Ухвала

від 14.06.2022 по справі 620/1316/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 червня 2022 року Чернігів Справа № 620/1316/22

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Заяць О.В., розглянувши клопотання відповідача про застосування строку позовної давності та розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Чернігівська виправна колонія (№ 44)" про стягнення середнього грошового забезпечення,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної установи "Чернігівська виправна колонія (№ 44)", у якому просить:

стягнути з Державної установи «Чернігівська виправна колонія (№ 44)» на користь ОСОБА_1 середнє грошове утримання за час не проведення остаточного розрахунку при звільненні за період з 02.03.2021 по 31.12.2021 у сумі 132 662 грн 88 коп.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.01.2022 відкрито провадження та призначено слухання справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача у відзиві на позов надійшло клопотання про застосування строків позовної давності та розгляд справи з викликом сторін.

Вирішуючи клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд вказує на таке.

Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За приписами ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2021 року у справі № 240/5442/20 дійшов висновку, що до правовідносин, пов`язаних зі стягненням середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнені, підлягають застосуванню положення КАС України, яким передбачено місячний строк звернення до суду.

При цьому, суд зауважує, що перебіг процесуального строку з вимогою про стягнення середнього заробітку, розпочинається з наступного дня, що настає за днем остаточного розрахунку (постанова Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 560/3338/19).

Як вбачається з матеріалів справи, остаточний розрахунок при звільненні з позивачем проведено 30.12.2021, про що свідчить виписка по картковому рахунку позивача від 19.01.2022, яка міститься у матеріалах справи.

Отже, починаючи з 30.12.2021, розпочався перебіг місячного строку на реалізацію позивачем свого права на звернення до суду з позовом про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні у судовому порядку.

А позивач, відповідно до штампу канцелярії суду за вх. №4655/22, звернувся до суду з позовом 24.01.2022, тобто в межах місячного строку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, а тому підстав для задоволення клопотання відповідача немає.

З приводу клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін, суд вказує на таке.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч. 3 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25.04.2002 Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п. 1 ст. 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

При цьому, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Оскільки, матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності та не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи з повідомленням сторін та приходить до висновку про залишення клопотання відповідача без задоволення.

Керуючись статтями 12, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної установи "Чернігівська виправна колонія (№ 44)" про застосування строку позовної давності та про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвалу направити сторонам до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Заяць