Постанова

від 07.06.2022 по справі 355/571/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 355/571/20

провадження № 22-ц/824/7028/2022

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Кирилюк Г.М.,

суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т. А.

при секретарі Опришко О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГМЕНТ-АГРО» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГМЕНТ-АГРО» - адвоката Михайлової Вікторії Вікторівни на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року в складі судді Червонописького В.С.,

встановив:

13.05.2020 ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГМЕНТ-АГРО» (далі- ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 21.11.2014 її було прийнято на посаду директора ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО». 25.04.2019 її було звільнено з займаної посади. При звільненні їй не було виплачено заборгованість по заробітній платі за період з 21 листопада 2014 року по 25 квітня 2019 рік. У зв`язку з тим, що ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО» відмовляється видати довідку про розмір заборгованості із заробітної плати та довідку про середню заробітну плату, вона не має можливості визначити ціну даного позову.

12.01.2022 ОСОБА_1 подала заяву про уточнення позовних вимог. Просила суд стягнути з ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО» на її користь заборгованість по заробітній платі за період з 21 листопада 2014 року по 25 квітня 2019 року в сумі 133 274 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 26 квітня 2019 року по 12 січня 2022 рік в сумі 145 220 грн 40 коп.

01.02.2022 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про забезпечення позову.

Просила суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на :

- земельну ділянку, кадастровий №3220281701:04:049:0090, загальна площа 0,1191 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 47164032202), право власності на яку зареєстровано за ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО»;

- комплекс будівель та споруд (будівля корівника), загальною площею 1 669, 8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 509432202), право власності на яку зареєстрвоано за ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО»;

- комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:10458890), право власності на який зареєстровано за ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО»;

- комплекс (будівлі та споруди ферми), загальною площею 179,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18600451), право власності на який зареєстровано за ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО».

Заява обґрунтована тим, що ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО» досить тривалий час не здійснює діяльності, прибутків не отримує, працівників, крім директора, в товаристві немає, тому можна припускати, що учасники товариства не зацікавлені в подальшому здійсненні товариством господарської діяльності, останнє не отримуватиме доходи та додаткове фінансування з боку учасників. Даний факт підтверджується поясненнями відповідача, які він надає у відзиві.

Ціна позову на момент подання заяви про забезпечення позову становить 274 502 грн.

Окрім цього, позивачем додатково здійснюються витрати на правову допомогу.

У разі продажу усього належного товариству майна та виведення коштів виконання судового рішення може стати неможливим.

Позивач замовила онлайн на сайті Фонду державного майна довідку про оціночну вартість земельної ділянки. Відповідно до цієї довідки ринкова вартість земельної ділянки кадастровий №3220281701:04:049:0090, площа 0,1191 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , становить 541 грн 94 коп.

Відповідно до довідки ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО»№1 від 02.02.2015, балансова вартість комплексу (будівлі та споруди ферми), загальною площею 179, 3 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 становить 17 000 грн.

Оскільки відповідач не здійснює господарську діяльність, то, відповідно, комплекс будівель та споруд не використовується для проведення господарської діяльності, перебуває у занедбаному стані та потребує повної реконструкції.

Накладення арешту на вищевказане нерухоме майно є більш-менш співмірним заявленим позовним вимогам, оскільки навіть за рахунок наявного у власності відповідача майна неможливо буде повністю задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року заяву про забезпечення позову задоволено.

Накладено арешт на:

- земельну ділянку, кадастровий №3220281701:04:049:0090, загальна площа 0,1191 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 47164032202), право власності на яку зареєстровано за ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО»;

- комплекс будівель та споруд (будівля корівника), загальною площею 1 669, 8 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 509432202), право власності на яку зареєстровано за ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО»;

- комплекс будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:10458890), право власності на який зареєстровано за ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО»;

- комплекс (будівлі та споруди ферми), загальною площею 179,3 кв.м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18600451), право власності на який зареєстровано за ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО».

В апеляційній скарзі представник ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО» - адвокат Михайлова В. В. просить скасувати ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Вважає вжиті судом заходи забезпечення позову неспівмірними заявленим позовним вимогам, оскільки вартість майна, на яке накладено арешт, значно перевищує ціну позову.

Зазначила, що вини відповідача в тому, що справа розглядається більше ніж півтора року, немає.

Позивачем не надано доказів, які б підтверджували реальну загрозу невиконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову, так як і не надано доказів про реалізацію відповідачем належного йому майна, чи підготовка до такої реалізації.

Відзиву на апеляційну скаргу суду надано не було.

В судову засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином (а.с. 97-100).

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачка просила стягнути заборгованість по заробітній платі та середній заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що в період перебування її на посаді директора ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО», з 21 листопада 2014 року по 25 квітня 2019 року їй не виплачувалась заробітна плата.

Ухвалюючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував ті обставини, що позивачем доведено реальність спору, який розглядається судом з травня 2020 року, ціна позову складає 274 502 грн, відповідачем заявлялись клопотання про відкладення розгляду справи, які потенційно можуть свідчити про зловживання процесуальними правами з метою затягування розгляду справи. Окрім того, в матеріалах справи наявні відомості, що протягом 2014-2019 ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО» господарську діяльність не здійснювало. Комплекс будівель та споруд , на які позивач просить накласти арешт, не утримується в належному стані.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 28.12.2021, ТОВ «СЕГМЕНТ-АГРО» є власником:

- земельної ділянки кадастровий №3220281701:04:049:0090, загальна площа 0,1191 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 47164032202), на підставі договору купівлі-продажу від 18.07.2012 р. (а.с.52);

- комплексу будівель та споруд (будівля корівника), загальною площею 1 669, 8 кв.м (літера Д), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 509432202), на підставі договору про поділ нерухомого майна від 11.01.2013 р. (а.с.53);

- 199/1000 комплексу будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:10458890), на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2007 р. Власником іншої 801/1000 частки у праві власності на вказане нерухоме майно є ОСОБА_2 . Загальна вартість нерухомого майна - 1 529 920 грн (а.с.54);

- 989/1000 комплексу (будівлі та споруди ферми), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:18600451) , на підставі договору купівлі-продажу від 14.11.2007. Власником інших 2/1000 частин є ТОВ «Спецметалоконструкція». Загальна вартість нерухомого майна - 175 712 грн (а.с.55).

На час вирішення питання про забезпечення позову судом до участі в справі ОСОБА_2 та ТОВ «Спецметалоконструкція», на майно яких в тому числі було накладено арешт, не залучались, позовні вимоги до них не заявлялись.

Накладаючи арешт на все нерухоме майно, про яке просила позивач, суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, не перевірив, чи належить воно відповідачу.

Вищенаведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 755/5333/20 (провадження № 61-17180св20) де зазначено, що при задоволенні заяви позивача про накладення арешту на нерухоме майно та заборони їх відчуження, суди не звернули уваги, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві, тому є помилковим накладення арешту на майно особи, яка не є відповідачем у справі.

Також є помилковим висновок про співмірність розміру позовних вимог у розмірі 274 502 грн вартості нерухомого майна, на яке накладено арешт, оскільки матеріали справи не містять відомостей стосовно їх ринкової вартості.

Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору.

Оскільки судом не здійснено оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясовано співмірність виду забезпечення позову, який просила застосувати позивачка, позовним вимогам, належним чином не обґрунтовано необхідність вжиття таких заходів за відсутності доказів, які підтверджували реальну загрозу невиконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову, доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію належного йому майна, чи підготовки до такої реалізації, не перевірено належність майна відповідачу, оскаржуване судове рішення не може вважатися законним та обґрунтованим.

Висновок суду першої інстанції про те, що клопотання відповідача про відкладення розгляду справи може потенційно свідчити про зловживання ним процесуальними правами з метою затягування розгляду справи зроблено без наведення відповідного обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частини або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2)недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що постановлена ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права внаслідок неповного дослідження обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для її скасування та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГМЕНТ-АГРО» - адвоката Михайлової Вікторії Вікторівни задовольнити.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 04 лютого 2022 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕГМЕНТ-АГРО» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 13 червня 2022 року.

Суддя-доповідач: Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. А. Семенюк