Рішення

від 09.06.2022 по справі 120/18261/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

10 червня 2022 р. Справа № 120/18261/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян М.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона В.М. в інтересах держави Северинівської сільскої ради до Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «Дівія» про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду із позовною заявою звернувся Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворон В.М. в інтересах держави Северинівської сільскої ради до Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати виданий Управлінням Державного агенства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" дозвіл №5 від 11.01.2019 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), з метою здійснення промислового вилову риби згідно з Режимом рибогосподарської експлуатації Сербинівського водосховища від 20.09.2017.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «Дівія» використовує Сербинівське водосховище, площею 126,5 га на підставі Дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, проте зазначає, що такий дозвіл видано відповідачем з порушенням вимог статті 17 Закону України "Про тваринний світ", статей 51, 68, 85 Водного кодексу України та статті 59 Земельного кодексу України, адже відповідачем залишено поза увагою той факт, що у суб`єкта господарювання відсутнє належним чином оформлене право користування об`єктом водного фонду.

Ухвалою суду від 20.12.2021 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Також даною ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «Дівія» та витребувано в Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області належним чином завірені копії всіх документів, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Дівія» для отримання у 2019 році дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, а саме на Сербинівському водосховищі.

12.01.2022 надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що ні Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 №4, ні Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 №992 не передбачено вимог щодо отримання водного об`єкта в оренду при здійсненні рибогосподарської діяльності на підставі режиму.

Порядком видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №801 передбачено перелік документів, які має подати суб`єкт господарювання для одержання такого дозволу. ТОВ "ВКП "Дівія" такого переліку дотрималася, відтак підстав для відмови у видачі дозволу в Управління не було.

Також, на вкионання вимог ухвали суду від 20.12.2021, Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області надало належним чином завірені копії документів, які були подані Товариством з обмеженою відповідальністю «ВКП «Дівія» для отримання у 2019 році дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах.

15.02.2022 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ВКП «Дівія» подано пояснення по суті позову, які суд приймає до уваги, та зазначає, що підстав для поновлення строку для подачі пояснень не встановлено, адже такого строку третя особа дотрималася.

По суті пояснень, представник третьої особи вказав, що підстав для задоволення позову не має, адже дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів видано товариству у відповідності Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 №801.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Ухвалою суду від 10.06.2021 у задоволенні клопотання третьої особи про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив, що ТОВ "ВКП "Дівія" здійснює рибогосподарську діяльність на Сербинівському водосховищі, що розташоване на річці Рів, згідно Режиму рибогосподарської експлуатації від 20.09.2017.

04.01.2019 ТОВ "ВКП "Дівія" звернулося до відповідача із заявою про видачу дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських об`єктах (їх частинах), з доданими до неї документами, передбаченими Порядком видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення та анулювання зазначеного дозволу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 801 (далі Порядок № 801).

За результатами розгляду відповідної заяви Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області 11.01.2019 видано ТОВ "ВКП "Дівія" дозвіл № 5 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), а саме на Сербинівському водосховищі, що розташоване на річці Рів, терміном дії з 11 січня 2019 року по 10 січня 2024 року.

Відповідач як і третя особа переконують суд в тому, що законодавство яке врегульовує рибогосподарську діяльність на водоймах на підставі Режимів рибогосподарської експлуатації та сам Порядок № 801 не визначають обов`язку суб`єктів господарювання надавати договори на право користування об`єктами водного фонду в якості підстав для видачі відповідних дозволів.

Втім, прокурор вважає, що видаючи такий дозвіл відповідачем залишено поза увагою ту обставину, що стаття 17 Закону України «Про тваринний світ», на підставі якої розроблено в тому числі і підзаконні правові акти, якими врегульовується порядок видачі відповідних дозволів, вимагає наявність у суб`єкта товарного рибного господарства оформленого права користування об`єктом водного фонду, як обов`язкову умову для використання такого об`єкту і, відповідно, для видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів.

Отже, визначальним правовим (спірним) питанням, яке необхідно вирішити в межах даного спору є те, чи правомірним є здійснення спеціального використання водних біоресурсів на певному водному об`єкті за відсутності у суб`єкта господарювання права користування відповідним рибогосподарським водним об`єктом.

Вирішуючи даний спір суд виходить із наступного.

Рибогосподарська діяльність на водоймах, що здійснюється за Режимами рибогосподарської експлуатації регламентується Інструкцією про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженою наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 (далі Інструкція № 4) та Порядком здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992.

В той же час процедура видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) врегульовано відповідним Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 року № 801 (в редакції, чинній на час видачі оскаржуваного Дозволу).

Так, згідно п. 2 Порядку № 801 дозвіл видається на кожний рибогосподарський водний об`єкт (його частину) Держрибагентством або його територіальним органом (далі - дозвільний орган). Дозвіл видається територіальним органом суб`єктові господарювання для здійснення промислового рибальства, вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також визначення їх санітарно-епідеміологічного стану, меліоративного вилову водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури, любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Пунктами 3, 5 Порядку № 801 передбачено, що для одержання дозволу суб`єкт господарювання подає такі документи: заяву про одержання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах); довідку про наявність у суб`єкта господарювання рибальських суден (плавзасобів), дозволених знарядь лову (відповідно до вимог правил рибальства та режимів) та рибоприймальних пунктів (місця розташування яких погоджено відповідно до законодавства) на визначеному рибогосподарському водному об`єкті (його частині) (далі - довідка). Якщо територіальні органи або наукові установи (організації, підприємства) не можуть власними силами здійснювати контрольний або дослідний вилов, у довідці зазначаються рибальські судна (плавзасоби), знаряддя лову та рибоприймальні пункти співвиконавця; програму виконання робіт, в якій визначені методи, мета та завдання робіт, типи і кількість рибальських суден (плавзасобів), назва і кількість необхідних знарядь лову, в разі здійснення вилову водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, контрольного вилову водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, вилову водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури.

Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) або письмове повідомлення про відмову у видачі такого дозволу видається протягом п`яти робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання пакета документів, необхідних для одержання дозволу.

При цьому, вичерпні підстави для відмови суб`єктові господарювання у видачі дозволу наведені в п. 6 Порядку № 801, які дійсно не передбачають можливості відмови у видачі заявнику дозволу у зв`язку з неподанням ним доказів на підтвердження права користування рибогосподарським водним об`єктом.

Разом із тим, спірні у цій справі правовідносини врегульовані, не тільки означеними вище підзаконним нормативно-правовим актами, а й, зокрема, Водним кодексом України, Земельним кодексом України, Законом України від 13.12.2001 № 2894-III «Про тваринний світ» та Законом України від 08.07.2011 N 3677-VI "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

Так, статтями 3, 4 Водного кодексу України визначено, що усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд, до якого належать поверхневі води, в тому числі і штучні водойми (водосховища, ставки) і канали. А до земель водного фонду належать землі, зайняті, серед іншого, водосховищами.

Води (водні об`єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування (ст. 6 Водного кодексу).

Як зазначено у статті 46 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.

Загальне водокористування згідно статті 47 Водного кодексу України здійснюється громадянами для задоволення їх потреб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об`єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об`єктів за окремими особами та без надання відповідних дозволів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб (ч. 2 ст. 48 Водного кодексу України).

Отже, здійснення рибогосподарської діяльності передбачає можливість здійснення спеціального водокористування.

При цьому за визначенням, що міститься у статті 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", під рибогосподарською діяльністю розуміється діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.

Рибальство - добування водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах.

Промислове рибальство (промисел) - вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування суден флоту рибної промисловості та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України.

Як зазначено у статті 25 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" використання водних біоресурсів також здійснюється в порядку загального і спеціального використання.

Стаття 27 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначає, що спеціальне використання водних біоресурсів здійснюється шляхом їх вилучення з природного середовища (крім любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування в межах та обсягах безоплатного вилову) і включає:

промислове рибальство;

вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з`ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (далі - дослідний вилов);

контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів;

меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу;

вилов водних біоресурсів з метою отримання біологічного матеріалу для штучного відтворення їх запасів та здійснення аквакультури;

любительське і спортивне рибальство у водних об`єктах загального користування, що перевищує встановлені обсяги безоплатного вилову.

Законодавством можуть визначатися й інші види спеціального використання водних біоресурсів.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що використання водних біоресурсів може здійснюватися у порядку загального та спеціального користування. Загальне використання водних біоресурсів здійснюється без вилучення їх з природного середовища або у порядку любительського і спортивного рибальства. Спеціальне використання водних біоресурсів може здійснюватися відповідно до одного з режимів, визначених Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", а саме: режиму промислу або режиму рибогосподарської експлуатації.

Як свідчать матеріали справи, оспорюваний дозвіл № 5 від 11 січня 2019 року на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) видано ТОВ "ВКП "Дівія" відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації від 20.09.2017, погодженого відповідно до п. 2.3 Інструкції № 4 територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватиметься діяльність, а також Державним агентством рибного господарства України.

Згідно з п. 2.8 цієї Інструкції № 4 користувач, якому видано Режим, має одноосібне право на спеціальне використання водних живих ресурсів (ВЖР) у цьому рибогосподарському водному об`єкті.

Тобто, при отриманні погодження Режиму користувачам надаються в користування лише водні біоресурси, а не сам водний об`єкт чи земельна ділянка під ним, позаяк режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта не є правовстановлюючим документом, яким надається право користування землями водного фонду.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22.11.2018 у справі № 806/449/15, від 16.05.2019 у справі № 806/3184/18.

У свою чергу відповідно до статті 51 Водного кодексу України водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.

Частиною першою статті 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

Згідно з положеннями частин четвертої та п`ятої статті 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту.

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що використання земель водного фонду фізичними та юридичними особами державної та комунальної власності може здійснюватися на умовах оренди, постійного або тимчасового користування. При цьому, у разі перебування земель водного фонду у власності або постійному користуванні відповідних суб`єктів, у тимчасове користування такі об`єкти надаються за погодженням з постійними землекористувачами або за згодою власників.

Повертаючись до обставин цієї справи суд враховує, що ТОВ "ВКП "Дівія" як на час видачі оспорюваного Дозволу № 5 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 11.01.2019 так і на час звернення прокурора із цим позовом до суду не мало права користування робогосподарським водним об`єктом Сербинівське водосховищем.

Стаття 17 Закону України "Про тваринний світ" передбачає, що до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Спеціальне використання об`єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського і рибного господарства здійснюється з наданням відповідно до закону підприємствам, установам, організаціям і громадянам права користування мисливськими угіддями та рибогосподарськими водними об`єктами.

Саме тому суд вважає, що застосування положень Інструкції № 4 та Порядку № 801 з ігноруванням вимог статті 17 Закону України «Про тваринний світ» є недопустимим, оскільки останнім регламентовано не тільки спеціальне використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах, а й порядок його здійснення, який не може відбуватися за відсутності належного права користування земель водного фонду.

Верховний Суд у своїй постанові від 19.11.2019 у справі № 806/1350/15, де розглядалися подібні позовні вимоги, сформував правовий висновок який полягає у наступному: «Зі змісту наведених правових норм вбачається, що спеціальне використання водних біоресурсів, які є частиною тваринного світу, здійснюється на підставі дозволу, що видається у встановленому законом порядку, у тому числі за наявності права користування відповідним рибогосподарським водним об`єктом, оформленим за погодженням з постійним користувачем земельної ділянки.

Разом з тим, як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, ФОП ОСОБА_1 не має правовстановлюючого документа на користування водосховищем Іршанське або його частиною або документа, який підтверджує погодження спеціального використання водних біоресурсів з постійним землекористувачем водосховища Іршанське, на якому здійснюється спеціальне використання водних біоресурсів відповідно до режиму рибогосподарської експлуатації».

Отже, у цій справі суд касаційної інстанції дійшов висновку, що обласне Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства неправомірно видало суб`єкту господарювання дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) за відсутності права користування водним об`єктом.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. А згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За таких обставин суд застосовує означені вище правові висновки Верховного Суду при розгляді цієї адміністративної справи, де, за досліджених судом обставин, у ТОВ "ВКП "Дівія" також є відсутніми правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою та водним об`єктом «Сербинівське водосховище».

Більше того, Верховний Суд у згаданій вище постанові від 19.11.2019 якраз і звернув увагу на те, що в межах спірних правовідносин підлягають до застосуванню не положення Інструкції № 4, яка визначає порядок погодження режиму рибогосподарської експлуатації, а саме норми Водного кодексу України (стаття 85), Земельного кодексу України (статті 59, 125) та Закон України "Про тваринний світ" (стаття 17). У зв`язку із цим посилання відповідача та третьої особи у своїх заявах на відсутність у діючому законодавстві приписів, які передбачають необхідність отримання суб`єктом господарювання, що здійснює спеціальне використання водних біоресурсів, права користування водним об`єктом є безпідставними, адже відсутність положень у нормах, які передбачають порядок видачі Дозволу на спеціальне використання біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах, не виключає субсидіарного регулювання спірних правовідносин іншими нормативними актами.

Варто звернути увагу і на посилання відповідача та третьої особи, про те, що остання є користувачем виключно водних біоресурсів, і при отриманні Режими рибогосподарської експлуатації не йшла мова про використання води або землі під водою.

З цього приводу суд зазначає, що згідно статті 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини."

Як зазначено у абз. 2 ч. 1 ст. 34, ч.ч. 1, 3 ст. 36 вказаного Закону суб`єкти рибного господарства мають право на користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів на недискримінаційних умовах у встановленому порядку.

Юридичні та фізичні особи мають право користуватися водними біоресурсами як об`єктами права власності Українського народу відповідно до Конституції України та цього Закону.

Надання у користування рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) місцевого значення для провадження рибогосподарської діяльності здійснюється відповідно до закону.

Отже, комплексний правовий аналіз всіх вищевказаних норм свідчить, що законодавець розрізнив користування рибогосподарськими водними об`єктами (їх частинами), землями водного фонду та використання водних біоресурсів, як окремими об`єктами користування.

Проте, вищевказані норми не передбачають можливості використання водних біоресурсів без обов`язкового отримання в установленому Земельним кодексом України порядку в користування на умовах оренди рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т. ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами), де здійснюється використання цих водних біоресурсів, оскільки використання водних біоресурсів є нерозривно пов`язаним з використанням зазначених рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), в т. ч. і земель водного фонду (зокрема і під цими об`єктами).

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2019 № 923/213/1816.

Наразі судом з`ясовано, що з часу набрання чинності Законом України від 28.04.2021 №1423-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» - 27.05.2021, особою, уповноваженою розпоряджатися Сербинівським водосховищем є Северинівська сільська рада.

Згідно з положень п. 29 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду бюджетів, зокрема, районних, бюджетів об`єднаних територіальних громад належать надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває у комунальній власності, засновником яких є районні, міські ради, об`єднані територіальні громади. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розроблення, затвердження і виконання відповідних місцевих бюджетів віднесено до компетенції органів місцевого самоврядування.

Як слідує із листа Северинівської сільської ради від 03.12.2021 № 936, адресованого спеціалізованій екологічній прокуратурі (на правах відділу) Вінницької обласної прокуратури, наявність у ТОВ "ВКП "Дівія" дозвільного документа на спеціальне використання водних біоресурсів на Сербинівському водосховищі, обмежує право сільської ради щодо належного розпорядження вказаним об`єктом водного фонду, оскільки використання водних біоресурсів нерозривно пов`язано із використанням водного об`єкту.

Із цього випливає, що Северинівська сільська рада, як власника земельної ділянки на якій розташоване Сербинівське водосховище, дійсно є належним позивачем у справі незважаючи на ту обставину, що до 27.05.2021 розпорядження цією землею здійснювалося іншим органом виконавчої влади.

Враховуючи вищевикладені обставини суд доходить висновку, що оскільки ТОВ "ВКП "Дівія" не має правовстановлюючого документа на користування Сербинівським водосховищем або його частиною, тому відповідачем (на той час Управлінням Державного агентства рибного господарства у Вінницькій області) неправомірно видано такому підприємству дозвіл № 5 від 11 січня 2019 року на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), що у даний час призводить до порушення права органу місцевого самоврядування на повноцінне розпорядження комунальною власністю та в цілому зачіпає інтереси держави в особі Северинівської сільської ради.

За таких обставин оскаржуваний дозвіл № 5 від 11 січня 2019 року на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) є протиправним та підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином системно проаналізувавши приписи законодавства України та надавши оцінку основним доводам сторін з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності, враховуючи правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки позов задоволено на користь суб`єкта владних повноважень, то за відсутності документально підтверджених доказів щодо понесених суб`єктом владних повноважень судових витрат на залучення свідків та проведення експертиз, у силу статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати виданий Управлінням Державного агенства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області Товариству з обмеженою відповідальністю "ВКП "Дівія" дозвіл №5 від 11.01.2019 на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворон В.М. в інтересах держави Северинівської сільскої ради (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 02909909)

Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Вінницькій області (пр. Селянський, 9, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41644588)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКП «Дівія» (вул. Магістратська, 43, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 41167058)

Суддя Мультян Марина Бондівна