Постанова

від 01.06.2022 по справі 910/10881/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2022 р. Справа№ 910/10881/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Суліма В.В.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання: Дерій В.В.

за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання

від позивача: Іваненко Ірина Петрівна (адвокат);

від відповідача: Сапонов Олександр Вікторович (адвокат);

розглянувши апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" та Садівничого товариства "Ім. Лисенка"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021

у справі № 910/10881/21 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

до Садівничого товариства "Ім. Лисенка"

про стягнення 119 826,74 грн

За результатами розгляду апеляційних скарг Північний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Садівничого товариства "Ім. Лисенка" про стягнення 392 747,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії шляхом самовільного підключення до електричних мереж з метою безоблікового споживання електроенергії, про що позивачем складений акт порушень № 03767 від 16.12.2020.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача 375 305,83 грн заборгованості за спожиту електричну енергію згідно з актом порушення № 03767 від 16.12.2020, 3393,18 грн - 3% річних, 14048,65 грн - інфляційну складову боргу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 Позов задоволено повністю. Стягнуто з Садівничого товариства "Ім. Лисенка" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" заборгованість за необліковану електроенергію в розмірі 375 305,83 грн, інфляційну складову боргу в розмірі 14 048,65 грн, 3% річних в розмірі 3393,18 грн. витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 891,22 грн.

Рішення мотивоване тим, що що належних та допустимих доказів оскарження як акту про порушення № 03767 від 16.12.2020, так і рішення комісії з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом № 120 від 27.01.2021, відповідачем не надано, а враховуючи приписи ПРРЕЕ, позивач правомірно застосував наведені положення нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості не облікованої електричної енергії. Ввідповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюються судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, детального опису виконаних робіт та розрахунку їх вартості, керуючись принципами справедливості та верховенством права, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, вимоги позивача про стягнення з відповідача 39 200,00 грн витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягають у зв`язку з недоведеністю та не обґрунтованістю означених витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські Електромережі" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить визнати причину пропуску поважною та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 в частині розподілу витрат на правничу допомогу. Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21, в частині розподілу витрат позивача на правничу допомогу та стягнути з Садівничого товариства "Ім. Лисенка" витрати на професійну правничу допомогу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" в розмірі 39 200,00 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

На думку позивача, суд прийшов до невірного висновку, в порушення ч. 3 ст. 126 ГПК України, позивачем не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та розрахунку вартості вказаних робіт/наданих послуг, оскільки акт надання послуг № 125 від 25.08.2021 містить детальний опис робіт, що були виконані адвокатом в процесі надання правової допомоги позивачу, у зв`язку з розглядом в суді справи № 910/10881/21, в акті надання послуг зазначено вартість послуг адвоката та вказано, що така вартість є фіксованою, що узгоджується з умовами договору про надання правової допомоги від 15.04.2019, укладеного між позивачем та АО "Перший Радник". Акт надання послуг № 125 від 25.08.2021 скріплений підписами та печатками сторін договору про надання правової допомоги від 15.04.2019.

Позивач вказує на те, що частина третя статті 126 ГПК Украхни хоча і містить положення про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, проте ця норма не передбачає (не конкретизує), що такий детальний опис робіт (наданих послуг) має бути оформлений окремим документом.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до Північного апеляційного господарського суду, вказав на те, що відмовивши позивачу у стягненні з відповідача 39 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у господарській справі № 910/10881/21 господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, зокрема, про те, що на порушенням вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України позивачем не подано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та розрахунку вартості вказаних робіт/наданих послуг; витрати на правничу допомогу позивачем документально не підтверджені та не доведені, при цьому відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Садівничого товариства "Ім. Лисенка" та узагальнення її доводів

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Садівниче товариство "Ім. Лисенка" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить визнати поважними причини пропуску встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження оскаржуваного повністю рішення від 20.10.2021 Господарського суду міста Києва у справі № 910/10881/21 та поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження оскаржуваного повністю рішення від 20.10.2021 Господарського суду міста Києва у справі № 910/10881/21, як такий, що пропущений з поважних причин, до моменту фактичного розгляду Північним апеляційним господарським судом заяви (клопотання) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення від 20.10.2021 Господарського суду міста Києва у господарській справі № 910/10881/21, що міститься у цій апеляційній скарзі від 03.02.2022. Прийняти цю апеляційну скаргу від 03.02.2022 та відкрити апеляційне провадження у господарській справі № 910/10881/21. Скасувати рішення від 20.10.2021 Господарського суду міста Києва у господарській справі № 910/10881/21 з ухваленням у справі № 910/10881/21 нового рішення про відмову у задоволенні позову. Відшкодувати з позивача на користь відповідача сплачений судовий збір у розмірі 8 836,83 грн за подання цієї апеляційної скарги від 03.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Відповідач вказує на те, що ним, безперервно, аж до теперішнього часу оплачувались платежі за фактично спожиту електроенергію.

Відповідач зазначає про те, що у встановленому законом порядку, до відома керівника Товариства інформації про факт складання акта опломбування 10.03.2020 (у разі складання такого акта) доведено не було, як не було доведено у встановленому законом порядку, до відмова керівника Товариства інформації про факт припинення постачання (відключення) електроенергії Товариству протягом періоду часу з 10.03.2020 по 16.12.2020 (якщо таке відключення мало місце).

Також відповідач зазначає про те, що відповідно до відомостей ЄДР місцезнаходженням юридичної особи - Товариства, є: 02132, місто Київ, вулиця Садова, 50А-51, що відповідає місцезнаходженню земельної ділянки, яку було передано Товариству у користування, однак, в даному випадку, ця адреса не є поштовою адресою Товариства та є фактичним місцем ведення діяльності, за яким не є розташованим будь-який офіс, з якого проводиться щоденне керування діяльністю Товариства, в якому переважно знаходиться керівництво Товариства та в якому здійснюється управління і облік Товариства, тому, лише після дзвінка на мобільний телефон приватного виконавця, відвідавши відділення поштового зв`язку, керівник Товариства виявив, що у приміщенні відділення поштового зв`язку "Київ-02132" зберігається кореспонденція з Господарського суду міста Києва, зокрема, ухвала про відкриття спрощеного провадження у даній справі, у зв`язку із чим, у даному випадку, Товариство, як споживач, було позбавлене права на захист своїх прав та законних інтересів, з наведених вище об`єктивних причин Товариство було позбавлене можливості оскаржити в судовому порядку протокол № 120, у зв`язку із його неотриманням та відсутністю будь-якої інформації про його наявність.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач у відзиві на апеляційну скаргу, поданому до Північного апеляційного господарського суду, вказав на те, що згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону № 755 місцезнаходження юридичної особи вказується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - фізичних осіб-підприємців і громадських формувань ще на етапі створення та держреєстрації юридичної особи.

Позивач зазначає про те, що всі процесуальні та інші документи позивач та суд направляв саме на юридичну адресу, яка зазначена відповідачем в ЄДР, крім того, ні ГПК України, ні норми ПРРЕЕ не зобов`язують позивача та суд направляти документи на поштову адресу, яка позивачу та суду невідома та не значиться в жодних реєстрах, договорі, тощо.

Також позивач зазначає про те, що ОСР не має права вимагати від електропостачальника обґрунтування причини (підстави) припинення електроживлення, якщо вона відповідає випадкам, визначеним Правилами роздрібного ринку електричної енергії. ОСР повинен припинити електроживлення споживача електричної енергії протягом 10 робочих днів з дати отримання звернення від електропостачальника.

Позивач звертає увагу на те, що згідно із фотокопією роздруківки "Платежі" за 2019/2020р. з Особистого документу за особовим рахунком № 3361070, вбачається, що з червня 2019р. по березень 2020р. відповідачем не було проведено жодного платежу в оплату спожитої електричної енергії перед ТОВ "Київські енергетичні послуги", що прямо підтверджує наявність заборгованості та підставу виставлення даною організацією попередження про відключення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/10881/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Сулім В.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські Електромережі" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21. Призначено справу № 910/10881/21 до розгляду у судовому засіданні 03.02.2022.

Судове засідання у справі № 910/10881/21, призначене на 03.02.2022, не відбулось, у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гаврилюка О.М.

Згідно із протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 18.02.2022 апеляційну скаргу Садівничого товариства "Ім. Лисенка" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Сулім В.В.

З 18.02.2022 головуючий суддя Гаврилюк О.М. приступив до роботи, а відтак справа має бути призначена до розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2022 розгляд справи №910/10881/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 призначено на 24.03.2022.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

У зв`язку із викладеним, судове засідання у справі № 910/10881/21, призначене на 24.03.2022, не відбулось.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.04.2022 призначено до розгляду справу №910/10881/21 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 на 02.06.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2022 поновлено Садівничому товариству "Ім. Лисенка" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Садівничого товариства "Ім. Лисенка" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21. Об`єднано апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" та Садівничого товариства "Ім. Лисенка" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 в одне провадження для спільного розгляду у справі № 910/10881/21. Призначено справу № 910/10881/21 до розгляду у судовому засіданні 02.06.2022.

Також до апеляційної скарги відповідачем додані документи, згідно із переліком, зазначеним у апеляційній скарзі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що відповідно до ч. 3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Натомість відповідачем, всупереч положенням ч. 3 ст. 269 ГПК України не надано доказів неможливості таких документів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

30.05.2022 позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача просив поновити пропущений процесуальних строк для подання відзиву, яке обґрунтоване тим, що 23.02.2022 на адресу позивача надійшла ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі № 910/16776/21, однак, у зв`язку із військовою агресією, введений особливий режим роботи, у зв`язку із чим доступ до офісних приміщень є обмеженим, що не дозволяє своєчасно отримувати процесуальні документи за судовими справами, готувати заяви по суті з урахуванням часу на їх опрацювання, вчасно передавати сформовані процесуальні документи та інші супровідні документи для направлення їх клієнтом сторонам у справі та суду поштовим зв`язком.

Розглянувши подане клопотання, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність підстав для поновлення процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу у справі № 910/10881/21.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Враховуючи викладене, тимчасову непрацездатністю судді Гаврилюка О.М., перебування суддів у відпустках, введення воєнного стану в Україні, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/10881/21 розглядалась протягом розумного строку.

Позиції учасників справи

Представник позивача у судовому засіданні 02.06.2022 заперечив проти доводів апеляційної скарги Садівничого товариства "Ім. Лисенка", просив рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 змінити рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21, в частині розподілу витрат позивача на правничу допомогу та стягнути з Садівничого товариства "Ім. Лисенка" витрати на професійну правничу допомогу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" в розмірі 39 200,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.06.2022 підтримав доводи апеляційної скарги Садівничого товариства "Ім. Лисенка", просив рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 скасувати рішення від 20.10.2021 Господарського суду міста Києва у господарській справі № 910/10881/21 з ухваленням у справі № 910/10881/21 нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

25.12.2001 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго" (в подальшому перейменована у Публічне акціонерне товариство "Київенерго"), та Садівничим товариством "Ім. Лисенка" укладено договір про користування електричною енергією № 61070 о/р 3361070, який 10.07.2011 викладено в новій редакції.

На виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 № 2019, який набув чинності 11.06.2017, Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Київенерго" від 13.11.2017 прийнято рішення про реорганізацію Публічного акціонерного товариства "Київенерго" шляхом виділу з нього Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

Згідно із п. 2.3 Статуту Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго", в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільчим балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу ХVІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

За змістом ч. 2 ст. 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Аналогічна норма міститься в п. 3.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14 березня 20120 № 312 (далі - Правила, ПРРЕЕ) постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником. який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 2 Постанови НКРЕКП від 14.03.20120 № 312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії", визначено, що укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

За п. 2 Постанови укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, відповідно до вимог цих Правил, здійснюється до " 01" грудня 20120 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

У відповідності до п. 6 Постанови до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які е суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за ними договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Пунктом 4 Постанови встановлено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР. та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні. якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Згідно із п. 2.1.7. ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій. які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Позивач, як Оператор системи розподілу, розмістив на головній сторінці свого сайта https:dtek-kem.com.ua редакцію договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з додатками та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.

Згідно п. 2.1.7. ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій. які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання. сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Пунктом 2.1.6 ПРЕЕ передбачено, що договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії в частині розрахунків за послуги оператора системи призупиняється (тимчасово не діє) у разі постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг чи постачальником "останньої надії", або якщо згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією відповідного електропостачальника оплату послуг з розподілу (передачі) електричної енергії забезпечує електропостачальник.

Оскільки з 01.01.2019 сплата рахунків оператора системи за розподіл відбувалася через постачальника універсальних послуг та документально підтверджене споживання електричної енергії, підтверджується факт приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії за о/р 3361070.

10.03.2020 згідно корінця наряду - заявки № 750, відповідача, за договором споживача було відключено за борги перед постачальником універсальних послуг.

Відповідно до п. 8.9 Договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною та/або порушень ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку. Кодексу системи розподілу. Кодексу системи передачі. Закону України "Про ринок електричної енергії" та інші нормативно-правових актів, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, має право внести до акту свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов`язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта.

Крім того, п. 8.2.5. ПРРЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.

Представники оператора системи перед складанням акта про порушення зобов`язані повідомити споживача про його право внести пояснення та зауваження до акта, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень.

16.12.2020 уповноваженими представниками позивача в присутності представника відповідача (споживача) - керівника Миронюка Сергія Степановича, на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Садова, 50А зафіксовано порушення підпункту 5 п. 8.4.2. ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі ПРАТ "ДТЕК Київські електромережі" після відключення 10.3.2020 без порушення схеми обліку. Порушення продемонстровано Споживачу". Дане порушення зафіксовано актом про порушення № 03767 (далі - акт) та вручено зазначений акт керівнику Миронюку С.С., про що свідчить підпис на самому акті.

Згідно підпункту 5 п. 8.4.2. ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному Правилами, у разі самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі без порушення схеми обліку.

Згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі Акта, уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення (далі - комісія) визначається обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Відповідним записом у акті відповідач повідомлений про проведення засідання комісії 27.01.2021 о 9-00 за адресою: в м. Києві по вул. Новокостянтинівська, 1а, в каб. 409, 410, про що свідчить підпис представника відповідача (споживача) - керівника Миронюка С.С. у самому акті.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

27.01.2021 за відсутності представника Споживача, відбулося засідання комісії по розгляду акта про порушення, що супроводжувалось веденням Протоколу № 120.

Відповідно до зазначеного протоколу, комісією з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ прийнято рішення нарахування провести згідно з п. № 8.4.10 та за формулою № 4 порядку, визначеному главою 8.4. розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії, з використанням наступних даних:

потужність 50 кВт (згідно дозволеної потужності згідно умов договору),

тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 24 год 7 днів на тиждень.

коефіцієнт використання обладнання 0.6,

період нарахування з 17.06.2020 по 16.12.2020.

Згідно із розрахунком вартість необлікованої електричної енергії склала 375 305,83 грн.

Оскільки на засіданні комісії з розгляду акта про порушення, споживач не був присутній, 29.01.2021 на його юридичну адресу рекомендованим листом від 28.01.2021 № 3/01/3/2834 було направлено копію протоколу, копію розрахунку, рахунок для оплати необлікованої електричної енергії по акту порушення ПРРЕЕ та акт приймання-передавання товарної продукції.

Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ споживач, має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

З 01.02.2021 даний лист знаходився в пункті видачі, однак не був отриманий споживачем та 24.03.2021, у зв`язку з закінченням терміну його зберігання був повернутий на адресу позивача.

Оскільки рекомендований лист з рахунком надійшов у поштове відділення 01.02.2021, згідно п. 8.2.7 ПРРЕЕ, рахунок вважається отриманим 06.02.2021, а 30-денний строк на оплату закінчується 07.03.2021.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів оскарження як акту про порушення № 03767 від 16.12.2020, так і рішення комісії з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом № 120 від 27.01.2021.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Статтею 692 ЦК, статтею 193 ГК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Оскільки відповідачем не надано доказів оскарження як акту про порушення № 03767 від 16.12.2020, так і рішення комісії з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом № 120 від 27.01.2021, враховуючи приписи ПРРЕЕ, позивач правомірно застосував наведені положення нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості не облікованої електричної енергії.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача 375 305,83 грн заборгованості за спожиту електричну енергію, згідно із актом порушення № 03767 від 16.12.2020, та вважає дану позовну вимогу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 3 393,18 грн та інфляційної складової боргу у розмірі 14 048,65 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджено порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, перевіривши розрахунок сум 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають суми у розмірі 3 393,18 грн 3% річних та 14 048,65 грн інфляційних втрат та вважає зазначені суми правильними, обгрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

09.09.2021 позивачем подано клопотання про залучення доказів понесених судових витрат, із яких вбачається, що позивачем понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 200,00 грн та які позивач просив стягнути з відповідача.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, опис наданих робіт , платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.

Матеріалами справи підтверджено обсяг та вартість витрат на професійну правничу допомогу у розмірі, що заявлений позивачем, а саме:

- копію договору про надання правової допомоги від 15.04.2019, укладений між позивачем та АО "Перший Радник";

- копії додаткових угод № 2 та № 3 до договору;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 3942 на ім`я Іваненко І.П.;

- акт надання послуг № 125 від 25.08.2021.

Так, у акті надання послуг № 125 від 25.08.2021 викладено детальний опис робіт, а саме:

- надання консультацій клієнту щодо створення стратегії захисту та представництва його інтересів в суді;

- збір доказів у справі, визначення засобів доказування;

- роз`яснення клієнту правової позиції по судовій справі та узгодження її з клієнтом;

- проведення розрахунку 3% річних та інфляційної складової боргу, ціни позову, судового збору з формуванням платіжного доручення для його сплати;

- підготовка позовної заяви від 30.06.2021 № 3/06/37890 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію згідно акту про порушення № 03767 від 16.12.2020.

Також у акті зазначено про те, що фіксована вартість наданих адвокатами виконавця послуг в суді першої інстанції за цим актом склала 39 200,00 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

За приписами ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Разом з тим, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у ст. 126 Господарського процесуального кодексу України та у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Згідно ст.15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17, "при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), і розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 р. у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України" зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 р. у справі Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У зазначеній вище постанові Верховний Суд зменшив розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Таким чином, суд може зменшити розмір судових витрат, якщо:

- заявлені судові витрати завищені, враховуючи обставини справи (ціна позову, тривалість справи, виклик свідків, призначення експертизи тощо);

- суду не було надано достатніх доказів фактичного здійснення витрат (відсутні акт прийому-передачі юридичних послуг, платіжне доручення та квитанції про сплату за надані послуги тощо);

- заявлені судові витрати були недоцільні або не обов`язкові (не підтверджена нагальна потреба у вивченні додаткових джерел права, завищений обсяг часу на технічну підготовку документів тощо).

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Разом з цим, судова колегія звертає увагу, що підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, а тому вартість правничої допомоги у розмірі 39 200,00 грн, на переконання колегії суддів апеляційного господарського суду є завищеною.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне.

У пункті 4.16 постанови від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 Верховний Суд вказав, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи". За таких обставин, колегія суддів у справі № 922/2869/19 вказала, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав не пов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчать про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.11.2021 у справі № 910/7520/20.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обґрунтованими і необхідними витратами щодо надання правової допомоги, пов`язаної зі збором доказів у справі, визначення засобів доказування, проведення розрахунку 3% річних та інфляційної складової боргу, ціни позову, судового збору з формуванням платіжного доручення для його сплати та підготовка позовної заяви від 30.06.2021 № 3/06/37890 про стягнення заборгованості за не обліковану електричну енергію згідно акту про порушення № 03767 від 16.12.2020, а у стягненні за інші надані послуги, наведені в акті № 125 належить відмовити, оскільки надання таких послуг не було необхідним для розгляду даної справи, предметом якої є стягнення заборгованості, що не відноситься до категорії складних справ, незважаючи на розмір заявлених позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість позовної заяви та відповіді на відзив на позовну заяву, приймаючи до уваги той факт, що спір між сторонами не є складним, справа не містить двозначних доказів чи обставин, застосовуючи зазначені вище критерії розумності розміру заявлених до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, їх необхідності та співмірності зі складністю справи і виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг, враховуючи всі аспекти та характер спірних правовідносин у справі та виходячи із загальних засад господарського законодавства щодо принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності усіх учасників дійшла висновку про стягнення з Садівничого товариства "Ім. Лисенка" 23 520,00 грн (3/5) та вважає витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення судових витрат, із прийняттям в цій частині нового рішення про стягнення з Садівничого товариства "Ім. Лисенка" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23 520,00 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Садівничим товариством "Ім. Лисенка" не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до відомостей ЄДР місцезнаходженням юридичної особи - Товариства, є: 02132, місто Київ, вулиця Садова, 50А-51, що відповідає місцезнаходженню земельної ділянки, яку було передано Товариству у користування.

Інша адреса у відповідача відсутня.

Натомість, неотримання позивачем поштової кореспонденції у відділенні поштового зв`язку, не залежить від волі відправників, а тому відповідні доводи відповідача у апеляційній скарзі є необґрунтованими.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає про те, що як вбачається із матеріалів справи, відповідним записом у акті, відповідач був повідомлений про проведення засідання комісії 27.01.2021 о 9-00 за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 1а, в каб. 409,410, про що свідчить підпис представника відповідача (споживача) - керівника Миронюка С.С. на акті (а.с 23-33 т. І).

Також колегія суддів зазначає, що до акта про порушення відповідачем не надано пояснень, зауважень чи відповідних доказів, які свідчать про відсутність підстав, зазначених у акті.

Таким чином, з огляду на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 375 305,83 грн заборгованості за не обліковану електроенергію, 14 048,65 грн інфляційної складової боргу та 3 393,18 грн 3% річних, скарга Садівничого товариства "Ім. Лисенка" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 задоволенню не підлягає.

Натомість, як вже зазначалось, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення судових витрат, із прийняттям в цій частині нового рішення про стягнення з Садівничого товариства "Ім. Лисенка" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 23 520,00 грн, тобто, про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі".

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

З урахуванням задоволення апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" та відмови у задоволенні апеляційної скарги Садівничого товариства "Ім. Лисенка", судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на відповідача, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.п. 17.15 п. 17 Перехідних положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи суд видає виконавчі документи в паперовій формі. За загальним правилом ст. 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. А тому видача відповідного наказу здійснюється господарським судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Садівничого товариства "Ім. Лисенка" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 скасувати в частині відмови в стягненні витрат на правничу допомогу та прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Садівничого товариства "Ім. Лисенка" (02132, м. Київ, вул. Садова, буд. 50А-51; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 25680496) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 41946011) 23 520,00 грн витрат на правничу допомогу.

В решті рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2021 у справі № 910/10881/21 залишити без змін.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу № 910/10881/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Текст постанови складено та підписано 13.06.2022.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді В.В. Сулім

А.Г. Майданевич