Рішення

від 07.06.2022 по справі 926/320/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 червня 2022 року Справа № 926/320/22 Суддя Ковальчук Т. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, м. Івано-Франківськ,

до Приватного підприємства Броксервіс Ком, м. Чернівці,

про стягнення неустойки в сумі 1592061,98 грн.,

за участю секретаря судового засідання Гаврилюк І.С.,

представників сторін:

позивача Сопко С.П., самопредставництво витяг з ЄДРЮОФОПГФ від 10.01.2022, дов. № 27 від 30.12.2021,

відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Приватного підприємства Броксервіс Ком про стягнення неустойки в сумі 1592061,98 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що після припинення дії договору оренди № 510 від 10.11.2015 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідач, як орендар, не повернув у встановлений договором строк орендовані приміщення балансоутримувачу майна, у зв`язку з чим йому нараховано неустойку в розмірі подвійної орендної плати за кожен день прострочення по день фактичного звільнення орендованого майна в заявленій до стягнення сумі на підставі частини 2 статті 785 ЦК України та пункту 9.3 зазначеного договору оренди.

Ухвалою від 28.01.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за участю представників сторін, підготовче засідання призначено на 17.02.2022, сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов і відповіді на відзив.

Ухвалою від 17.02.2022 підготовче засідання відкладено на 10.03.2022 у зв`язку із неявкою представника відповідача та поверненням без вручення надісланої ПП Броксервіс Ком ухвали від 28.01.2022.

Враховуючи неявку представника відповідача, відсутність відзиву на позов, повернення надісланих ПП Броксервіс Ком ухвал суду від 28.01.2022 та від 17.02.2022, в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, ухвалою від 10.03.2022 за ініціативою суду продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 28 квітня 2022 року, підготовче засідання відкладено на 14.04.2022.

Ухвалою від 14.04.2022 підготовче засідання відкладено на 28.04.2022 у межах строку підготовчого провадження, участь представників сторін у засіданні визначено на їх розсуд.

Ухвалою від 28.04.2022 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 11.05.2022, участь представників сторін визначено на їх розсуд.

У судове засідання 11.05.2022 представник відповідача не з`явився без повідомлення причин неявки, надіслана на адресу ПП Броксервіс Ком ухвала від 28.04.2022 повернулася без вручення з відміткою підприємства зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Представник позивача в засіданні 11.05.2022 висловився за розгляд справи за відсутності представника відповідача.

У відповідності до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За пунктом 1 частини 3 цієї статті ГПК якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частинами 2, 3 статті 120 ГПК України унормовано, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 7 цієї статті ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи, що ухвалою від 28.04.2022 участь представників сторін у судовому засіданні 11.05.2022 обов`язковою не визнавалася, дану ухвалу надіслано на юридичну адресу відповідача, однак останній за своїм місцезнаходженням відсутній і не повідомляв суд про його зміну (хоча раніше отримував судову кореспонденцію за юридичною адресою, а.с. 73), суд дійшов до висновку, що ПП Броксервіс Ком є таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, тому відсутні підстави для відкладення судового засідання.

Відзиву на позов упродовж підготовчого засідання відповідач не надав без повідомлення причин, що надає суду підстави для розгляду справи за наявними в ній матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

За таких обставин та з урахуванням думки представника позивача суд розпочав розгляд справи в засіданні 11.05.2022, заслухав вступне слово представника позивача, дослідив матеріали справи та ухвалою від 11.05.2022 оголосив перерву в судовому засіданні до 15-00 год. 08.06.2022.

24.05.2022 позивач через канцелярію суду подав клопотання від 23.05.2022 про приєднання документів до матеріалів справи розрахунку неустойки по договору оренди № 510 від 10.11.2015.

У судове засідання 08.06.2022 представник відповідача не з`явився, надіслана ПП Броксервіс Ком ухвала від 11.05.2022 повернулася без вручення з відміткою підприємства зв`язку про відсутність адресата за вказаною адресою.

Враховуючи те, що відповідач не повідомив суд про зміну місцезнаходження і не отримує судову кореспонденцію за своєю юридичною адресою, явку сторін у справі суд обов`язковою не визнавав, при цьому участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком сторони, суд прийшов до висновку, що ПП Броксервіс Ком є належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання 08.06.2022.

Тому з метою забезпечення балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника сторін.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що після припинення договору оренди відповідач в установлений в договорі строк не повернув орендоване майно балансоутримувачу, відтак, зобов`язаний сплатити неустойку в розмірі подвійної орендної плати за весь період прострочення повернення орендованого майна.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.

Так, 10 листопада 2015 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, а.с. 36-50), як Орендодавець, та Приватне підприємство Броксервіс Ком, як Орендар, уклали договір оренди № 150 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 6-8, 9).

Відповідно до пункту 1.1 цього договору Оредодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування кабінет (1-3) першого поверху адмінбудівлі (літ.А), площею 18,4 кв. м. (реєстровий номер 21536845.1.ЮКДПНК132), розміщеної за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Тереблече, вул. Головна, 1Н, що перебуває на балансі філії УДП Укрінтерсервіс-Закарпаття (код ЄДРПОУ 22087987), вартість якого (майна) визначена згідно з висновком про вартість на 30.06.2015 і становить 97211,00 грн. (далі за текстом рішення Майно).

Згідно пункту 10.1 договору такий укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 10 листопада 2015 року по 09 жовтня 2018 рік включно.

По акту приймання-передачі від 10.11.2015 Філія УДП Укрінтерсервіс-Закарпаття Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів Укравтосервіс (Балансоутримувач) передало, а Приватне підприємство Броксервіс Ком прийняло в строкове платне користування Майно з метою розміщення брокерської контори (а.с. 10).

02 листопада 2018 позивач і відповідач уклали додатковий договір до договору оренди № 150 нерухомого майна, що належить до державної власності (а.с. 11-13).

Згідно умов договору оренди № 510 від 10.11.2015 у редакції додаткового договору від 02.11.2018 передбачено, зокрема, таке:

- термін дії договору продовжено на 1 рік: з 09 жовтня 2018 по 08 жовтня 2019 включно;

- у разі припинення цього договору Майно повертається Орендарем протягом 3-х робочих днів Балансоутримувачу (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець) за актом приймання-передавання. Майно вважається поверненим Орендарем Балансоутримувачу з моменту підписання ними акта приймання-передавання. Орендар у триденний термін з моменту підписання акту приймання-передавання (при поверненні майна) повинен надати Орендодавцю один примірник акту приймання-передавання, підписаного Балансоутримувачем (пункт 2.4);

- обов`язок по складанню акта приймання-передавання покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні договору (п. 2.5);

- починаючи з 09 жовтня 2018 року орендна плата, визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 1995 року № 786 (зі змінами), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2018 року 4713,73 грн.

Розмір орендної плати з урахуванням конкурсної надбавки в розмірі 26792,04 грн., скоригованої на індекс інфляції за весь період оренди (1,211974), становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2018 37184,99 грн. (п. 3.1);

- у разі припинення або розірвання договору Орендар зобов`язується повернути Балансоутримувачу орендоване майно в належному стані (п. 5.9);

- у разі якщо Орендар не виконує обов`язку щодо своєчасного повернення майна по акту приймання-передачі, то Орендар сплачує Орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день прострочення по дань фактичного звільнення орендованого майна (п. 9.3);

- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, за наявності згоди Балансоутримувача та при обов`язковій наявності дозволу органу, уповноваженого управляти майном (п. 10.5).

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях надіслало Приватному підприємству Броксервіс Ком заяву від 06.11.2019 № 11-122-00890 про припинення договору оренди № 510 від 10.11.2015, яку відповідач отримав 06.11.2019 (а.с. 14-15).

У вказаній заяві позивач повідомив відповідача, що 08.10.2019 сплинув термін дії договору оренди № 510 від 10.11.2015 із змінами, дозвіл Міністерства інфраструктури України, як органу, уповноваженого управляти майном, відсутній, УДП Укрінтеравтосервіс (до складу якого входить Філія, що є Балансоутримувачем) листом від 04.10.2019 № 1/07-04-998 надало відмову від продовження договору, відтак зазначений договір вважається припиненим. У зв`язку з цим позивач вказав відповідачеві про необхідність передати Балансоутримувачу (Філії Центр митного забезпечення та сервісних послуг УДП Укрінтеравтосервіс) Майно по акту приймання-передавання у визначений пунктом 2.4 договору термін.

ПП Броксервіс Ком звернулося до Господарського суду з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях про визнання договору продовженим.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.02.2020 у справі № 926/2896/19 позов ПП Броксервіс Ком задоволено, визнано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 10.11.2015 № 510, укладений між Регіональним відділом Фонду державного майна України по Чернівецькій області та Приватним підприємством Броксервіс Ком, продовженим з 08 жовтня 2019 року до 07 вересня 2022 року включно (а.с. 20-24).

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 926/2896/19 задоволено апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях, рішення Господарського суду Чернівецької області від 10 лютого 2020 року у справі № 926/2896/19 скасовано і прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Підставою для відмови у задоволенні позову суд апеляційної інстанції вказав ту встановлену обставину, що строк договору оренди державного майна № 510 від 10 листопада 2015 року (із змінами) закінчився 08 жовтня 2019 року, і Регіональне відділення ФДМ України, як орендодавець, повідомило орендаря у встановлений законом строк (06 листопада 2019 року) про закінчення чинності договору оренди, а отже правові підстави для визнання такого договору продовженим ще строком на 2 роки 11 місяців відсутні (а.с. 25-29).

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, обставина щодо припинення 08.10.2019 договору оренди державного майна № 510 від 10 листопада 2015 року встановлена рішенням суду у справі № 926/2896/19, а тому не потребує доказування у справі № 926/320/22.

Згідно наявного в матеріалах справи акту приймання-передачі від 15.06.2021 відповідач повернув Філії Чернівецький навчально-координаційний центр з питань організації діяльності автотранспорту УДП Укрінтеравтосервіс (Балансоутримувач орендованого майна, згідно наказу УДП Укрінтеравтосервіс № 19 від 10.02.2021) Майно, а саме: кабінет (1-3), площею 18,4 кв.м., розміщене за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, с. Тереблече, вул. Головна 1Н (а.с. 30).

Під час вирішення спору суд застосовує такі норми законодавства України.

Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

На час укладення сторонами спору договору оренди № 510 від 10.11.2015 і припинення його дії організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, були врегульовані Законом України Про оренду державного та комунального майна від 10.04.1992 р. № 2269-ХІІ із змінами і доповненнями (далі Закон № 2269).

У відповідності до частини 1 статті 27 Закону № 2269 у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно із частинами першою та другою статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди також передбачені у статті 764 ЦК України, якою визначено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

У даній справі встановлено, що договір оренди № 510 від 10.11.2015 припинив дію 08.10.2019 у зв`язку із закінченням терміну, на який його було укладено, відтак, у відповідача виник обов`язок з повернення орендованого майна позивачеві як орендодавцю.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Передбачена частиною 2 статті 785 ЦК України неустойка є спеціальною, цією статтею визначено строк її застосування: за користування річчю за час прострочення, тому загальні положення статті 258 ЦК України та статті 232 Господарського кодексу України щодо цього виду неустойки не застосовуються.

Згідно з розрахунком позивача відповідачеві нараховано неустойку за користування державним майном після закінчення строку дії договору оренди за період з 09 жовтня 2019 року по 15 червня 2021 року на суму 1592061,98 грн. виходячи з подвійної орендної плати станом на жовтень 2019 року в місячному розмірі 41025 грн., визначеної шляхом індексації орендної плати за базовий місяць оренди серпень 2018 відповідно до умов п. 3.3 договору оренди № 510 від 08.10.2015 (а.с. 32, 101).

Частинами 1, 2 статті 17 Закону № 2269 передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічну за змістом умову містить пункт 10.5 договору оренди № 510 від 10.11.2015, відповідно до якого у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Згідно з матеріалами справи заяву позивача про припинення договору оренди відповідач отримав 06.11.2019, попередження про те, що договір оренди не буде продовжений на новий строк у зв`язку з потребами власника (як це передбачено частиною 3 статті 17 Закону № 2269) позивач відповідачеві не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору не надсилав.

Відтак, з урахуванням положень статті 17 Закону № 2269 та пункту 10.5 договору оренди № 510 від 10.11.2015 до надходження протягом одного місяця з дня закінчення терміну дії договору заяви позивача про припинення дії договору відповідач правомірно міг очікувати, що договір буде продовженим на новий строк, а тому, на переконання суду, до отримання зазначеної заяви позивача не був зобов`язаний повертати майно з оренди.

Отже, оскільки чинне законодавство факт припинення договору оренди пов`язує з закінченням строку його дії і з фактом наявності заяви орендодавця про припинення договору оренди, до отримання Приватним підприємством Броксервіс Ком 06 листопада 2019 року заяви РВ ФДМУ по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях від 06.11.2019 № 11-122-00890 вини відповідача у неповерненні по акту приймання-передавання Майна балансоутримувачу суд не вбачає, оскільки, як вказано вище, до вказаної дати відповідач міг правомірно сподіватися на продовження договору на новий строк та продовжувати користуватися орендованими приміщеннями.

При цьому, нормою статті 614 Цивільного кодексу визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Суд враховує, що заяву позивача про припинення договору оренди № 510 від 10.11.2015 відповідач отримав 06.11.2019, тому, з огляду на вищевикладене, обов`язок з повернення орендованого майна позивачеві відповідач повинен був виконати упродовж трьох робочих днів після отримання зазначеної заяви згідно з умовою пункту 2.4 вказаного договору, тобто з 07.11.2019 по 11.11.2019 року включно (враховуючи, що 9 та 10 листопада 2019 року це субота і неділя, тобто вихідні дні).

Прострочення виконання зобов`язання щодо повернення Майна з боку відповідача розпочалося 12.11.2019 та закінчилося 15.06.2021 зі складенням акту приймання-передачі від 15.06.2021.

Отже, обгрунтованим буде нарахування відповідачеві неустойки за невиконання обов`язку щодо повернення орендованого майна за період з 12.11.2019 по 15.06.2021 на суму 1502070,35 грн. з розрахунку подвійної орендної плати за 1 день користування майном у розмірі 2646,82 грн. (41025,54 грн. (орендна плата за жовтень 2019) : 31 день х 2).

Неустойка в розмірі 89991,63 грн. за період з 09.10.2019 по 11.11.2019 нарахована позивачем необґрунтовано (1592061,98 грн. 1502070,35 грн.)

Крім того, при вирішенні справи суд враховує наступне.

Як слідує з розрахунку позивача, станом на 09.10.2019 відповідачем було внесено завдаток у розмірі 21000,00 грн. та існувала переплата з орендної плати в сумі 50053,41 грн., які не були зараховані позивачем після закінчення терміну дії договору оренди № 510 від 10.11.2015 (а.с. 101).

Відповідно до пункту 3.8 договору оренди № 510 від 10.11.2015 надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та Балансоутримувачу, підлягає заліку в рахунок наступних платежів, а в разі неможливості такого заліку в зв`язку з припиненням орендних відносин поверненню Орендарю.

Згідно з пунктом 3.10 вказаного договору зобов`язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку у розмірі, не меншому, ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за остатній місяць (останні місяці) оренди.

Пунктом 5.7 договору оренди № 510 від 10.11.2015 передбачено, що після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов`язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і Балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (див. п. 3.8 цього договору).

Відповідно до статті 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29 березня 2018 року у справі № 914/730/17 та від 30 жовтня 2019 року у справі № 924/80/19 викладений правовий висновок про те, що неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Така неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України.

Оскільки неустойка, заявлена на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення і не може бути ототожнена з неустойкою (штрафом, пенею), передбаченою ст. 549 ЦК України та ст. 230 ГК України, до якої застосовуються приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України, то до неустойки у розмірі подвійної орендної плати передбаченої ч. 2 ст. 785 ЦК України приписи ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України щодо можливості зменшення її розміру не застосовуються.

Таким чином, оскільки заявлена на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України неустойка визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення, тобто фактично є орендною платою, суд вбачає за можливе зарахувати в рахунок неустойки, переплату відповідача з орендної плати в розмірі 50053,41 грн. та внесений ним завдаток у сумі 21000,00 грн., оскільки це не суперечить положенням пунктів 3.8, 3.10, 5.7 договору оренди № 510 від 10.11.2015 та правовій природі неустойки, яку просить стягнути позивач.

Відтак, остаточна сума неустойки до стягнення складатиме 1431016,94 грн. (1502070,35 грн. 50053,41 грн. 21000,00 грн.).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частин 1 і 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України унормовано, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За результатами розгляду справи, оцінивши зібрані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково, а саме: підлягають задоволенню вимоги про стягнення неустойки в сумі 1431016,94 грн. У решті вимог на суму 161045,04 грн. позов задоволенню не підлягає. При цьому в частині неустойки 89991,63 грн. за період з 09.10.2019 по 11.11.2019 у позові належить відмовити за безпідставністю, а в частині суми 71053,41 грн. у зв`язку із зарахуванням судом переплати з орендної плати і завдатку, сплаченого відповідачем.

За статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

Згідно з платіжним дорученням № 860 від 15.12.2021 при зверненні з позовною заявою до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 25787,72 грн., що більше, аніж належало до сплати за ставкою 1,5% від ціни позову 1592061,98 грн.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір пропорційно обгрунтованим позовним вимогам у сумі 22531,06 грн. (1502070,35 грн. х 1,5% = 22531,06 грн.).

Частину судового збору в розмірі 1349,87 грн. (899991,63 грн. х 1,5%), яка припадає на необґрунтовані позовні вимоги, належить залишити за позивачем.

Судовий збір у розмірі 1906,79 грн. (25787,72 грн. 22531,06 грн. 1349,87 грн.) позивачем сплачено зайво.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом

Відтак, надміру сплачений судовий збір у сумі 1906,79 грн. може бути повернутий позивачеві за його клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 20, 129, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Приватного підприємства Броксервіс Ком про стягнення неустойки в сумі 1592061,98 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства Броксервіс Ком (вул. Севастопольська, 50-Б, м. Чернівці, 58008, код ЄДРПОУ 39804190) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 42891875):

- 1431016,94 грн. неустойки за прострочення повернення орендованого майна в дохід Державного бюджету України за наступними реквізитами: Чернів.ГУК/Чернівецький р-н/, 22080200, код ЄДРПОУ 37836095, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (ІВАN) UA668999980313080093000024407;

- 22531,06 грн. судового збору за наступними реквізитами: отримувач: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (вул. Василіянок, 48, м. Івано-Франківськ, 76019, код ЄДРПОУ 42891875), банк отримувача Державна казначейська служба України м. Київ, р/р UA338201720343140002000142097, МФО 820172.

3. У частині вимог про стягнення неустойки в сумі 161045,04 грн. у задоволенні позову відмовити, судовий збір у сумі 1349,87 грн. залишити за позивачем.

З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (стаття 257 ГПК України).

У судовому засіданні 08.06.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст підписано 13.06.2022.

Суддя Т.І. Ковальчук

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/