.03.2022 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1171/21 для судового розгляду по суті на 20.04.2022 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Окрім того, суд дійшов висновку про повторний виклик у наступне судове засідання з метою надання пояснень спеціаліста Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист".

У судовому засіданні прийняли участь представники позивача, відповідача та третіх осіб, які підтримали висловлені позиції у процесуальних заявах по суті спору.

Позивач, в якості підстави заявлених позовних вимог, посилається на те, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області у період з 03.04.2019 року по 12.04.2019 року було проведено планову перевірку дотримання Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм (Відповідач) вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 193/ВН від 12.04.2019 року, за змістом якого встановлено, що Михайловецькому професійному аграрному ліцею передається під охорону та дотримання режиму території Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк", площею 22,00 га розташованого на території с. Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області, відповідно до охоронного зобов`язання № 99/18 від 21.09.2018 року.

Також було виявлено, що в межах даного об`єкту у 2017 році проводилось видалення зелених насаджень без відповідних дозвільних документів, в результаті чого було здійснено незаконну вирубку дерев у кількості 112 штук різних порід та діаметрів без наявності ліміту на спеціальне використання природних ресурсів в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, що є порушенням статті 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" .

12.04.2019 року Інспекцією видано Припис, пунктом 10 якого приписано "надати копії ліміту, акту обстеження, рішення виконкому, ордеру на видалення зелених насаджень" з терміном виконання до 01.05.2019 року.

За результатами розгляду виданого Припису Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм було надано відповідь від 10.06.2019 року, зокрема, щодо виконання пункту 10 Припису, де зазначено, що "вирізка зелених насаджень на території парку ліцею проводилась на основі довідки лісопатолога від 02.12.2016 року № 08-02/133", тим самим, підтвердивши, що порубку дерев у кількості 112 штук різних порід та діаметрів було здійснено без наявності ліміту на спеціальне використання природних ресурсів в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду.

При цьому, як зазначає позивач надана довідка лісопатолога від 02.12.2016 року № 08-02/133 не є дозвільним документом на спеціальне використання природних ресурсів в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду.

Враховуючи викладене, відповідач наніс державі збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства (видалення зелених насаджень без відповідних дозвільних документів, за відсутності погодженого ліміту та ордеру) на загальну суму 639 016,00 грн (т. 1 а.с. 1-64).

У відзиві на позовну заяву відповідач не визнає заявлені позовні вимоги та просить суд відмовити в задоволенні позову зазначаючи про наступне.

Відповідач стверджує, що жодних повноважень відносно охорони парків-пам`яток садово-паркового мистецтва не має.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

При цьому, жодних проектів створення територій та об`єктів природо-заповідного фонду ліцей не отримував.

Охоронне зобов`язання від 21.09.2018 року № 99/18 не відповідає положенням Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, оскільки з нього неможливо встановити території, які передані під охорону, та режим конкретних територій (залежно від їх зонування) (а.с. 69-71, т. 1).

У відповіді на відзив позивач підтримує заявлені позовні вимоги та зазначає, що відповідно до охоронного зобов`язання № 99/18 від 21.09.2018 року Михайловецькому професійному аграрному ліцею передається під охорону та дотримання режиму території Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк", площею 22,00 га розташованого на території с. Михайлівні Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Відтак, саме на відповідача покладено обов`язок здійснювати охорону Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк", площею 22,00 га розташованого на території с. Михайлівці Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Видалення зелених насаджень у кількості 112 штук різних порід та діаметрів без наявності ліміту на спеціальне використання природних ресурсів в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, за твердженнями позивача є порушенням ст. 9 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України", та вважається незаконною рубкою (а.с. 112-117, т. 1).

У письмових поясненнях представник третьої особи (Вінницької обласної державної адміністрації) вказує на те, що парк - пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк" був створений та оголошений рішенням облвиконкому від 13.05.1996 року №187 та від 22.06.1972 №335.

Парк розташований на території с. Михайлівні Мурованокуриловецького району і знаходиться в користуванні Михайловецького професійного аграрного ліцею № 36, загальна площа Парку складає 22 га.

Видалення зелених насаджень здійснювалось відповідно до Порядку 1045 та наявної довідки ДСЛП "Вінницялісозахист" від 02.12.2016 року №08-02/133.

Видалення насаджень здійснювалось за для уникнення нещасних випадків, оскільки обстежені дерева в кількості 122 шт, по причині сухостійності, наявності внутрішньо-стовбурових гнилей, досягнення вікової межі, являються аварійно-небезпечними, що підтверджується висновком інженера-лісопатолога.

Відповідно до пункту 6 Постанови 1045, сплата відновної вартості зелених насаджень не проводиться у разі знесення аварійних, сухостійних і фаутних дерев, а також самосійних і порослевих дерев з діаметром кореневої шийки не більше як 5 сантиметрів (а.с. 144-210, т. 1).

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк" було створено Рішенням Вінницького облвиконкому від 13.05.96 №187 та від 22.06.1972 №335, з метою збереження старовинного ландшафтного парку, заснованого в кінці XVIII ст., де зростає 45 видів дерев і чагарників, в т.ч. - берека, ялина срібляста, модрина європейська, ясен плакучий, горіх чорний, є 3 невеликі ставки з системою гребель та будинок паркового палацу.

Парк розташований на території с. Михайлівні Мурованокуриловецького району і знаходиться у користуванні Михайловецького професійного аграрного ліцею, загальна площа Парку складає 22 га.

Територія, якій надано статус Парку, не вилучається з користування Землекористувача, який здійснює в його межах свою діяльність відповідно до Охоронного зобов`язання та Положення про Парк.

Відповідно до Регіональної програми охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів на 2013-2018 роки, затвердженої рішенням 13 сесії Обласної ради 6 скликання від 18.12.2012р. №418, було виділено кошти з фонду охорони навколишнього природного середовища, розпорядником яких був Департамент екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації.

На виконання вищезгаданої програми Департаментом екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації було оголошено тендер на закупівлю послуг: "Послуги щодо благоустрою території" код Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (81.30.1) (81.30.10-00.00), КОД ДК 021:2015-77313000-7 "Послуги з утримання парків" (здійснення заходів щодо відновлення корінних комплексів, а саме знесення та санітарна обрізка сухих, хворих та аварійних дерев на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду садово-паркового мистецтва"

При розгляді та оцінці членами тендерного комітету тендерних пропозицій було встановлено, що подана тендерна пропозиція ПП "Озон" з найменшою ціновою пропозицією відповідала тендерній документації та ЗУ "Про публічні закупівлі".

У зв`язку з цим, тендерний комітет визнав ПП "Озон" переможцем торгів та уклав з ним договір про закупівлю послуг за державні кошти.

Після чого протягом 2017 року на території Парку, проводились роботи з видалення аварійних та сухостійних зелених насаджень за кошти обласного фонду навколишнього природного середовища.

Як наслідок, здійснено порубку дерев у кількості 122 одиниць різних порід та діаметрів (польові перелікові відомості) без наявності ліміту на спеціальне використання природних ресурсів в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, що є порушенням статті 91 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Відповідно до охоронного зобов`язання № 99/18 від 21.09.2018 року Михайловецькому професійному аграрному ліцею передається під охорону та дотримання режиму території Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк", площею 22,00 га розташованого на території с. Михайлівні Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Вказана земельна ділянка 22,00 га передана Михайловецькому професійному аграрному ліцею в користування, є землями природно-заповідного фонду, на яких розташований Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк".

Відповідач є володільцем земельної ділянки з 1957 року згідно Акту на право постійного користування землею від 01.06.157 року (т. 1 а.с. 94-97)

Пунктом 4 охоронного зобов`язання № 99/18 від 21.09.2018 року встановлено, що користувач (Михайловецький професійний аграрний ліцей) забезпечує охорону та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області у період з 03.04.2019 року по 12.04.2019 року було проведено планову перевірку дотримання Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 193/ВН від 12.04.2019 року (а.с. 11- 39, т. 1).

12.04.2019 року Інспекцією видано Припис від 12.04.2019 року, пунктом 10 якого приписано "надати копії ліміту, акту обстеження, рішення виконкому, ордеру на видалення зелених насаджень" з терміном виконання до 01.05.2019 року (а.с.41-43, т. 1).

За результатами розгляду виданого Припису Михайловецьким професійним аграрним ліцеєм було надано відповідь від 10.06.2019 року, зокрема, щодо виконання пункту 10 Припису, де зазначено, що "вирізка зелених насаджень на території парку ліцею проводилась на основі довідки лісопатолога від 02.12.2016 року № 08-02/133".

Розрахунок розміру збитків від 13.08.2019 року на суму 639 016,00 грн позивачем здійснено у відповідності з додатком 1 до постанови КМУ від 24.07.2013 року № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд".

24.09.2019 року на адресу відповідача була направлена претензія № 3698/06 щодо добровільної сплати суми збитків у розмірі 639 016,00 грн.

В добровільному порядку суму збитків відповідачем не відшкодовано.

Надаючи правову оцінку предмету спірних правовідносин, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Статтею 293 ЦК України передбачено, що діяльність фізичної та юридичної особи, що призводить до нищення, псування, забруднення довкілля, є незаконною. Кожен має право вимагати припинення такої діяльності.

Згідно із ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" об`єктами правової охорони навколишнього природного середовища, які підлягають державній охороні і регулюванню використання на території України є: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно - соціальних умов та процесів, природні ресурси, які залучені в господарській обіг, так і невикористані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно із ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовищ.

У ст. 1 Лісового кодексу України визначено, що ліс - тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав`яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов`язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ст. 4 Лісового кодексу України, до лісового фонду України належать лісові ділянки, в тому числі захисні насадження лінійного типу, площею не менше 0,1 гектара.

Матеріалами справи підтверджено, що облік Михайловецького парку впорядковано у 1972 році, визначено місце його розташування у с. Михайлівці Мурованокуриловецького району на території Михайловецького профтехучилища №6 (т. 1 а.с. 150-153).

Парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк" створено 22.06.1972 року, а також згідно Рішення Вінницького облвиконкому від 13.05.1996 року №187.

З наданих відповідачем доказів, а саме Статуту в редакції від 05.04.2017 року (т. 1 а.с. 75-93), судом встановлено, що Михайловецький професійний аграрний ліцей є правонаступником як Михайловецького профтехучилища №6, так і Михайловецького училища механізації сільського господарства №12, якому на підставі Акту на право постійного користування землею відведено 179,7 га землі на території с. Михайлівці.

Відповідно до частини 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції Закону від 01.07.2004), право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Відповідно до п. 2 Розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Враховуючи зазначені документи, судом встановлено, що Михайловецький професійний аграрний ліцей є володільцем та користувачем земельної ділянки природно-заповідного фонду, на якій розташований «Михайловецький парк».

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Дані документи долучено до матеріалів справи (т. 1 а.с. - 157, 158).

Крім того, жодним нормативним актом не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування протягом певного часу забезпечити розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду (Постанова КАС ВС від 16.03.2020 року у справі №823/1793/17).

Тому, суд відхиляє позицію відповідача відносно не використання території «Михайловецького парку» внаслідок не встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі.

Згідно ст. 38 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

21.02.2006 року Державним управлінням екології та природних ресурсів у Вінницькій області Михайловецькому професійному аграрному ліцею видано Охоронне зобов`язання №5/555 ППМ (т. 1 а.с. 156).

Охоронним зобов`язанням оформляється передача під охорону території чи об`єкта природно-заповідного фонду з визначенням переліку зобов`язань щодо забезпечення додержання встановленого режиму охорони та збереження.

Верховний Суд при визначенні обсягу зобов`язань володільця охоронного зобов`язання звернув увагу на ті обставини, що згідно з імперативними положеннями ч. 4 ст. 4 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" у разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов`язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов`язання.

Для звільнення користувача земельної ділянки від зобов`язання з охорони відповідної території мають існувати докази зняття статусу природно-заповідного фонду (Постанова КЦС ВС від 14 травня 2020 року у справі № 316/1416/17).

Згідно досліджених судом доказів, Охоронне зобов`язання від 21.02.2006 року №5/555 ППМ підписане керівником Михайловецького професійного аграрного ліцею, не скасовано, не визнано недійсним.

Законодавство не містило обмежень відносно строку дії охоронного зобов`язання, відомості щодо передачі парку під охорону третім особам, окрім відповідача, відсутні.

Суд критично оцінює доводи відповідача щодо не відповідності охоронного зобов`язання вимогам Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженої Наказом міністерства екології та природних ресурсів №65 від 25.02.2013 року.

Зокрема, Охоронне зобов`язання від 21.02.2006 року №5/555 видано Михайловецькому професійному аграрному ліцею до затвердження відповідного нормативно-правового акту.

В силу п. 2 Інструкції, охоронні зобов`язання, оформлені та видані до набрання чинності цим наказом, є чинними та не підлягають переоформленню, крім випадків, передбачених пунктом 3.4 розділу ІІІ Інструкції, затвердженої пунктом 1 цього наказу.

Вимоги щодо оформлення охоронного зобов`язання з одночасним затвердженням положень про відповідні території чи об`єкти природно-заповідного фонду; долученням копій картографічних оглядових матеріалів меж території, що передається під охорону, реєстрація уповноваженим органом у журналі реєстрації видачі охоронних зобов`язань, набули статусу обов`язкових з моменту набрання чинності відповідної Інструкції - 29.03.2013 року.

Тобто, Охоронне зобов`язання від 21.02.2006 року №5/555 є чинним за наведеної правової підстави.

Відповідно до п. 3.4. Інструкції, охоронне зобов`язання підлягає переоформленню у разі:

- зміни форм власності на землю, на якій розташована(ий) територія чи об`єкт природно-заповідного фонду;

- зміни землекористувача (землевласника) у межах території чи об`єкта природно-заповідного фонду;

- внесення змін до положення про територію чи об`єкт природно-заповідного фонду стосовно режиму охорони та збереження.

Відповідне положення про парк-пам`ятку природи місцевого значення «Михайловецького парку» затверджено 03.10.2016 року Наказом Департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації (т. 1 а.с. 161-165), що і стало підставою переоформлення охоронного зобов`язання № 99/18 від 21.09.2018 року та приведення його форми і змісту до вимог Інструкції.

Отже, охоронне зобов`язання Михайловецького професійного аграрного ліцею відносно території Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк" є чинним та незмінним, починаючи з 21.02.2006 року.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.

Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.

Згідно статті 91 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакції станом на момент перевірки 12.04.2019 року), якою визначено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів.

На підставі ст. 10 Закону України "Про рослинний світ" спеціальне використання природних рослинних ресурсів здійснюється за дозволом юридичними або фізичними особами для задоволення їх виробничих та наукових потреб, а також з метою отримання прибутку від реалізації цих ресурсів або продуктів їх переробки.

Відповідно до ст. 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Пунктом 3 частини «Режим території та охорона» Положення про парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення «Михайловецький парк» від 03.10.2016 року (т. 1 а.с. 161-165) визначено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах території Парку здійснюється на підставі дозволів, виданих уповноваженими на те органами державної влади, в порядку передбаченого законодавством.

Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки (п. 3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 року №761).

Відповідачем не доведено обставин дотримання порядку вирубки лісових насаджень на території парку, не надано доказів погодження відповідних лімітів, отримання дозволів, виданих уповноваженими на те органами державної влади, в порядку передбаченим законодавством.

Суд також відхиляє посилання третьої особи на положення Постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 року № 1045, якою затверджено Порядок видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах.

Даний Порядок регулює питання видалення зелених насаджень на території населеного пункту, містить обмежений перелік випадків застосування (п. 2 Порядку) та не містить норм щодо можливості видалення дерев природно-заповідного фонду.

Порядок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України, як підзаконним нормативно-правовим актом, що не може суперечити положенням Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Підсумовуючи суд доходить висновку, що видалення зелених насаджень у кількості 112 одиниць різних порід та діаметрів вчинено без наявності ліміту на спеціальне використання природних ресурсів в межах території та об`єктів природно-заповідного фонду, дозволу (лісорубного квитка), що є порушенням вимог Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Статтею 40 Закону України "Про рослинний світ" передбачено, що порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи; винні, зокрема, у: самовільному спеціальному використанні природних рослинних ресурсів; порушенні правил загального використання природних рослинних ресурсів; протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, зокрема, у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно із ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Відповідно до ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Статтею 107 ЛК України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

В силу ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Тобто, підставою для відповідальності за завдану довкіллю шкоду також є необережність особи, яка призвела до спричинення відповідної шкоди.

За наявними у справі доказами відповідач був обізнаний зі змістом та обсягом зобов`язань щодо охорони відповідної пам`ятки паркового мистецтва місцевого значення, самостійно розпочав процедуру обстеження дерев, які підлягали вирубці, замовив відповідні послуги відносно обстеження інженером відділу нагляду за дотримання правил ведення лісового господарства Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист".

Наведені обставини судом встановлено з Листа Директора Михайловецького професійного ліцею №157 від 21.11.2016 року, Договору про надання послуг №259 від 30.11.2016 року, Акту атестації від 07.12.2016 року (т. 2 а.с. 2-5).

Суд також враховує, що відсутність повноважень у дозвільного органу на санкціонування відповідних дій з вирубки дерев не обмежувало застосування положень Закону України «Про природно-заповідний фонд України».

Проведення тендерної закупівлі відповідних послуг Управлінням розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації та залучення Приватного підприємства "Озон" не звільняє відповідача від обов`язку з відшкодування шкоди в силу положень ст. 1190 ЦК України.

Так, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

За заявою потерпілого суд може визначити відповідальність осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини (ч. 2 ст. 1190 ЦК України).

Однак, позов пред'явлено лише до Михайловецького професійного аграрного ліцею, позивачем не подано заяви про залучення співпозивачів або відносно визначення відповідальності осіб, які спільно завдали шкоди, у частці відповідно до ступеня їхньої вини.

Тому, у суду відсутні правові підстави для самостійного зменшення розміру завданої шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, або покладення обов`язку з її відшкодування на на інших осіб, вимоги бо яких не пред`явлено.

Однак, солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. 2 ст. 543 ЦК України).

На підставі ч. 1 ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Тому, висновки суду та результат розгляду справи не обмежують відповідача у праві зворотної вимоги до кожного з учасників, дії яких призвели до спричинення шкоди довкіллю.

Таким чином, внаслідок незаконної порубки дерев було завдану навколишньому природному середовищу шкоду, доказів на спростування вини та, як наслідок, спростування заподіяння шкоди на заявлену суму відповідачем не надано, тому вимоги позову про відшкодування шкоди, завданої державі порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, є обґрунтованими.

Відносно обґрунтованості розміру завданих збитків суд надає сукупну оцінку наявним у справі доказам.

На підставі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У господарський процес введено стандарт доказування "вірогідності доказів".

Зазначений стандарт підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надають позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (Постанова Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 906/1222/19).

Матеріали справи містять Довідку №08-02/133 від 02.12.2016 року Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист", яку складено Каменчуком А.М., провідним інженером відділу нагляду за дотримання правил ведення лісового господарства (т. 1 а.с. 195-203).

Каменчуком А.М., як спеціалістом у даній галузі знань, надано пояснення на стадії розгляду справи по суті та повідомлено, що згідно листа керівника Михайловецького професійного аграрного ліцею, ним проведено обстеження фізіологічного стану дерев на території Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Михайловецький парк".

За результатом обстеження та проведених обмірів виявлено 122 дерева, які являються аварійно-небезпечними по причині сухостійності, наявності внутрішньо-стовбурових гнилей, досягнення вікової межі.

Заміри діаметру дерев здійснено на рівні 1,3 метра висоти стовбура.

За матеріалами справи встановлено та не заперечувалось, що саме вирубку зазначених дерев було проведено на території парку у 2017 року.

У подальшому обстеження саме цих пнів дерев проведено у ході перевірки Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, виявлено лише 112 пнів дерев.

Розрахунок завданих збитків здійснено з урахуванням замірів діаметру пнів дерев, виробку яких проведено з порушеннями.

Таким чином, станом на 2019 рік, при обстеження пнів дерев неможливо було достовірно встановити їх ступінь пошкодження або сухостійність.

Відповідно до Додатку №1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", за незаконне вирубування сухостійних дерев розмір шкоди обчислюється за цією таксою, зменшеною у 2 рази.

Тобто, стан дерева та віднесення до складу аварійних враховуючи сухостійність істотно впливає на розмір завданої шкоди.

Отже, при визначенні суми завданих збитків суд надає перевагу відомостям щодо стану дерев (сухоустійних), який встановлено провідним інженером відділу нагляду за дотримання правил ведення лісового господарства Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист" у 2016 році.

Наведені відомості щодо стану дерев суд вважає більш вірогідними та достовірними, оскільки обстежено безпосередньо стовбури дерев, визначався їх дійсний стан перед вирубкою, а не через значний проміжок часу на рівні пнів.

Суд відхиляє доводи представника позивача про неможливість проведення коригувального розрахунку розміру шкоди через не відповідність діаметру стовбура та пня, оскільки серед дослідженого переліку дерев у ході перевірки встановлено порушення вирубки відносно 4 сосен та 26 ялин.

Згідно Довідки №08-02/133 від 02.12.2016 року Державного спеціалізованого лісозахисного підприємства "Вінницялісозахист" (т. 1 а.с. 195-203) усі з вищеперелічених порід дерев є сухостійними.

Також, учасниками процесу не заперечувалось спів падання дерев, які досліджувались у 2016 році з вирубаними та дослідженими у 2019 році екологічною інспекцією.

Тому, суд доходить висновку, що усі сосни та ялини, які було вирубано з порушеннями, були сухостійними, що дає підстави для застосування зменшеної такси обчислення розміру збитків згідно Додатку №1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 р. № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

За результатом проведеного перерахунку судом встановлено, що згідно польових перелікових відомостей та Розрахунку обчислення розміру відшкодування шкоди (т. 1 а.с. 47-60) контролюючим органом встановлено вирубку ялин у кількості 26 дерев наступного діаметру та суми завданої шкоди:

· 2 дерева діаметром 58 см по 7 602,00 грн за дерево, в сумі 15 204,00 грн;

· 3 дерева діаметром 59 см по 7 794,00 грн за дерево, в сумі 23 382,00 грн;

· 1 дерево діаметром 60 см по 7 986,00 грн за дерево;

· 2 дерева діаметром 62 см по 8 370,00 грн за дерево, в сумі 16 740 грн;

· 1 дерево діаметром 65 см по 8 946,00 грн за дерево;

· 1 дерево діаметром 66 см по 9 138,00 грн за дерево;

· 2 дерева діаметром 28 см по 2 112,00 грн за дерево, в сумі 4 224,00 грн;

· 1 дерево діаметром 30 см по 2 112,00 грн за дерево;

· 1 дерево діаметром 42 см по 4 422,00 грн за дерево;

· 2 дерева діаметром 46 см по 5 247,00 грн за дерево, в сумі 10 494,00 грн;

· 2 дерева діаметром 48 см по 6 066,00 грн за дерево, в сумі 12 132,00 грн;

· 1 дерево діаметром 50 см по 6 066,00 грн за дерево;

· 2 дерева діаметром 51 см по 6 258,00 грн за дерево, в сумі 12 516,00 грн;

· 2 дерева діаметром 54 см по 6 834,00 грн за дерево, в сумі 13 668,00 грн;

· 2 дерева діаметром 55 см по 7 026,00 грн за дерево, в сумі 14 052,00 грн;

· 1 дерево діаметром 56 см по 7 218,00 грн за дерево.

Всього: 168 300,00 грн.

Крім того, згідно польових перелікових відомостей та Розрахунку обчислення розміру відшкодування шкоди (т. 1 а.с. 47-60) контролюючим органом встановлено вирубку сосен у кількості 4 дерев наступного діаметру та суми завданої шкоди:

· 1 дерево діаметром 58 см по 7 602,00 грн за дерево;

· 1 дерево діаметром 50 см по 6 066,00 грн за дерево;

· 1 дерево діаметром 36 см по 3 602,00 грн за дерево;

· 1 дерево діаметром 38 см по 3 602,00 грн за дерево;

Всього: 20 872,00 грн.

Тому, з відповідача підлягає стягненню 94 586,00 грн (168 300,00+20 872,00) / 2) збитків за завдану шкоду внаслідок не забезпечення охорони лісових насаджень, що призвело до вирубки сухостійних дерев: 26 ялин та 4 сосен.

Отже, з відповідача підлягає стягненню 544 430,00 грн (639 016,00 - 94 586,00) завданої шкоди.

Тому, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення 94 586,00 грн.

При цьому, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки дерев, у відповідності зі ст. 47 Закону України "Про охорону навколишньо природного середовища", п. 7 ч. 3 ст. 29 та п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища сільської ради, на території якої вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.

На підставі ч. 8 ст. 129 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають пропорційно задоволеним вимогам стягненню з відповідача, решту судових витрат суд залишає за позивачем.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 ГПК України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Михайловецького професійного аграрного ліцею (вул. Центральна, буд. 50 А, с. Михайлівці, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23411, код - 02539795) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, код - 37979894) 544 430,00 грн - збитків за порушення вимог природоохоронного законодавства, які перерахувати на рахунок ГУК у Вінницькій області/смт. Муровані-Курилівці, 24062100, Код ЄДРПОУ 37979858, Казначейство України (ЕАП), р/р UA898999980333169331000002888 (за порушення вимог природоохоронного законодавства).

3. Стягнути з Михайловецького професійного аграрного ліцею (вул. Центральна, буд. 50 А, с. Михайлівці, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23411, код - 02539795) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021, код - 37979894, Отримувач Держекоінспекція у Вінницькій області, Казначейство України (ЕАП), UА638201720343120003000081122) 8 166,45 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

4. Відмовити у задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в частині вимог про стягнення з Михайловецького професійного аграрного ліцею 94 586,00 грн.

5. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 418,79 грн - залишити за позивачем.

6. Копію судового рішення направити учасникам справи на офіційні електронні адреси сторін, за їх відсутності - рекомендованим листом, з повідомлення про вручення поштового відправлення, та засобами електронного зв`язку за наступними адресами: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10 червня 2022 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, 21021)

3 - відповідачу (вул. Центральна, буд. 50 А, с. Михайлівці, Мурованокуриловецький район, Вінницька область, 23411)

4 - Вінницькій обласній державній адміністрації (вул. Соборна, 70, м. Вінниця, 21050)

5 - Управлінню розвитку територій та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (вул. Порика, 29, м. Вінниця, 21000)

6 - Приватному підприємству "Озон" (вул. Енгельса, буд. № 83/1, м. Вінниця, 21000)