Постанова

від 27.09.2010 по справі 14/45-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2010 р. Справа № 14/4 5-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пушай В.І., судді Барбашова С.В., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В .

за участю представників с торін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача (в х. № 2262С/3-7) на рішення господ арського суду Сумської облас ті від 27.05.10 р. по справі № 14/45-10

за позовом ПП ОСОБ А_3, м. Пирятин

до ПП ОСОБА_2, м. Ромн и

про стягнення 58640,00 гр н., -

встановила:

В квітні 2010 р. позивач з вернувся до господарського с уду Сумської області з позов ом про стягнення з ОСОБА_2 на свою користь 34125 грн. заборг ованості за непоставлену про дукцію, 11641 грн. пені, 12874 грн. завд аної шкоди, всього на суму 58640 г рн. та просив покласти на відп овідача судові витрати.

Рішенням господарського с уду Сумської області від 27.05.2010 р . по справі № № 14/45-10 (суддя Миропо льський С.О.) позовні вимоги за доволено.

З відповідача на користь по зивача стягнуто 34125 грн. заборг ованості за порушення зобов' язання, 1613 грн. річних, 11641 грн. пен і, 11261 грн. шкоди, 586,40 грн. витрат по сплаті держмита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне за безпечення судового процесу .

Рішення мотивоване з тих пі дстав, що відповідач не викон ав умови договору щодо поста вки позивачу товару, в той час як товар позивачем вже був оп лачений; що пеня та річні підл ягають стягненню з відповіда ча на підставі умов договору ; що внаслідок невиконання ум ов договору відповідач завда в позивачу шкоду та ін.

Відповідач з рішенням місц евого суду не погоджується, в важає його незаконним та нео бґрунтованим, подав апеляцій ну скаргу в якій просить ріше ння скасувати та прийняти но ве, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимо г, відповідач посилається на те, що суд першої інстанції пр и винесенні рішення не враху вав той факт, що сам позивач ві дмовився виконувати умови До говору поставки продукції (ц егли будівельної) № 2 від 01 трав ня 2008 року, зникнувши та перест авши вибирати продукцію.

Зокрема, як зазначає відпов ідач, вказаним договором чіт ко передбачено та виписано з аявочний принцип вибору прод укції, а саме пунктом 5 передба чено доставку заявленої парт ії продукції автотранспорто м покупця. Жодних заявок не пр ед'являлося, транспорт для тр анспортування продукції, яку він мав би вибрати, з певного часу перестав надавати. Дого вором не закріплено обов'язк у постачальника розшуковува ти покупця та вмовляти вибра ти продукцію. Грошова сума, як а була внесена Позивачем по в ищеназваному Договору, перед бачала лише оплату 130000 штук цег ли і не передбачала використ ання цих коштів на витрати, по в'язані з транспортуванням п родукції, про яку йдеться (ост аннє підтверджується Прибут ковим касовим ордером №2 від 01 .05.2008 року).

Сторони своїх представник ів в засідання судової колег ії не направили.

З метою належного повідомл ення останніх про час та місц е розгляду скарги, на адресу в казану в позовній заяві та ап еляційній скарзі судом було направлено лист з ухвалою пр о порушення провадження у сп раві від 29.07.2010 р.

Відповідно до п. 3.6 Роз' ясн ень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. за № 02-5/289 ос оби, які беруть участь у справ і, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду с удом, якщо ухвалу про порушен ня провадження у справі наді слано за поштовою адресою, за значеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засіда ння господарського суду пред ставників обох сторін або о днієї з них справа може бути розглянута без їх участі, я кщо неявка таких представн иків не перешкоджає вирішен ню спору.

Беручи до уваги викладене, с удова колегія вважає що стор они належним чином повідомле ні про час та місце розгляду а пеляційної скарги.

Разом з тим враховуючи, що ч . 2 ст. 102 ГПК України передбачен о, що апеляційна скарга на ріш ення місцевого господарсько го суду у двохмісячний строк з дня постановлення ухвали п ро прийняття апеляційної ска рги до провадження, судова ко легія вважає за необхідне ро зглядати апеляційну скаргу з а відсутності представників сторін, за наявними в даній сп раві матеріалами та документ ами.

Перевіривши повноту встан овлення судом обставин справ и та докази по справі на їх під твердження, їх юридичну оцін ку та доводи апеляційної ска рги в межах вимог, передбачен их ст. 101 Господарського проце суального кодексу України, с удова колегія приходить до в исновку про задоволення апел яційної скарги та скасування рішення суду першої інстанц ії з наступних підстав:

Як свідчать матеріали спра ви, 01.05.2008 р. між сторонами укладе но договір поставки продукці ї (цегли будівельної) за № 2, від повідно до умов якого постач альник (відповідач) зобов' я зався поставити та передати у власність покупця (позивач а) визначену даним договором продукцію, а покупець зобов' язався прийняти та оплатити продукцію у кількості визнач еній нижче на умовах та в стро ки, передбачені даним догово ром.

Умовами даного договору (п . 2, 3, 4, 5) передбачено обов' язок відповідача поставити позив ачу цеглу будівельну у кільк ості 13000 штук, а також обов' язо к позивача перерахувати відп овідачу вартість вказаної це гли у розмірі 750 грн. за 1 тис. шт. за умовами доставки автотран спортом покупця.

П. 8 договору передбачено, що продукція постачається пост ачальником покупцю на умовах , зазначених у графіку постав ки, який є додатком до даного д оговору і є його невід' ємно ю частиною, або в залежності в ід заявки покупця, узгоджено ї з постачальником.

П. 10 договору передбачено, що покупець зобов' язується пр оводити оплату в формі 100% пере доплати, яка має бути сплачен а до дати фактичної поставки продукції готівкою або шлях ом перерахування коштів на р ахунок продавця.

01.05.2008 року позивач сплатив в ідповідачу за 130000 шт. будівельн ої цегли - 97500 грн.

Сторони на виконання п. 8 дог овору графіку поставки не ук ладали.

За заявками узгодженим між сторонами заявками вивіз 84500 ш т. цегли, що підтверджується к опіями накладних на отриманн я відповідної продукції.

Як зазначає позивач, в подал ьшому відповідач припинив ви конання умов договору щодо п оставки цегли, внаслідок чог о цегла на суму 34125 грн. так і не б ула поставлена, що спричинил о понесення позивачем значни х матеріальних збитків.

Однак, відповідач вказане з аперечує, зазначаючи що пози вач з власної ініціативи пер естав отримувати цеглу, хоча відповідно до умов договору цеглу останній повинен отри мувати шляхом само вивозу.

З матеріалів справи також вбачається, що господарськи й суд приймаючи оскаржувану ухвалу крім іншого виходив з того, що відповідач не викона в умови договору щодо постав ки позивачу товару, в той час я к товар позивачем вже був опл ачений; що пеня та річні підля гають стягненню з відповідач а на підставі умов договору; щ о внаслідок невиконання умов договору відповідач завдав позивачу шкоду та ін.

Однак, викладені вище висно вки господарського суду, на д умку колегії суддів, не відпо відають фактичним обставина м спору та матеріалам справи , їм не надана правильна та нал ежна правова оцінка, в зв' яз ку з чим, є підстави для задово лення апеляційної скарги і с касування прийнятої по справ і ухвали.

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог та заперечень .

Згідно зі статтею 43 цього ж к одексу господарський суд оц інює докази за своїм внутріш нім переконанням, що ґрунтує ться на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в суд овому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керу ючись законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и, зобов' язання має виконув атися належним чином відпові дно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, а за відсутності таких умов та ви мог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших в имог, що звичайно ставляться .

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и, якщо у зобов'язанні встанов лений строк (термін) його вико нання, то воно підлягає викон анню у цей строк (термін). Зобо в'язання, строк (термін) викона ння якого визначений вказівк ою на подію, яка неминуче має н астати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо ст рок (термін) виконання боржни ком обов'язку не встановлени й або визначений моментом пр ед'явлення вимоги, кредитор м ає право вимагати його викон ання у будь-який час. Боржник п овинен виконати такий обов'я зок у семиденний строк від дн я пред'явлення вимоги, якщо об ов'язок негайного виконання не випливає із договору або а ктів цивільного законодавст ва.

Суд першої інстанції при ви несенні оскаржуваного рішен ня безпідставно зазначив про невиконання відповідачем св оїх зобов' язань щодо постав ки товару позивачу.

Зокрема, господарський суд не надав належної правової о цінки визначеним сторонами в договорі умовам поставки, та взагалі не взяв даний факт до уваги.

Як вже було зазначено вище , П. 8 договору передбачено, що п родукція постачається поста чальником покупцю на умовах, зазначених у графіку постав ки, який є додатком до даного д оговору і є його невід' ємно ю частиною, або в залежності в ід заявки покупця, узгоджено ї з постачальником.

Сторони на виконання п. 8 дог овору графіку поставки не ук ладали. Доказів узгодження м іж сторонами заявки на поста вку товару позивач суду не на дав.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем не надано д оказів надсилання відповіда чу заявок та узгодження з ним постачання недоотриманої це гли.

Також, позивачем не надано д оказів про надсилання вимоги про повернення коштів за нед опоставлену відповідачем це глу.

За таких обставин, доводи по зивача та відповідні висновк и суду першої інстанції стос овно порушення відповідачем своїх зобов' язань з постав ки товару є безпідставними, т а недоведеними позивачем нал ежним чином.

До того ж, сам договір № 2 від 01.05.2008 р. не містить положень, які зобов' язували відповідача здійснювати поставку продук цію позивачу за свої кошти, вл асним транспортним засобом т а здійснювати її відвантажен ня на території позивача.

При цьому, як свідчить спірн ий договір сторони при визна ченні ціни продукції (п. 5 дого вору) зазначили умовою доста вки - вивіз автотранспортом позивача.

Зазначене спростовує будь -які вимоги позивача про покл адення на відповідача відпов ідальності за не поставку пр одукції.

Разом з тим, ст. 665 ЦК України п ередбачено, що в разі відмови продавця передати товар пок упець має право відмовитися від договору купівлі-продажу .

П. 3 ст. 651 ЦК України встановле но, що у разі односторонньої в ідмови від договору у повном у обсязі або частково, якщо пр аво на таку відмову встановл ено договором або законом, до говір є відповідно розірвани м або зміненим.

Відповідно до п. 2 ст. 653 ЦК Укра їни у разі розірвання догово ру зобов'язання сторін припи няються.

Умови договору передбачаю ть обов' язок відповідача зд ійснити поставку позивачу пр одукцію, та не передбачають й ого обов' язку сплатити її в артість.

Як свідчить подана позивач ем позовна заява, в ній останн ій фактично просить стягнути попередню оплату визначивши її, проте, заборгованістю. При цьому, оскільки позивач не ви магає розірвання договору за значене само по собі унеможл ивлює задоволення позовних в имог про стягнення попереднь ої оплати, а тим більше в формі заборгованості, якої у відпо відача перед позивачем за до говором № 2 від 01.05.2008 р. не існує.

За таких обставин, прийняте по даній справі рішення про з адоволення позову про стягне ння 34125 грн. заборгованості під лягає скасуванню, а позов в ці й частині задоволенню не під лягає.

Зазначене само по собі тако ж зумовлює скасування прийня того по справі рішення в част ині стягнення нарахованих по зивачем в зв' язку з нібито н евиконанням відповідачем св оїх зобов' язань з оплати 1613 г рн. річних, 11641 грн. пені, 11261 грн. шк оди.

Окремо по кожному з нарахув ань судова колегія вважає за необхідне зазначити наступн е:

Ст. 625 ЦК України передбачено можливість нарахування річн их виключно за прострочення грошового зобов' язання, в т ой час як умовами договору пе редбачено зобов' язання від повідача з поставки продукці ї, які за своєю правовою приро дою не мають характер грошов ого зобов' язання. Зазначене так само є підставою для скас ування прийнятого по справі рішення в частині стягнення 1613 грн. річних та прийняття нов ого про відмову в задоволенн і позову в цій частині.

Так само безпідставними є в исновки суду про задоволенні позову про стягнення пені, ос кільки ст. ст. 230-232 ГК України пер едбачено можливість нарахув ання штрафних санкцій виключ но в порядку визначеному умо вами договору. Разом з тим, як свідчить укладений між сторо нами договір № 2 від 01.05.2008 р. в ньо му не передбачено можливість нарахування позивачем відпо відачу штрафних санкцій як з а не поставку продукції, так і за прострочення повернення оплати. Крім того, позивач при зверненні до суду не навів не підстав з яких вимагав стягн ення заборгованості, та не на дав відповідного розрахунку . Вказане є підставою для скас ування прийнятого по справі рішення в частині стягнення 11641 грн. пені та прийняття новог о про відмову в задоволенні п озову в цій частині.

Щодо стягнення 11261 грн. шкоди судова колегія зазначає, що п озивач при зверненні до суду , та всупереч вимогам ст. 22 ЦК Ук раїни, ст. 33-34 ГПК України, взага лі не надав суду не доказів ре альності її понесення, не док азів наявності вини відповід ача в її заподіяні, не обґрунт ував її розмір, не навів право вих підстав, з яких він вимага в її стягнення, не надав доказ ів її запобігання, тощо. Вказа ні обставини також були проі гноровані господарським суд ом при винесенні рішення, в зв ' язку з чим, вказане рішення в частині стягнення 11261 грн. шк оди також підлягає скасуванн ю, а позов в цій частині не під лягає задоволенню.

Беручи до уваги викладене , суд апеляційної інстанції в изнає вимоги позивача позбав леними фактичного та правово го обґрунтування, а так само т акими, що не відповідають, як м атеріалам справи, так і норма м чинного законодавства Укра їни.

За таких обставин, судова к олегія приходить до висновку про грубе порушення господа рським судом при винесенні о скаржуваного рішення норм ма теріального та процесуально го права, що призвело до прийн яття неправильного рішення.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, з позивача на ко ристь відповідача підлягают ь стягненню 293,20 грн. держмита з а подання апеляційної скарги .

Таким чином, висновки, вик ладені в рішенні господарськ ого суду не відповідають вим огам чинного законодавства т а фактичним обставинам справ и, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для його скас ування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п . 1-4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судов а колегія -

постановила:

Апеляційну скаргу зад овольнити.

Рішення господарського су ду Сумської області від 27.05.2010 р. по справі № 14/45-10 скасувати та пр ийняти нове, яким в позові від мовити.

Стягнути з Приватного підп риємця ОСОБА_3 (37000, АДРЕСА _1; код. НОМЕР_1) на користь Приватного підприємця ОСО БА_2 (42000, АДРЕСА_2; код НОМ ЕР_2) 293,20 грн. держмита за подан ня апеляційної скарги.

Наказ доручити видати госп одарському суду Сумської обл асті.

Головуючий суд дя Пушай В.І.

судді Барбашова С.В.

Плужник О.В.

Повний текст постанов и підписано 23.09.2010 р.