Постанова

від 13.06.2022 по справі 212/1693/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4197/22 Справа № 212/1693/22 Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О.Г. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року м.Кривий Ріг

Справа № 212/1693/22

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Зубакової В.П.,

суддів - Бондар Я.М., Остапенко В.О.

секретар судового засідання: Євтодій К.С.

сторони:

позивач Садівниче товариство «Луч» Каховської ГЕС,

відповідач Акціонерне товариство «Херсонобленерго»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, апеляційну скаргупозивача Садівничого товариства «Луч» Каховської ГЕС на ухвалу Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2022 року, яка ухвалена суддею Пустовітом О.Г. у місті Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 29 березня 2022 року -,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2022 року Садівниче товариство «Луч» КаховськоїГЕСзвернулось до суду з позовом до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про захист прав споживачів, в якому просив суд: зобов`язати відповідача направити на підписання позивачеві два примірники у письмовій формі «Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії» з додатками, які є невід`ємними частинами цього Договору, розробленого на основі типового договору, додаток 3 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 312 та відповідно Закону України "Про ринок електричної енергії" з урахуванням категорії споживача - «побутовий» із зазначенням сторони, яка здійснює оплату наданих Споживачу послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на умовах постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а саме: «ТОВ «Херсонська Обласна Енергопостачальна Компанія»»; визнати неправомірними дії відповідача щодо здійснення нарахувань: за період з липня 2018р. по листопад 2021р. за послуги з компенсації за перетікання реактивної електроенергії на суму 6209.49 грн., та за період з січня 2021р. по січень 2022р. - за послуги з розподілу електроенергії суму 97326.52 грн., в результаті яких на позивача покладено зобов`язання їх сплати; стягнути з відповідача «Акціонерне товариство "Херсонобленерго" ЄДРПОУ: 05396638, вулиця Пестеля, 5 місто Херсон, Херсонська область на користь позивача (Садівниче Товариство «Луч» Каховської ГЕС, ЄДРПОУ: 24113418, проспект Дніпровський, 6.8 місто Нова Каховка, Херсонська область) неправомірно нараховані кошти з урахуванням інфляційних витрат: за послугу з перетікання реактивної електроенергії, обсягом 7352 грн., за послугу розподілу електроенергії, обсягом 102344 грн.; стягнути з відповідача «Акціонерне товариство "Херсонобленерго" ЄДРПОУ: 05396638, вулиця Пестеля, 5, місто Херсон, Херсонська область на користь позивача (Садівниче Товариство «Луч» Каховської ГЕС, ЄДРПОУ: 24113418, проспект Дніпровський, 6.8 місто Нова Каховка, Херсонська область) моральну шкоду у розмірі 32908 грн.; вирішити питання судових витрат згідно попереднього розрахунку позивача, акту прийняття-передачі наданих послуг за договором про надання інформаційно-правових послуг від 11.09.2021 року.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 березня 2022 року відмовлено увідкритті провадження у цивільній справі за позовом Садівничого товариства «Луч» Каховської ГЕС до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про захист прав споживачів.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, Садівниче товариство «Луч» Каховської ГЕС, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково ототожнює юридичну особу з будь-якими суб`єктами господарювання.

Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що предметом порушення прав споживачів є не укладений вчасно договір на розподіл енергії, а саме не укладений договір, сформований на основі типового договору, тобто спір безпосередньо стосується цивільних прав та законних інтересів споживачів, що виникають із цивільних правовідносин між спільнотою фізичних осіб, які колективно отримують послуги електропостачання за тарифами для населення та надавачем таких послуг.

Наполягає, що спір не належить до господарської юрисдикції, а має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Суд першої інстанції не з`ясував чи виступає споживач, як фізична особа, чи, як фізична особа-підприємець.

Вказує, що позивач є об`єднанням громадян фізичних осіб створеного шляхом реєстрації юридичної особа приватного права з метою захисту своїх прав та інтересів, яке не має права на підприємницьку діяльність, а відтак є суб`єктом некомерційної господарської діяльності.

Посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17, в якій зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір. Суб`єктний склад спірних правовідносин є формальним критерієм, який має бути оцінений належним судом.

Також, посилається на правову позицію викладену у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 року у цивільній справі № 367/4695/20.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники справи, будучи завчасно належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що (у відповідності до ч.2 ст. 372 ЦПК України) не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача,перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення наступних підстав.

Відмовляючи у відкритті провадження по вказаній справі на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту позовної заяви та заявлених в ній вимог вбачається, що спір стосується реалізації прав Садівничого товариства «Луч», як юридичної особи з іншою юридичною особою АТ «Херсонобленерго», тобто справу слід розглядати в порядку господарського судочинства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Устатті 124 Конституції Українизакріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбаченихзакономвипадках суди розглядають також інші справи.

Застаттею 125 Конституції Українисудоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першоїстатті 18 Закону України від 02 червня 2016року № 1402-VIII«Про судоустрій і статус суддів»суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Відповідно достатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановленийзаконом»включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства - цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка взаконіна вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням уКонституції Українипринципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні від 22 грудня 2009 року у справі «Безимянная проти Росії» (заява № 21851/03) ЄСПЛ наголосив, що «погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту».

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленогозакономвиду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судовогозахистуналежить виключно позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Як визначено у ч. 2 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду мають юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 2 Господарського кодексу України України, учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

За змістом частин першої-третьоїстатті 3 Господарського кодексу України(далі -ГК України) під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначенастаттею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у статті 3 ГК України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованихЦивільним кодексом України(далі -ЦК України),ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

За змістом частин першої та другої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до ЦК України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Відповідно достаті 80 Цивільного кодексу Україниюридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Частиною четвертоюстатті 87 Цивільного кодексу Українивизначено, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.

Згідно із частиною четвертоюстатті 91 Цивільного кодексу Україницивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно достатті 1 Закону України "Про громадські об`єднання"громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадська спілка - це громадське об`єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи. Громадське об`єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Садівниче товариство «Луч» Каховської ГЕС є - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону, має відповідні фонди.

Відповідач - Акціонерне товариство«Херсонобленерго» є юридичною особою, яка зареєстрована в установленому законом порядку, метою діяльності якого є задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах, задоволення потреб споживачів електричної енергії в умовах єдиної енергетичної системи України.

Посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 та на правову позицію викладену у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.03.2021 року у цивільній справі № 367/4695/20, колегія суддів до уваги не приймається, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, що переглядається, не є подібними.

Доводи апеляційної скарги зводяться до суперечливого тлумачення норм процесуального права і незгоди з висновками суду першої інстанції.

Таким чином, врахувавши зміст та характер позовних вимог, підстави заявленого позову, надавши правильну юридичну кваліфікацію правовідносинам сторін, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, відтак спір повинен розглядатись за правилами господарського судочинства, з чим погоджується колегія суддів.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно визначив наявність законних підстав длявідмови у відкритті провадження по справі.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимогст. 89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

Враховуючи викладене,колегія суддіввважає,що ухвалає обґрунтованою,висновки судупро встановленіобставини іправові наслідкиє правильними у зв`язку з чим вона повинна бути залишена без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргупозивача позивача Садівничого товариства «Луч» Каховської ГЕС залишити без задоволення.

УхвалуЖовтневогорайонного судуміста КривогоРогу Дніпропетровськоїобласті від29березня 2022року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 червня 2022 року.

Головуючий:

Судді: