Постанова

від 13.06.2022 по справі 691/172/22

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/172/22

провадження № 2-а/691/11/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року Городищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судових засідань Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті м.Київ про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України Серії ВМ №00009477 від 01 лютого 2022 року,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті м.Київ про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України Серії ВМ №00009477 від 01 лютого 2022 року.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує їх тим, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті Серії ВМ №00009477 від 01 лютого 2022 року, його притягнуто до відповідальності згідно ч.2 ст.132-1 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення за перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України. В оскаржуваній постанові зазначено про перевищення загальної маси транспортного засобу на 5,6% (6,95 тонни). Згідно товарно-транспортної накладної Серії 12ААИ №243672 від 04 грудня 2021 року вантажним контейнеровозом-с MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з причепом здійснювалося перевезення вантажу - кукурудзи, загальною масою брутто 44 740 кг, що також підтверджується відміткою ТОВ «Бруклін Київ» від 05 грудня 2021 року. Допустима загальна маса транспортного засобу для контейнеровозів складає 44 тонни (46 тонн на деяких ділянках доріг). Перевищення допустимої загальної маси на 5,6% мало б складати 2,464 тонни. В оскаржуваній постанові зазначено 6,95 тонни. Якщо 6,95 тонни - це 5,6%, то допустима маса транспортного засобу має складати 124,10 тонн, що не може відповідати дійсності, оскільки наземних транспортних засобів з такими технічними характеристиками не існує. Розмір перевищення маси транспортного засобу, зазначений в оскаржуваній постанові, є незрозумілим та хибним. Очевидно, що особою, якою винесено постанову, допущено помилки у розрахунках, що свідчить про її протиправність. Крім того, оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортного засобу на даній ділянці автомобільної дороги (як зазначено у п. 22.5 ПДР, на певних ділянках доріг допустимою масою може бути 46 тонн), тобто не зрозуміло від яких показників допустимої маси відштовхувалася уповноважена особа під час винесення оскаржуваної постанови. Як директор Приватного підприємства «Автомобільні перевезення «Автоера» (код ЄДРПОУ 33386703), що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців,громадських формувань), є власником транспортного засобу, зазначеного в оскаржуваній постанові, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зазначений транспортний засіб є вантажним контейнеровозом-с MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 і разом з причепом марки KRONE AZW18 державний знак НОМЕР_2 , перебуває в оренді Приватного підприємства «Престиж Сервіс» (код 37281801) згідно договору оренди транспортних засобів з екіпажем №3011/18 від 30 листопада 2018 року. Відповідно до товарно-транспортної накладної Серії 12 ААИ № 243672 від 04 грудня 2021 року, перевізником зазначено саме ПП «Престиж Сервіс». Вище вказаний транспортний засіб фактично перебуває у користуванні іншої юридичної особи, а тому вважає, що він не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. З метою скасування вище зазначеної постанови, як протиправної, прийняв рішення звернутися до суду (а.с.1-5).

Ухвалою суду від 22 березня 2022 року в адміністративній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, встановлено строк для подачі відзиву відповідачем (а.с.51-53).

В підготовчому засіданні 18 травня 2022 року, виконані вимоги ч.2 ст. 180 КАС України, закрито підготовче провадження і призначено адміністративну справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник Асауляк О.В., будучи належно повідомлені про судові засідання, не прибули. Через канцелярію суду представник Асауляк О.В. подала письмові клопотання від 21 квітня 2022 року, 17 травня 2022 року про розгляд без їх участі і зазначила, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.55,58).

Відповідач, Державна служба України з безпеки на транспорті м.Київ, викликався шляхом надіслання судових повісток від 22 березня 2022 року, 18 травня 2022 року, 23 травня 2022 року, 24 травня 2022 року, в суд не з`явився, відзиву на позов не подав, заяв і клопотань, пояснень не надсилав.

З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду адміністративної справи 14 червня 2022 року у відсутності сторін, остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність і набула характеру систематичності, з врахуванням того, що у розпорядженні суду, маються підтвердження про вручення судової поштової кореспонденції сторонам у справі. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Суд, здійснивши судовий розгляд адміністративної справи в межах заявлених позовних вимог, розглянувши заяви представника позивача, враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд, дослідивши й оцінивши всі докази у справі в їх сукупності, вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, остільки сторона довела заявлені позовні вимоги в повному обсязі, що є її обов`язком відповідно до засад змагальності процесу за ст.9 КАС України, з врахуванням того, що судом було створено всі умови для змагального процесу.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Відповідно до вимог ст.9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил Дорожнього Руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Стаття 245 КУпАП України визначає, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

На підставі вимог ст.252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Як вбачається із постанови, наданої до суду позивачем Серії ВМ №00009477 від 01 лютого 2022 року, ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу MAN TGA 26.400 державний номер НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України, загальної маси транспортного засобу на 5,6% (6,95 тон), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності за вказаною статтею у виді штрафу в розмірі 8500 грн.(а.с.28). Вказаний транспортний засіб належить директору приватного підприємства «Автомобільні перевезення «Автоера»» м.Одеса, код ЄДРПОУ 33386703, ОСОБА_1 , як власнику, відповідно до наказу №21 від 29 квітня 2021 року (а.с.40-42). Про те, що позивач здійснював рух транспортним засобом у дні, які вказані у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України, до суду надано в підтвердження товарно транспортну накладну від 04 грудня 2021 року № 243672 Серії 12ААИ (а.с.30). Не погоджуючись із винесеною постановою про притягнення до адміністративної відповідальності, 18 лютого 2022 року позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання протиправною та скасування постанови (а.с.1-5). Із Договору оренди транспортних засобів з екіпажами від 30 листопада 2018 року та Додаткової угоди №1 від 10 грудня 2018 року встановлено, що транспортні засоби автомобілі та причепи, які зареєстровані за ОСОБА_1 , як директором ПП «Автомобільні перевезення «Автоера»», передані в оренду приватному підприємству «Престиж Сервіс» м.Вінниця (а.с.8-10). У Виписці з ЄДРПОУ за кодом 33386703 визначено вид економічної діяльності приватного підприємства «Автомобільні перевезення «Автоера»» м.Одеса: інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; інший пасажирський наземний транспорт; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.12-13). Позивач, не погоджуючись з постановою про застосування адміністративного штрафу, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся з даним адміністративним позовом до суду (а.с.1-5). Згідно даних з офіційного сайту АТ «Укрпошта», оскаржувану постанову вручено 08 лютого 2022 року. Враховуючи наведене, останнім днем для подачі відповідного позову є 18 лютого 2022 року (а.с.1-5).

Правові відносини, які виникли між позивачем і відповідачем, на думку суду, підпадають під вид провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, як то передбачено ст.286 КАС України.

В ході судового розгляду адміністративної справи постанова Серії ВМ №00009477 від 01 лютого 2022 року стосовно ОСОБА_1 була перевірена судом на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, тобто в межах заявлених позовних вимог позивачем.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до ст. 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами. Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174.

За приписами ч.3 ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт", центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства). Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування і при цьому здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Постанови №103).

Згідно зі ст.2 Закону України "Про автомобільний транспорт", законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Частиною 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Відповідно до вимог ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків. Рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги"). Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 №198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони. Відповідно до п.16 цієї Постанови, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30. Згідно з п. 3 цих Правил транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил Дорожнього Руху. Пунктом 22.5 Правил Дорожнього Руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 року, передбачено що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування. Відповідно до п. п. 4 п. 2 вказаного Порядку габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Пунктом 3 Порядку передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до абзаців 14, 15, 16 ч. 1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за вантаж на перевезення із перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм без відповідного дозволу понад 10 % але не більше 20 %.

Згідно з підпунктом 6 пункту 2 Порядку №879 вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики. При цьому, пункт 12 Порядку передбачає, що вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Пунктом 13 Порядку визначено, що під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані. Міністерством Інфраструктури влаштовано на окремих ділянках доріг сучасні комплекси автоматичного габаритно-вагового контролю Weigh-in-Motion ("Зважування у русі"), які передбачають автоматичну фіксацію перевантажених транспортних засобів, притягнення до відповідальності у разі перевищення габаритно-вагових норм. Кожен майданчик WIM комплексно збирає інформацію про автомобілі, які рухаються дорогою, у режимі реального часу. Обладнання монтується у верхньому шарі покриття або на прогонових будовах мостів та шляхопроводів. Датчики фіксують параметри транспортного засобу: загальну вагу, розподілення ваги по осях, кількість осей, скатність, габарити, швидкість, номерні знаки. Завдяки тому, що система повністю перекриває проїзну частину, обійти її неможливо. Комплекс WIM фіксує перевищення встановлених норм і надсилає дані до Центру обробки даних. Інспектор перевіряє їх, формує постанову та накладає електронний підпис. Після цього постанова надсилається порушникові.

Із матеріалів адміністративної справи та досліджених судом доказів, встановлено наступні обставини і факти у спірних правовідносинах.

Позивач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_3 , має статус платника податку, діє як юридична особа на підставі Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №62637523311 від 29 квітня 2021 року з місцем реєстрації АДРЕСА_1 . Основний вид діяльності позивача за КВЕД є інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; інший пасажирський наземний транспорт; вантажний автомобільний транспорт; надання в оренду вантажних автомобілів (а.с.12-13). Позивачу на праві власності належать транспортні засоби, серед яких вантажний автомобіль марки MAN TGA 26.400 державний номер НОМЕР_1 (а.с.8-10). Згідно товарно транспортної накладної Серії 12ААИ №243672 вантажним контейнеровозом-с марки MAN TGA 26.400 державний номер НОМЕР_1 разом з причепом, про який не вказано в постанові, здійснювалося перевезення вантажу кукурудзи, загальною масою 44740кг, тобто з допустимим перевищенням маси на 740кг, що є меншим, ніж допустимі 2 відсотки (а.с.1-5). Дані про масу вантажу підтверджуються відміткою і ТОВ «Бруклін-Київ» від 05 грудня 2021 року, яка є додатком до товарно транспортної накладної Серії 12ААИ №243672 від 04 грудня 2021 року (а.с.8). Здійснення габаритно-вагового контролю зроблено за допомогою ваг автомобільних електронних на майданчику зважування WIM2,2, за адресою М-06 Київ-Чоп, км.54+285 (а.с.5). Зафіксовані системою зважування перевищення вагових норм, за позицією відповідача, є порушенням п.22.5 Правил Дорожнього Руху. Відповідальність за вказані правопорушення передбачена ст.132-1 КУпАП (а.с.5).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений Постановою КМ України від 27 грудня 2019 року №1147. Система функціонує з урахуванням вимог Законів України "Про дорожній рух", "Про автомобільні дороги", "Про автомобільний транспорт", "Про інформацію", "Про телекомунікації", "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах", "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про поштовий зв`язок", "Про метрологію та метрологічну діяльність", "Про технічні регламенти та оцінку відповідності", "Про Державну прикордонну службу України", "Про захист персональних даних", Кодексу України про адміністративні правопорушення. Інформаційно-телекомунікаційна система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі - система комплексних взаємопов`язаних методів і засобів збирання, збереження, обробки та надання даних про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті та підсистем взаємодії з Єдиним державним реєстром транспортних засобів, Реєстром адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та іншими інформаційними та інформаційно-телекомунікаційними системами МВС, Укравтодору, відповідних державних органів, національного оператора поштового зв`язку, а також з телекомунікаційними мережами операторів, провайдерів телекомунікацій. Серед основних функцій системи - створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання. Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог. Автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення і він може забезпечувати: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; вимірювання габаритів транспортного засобу; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи. Під час вимірювання габаритно-вагових параметрів транспортних засобів застосовуються засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність. Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих, які повинні містити дані про: засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 "Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку", повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на вісі); фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака; відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності). Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, та під час їх розгляду використовують інформаційні файли.

Вивчивши і проаналізувавши зміст оскаржуваної позивачем постанови, яка постановлена на підставі опрацьованих посадовою особою Укртрансбезпеки інформаційних файлів в особі головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Дмитренко М.О., суд, бере до уваги, що вона не відповідає в повній мірі п.п.16,17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі та ст.283 КУпАП.

Так, у дослідженій судом постанові Серії ВМ №00009477 від 01 лютого 2022 року, вірно визначено суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, як того вимагає ст.14-3 КУпАП в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб і тому в цій частині доводи позивача щодо визначення суб`єкта відповідальності є безпідставними. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим. Як видно з обставин позову, відповідачем винесено оскаржувану постанову без посилання на конкретні та належні докази, вони носять загальний характер зафіксованих обставин при зважуванні автомобіля, і не свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, а саме є не зрозумілим, яким чином здійснювалося визначення маси транспортного засобу, як розраховувалося перевищення допустимої маси та яка вага вважалася допустимою, не вказано в повному обсязі інформацію про габаритно-вагові параметри транспорту на ділянці дороги за адресою М-06 Київ-Чоп, км.54+285 (а.с.5), не зрозуміло від яких показників допустимої маси відштовхувалася уповноважена особа під час винесення оскаржуваної постанови. При цьому, сам факт винесення оскаржуваної постанови, не може бути беззаперечним доказом вчинення адміністративного правопорушення, що також зазначено у висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 квітня 2018 року справа №338/1/17. Так, згідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджені Наказом Міністра Інфраструктури України від 27 вересня 2021 року №512 в оскаржуваній постанові не міститься інформація: про категорію транспортного засобу, типу транспортного засобу для висновку про його великогабаритність; його повну масу для висновку про розмір перевищення маси транспортних засобів і врахування допустимості такої; ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями, фактична міжосьова відстань, фактична шинність на вісі для висновку про належну фіксацію і обробку інформації у отриманих метаданих для висновку про фактичне навантаження на вісь та можливе сумарне фактичне навантаження на осі; зазначення марки, моделі та номерних знак причепу, остільки перевезення здійснювалися автомобілем з причепом, як вказує позивач і чого не спростував чи заперечив відповідач. У змісті постанови не вказано дати набрання законної сили, строку пред`явлення її до виконання.

Пунктом 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, визначено, що у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та /або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги, і тому, суд, робить висновок, на підставі оцінки наданих до справи доказів, в порушення вказаних норм, постанова винесена відповідачем, не містить виміряних з урахуванням похибки вагових та габаритних параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги за адресою М-06 Київ-Чоп, км.54+285 (а.с.5) де розташований комплек WIM2,2, відсутні результати зважування, а відтак не зрозуміло який показник нормативно допустимої маси транспортного засобу брався до уваги, тобто з яким показником нормативної маси транспортного засобу порівнювалася маса транспортного засобу позивача, встановлена результатами зважування.

Проаналізувавши зміст постанови Серії ВМ №00009477 від 01 грудня 2022 року, у сукупності із доказами, які надані до суду та на підставі яких було винесено постанову , суд, звертає увагу, що вона містять лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, і не містить доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм, крім того, з врахуванням того, що відповідач належним чином не обґрунтував належними та допустимими доказами до суду, відповідність розміру процентного перевищення нормативного навантаження зазначеному розміру перевищення навантаження визначеному в тоннах.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу, в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом, чого в даному випадку при винесенні постанови уповноваженою на те посадовою особою дотримано не було.

Суд, приходить до висновку, що відповідачем не спростовано докази позивача в повному обсязі, що є його обов`язком відповідно до засад змагальності процесу, та звертає увагу, що:

- розгляд адміністративної справи здійснено виключно в межах заявлених позивачем ОСОБА_1 вимог;

- реалізації права позивача на звернення до суду, остільки постанови в справах про адміністративні правопорушення відповідно до частини першої статті 279-5 КУпАП , -у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані в автоматичному режимі, постановляються уповноваженими на те посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, на підставі даних яких, встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника, що виключає участь особи при розгляді справи про адміністративне правопорушеннята позбавило позивача ОСОБА_1 можливості бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правничу допомогу;

- слід також зазначити, що транспортний засіб позивача ОСОБА_1 відповідно до інформації в товарно транспортній накладній перевозив насипом насіння кукурудзи, що є сипучим вантажем. І в такому випадку, необхідно також враховувати і властивості вантажу, який є подільним (сипучим, рухомим) вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі, шляхом проїзду ваг, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, на думку суду, не може дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, адже це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі та зсув центру ваги з врахуванням дорожнього покриття, тоді як вантаж, в силу своїх сипучих властивостей, легко деформується та вільно переміщується під дією мінімального руху чи мінімального зміщення кута нахилу. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.04.2018 у справі №816/2329/13-а, у постанові від 16.01.2018 у справі №826/442/13-а, у постанові від 12.06.2018 у справі №821/597/17. Враховуючи вищевикладене можна дійти висновку, що при здійсненні зважування транспортного засобу з сипучим вантажем, який змінює розподіл навантажень на осі транспортного засобу в русі, результати вимірювання, здійснені посадовою особою відповідача, не можна вважати достовірними, оскільки такі вимірювання здійснені без застосування відповідної Методики, яка б враховувала особливості вантажу, що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем;

- у відповідності до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні;

- за ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права;

- в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана позивачем вищезазначена постанова є необґрунтованою, протиправною та такою, що не відповідає нормам діючого законодавства, тому що не виключає сумніву про її законність.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог відповідач як суб`єкт владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, не надав.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо частини позовних вимог про відшкодування судових витрат позивачу.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу Адміністративного Судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем ОСОБА_1 за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн., що підтверджується квитанціями про сплату від 17 лютого 2022 року і 21 березня 2022 року (а.с.49-50). Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної служби України з безпеки на транспорті, відповідно до: Постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014, якою утворено Державну службу України з безпеки на транспорті - Укртрансбезпека, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті; Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 , якою затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті; відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на транспорті.

Позовна заява підтверджується: копією паспорта громадянина України ОСОБА_1 , копією постанови Серії ВМ №00009477 від 01 лютого 2022 року; копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за №62637523311 від 29 квітня 2021 року; копією товарно транспортної накладної Серії 12ААИ №243672 від 04 грудня 2021 року; копією додатку про масу вантажу з відміткою ТОВ «Бруклін-Київ» від 05 грудня 2021 року; копіями квитанцій про сплату судового збору від 17 лютого 2022 року і 21 березня 2022 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 258, 288, 292, 293 КУпАП, ст. ст. 9, 18, 77, 90, 139, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті м.Київ про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування (місце знаходження юридичної особи) на території України Серії ВМ №00009477 від 01 лютого 2022 року задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 01 лютого 2022 року Серії ВМ №00009477, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП про накладення штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500,00 гривень).

Справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 від 01 лютого 2022 року Серії ВМ №00009477- закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, місце знаходження: м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845, сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн..

Копію рішення суду надіслати для відому позивачу ОСОБА_1 , представнику позивача Асауляк О.В., Державній службі України з безпеки на транспорті .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. М. Савенко