Постанова

від 12.06.2022 по справі 755/21852/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня2022 року

м. Київ

справа №755/21852/21

провадження № 22-ц/824/6117/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кравець В.А.,

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1

на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2022 року у складі судді Хромова О.О.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє позовних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна про визнання заповіту недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє позовних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л.С. про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування позову зазначала, що за час життя її чоловіком ОСОБА_4 було складено 2 заповіти, а саме: заповіт, зареєстрований у реєстрі №897, на майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 54,70 кв.м, на ім`я ОСОБА_2 та заповіт, зареєстрований у реєстрі №896, на майно - домоволодіння, що розташоване у АДРЕСА_2 , та земельну ділянку, кадастровий номер: 8000000000:66:049:0036, площею 0,1 га, на ім`я ОСОБА_1 .

Вказувала, що у справі №755/11242/20 позивач ОСОБА_2 наполягає на тому, що на момент укладання шлюбу та складання заповіту спадкодавець не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними та просить суд визнати недійсний шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , а також заповіт на ім`я ОСОБА_1 .

На думку позивача, оскільки спадкодавець склав два заповіти, то у разі визнання складеного на її ім`я заповіту судом недійсним, заповіт на ім`я ОСОБА_2 також має бути визнаний недійсним.

Посилалася на те, що між позивачем та відповідачем після смерті ОСОБА_4 , виникали суперечки, через що позивач не могла скористатись своїм правом на користування та розпоряджання майном, яке їй належало за заповітом, що стало підставою для звернення до суду. Так, розгляд її позову про усунення ОСОБА_2 від права на спадкування продовжується у Деснянському районному суді м. Києва.

Зауважує, що відповідно до позовних вимог ОСОБА_2 у справі №755/11242/20 може статися правова колізія: суд може визнати заповіт на ім`я позивача недійсним, однак заповіт на ім`я відповідача залишиться чинним, що стало підставою для пред`явлення вимоги про об`єднання даного позову з цивільною справою №755/11242/20.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє позовних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна про визнання заповіту недійсним було передано за підсудністю до Деснянського районного суду м.Києва.

Не погоджуючись з указаною ухвалою, 18 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу в частині передачі позовної заяви за підсудністю скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Стверджує, що у своїх позовних вимогах вона просила об`єднати її позов в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє позовних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л.С., про визнання шлюбу та заповіту недійсним, яка знаходиться у провадженні Дніпровського районного суду м. Києва, з метою уникнення можливої правової колізії у випадку прийняття судом рішення щодо визнання недійсним заповіту, складеного на ім`я ОСОБА_1 .

Вважає, що об`єднання двох цивільних справ сприятиме їх швидкому розгляду по суті, заявлені позовні вимоги нерозривно пов`язані між собою, оскільки вирішення її позовних вимог залежить від вирішення позовних вимог ОСОБА_2 .

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 353 ЦПК України, частиною другою статті 369 ЦПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про передачу справи на розгляд до Деснянського районного суду м. Києва, суд першої інстанції виходив з того, що спірний об`єкт нерухомого майна територіально знаходиться в межах Деснянського району м. Києва, а тому даний позов в порядку частини першої статті 30 ЦПК України не підсудний Дніпровському районному суду м. Києва.

Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

За загальним правилом, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Поряд із загальною та альтернативною підсудністю, як видами територіальної підсудності законом визначено і виключну підсудність (стаття 30 ЦПК України).

Так, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Отже, виключна підсудність є особливим видом територіальної підсудності, правила якої забороняють застосувати під час вчинення позову інші норми, що регулюють інші види територіальної підсудності, передбачені в статтях 27-29 ЦПК України.

За правилами чинного ЦПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Зважаючи на те, що предметом спору в даній справі є визнання недійсним заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л.С., зареєстрованого в реєстрі за №897, відповідно до якого ОСОБА_4 заповідав належну йому квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , даний позов безпосередньо стосується нерухомого майна, а тому його підсудність має визначатися за правилами, встановленими частиною першою статті 30 ЦПК України (виключна підсудність).

З матеріалів справи вбачається, що предмет спору - квартира розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що за адміністративно-територіальним розподілом відноситься до Деснянського району м. Києва, а отже дана справа підлягає передачі до Деснянського районного суду м. Києва, про що обґрунтовано зазначено судом першої інстанції.

Згідно пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до положення статті 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Безпідставними є доводи апелянта про наявність підстав для об`єднання в одне провадження цього позову з цивільною справою №755/11242/20, в якій позивач ОСОБА_2 наполягає на тому, що на момент укладання шлюбу та складання заповіту спадкодавець не міг розуміти значення своїх дій і керувати ними та просить суд визнати недійсний шлюб між ОСОБА_4 і ОСОБА_1 , а також заповіт на ім`я ОСОБА_1 , оскільки у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_2 утвориться правова колізія з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частин другої, третьої та п`ятої статті 188 ЦПК України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Таким чином, з огляду на те, що у даній цивільній справі №755/21852/21за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє позовних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна про визнання заповіту недійсним та у цивільній справі №755/11242/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна про визнання шлюбу та заповіту недійсним предметом позову є нерухоме майно, яке є відмінним одне від одного та розташоване за різними адресами, до даних позовів законом визначена виключна підсудність різним судам, що виключає можливість об`єднати такі справи в одне провадження у розумінні частини п`ятої статті 188 ЦПК України.

Окрім того, відповідно до частини третьої статті 188 ЦПК України об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Проте, як убачається з матеріалів справи, у справі №755/11242/20 за позовом ОСОБА_2 провадження відкрито Дніпровським районним судом м. Києва 25 серпня 2020 року, тоді як з цим позовом ОСОБА_1 звернулася лише у грудні 2021 року.

З огляду на наведене, колегія доходить висновку, що місцевий суд належним чином дослідив матеріали справи, врахував вищенаведені обставини та зробив правильний висновок щодо непідсудності даної справи Дніпровському районному суду м. Києва та передачі на розгляд належному - Деснянському районному суду м. Києва.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 10 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий В.А. Кравець

Судді О.В. Желепа

О.Ф. Мазурик