Рішення

від 27.05.2010 по справі 14/45-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.05.10

          Справа № 14/45-10.

За позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Пирятин, Полтавської області

До відповідача:  Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Ромни, Сумської області

Про стягнення: 58640 грн. 00 коп.

СУДДЯ            С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

За участю представників сторін:

позивача – ОСОБА_3

відповідача – не з’явився

Суть спору:  позивач просить суд стягнути з відповідача 58 640 грн. 00 коп., в тому числі 34 125 грн. основного боргу за договором поставки № 2 від 01.05.2008 року, 11 641 грн. пені за прострочку платежу, 3% річних в розмірі 1 613 грн., 11 261 грн. завданої шкоди, а також стягнути з відповідача на свою користь судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, в судове засідання не з’явився.

          Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

01.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 2 поставки продукції.

Відповідно до умов договору (пункт 1),  відповідач зобов’язується поставити та передати у власність визначену даним договором продукцію, а позивач зобов’язується прийняти та оплатити продукцію у кількості та в строки визначених умовами передбаченими договором.

Зокрема відповідач, відповідно до пунктів 2,3,4,5 договору поставляє цеглу будівельну у кількості 13000 штук, позивач зобов’язується перерахувати відповідачу грошові кошти у розмірі 750 грн. за 1 тис. шт. за умовами доставки автотранспортом покупця. В залежності від заявки покупця про постачання продукції (цегли) – п. 8 договору.

01.05.2008 року позивач сплатив відповідачеві за 130000 шт. будівельної цегли – 97500 грн. За заявками позивач вивіз 84500 шт. цегли, що підтверджується копіями накладних на отримання відповідної продукції.

Починаючи з 1 вересня 2008 року відповідач перестав поставляти будівельну цеглу, а саме станом на 31.03.2010 року відповідач не поставив цегли на суму 34125 грн., порушивши зобов’язання відповідно умов договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України, передбачає, що зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Внаслідок неналежного виконання зобов’язання відповідач має заборгованість перед позивачем в розмірі 34125 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Три відсотки річних підтверджуються розрахунком в матеріалах справи та складають – 1613,00  грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченного платежу та не може перевищувати розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за яким сплачується пеня, розмір нарахування пені складає 11641 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Крім того відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

На виконання договору № 2 від 01.05.2008 року, укладеного між сторонами у справі позивач сплачував відсотки банківського кредиту в розмірі 16,5% у сумі 11261 грн., що є завданою шкодою внаслідок неправомірних дій відповідача.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами  господарській справі є будь які фактичні дані, на підставах яких у визначеному законом порядку суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відзиву на позовну заяву та доказів виконання зобов’язання не надав, позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

 Керуючись ст. ст. 32, 33, 44-49, 75, 82-85 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ід. номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 (37000, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_2) 34125,00 грн. заборгованості за порушення зобов’язання; 3% річних в розмірі – 1613,00 грн.; пеню в розмірі – 11641,00; завдану шкоду в розмірі – 11261,00 грн.; 586,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення надіслати сторонам у справі.

СУДДЯ                                                                           С.О. МИРОПОЛЬСЬКИЙ

    Суддя