Постанова

від 18.07.2023 по справі 691/172/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 691/172/22

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.

За участі секретаря Єжелі А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті від 14 червня 2022 року, суддя Савенко О.М., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті м. Київ про визнання протиправною та скасування постанови,-

У С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Городищенського районного суду Черкаської області з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті м. Київ про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичномиу режимі від 01.02.2022 Серія ВМ №00009477.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що згідно товарно-транспортної накладної Серії 12ААИ №243672 від 04 грудня 2021 року вантажним контейнеровозом-с MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з причепом здійснювалося перевезення вантажу - кукурудзи, загальною масою брутто 44 740 кг, що також підтверджується відміткою ТОВ «Бруклін Київ» від 05 грудня 2021 року. Допустима загальна маса транспортного засобу для контейнеровозів складає 44 тонни (46 тонн на деяких ділянках доріг). Перевищення допустимої загальної маси на 5,6% мало б складати 2,464 тонни. В оскаржуваній постанові зазначено 6,95 тонни. Якщо 6,95 тонни - це 5,6%, то допустима маса транспортного засобу має складати 124,10 тонн, що не може відповідати дійсності, оскільки наземних транспортних засобів з такими технічними характеристиками не існує. Розмір перевищення маси транспортного засобу, зазначений в оскаржуваній постанові, є незрозумілим та хибним. Очевидно, що особою, якою винесено постанову, допущено помилки у розрахунках, що свідчить про її протиправність. Крім того, оскаржувана постанова не містить інформації про результати зважування (загальної маси автомобіля), а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортного засобу на даній ділянці автомобільної дороги (як зазначено у п. 22.5 ПДР, на певних ділянках доріг допустимою масою може бути 46 тонн), тобто не зрозуміло від яких показників допустимої маси відштовхувалася уповноважена особа під час винесення оскаржуваної постанови. Як директор Приватного підприємства «Автомобільні перевезення «Автоера» (код ЄДРПОУ 33386703), що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців,громадських формувань), є власником транспортного засобу, зазначеного в оскаржуваній постанові, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зазначений транспортний засіб є вантажним контейнеровозом MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 і разом з причепом марки KRONE AZW18 державний знак НОМЕР_2 перебуває в оренді Приватного підприємства «Престиж Сервіс» (код 37281801) згідно договору оренди транспортних засобів з екіпажем №3011/18 від 30 листопада 2018 року. Відповідно до товарно-транспортної накладної Серії 12 ААИ № 243672 від 04 грудня 2021 року, перевізником зазначено саме ПП «Престиж Сервіс». Вище вказаний транспортний засіб фактично перебуває у користуванні іншої юридичної особи, а тому вважає, що він не може бути суб`єктом адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 14 червня 2022 року позовну заяву задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, від 01 лютого 2022 року Серії ВМ №00009477, винесену Державною службою України з безпеки на транспорті, стосовно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 132-1 КУпАП про накладення штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500,00 гривень).

Справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 від 01 лютого 2022 року Серії ВМ №00009477- закрито.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що 04.12.2021 о 17 год. 50 хв. за адресою М-06 Київ-Чоп, км 54+285 зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 і разом з причепом марки KRONE AZW18 державний знак НОМЕР_2 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параментрів зазначених п.22.5 ПДР України загальної маси траснпортного засобу на 5,6% (8,95 тон), відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 132-1 КУпАП.

За вчинене правопорушення ОСОБА_1 притягнуно до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч.2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.

Відповідно до виписки в Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізиних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 на час прийняття оскаржуваної постанови був директором Приватного підприємства «Автомобільні перевезення «АВТОЕРА».

Заперечуючи законність притягнення його адміністративної відповідальності, позивач зазначив, що транспортний засіб марки KRONE AZW18 державний знак НОМЕР_2 перебуває в оренді ПП «Престиж Сервіс» згідно договору оренди.

На підтвердження зазначених доводів позивачем надано до матеріалів справи договір оренди транспортних засобів з екіпажем №3011/18 від 30 листопада 2018 року відповідно до умов якого зазначений транспортний засіб разом з причіпом передано в оренду ПП «Престиж Сервіс» (додаток №1 від 01.12.2018 (а.с.8-10).

Окрім того, позивачем надано додаток №1 до договору від 10 грудня 2018 відповідно до якого термін користування складає 4 роки з моменту підписання договору.

Із позовної заяви убачається, що згідно ТТН серії 12ААИ №243672 від 04.12.2021 вантажним контейнеровозом-с MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_3 разом з причіпом здійснювалолся перевезення вантажу - кукурудзи загальною масою брутто 44 740 кг.

Згідно із пунктом 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі - ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 №779 (надалі - Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

Відповідно до пункту 4 Розділу II Порядку 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.

При цьому, пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197 (надалі- Порядок 1197) визначено, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку 1197, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно із пунктами 15, 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 1388) вбачається, що: - всі дії щодо проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах; - за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1197, підставами для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача є, зокрема, оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Згідно з пунктом 36 Порядку №1197, внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача.

Внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1197.

Водночас, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення, викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1197, відомості про належного користувача до ЄДРТЗ вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3) Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Таким чином, у разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, згідно пункту 24 Порядку № 1197, особа за якою зареєстрований транспортний засіб або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг особисто, що встановлено пунктом 5 Порядку №1197.

Позивачем не надано до матеріалів справи доказів, які б свідчили, що відомості про орендаря чи користувача транспортного засобу ПП «Престиж Скервіс» було внесено до ЄДРТЗ згідно з Порядком №1197.

Таким чином, доводи позивача в цій частині є безпідставними і не приймаються колегією суддів.

Щодо доводів позивача про те, що автомобіль є контейнеровозом, а тому дозволена маса перевезення становить 44 тони, колегія суддів зазначає наступне.

Як убачається з оскаржуваної постанови зазначено, що відповідальна особа допустила рух транспортного засобу MAN TGX 26.400 д.н.з. НОМЕР_1 із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме: перевищення нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси на 5,5 %(5,95 т.), при дозволеній максимальній фактичний масі 40 тон.

Технічний засіб, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії : WIMZ 2, 35-02/3819,5820 №5821,5822 до 07.10.2022.

Отже, оскаржувана постанова містить посилання на транспортний засіб, номер свідоцтва про його повірку та строк його дії, що призводить до можливості його точної ідентифікації.

Відповідно до п. 3 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, (далі - Інструкція №512) під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, розгляд якого віднесено до компетенції Державної служби України з безпеки на транспорті, уповноважена посадова особа виносить сформовану системою в автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до додатка 1 до цієї Інструкції.

Згідно зі ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна мітити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особо може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 4 Інструкції №512 під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з`ясовує: наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі; відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою; наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи; наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу; наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу; наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 5, 6 Інструкції № 512 зафіксовані в автоматичному режимі, на першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа:

1) за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах першій та другій статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки;

2) у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення;

3) невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизовному режимі таку інформацію до відповідної функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (далі - ФП ЄІС МВС). При цьому постанова не виноситься.

На другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення, передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та у разі потреби уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:

1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису;

2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;

3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.

Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова в повній мірі відповідає вимогам Інструкції № 512.

За змістом ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складається до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16% щодо навантаження на осі.

Можлива максимальна дозволена похибка автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється за формулою: (Мфакт-Ммакс-10%*Мфакт)/Ммакс)*100, (Мфакт - фактична маса транспортного засобу, зафіксована в автоматичному режимі; Ммакс - максимально допустима п. 22. Правил дорожнього руху України, загальна маса транспортного засобу), а навантаження на строєні осі за формулою: (Мфакт-Ммакс-16%*Мфакт)/Ммакс)*100.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).

У контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №803/1540/16.

У даному випадку, висновок суду першої інстанції про безпідставне неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду транспортного засобу MAN TGX 26.400 з напівпричепом та контейнером є помилковим.

У наказі Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363) міститься визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.

Згідно п.17.6. Правил № 363, для перевезення контейнерів перевізник повинен надавати автомобілі (автопоїзди) із бортовими платформами або спеціалізований рухомий склад (низькорамні напівпричепи - контейнеровози, автомобілі із вантажопіднімальними пристроями тощо).

Відповідно до п.17.2-17.5 Правил №363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів. Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.15. Правил № 363).

Водночас, позивач не надав доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням.

Відповідно до п.17.9 Правил № 363, приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється при наявності Договору на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.

Як убачається з Товарно-транспортної накладної від 04.12.2021 автомобіль вантажним контейнеровозом-с MAN TGA 26.440 реєстраційний номер НОМЕР_1 разом з причіпом здійснювалолся перевезення вантажу - кукурудзи загальною масою брутто 44 740 кг.

Разом з тим, відповідно до вимог чинного законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

Отже, під час перевезення кукурудзи було порушено вимоги чинного законодавства України, а саме: п. 22.5 ПДР України, що зафіксовано контролюючим органом.

Таким чином факт перевищення позивачем нормативних параметрів транспортних засобів, визначених п. 22.5 ПДР, доведено належними, допустимими та достовірними доказами, що пов`язані із правомірністю порядку проведення габаритно-вагового контролю, а також використання при проведенні останнього належного технічного приладу.

Щодо доводів позивача про те, що відповідач не зазначив у постанові, що транспортний засіб рухався з причіпом, то колегія суддів вважає їх безпідставними з огляду на те, що рух автомобіля було зафіксовано спеціальним технічним приладом з перевищенням нормативних параментів, зазначених пунктом 22.5 ПДР.

Колегія суддів також звертає увагу, що діючі нормативно-правові акти не передбачають окремі порядки зважування наливних та насипних вантажів.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спірна постанова є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки матеріалами справи встановлено проїзд транспортного засобу з напівпричепом, завантаженим насипною продукцією - кукурудзою, а отже доводи суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є помилковими, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

При прийнятті рішення колегія суддів також враховує, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

З урахуванням вищезазначених доводів та досліджених доказів, колегія суддів доходить висновку, судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відповідача задовольнити в повному обсязі, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Керуючись ст. 229, 242, 243, 244, 246, 286, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті -задовольнити повністю.

Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 14 червня 2022 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Кобаль М.І.

Постанову виготовлено: 18 липня 2023 року.