Ухвала

від 22.02.2022 по справі 759/15857/16-ц

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 4-с/759/35/22

ун. № 759/15857/16-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2022 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Мурга Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича, заінтересована особа: ТОВ «Сейм Інвест»,-

В С Т А Н О В И В:

Скаржник ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 29.07.2021 року звернулись до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича, якою з урахуванням уточнень просили визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича по розгляду клопотання при примусовому виконанні виконавчого листа № 759/15857/16 виданого 07.06.2021 Святошинським районним судом м. Києва і зобов`язання його скласти акт про відсутність у ОСОБА_1 транспортного засобу Lexus LX 570,2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який вона зобов`язана передати в натурі ТОВ «Сейм Інвест» та винести постанову про повернення останньому виконавчого документа; визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича від 01.07.2021 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення у розмірі 1700,00 грн.; постановити ухвалу про повернення ОСОБА_1 судового збору сплаченого при поданні до суду скарги на рішення і дії державного виконавця у розмірі 908,00 грн.

Скарга мотивована тим, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2019 року у справі № 759/15857/16 визнано недійсним правочин оформлений довідкою - рахунком серії ВІА № 680015 від 15.08.2014 року ТОВ "Автоплюс сервіс", (код ЄДРПОУ 34841238) за яким право власності на транспортний засіб Lexus LX 570, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ( до проведення переєстрації в зв`язку з заміною номерного знаку НОМЕР_2 ), номер шасі (номер кузова) НОМЕР_3 вибуло із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест» (код ЄДРПОУ 36473201) у володіння ОСОБА_3 ; витребувано транспортний засіб Lexus LX 570, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ( до проведення переєстрації в зв`язку з заміною номерного знаку НОМЕР_2 та НОМЕР_4 ), номер шасі (номер кузова) НОМЕР_3 від ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест» (код ЄДРПОУ 36473201); стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_6 ), ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест» судові витрати у вигляді судового збору по 833грн. 35 коп. з кожного.

На виконання вказаного рішення суду Святошинським районним судом м. Києва 07.06.2021 року було видано виконавчий лист № 759/15857/16 про витребування транспортного засобу Lexus LX 570, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ( до проведення переєстрації в зв`язку з заміною номерного знаку НОМЕР_2 та НОМЕР_4 ), номер шасі (номер кузова) НОМЕР_3 від ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест», який було пред`явлено до виконання до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65766143. В зв`язку з невиконанням рішення суду старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинським Р.В. 01.07.2021 року було винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 1700,00 грн. Зазначили, що скаржнику та його представнику не зрозуміло, яким чином державним виконавцем були здійснені дії щодо виявлення та встановлення факту невиконання рішення суду, оскільки скаржником ОСОБА_1 22.06.2021 року було повідомлено державного виконавця про те, що останньою було відчужено автомобіль ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі довіреності від 15.11.2016 року та заявлено клопотання про повернення виконавчого листа ТОВ «Сейм Інвест» у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Відтак, на думку скаржника та її представника, вказане свідчить про неправомірну бездіяльність державного виконавця.

Представник скаржника в судовому засіданні підртримав скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник стягувача в судовому засіданні проти скарги заперечував.

Відповідно до частини другої статті 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, проаналізувавши та співставляючи доводи скарги з матеріалами судового провадження, суд дійшов наступних висновків.

Судом установлено, що рішенням рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2019 року у справі № 759/15857/16 визнано недійсним правочин оформлений довідкою - рахунком серії ВІА № 680015 від 15.08.2014 року ТОВ "Автоплюс сервіс", (код ЄДРПОУ 34841238) за яким право власності на транспортний засіб Lexus LX 570, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ( до проведення переєстрації в зв`язку з заміною номерного знаку НОМЕР_2 ), номер шасі (номер кузова) НОМЕР_3 вибуло із володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест» (код ЄДРПОУ 36473201) у володіння ОСОБА_3 ; витребувано транспортний засіб Lexus LX 570, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ( до проведення переєстрації в зв`язку з заміною номерного знаку НОМЕР_2 та НОМЕР_4 ), номер шасі (номер кузова) НОМЕР_3 від ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест» (код ЄДРПОУ 36473201); стягнуто з ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_6 ), ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест» судові витрати у вигляді судового збору по 833грн. 35 коп. з кожного. Вказане рішення набрало законної сили.

На виконання вказаного рішення суду 07.06.2021 року Святошинським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 759/15857/16 про витребування транспортного засобу Lexus LX 570, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 ( до проведення переєстрації в зв`язку з заміною номерного знаку НОМЕР_2 та НОМЕР_4 ), номер шасі (номер кузова) НОМЕР_3 від ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейм Інвест».

Старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 65766143.

01.07.2021 року старшим державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинським Р.В. було видано постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 65766143 у розмірі 1700,00 грн. на ОСОБА_1 за невиконання вимог виконавчого документа.

Як вбачається із змісту скарги, із указаними постановами про накладення штрафу від 01.07.2021 року сторона скаржника не погоджується, просить суд визнати її незаконною.

У цьому контексті суд звертає увагу на таке.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди є окремими виконавчими документами.

Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, накладенням штрафу.

Отже, постанови державного виконавця про стягнення штрафу є самостійними виконавчими документами, які підлягають примусовому виконанню.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 цього Кодексу, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. (стаття 451 ЦПК України).

Отже, як право на звернення зі скаргою, так і порядок її розгляду та постановлення ухвали пов`язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України, та з його примусовим виконанням.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Водночас частиною другою статті 74 зазначеного Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Таким чином, Закон України «Про виконавче провадження» установлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та/або штрафів, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово робила висновок про те, що спір з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих під час дії Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, було видано виконавчий документ, що знаходився на примусовому виконанні у державного виконавця (постанови від 06 червня 2018 року у справі № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 20 вересня 2018 року у справі № 821/872/17 (провадження № 11-734апп18), від 20 січня 2019 року у справі № 161/8267/17 (провадження № 14-604цс18) та інші).

З огляду на вищевикладене, суд констатує, що правовідносини щодо оскарження постанови державного виконавця про стягнення штрафу є адміністративно-правовими, а, відтак, справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, наведеною у постанові від 14 квітня 2021 року в справі № 422/5205/12 (провадження № 61-20841св19).

На підставі наведено вимоги скарги в частині визнання неправомірною постанови старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича від 01.07.2021 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення у розмірі 1700,00 грн. не підлягають задоволенню.

Щодо заявлених вимог в частині визнання неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Святошинського відділу державної виконавчої служби місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича по розгляду клопотання при примусовому виконанні виконавчого листа № 759/15857/16 виданого 07.06.2021 Святошинським районним судом м. Києва і зобов`язання його скласти акт про відсутність у ОСОБА_1 транспортного засобу Lexus LX 570, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , який вона зобов`язана передати в натурі ТОВ «Сейм Інвест» та винести постанову про повернення останньому виконавчого документа. То судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 5 Закону № 1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з ч.ч.1, 2 ст. 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

На підтвердження про відчуження ОСОБА_1 спірного транспортного засобу Lexus LX 570,2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , скаржником було надано довіреність від 15.11.2016 року.

Однак вказане не свідчить, що скаржником в установленому законом порядку було відчужено спірний транспортний засіб Lexus LX 570,2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , а саме дотримано Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів затверджений постановою КМУ від 07.09.1998 року №1388, оскільки скаржником не надано доказів зняття спірного автомобіля з реєстраційного обліку та реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Відтак, з огляду на відомості, що містяться в матеріалах справи у їх сукупності, суд вбачає, що скаржником не було доведено факт бездіяльності державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича щодо розгляду клопотання про повернення виконавчого листа ТОВ «Сейм Інвест» у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 353, 447-453, п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України, положеннями Закону України «Про виконавче провадження», суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Башинського Руслана Валерійовича, заінтересована особа: ТОВ «Сейм Інвест» - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.М. Журибеда