Рішення

від 15.06.2022 по справі 520/1868/22

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

16 червня 2022 року № 520/1868/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (місто Київ, БУЛЬВАР ДРУЖБИ НАРОДІВ, будинок 28, 01103, код ЄДРПОУ 40381452) про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати підпункти 2.3, 2.4 пункту 2, підпункти 5.1. 5.2 пункту 5 розділу III «Описова частина», пункт 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 918/21 від 10.12.2012 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками складеної відповідачем за результатами проведеної повної перевірки декларації позивача за 2019 рік в частині того, що ним начебто зазначено недостовірні відомості про кадастровий номер та вартість за останньою грошовою оцінкою земельних ділянок, що належать йому на праві власності: 1) загальною площею 44900 м2, розташованої у АДРЕСА_2 ) загальною площею 89 800 м2, розташованої у с. Плоске. Великобурлуцький р-н. Харківська обл., щодо яких у відповідних полях декларації обрано позначки «Не застосовується». Послався на приписи пункту 2 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» (в редакції станом на 13.02.2020, що діяла на момент подання Декларації), згідно з якою у декларації зазначаються відомості щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування. Вказав, що вартість майна на дату набуття його у власність не визначалася.

Щодо висновків відповідача в частині того, що позивачем не зазначено відомостей про власні фінансові зобов`язання перед ОСОБА_2 у вигляді несплаченої заборгованості у розмірі 181758,79 гривні та перед ПП «Імені Шевченка» у вигляді несплаченої заборгованості у розмірі 122007,00 гривень, норма пункту 9 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції» не містить прямого конкретизованого обов`язку суб`єкта декларування зазначати суму зобов`язань за виконавчими провадженнями.

Ухвалою судді від 14.02.2022, після залишення позову без руху та усунення недоліків позовної заяви, відкрито спрощене провадження у справі в порядку ст. 262 КАС України, надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання вказаної ухвали на подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , зобов`язано відповідача подати до суду протягом 10-ти календарних днів з дня отримання копії ухвали інформацію щодо того, чи зазначені в декларації позивача, щодо якої проведено перевірку, кадастрові номери земельних ділянок, та у випадку, якщо зазначені, чи є така інформація коректною.

Копія вищевказаної ухвали суду надійшла на адресу Національного агентства 15.02.2022, відповідно 15-ти денний строк для подання відзиву спливав 02.03.2022, а 10- денний строк для надання доказів - 25.02.2022.

27.04.2022 Національне агентство направило на електронну адресу суду заяву про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, до закінчення воєнного стану, запровадженого на території України, обґрунтовану таким.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 67/2022 на території України із 05:30 год. 24.02.2022 введено воєнний стан терміном на 30 днів, а також запроваджено заходи правового режиму воєнного стану.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, указом Президента України від 14.03.2022 133/2022 термін дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 26.03.2022 строком на 30 діб.

В подальшому указом Президента України від 18.04.2022 № 259/2022 термін дії воєнного стану в Україні продовжено з 05:30 год. 25.04.2022 строком на 30 діб.

Тобто у визначений судом строк, в який Національне агентство мало можливість реалізувати своє процесуальне право на подання відзиву у вказаній справі, на всій території України був запроваджений воєнний стан, дія якого наразі не закінчилась.

Внаслідок введення воєнного стану Національне агентство не працює в штатному режимі та повністю переорієнтувало свою роботу. З першого дня збройної агресії з боку Російської Федерації працівники Юридичного управління, які за своїми посадовими обов`язками здійснюють представництво інтересів в судах та відповідно повинні були готувати відзив на позовну заяву у вказаній справі, не знаходяться на робочих місцях та не мають безпосереднього доступу, як до матеріалів справ (всі судові справи знаходяться безпосередньо у приміщенні Національного агентства) так і до документів, що витребовує суд та які необхідні для підготовки письмової позиції Відповідача щодо безпідставності позовних вимог Позивача.

Вказані обставини позбавили Національне агентство процесуальної можливості виконати вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 в частині подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 та надання витребуваних судом доказів.

12.05.2022 Національне агентство виконало вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 14.02.2022, у зв`язку з чим просить суд визнати поважними підстави пропуску строку, встановленого для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів, адже військова агресія Російської Федерації та введений на всій території України воєнний стан є надзвичайними та невідворотними обставинами, що жодним чином не залежали від поведінки Відповідача. На виконання вимог ухвали суду від 14.02.2022 Національне агентство разом із відзивом на позовну заяву надало повну декларацію ОСОБА_1 щорічну за 2019 рік, в якості підтвердження факту незазначення Позивачем кадастрових номерів земельних ділянок у щорічній декларації за 2019 рік, щодо якої було проведено повну перевірку, а також докази направлення відзиву на адресу позивача.

Враховуючи доводи клопотання про продовження строку на подання відзиву та витребуваних доказів, суд погоджується з його доводами, що військова агресія Російської Федерації та введений на всій території України воєнний стан є надзвичайними та невідворотними обставинами, що є підставою для визнання поважними причин пропуску строку на подання відзиву та витребуваних судом доказів та поновлення вказаного строку.

На підставі викладеного, суд при розгляді справи враховує поданий відзив та подані відповідачем докази.

Представник відповідача в поданому відзиві просить суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства та в межах наданих законом повноважень. Зазначив, що Довідка та інші документи, що складені Національним агентством на її підставі, в тому числі й обґрунтований висновок, це лише документи, що фіксують факт проведення повної перевірки декларації, містять виклад систематизованої інформації, зібраної з різних достовірних джерел під час її проведення і є виключно носієм даних про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей. Отже, оскаржувана Позивачем Довідка, в якій відображено узагальнений опис виявлених під час повної перевірки обставин, що, в свою чергу, відповідає встановленим вимогам до її складення, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке встановлює відповідальність суб`єкта декларування та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні положень КАС України. Таким чином, дії уповноважених осіб зі складення Довідки, як і сама Довідка, не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь- яких прав суб`єкта декларування.

Також по суті оспорюваних висновків зазначив, що під час проведення повної перевірки декларації ОСОБА_1 . Національним агентством встановлено, що у розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації за 2019 рік зазначено недостовірні відомості, зокрема, не зазначено відомості про кадастровий номер та вартість за останньою грошовою оцінкою земельної ділянки загальною площею 44 900 м2 та земельної ділянки загальною площею 89 800 м2, розташованих у с. Плоске, Великобурлуцький р-н, Харківська обл., що належать позивачу на праві власності, у відповідних полях декларації обрано позначки «Не застосовується». Відповідач вважає, що кадастровий номер земельної ділянки є інформацією, яка підлягає обов`язковому відображенню суб`єктом декларування у поданій ним декларації. Також зазначає, що відомості про вартість земельних ділянок позивача містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та мали бути ним зазначені у декларації. Щодо фінансових зобов`язань відповідач зазначає, що вони підлягають декларуванню не з підстав наявності виконавчого провадження, а в силу вимог Закону. В даному випадку виконавче провадження є лише підтвердженням факту наявності фінансового зобов`язання та містить інформацію про боржника, стягувача та суму стягнення.

Згідно з положеннями ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов`язків з проведення перевірок від 30.07.2021 Національним агентством проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, унікальний ідентифікатор документа - 62dl8d6b-005c-4e40-9fda- 723096cdlIla (далі - декларація), поданої ОСОБА_1 , начальником Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), 12.03.2020.

Вказана перевірка проводилась Національним агентством на підставі абз. 5 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) та п.п. 4 п. 2 розділу II Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2021 за № 158/35780 (далі - Порядок № 26/21).

Повну перевірку Національним агентством проведено в період з 02.08.2021 по 29.11.2021 та складено Довідку № 918/21 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - Довідка), зі змісту якої вбачається, що суб`єкт декларування при складенні та поданні відповідної декларації за 2019 рік вказав недостовірні відомості.

В описовій частині довідки (розділ ІІІ) зазначено, зокрема, таке:

2.3. Суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості про кадастровий номер та вартість за останньою грошовою оцінкою земельної ділянки загальною площею 44 900 м2, розташованої у с. Плоске, Великобурлуцький р-н, Харківська обл., що належить йому на праві власності.

Так, суб`єкт декларування у відповідних полях декларації обрав позначки «Не застосовується».

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кадастровий номер 6321455000:03:000:0238, нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у договорі оренди від 01.02.2018, укладеному суб`єктом декларування, та становить 152 000,00 гривень.

Пояснення суб`єкта декларування, які не спростовують недостовірності зазначених відомостей, наведено у п.п. 2.1 п. 2 цього розділу Довідки.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 152 000.00 гривень.

2.4. Суб`єкт декларування зазначив недостовірні відомості про кадастровий номер та вартість за останньою грошовою оцінкою земельної ділянки загальною площею 89 800 м2, розташованої у с. Плоске, Великобурлуцький р-н, Харківська обл., що належить йому на праві власності.

Так, суб`єкт декларування у відповідних полях декларації обрав позначку «Не застосовується».

Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно кадастровий номер - 6321455000:03:000:0237, нормативна грошова оцінка земельної ділянки зазначена у договорі оренди від 01.02.2018, укладеному суб`єктом декларування, та становить 304 000,00 гривень.

Пояснення суб`єкта декларування, які не спростовують недостовірності зазначених відомостей, наведено у п.п. 2.1 п. 2 цього розділу Довідки.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 304 000,00 гривень.

5.1. Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про власні фінансові зобов`язання перед ОСОБА_2 у вигляді несплаченої заборгованості у розмірі 181 758,79 гривні.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області вказана заборгованість не погашена.

Пояснення суб`єкта декларування, які не спростовують недостовірності зазначених відомостей, наведено у п.п. 2.1 п. 2 цього розділу Довідки.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 181 758,79 гривні.

5.2. Суб`єкт декларування не зазначив відомостей про власні фінансові зобов`язання перед ПП «Імені Шевченка» у вигляді несплаченої заборгованості у розмірі 122 007,00 гривень.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, приватного виконавця виконавчого округу Харківської області вказана заборгованість не погашена.

Пояснення суб`єкта декларування, які не спростовують недостовірності зазначених відомостей, наведено у п.п. 2.1 п. 2 цього розділу Довідки.

Недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 122 007,00 гривень.

Вказана довідка містить наступні висновки (розділ IV):

4.1. За результатами повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, унікальний ідентифікатор документа- 62dl8d6b-005c-4e40-9fda-723096cdllla, поданої ОСОБА_1 , начальником Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), встановлено, що суб`єкт декларування при складенні та поданні декларації вказав недостовірні відомості (пп. 2-6 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 2,7, 8-1, 9, 10, ч. 1 ст. 46 Закону.

Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 2.3,2.4 п. 2, п.п. 5.1,5.2 п. 5 розділу 3.1 цієї Довідки), відрізняються від достовірних на суму 759 765,79 грн, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.

У діях суб`єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ознак правопорушень, передбачених ст. 366-2 Кримінального кодексу України, не виявлено.

Не погоджуючись зі змістом Довідки, Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання зазначених вище її частин протиправними та їх скасування.

Щодо посилання відповідача на те, що оскаржувана позивачем Довідка не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке встановлює відповідальність суб`єкта декларування та, відповідно, не є актом індивідуальної дії в розумінні положень КАС України, суд зазначає, що вказаний підхід не підтверджений наявною практикою Верховного Суду, правові позиції нижчестоящих інстанцій, на які посилається у відзиві відповідач, не є обов`язковими для застосуванні судом згідно з вимогами КАС України. Висновки Верховного Суду в частині актів перевірки податкових органів та протоколів про адміністративні правопорушення, як таких, що не створюють для особи юридичних наслідків, суд не вважає за можливе застосувати за аналогією через різне нормативне регулювання спірних правовідносин.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне надати оцінку спірним пунктам Висновку по суті встановлених у них обставин.

Щодо п.п. 2.3, 2.4 п. 2 розділу 3.1 Довідки і висновків, викладених у Довідці.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, кадастровий номер 632145500:03:000:0238, площею 4.49 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великобурлуцької селищної ради, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ХР № 110236, виданого 12.01.2005 року головою Великобурлуцької районної державної адміністрації на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 20.05.2003 року № 22 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1376.

Також ОСОБА_1 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6321455000:03:000:0237 площею 8.98 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Великобурлуцької селищної ради, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , яка мала право власності на вказану земельну ділянку на підставі державного акту серії ХР № 110235, виданого Великобурлуцькою районною державною адміністрацією 12.01.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 1375. про що 14.07.2010 року в.о. державного нотаріуса Великобурлуцької районної державної нотаріальної контори видано свідоцтво про право на спадщину на заповітом № 1448. Ці обставини підтверджуються державним актом серії ХР № 110235.

Вказані державні акти на право власності на земельні ділянки не містять відомостей про ринкову вартість земельних ділянок на дату їх набуття.

Так, за результатами перевірки декларації Національне агентство відобразило у резолютивній частині довідки висновок про недотримання ОСОБА_4 пунктів 2. 7, 8-1, 10 частини 1 статті 46 Закону № 1700-VII. якими, в редакції, чинній станом на дату подання декларації, було передбачено, наступне.

Згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 46 Закону №1700-VI1I (в редакції станом на 13.02.2020. що діяла на момент подання Декларації) у декларації зазначаються відомості про: об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правовику, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають:

а) дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

б) у разі якщо нерухоме майно перебуває у спільній власності, про усіх співвласників такого майна вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо нерухоме майно перебуває в оренді або на іншому праві користування, про власника такого майна також вказуються відомості, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Отже, вказана норма Закону України «Про запобігання корупції» містить обов`язок суб`єкта декларування зазначати місцезнаходження майна, а вартість об`єкта зазначається на дату набуття його у власність, володіння або користування.

При цьому Закон України «Про запобігання корупції» не вимагає від суб`єкта декларування здійснювати оцінку майна для заповнення декларації, а при зазначенні вартості об`єкта декларування суб`єкт декларування повинен керуватися виключно відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім`ї виникло право на цей об`єкт.

Пунктом 60 Роз`яснень Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) № 1 від 03.02.2021 передбачено наступне:

« 1. При відображенні відомостей про вартість об`єктів нерухомості, які набуті на підставі договору купівлі-продажу (обміну) після 01.01.2018 доцільно зазначати оціночну (ринкову) вартість такого об`єкта, розраховану органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону, та зареєстровану в єдиній базі даних звітів про оцінку, відомості про яку зазначено у правовстановлюючих документах (п. 172.3 ст. 172 ПК України, в редакції Закону України від 07.12.2017 № 2245-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році»). Для об`єктів нерухомості, які набуті до 01.01.2018, вартість майна зазначається відповідно до правовстановлюючих документів з огляду на ціну, зазначену в договорі купівлі-продажу (обміну), за відсутності у договорі відомостей про експертну оцінку.

2. У разі спадкування будь-яких об`єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об`єктів з метою оподаткування не визначається. Якщо об`єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об`єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об`єктів спадщини/дарунків об`єктом оподаткування є оціночна вартість таких об`єктів спадщини/дарунків. визначена згідно із законом (п. 174.8 ст. 174 ПК України). Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою та оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилася, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

У всіх інших випадках оціночна вартість об`єктів спадщини/дарування обов`язкова, тому при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна доцільно зазначати його оціночну вартість.»

Судом в ході розгляду справи підтверджено, що позивач не придбавав земельні ділянки з кадастровими номерами 6321455000:03:000:0238 та 6321455000:03:0237 та не поніс будь-яких витрат, а набув право власності в порядку спадкування та безоплатної приватизації.

Як зазначає відповідач, за загальним правилом інформація про вартість об`єктів декларування повинна вказуватися на дату набуття права власності, володіння чи користування або відповідно до останньої грошової оцінки майна у грошовій одиниці України.

При зазначенні вартості об`єкта декларування суб`єкт декларування повинен керуватися відповідними правовстановлюючими документами, на підставі яких у нього або членів його сім`ї виникло право на цей об`єкт. Якщо у такому правовстановлюючому документі вказані відомості про ціну і вартість об`єкта за грошовою оцінкою, відповідно для цілей декларування доцільно вказувати вартість об`єкта за його грошовою оцінкою (п. 57 Роз`яснень Національного агентства від 03.02.2021 № 1).

Одночасно в обґрунтування своєї позиції Позивач посилається на п. 60 роз`яснень Національного агентства від 13.02.2021 № 1, яким передбачено, що у разі спадкування будь-яких об`єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об`єктів з метою оподаткування не визначається.

Якщо об`єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, оціночна вартість таких об`єктів з метою оподаткування не визначається. В інших випадках отримання доходів у вигляді об`єктів спадщини/дарунків об`єктом оподаткування є оціночна вартість таких об`єктів спадщини/дарунків, визначена згідно із законом (п. 174.8 ст. 174 Податкового кодексу України).

Отже, якщо спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою та оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилася, то при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна слід обрати позначку «Не застосовується».

У всіх інших випадках оціночна вартість об`єктів спадщини/дарування обов`язкова, тому при заповненні відповідного поля декларації про вартість майна доцільно зазначати його оціночну вартість.

З аналізу наведеного вбачається, що для правомірного обрання позначки «Не застосовується», при заповненні відповідного поля декларації про вартість успадкованого майна необхідні дві умови: 1) спадщина/дарунок оподатковується за нульовою ставкою; 2) оцінка успадкованого/подарованого майна не проводилася.

Підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 року № 889-IV, чинного на момент оформлення спадщини позивачем, було передбачено, що об`єкти спадщини оподатковуються: при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об`єкта спадщини;

З матеріалів повної перевірки та доданого Позивачем до позовної заяви свідоцтва про право на спадщину за заповітом вбачається, що у спадщину ОСОБА_1 отримав земельну ділянку загальною площею 89800 м2, кадастровий номер - 6321455000:03:000:0237, свідоцтво про право на спадщину датоване 14.07.2010, тобто в період дії нульової ставки оподаткування відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»

Щодо земельної ділянки загальною площею 44 900 м2 з кадастровим номером 6321455000:03:000:0238 - 152 000,00 грн, судом встановлено, що вона отримана у власність на підставі розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації від 20.05.2003 №122 в порядку безоплатної приватизації.

Відповідачем у поданому відзиві вказані обставини не спростовуються.

Отже, оскільки позивач набув право власності на земельні ділянки безоплатно та від спадкодавця першого ступеня споріднення, то для нього як для суб`єкта декларування вартість цих об`єктів в момент отримання у власність не визначалася. Подальші оцінки такого майна, зроблені у зв`язку з укладенням договорів оренди та наявні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і реєстрі прав власності на нерухоме майно, не мають застосовуватись з метою декларування для позивача, оскільки не містять відомостей про вартість майна на момент набуття його у власність, а отже вони є неналежними для встановлення вартості майна в розумінні Закону, а посилання НАЗК у пунктах 2.3 та 2.4 розділу 3.1 Описової частини довідки на ці відомості є необґрунтованим на безпідставним, внаслідок чого й висновки про недостовірність інформації, зазначені у довідці, в частині незазначення оціночної вартості земельних ділянок не є обґрунтованими.

Саме з цих підстав в декларації підлягають зазначенню відомості, що вартість на дату набуття права - «не застосовується».

Суд погоджується з доводами позивача, що зазначення вартості майна на дату придбання (як це передбачено формою та змістом декларації), за умови, що декларант не витрачав кошти (не придбав, а отримав право власності, в порядку спадкування та приватизації), мало б ознаки недостовірної інформації, а в цілях декларування у позивача не виникало підстав та обов`язку для з`ясування інформації щодо вартості належних йому земельних ділянок на дату набуття права власності.

Щодо кадастрових номерів земельних ділянок, що належать позивачу на праві власності.

В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 у позовній заяві вказує, що положення ст. 46 Закону не покладають на суб`єктів декларування обов`язку зазначати в декларації кадастрові номери земельних ділянок, що належать їм на праві власності. В розділі 3 «Об`єкти нерухомості» декларації за 2019 рік декларантом ОСОБА_1 внесені достовірні відомості про наявність у власності вказаних земельних ділянок, вказано їх розмір та місцезнаходження, а за відомостями опублікованої декларації за 2019 рік. доступної в загальному доступі, щодо кадастрових номерів зазначено: (Конфіденційна інформація), а не записи: (не застосовується) або (не відомо). У разі якщо кадастровий номер земельної ділянки відсутній в декларації, то це могло відбутись виключно з технічних причин або як механічна помилка (без наміру приховування інформації або надання недостовірної інформації).

Надаючи оцінку вказаним доводам, суд виходить з такого.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону, у декларації зазначаються відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування.

Відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування, в свою чергу Державний земельний кадастр - це державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону У країни.

Згідно з ст. 16 вищевказаного закону, кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Кадастрові номери земельних ділянок зазначаються у рішеннях органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування про передачу цих ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, про затвердження документації із землеустрою та оцінки земель щодо конкретних земельних ділянок.

Враховуючи зазначене, та беручи до уваги той факт, що земельній ділянці не присвоюється адреса у загальноприйнятому вигляді, то ідентифікатором її є саме кадастровий номер, який дозволяє чітко визначити місцерозташування такої ділянки.

Отже, кадастровий номер земельної ділянки є інформацією, яка підлягає обов`язковому відображенню суб`єктом декларування у поданій ним декларації, як характеристика місцезнаходження земельної ділянки.

Також при наданні оцінки доводам позову суд враховує надані Національним агентством пояснення, що система у публічній частині Реєстру автоматично замінює введені декларантами дані на запис «Конфіденційна інформація», не залежно від того чи було внесено інформацію у рядок вручну, чи обрано запис із випадаючого списку («Не відомо», «Не застосовується»).

Так, як вбачається із повної декларації ОСОБА_1 , доданої до відзиву на виконання ухвали від 14.02.2022, позивачем у відповідному рядку, де зазначається кадастровий номер земельної ділянки, обрано позначку «Не застосовується», що свідчить про безпідставне незазначення кадастрових номерів земельних ділянок, які знаходяться у власності позивача.

Щодо п.п. 5.1, 5.2 п. 5 розділу 3.1 Довідки і висновків, викладених відповідачем.

Згідно з положеннями пункту 9 частини першої статті 46 Закону №1700-VIII (в редакції станом на 13.02.2020, що діяла на момент подання Декларації) у декларації зазначаються відомості про фінансові зобов`язання суб`єкта декларування або членів його сім`ї, у тому числі отримані кредити, позики, зобов`язання за договорами лізингу, розмір сплачених коштів у рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредитом), залишок позики (кредиту) станом па кінець звітного періоду, зобов`язання за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення.

Відомості щодо фінансових зобов`язань включають дані про вид зобов`язання, його розмір, валюту зобов`язання, інформацію про особу, стосовно якої виникли такі зобов`язання, відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, та дату виникнення зобов`язання. Такі відомості зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

У разі якщо предметом правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання є нерухоме або рухоме майно, в декларації зазначаються вид майна, його місцезнаходження, вартість та інформація про власника майна відповідно до пункту 1 частини першої цієї статті або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі якщо засобом забезпечення отриманого зобов`язання є порука, в декларації має бути вказано інформацію про поручителя, зазначену у пункті 1 частини першої цієї етапі, або найменування відповідної юридичної особи із зазначенням коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У позовній заяві Позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 46 Закону та роз`яснення Національного агентства від 03.02.2021 № 1, стверджує, що вони не містять прямого конкретизованого обов`язку суб`єкта декларування зазначати суму зобов`язань за виконавчими провадженнями.

Суд не погоджується з такими твердженнями ОСОБА_1 , з огляду на таке.

Так, норма п. 9 ч. 1 ст. 46 Закону не містить вичерпного переліку підстав виникнення фінансових зобов`язань, а встановлює обов`язок суб`єкта декларування відобразити у декларації всі наявні фінансові зобов`язання, незалежно від підстав їх виникнення та у разі, якщо розмір зобов`язання перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Відповідно до п. 155 Роз`яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларацій та повідомлень про суттєві зміни в майновому стані) від 03.02.2021 № 1, під фінансовими зобов`язаннями у цілях декларування розуміються: отримані кредити; отримані позики; інші кошти, які були позичені суб`єкту декларування або члену його сім`ї іншими особами, зокрема поворотна безвідсоткова фінансова допомога; зобов`язання за договором лізингу; зобов`язання за договором страхування; зобов`язання за договором недержавного пенсійного забезпечення; несплачені податкові зобов`язання; інші зобов`язання, у тому числі, які виникли внаслідок укладених договорів (у декларації необхідно зазначити, які саме).

Згідно інформації, наданої відповідачу приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Кудряшовим Д.В., станом на кінець звітного періоду (2019 рік), Позивач мав несплачену заборгованість перед ОСОБА_2 (зобов`язання за договором позики) в сумі 181758,79 грн та перед Приватним підприємством сільськогосподарським підприємством «Імені Шевченка» (відшкодування вартості безпідставно набутого майна) в сумі 122007,00 гривень.

Суд зазначає, що вказані фінансові зобов`язання підлягають декларуванню не з підстав наявності відкритих виконавчих проваджень, а в силу вимог Закону. В даному випадку виконавче провадження є лише підтвердженням факту наявності фінансового зобов`язання та містить інформацію про боржника, стягувача та суму стягнення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не спростовано обставин виявлених порушень в частині декларування фінансових зобов`язань, що є предметом оскарження. Доводи позивача зводяться до хибного трактування положень Закону.

Відповідно до п. 2 Порядку № 26/21 достовірність задекларованих відомостей - відсутність розбіжностей між відомостями, зазначеними у декларації, та відомостями, які відповідають дійсності або є правдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема із правовстановлюючих документів, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, реєстрів, банків даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, інших джерел інформації.

В свою чергу, недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуально-правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації.

Відповідно до п. 13 розділу II Порядку 26/21, достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.

При розгляді справи судом встановлено та підтверджено належними доказами, що частина інформації та висновків, викладених у спірній Довідці, містить інформацію, яка не відповідає дійсним обставинам справи, а тому Довідка підлягає частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 134, 139, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Визнати поважними причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву та витребуваних судом доказів, поновити відповідачу вказані строки.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.3 пункту 2 розділу III «Описова частина» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 918/21 від 10.12.2012 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в частині:

- зазначення про недостовірність відомостей про вартість земельної ділянки за останньою грошовою оцінкою загальною площею 44 900 м2, розташованої у с. Плоске, Великобурлуцький р-н, Харківська обл., що належить ОСОБА_1 на праві власності, та про те, що недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 152 000.00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати підпункт 2.4 пункту 2 розділу III «Описова частина» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 918/21 від 10.12.2012 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) в частині:

- зазначення про недостовірність відомостей про вартість земельної ділянки за останньою грошовою оцінкою загальною площею 89 800 м2, розташованої у с. Плоске, Великобурлуцький р-н, Харківська обл., що належить ОСОБА_1 на праві власності, та про те, що недостовірні відомості відрізняються від достовірних на суму 304 000,00 гривень.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4.1 розділу IV «Висновки» Довідки Національного агентства з питань запобігання корупції № 918/21 від 10.12.2012 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2019 рік, поданої ОСОБА_1 , начальником Великобурлуцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо суми, на яку недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 2.3,2.4 п. 2, п.п. 5.1,5.2 п. 5 розділу 3.1 цієї Довідки), відрізняються від достовірних, в частині 456000,00 грн.

В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення, з урахуванням початку з 24.02.2022 збройної агресії російської федерації проти України та перебування м.Харкова в зоні бойових дій, складено 16.06.2022.

Суддя Білова О.В.