Постанова

від 05.06.2022 по справі 908/3168/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2022 року м.Дніпро Справа № 908/3168/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мороза В.Ф. - доповідач,

суддів: Коваль Л.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Кандиба Н.В.

розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежна Україна 42А»

про стягнення судових витрат

у справі № 908/3168/19

за позовом: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежна Україна 42А», м. Запоріжжя

до відповідача-1. Виконавчого комітету Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

відповідача-2. Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

відповідача-3. Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7, м. Запоріжжя

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Департамент комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

про визнання незаконним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежна Україна 42А» до відповідачів: 1.Виконавчого комітету Запорізької міської ради, 2. Запорізької міської ради, 3.Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7», про: 1) визнання незаконним та скасування п. 1 та п. 2 рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 393/5 від 19.07.2017 «Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ «Незалежна Україна 42А» житлового будинку № 42А по вул. Незалежної України» з відповідним додатком в частині щодо залишення в комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя нежитлового приміщення підвалу № ХІ площею 193,90 кв.м, нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 82,49 кв.м. та частини нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 126,09 кв.м., які розташовані в житловому будинку № 42А по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі; 2) зобов`язання КП «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» передати вказані приміщення за актом приймання-передачі в управління ОСББ «Незалежна Україна 42А».

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021 позов задоволено.

Визнано рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 393/5 від 19.07.2017 Про вилучення з господарського відання та передачу в управління ОСББ Незалежна Україна 42А житлового будинку № 42А по вул. Незалежної України недійсним в частині: залишення в комунальній власності територіальної громади міста Запоріжжя нежитлового приміщення підвалу № ХІ площею 193,90 кв.м, нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 82,49 кв.м. та частини нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 126,09 кв.м., які розташовані в житловому будинку № 42А по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі.

Зобов`язано КП Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 передати в управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Незалежна Україна 42А за актом приймання-передачі нежитлове приміщення підвалу № ХІ площею 193,90 кв.м, нежитлове приміщення підвалу № ХІІ площею 82,49 кв.м. та частину нежитлового приміщення підвалу № ХІІ площею 126,09 кв.м., які розташовані в житловому будинку № 42А по вул. Незалежної України в м. Запоріжжі.

Стягнуто з Виконавчого комітету Запорізької міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Незалежна Україна 42А суму 1 280 грн. 67 коп. витрат зі сплати судового збору, суму 3 661 грн. 06 коп. витрат на проведення експертизи.

Стягнуто з Запорізької міської ради на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Незалежна Україна 42А, суму 1 280 грн. 67 коп. витрат зі сплати судового збору, суму 3 661 грн. 06 коп. витрат на проведення експертизи.

Стягнуто з Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Незалежна Україна 42А суму 1 280 грн. 66 коп. витрат зі сплати судового збору, суму 3 661 грн. 05 коп. витрат на проведення експертизи.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2022 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7" на рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021 у справі №908/3168/19 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Запорізької області від 15.09.2021 у справі № 908/3168/19 залишено без змін.

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Незалежна Україна 42А» подано заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої позивач просить розглянути питання про стягнення з відповідача - 3 витрат на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 6 000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2022 прийнято до розгляду заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежна Україна 42А» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №908/3168/19; розгляд заяви призначено в судове засідання 06.06.2022 на 16:30 год.

В судове засідання 06.06.2022 учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

За змістом ч. 4 ст. 244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд та вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами та без участі представників сторін та третьої особи.

Заперечення на подану заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу чи клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми до Центрального апеляційного господарського суду не надходили

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, зазначає, що розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.

Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

У постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду Верховний Суд звернув увагу, що суди, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Крім того, зважаючи на положення статей 282, 315 ГПК України про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що згідно зі статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

Колегія суддів зазначає, що у поданому 17.01.2022 до Центрального апеляційного господарського суду відзиві на апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежна Україна 42А» зазначало попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, який склав 6 000,00 грн. та просило стягнути їх з відповідача (апелянта) на користь позивача.

Матеріали справи засвідчують, що представництво інтересів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Незалежна Україна 42А в суді апеляційної інстанції здійснював адвокат Кузьмінов Д.В. (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП 001484), який діяв на підставі ордеру АР № 1075172, виданого 20.12.2021 на підставі договору про надання правової допомоги № ДБ-14 від 23.10.2019, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Юридична практика» (т. 3 а.с. 11-12).

До відзиву позивачем було долучено засвідчені копії:

- додатку № 3 до договору № ДБ-14 - протоколу узгодження договірної ціни від 16.12.2021 (т. 3 а.с. 8);

- рахунку-фактури № ДБ-14/13 від 16.12.2021 (т. 3 а.с. 9);

- платіжного доручення № 299 від 17.12.2021 (т. 3 а.с. 10).

В судовому засіданні 16.05.2022 представником позивача було зроблено заяву про понесення судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 та ч. 1 ст. 221 ГПК України, в якій позивач просив суд прийняти рішення про розподіл понесених позивачем під час апеляційного перегляду справи №908/3168/19 судових витрат на професійну правничу допомогу на підставі окремо поданої позивачем заяви про стягнення судових витрат в порядку ст. ст. 129, 221 та 244 ГПК України, шляхом ухвалення додаткового рішення. Також представник позивача в усній формі зазначив, що у встановлений законом строк до суду буде подано заяву про стягнення судових витрат, що відображено в протоколі судового засідання від 16.05.2022.

У зв`язку із цим питання щодо розподілу судових витрат в цій частині судом не вирішувалось.

25.05.2022 на адресу Центрального апеляційного господарського суду засобами поштового зв`язку надійшла заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, до якої були додані завірені копії:

- рахунку-фактури № ДБ-14/14 від 24.01.2022 (т. 3 а.с. 112);

- акту № 2 приймання-здачі послуг від 24.01.2022 (т. 3 а.с. 113);

- платіжного доручення № 311 від 24.01.2022 (т. 3 а.с. 112 зворот).

В Акті № 2 приймання-здачі послуг від 24.01.2022 викладено детальний опис наданих адвокатом послуг, вказано їх вартість, загальний розмір яких склав 6 000,00 грн.

Акт підписаний сторонами без зауважень.

Оплата Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Незалежна Україна 42А наданих Адвокатським об`єднанням «Юридична практика» послуг підтверджується вказаними вище платіжними дорученнями (№ 299 від 17.12.2021 на суму 3 000,00 грн та № 311 від 24.01.2022 на суму 3 000,00 грн).

Необхідно наголосити, що за змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку (дії/бездіяльність) обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.

У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 08.04.2020 у справі №922/2685/19, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять клопотання апелянта про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат - відсутні.

Крім того, відповідач не спростував обґрунтованості наведеного позивачем складу витрат на професійну правничу допомогу адвоката та їх вартості, не подавши до суду заперечення та докази щодо не співмірності заявлених до відшкодування витрат.

Необхідно наголосити, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13 ГПК України).

Кожна сторона реалізує свої права на власний розсуд, але в той же час, у відповідності до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В даному випадку, колегія суддів звертається до правової позиції щодо наявності підстав для стягнення витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20); постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 року у справі № 910/3929/18.

Заявлена позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою та адекватною до обсягу наданих послуг, спів мірною із предметом спору, враховуючи складність справи, не перевищує розмір витрат на професійну правничу допомогу, наведений в попередньому розрахунку, а їх понесення підтверджено належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Недотримання позивачем вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України апеляційним судом не встановлено.

Отже, з огляду на викладене та результат вирішення апеляційної скарги у справі №908/3168/19, колегія суддів доходить висновку, що з апелянта (відповідача) на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Незалежна Україна 42А» про стягнення судових витрат задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання №7» (код ЄДРПОУ 05478717, 69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд.11) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Незалежна Україна 42А (код ЄДРПОУ 40680386, 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд.42А) 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з апеляційним переглядом справи №908/3168/19.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.06.2022

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко