Ухвала

від 17.06.2022 по справі 159/3742/21

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/3742/21 Провадження №11-кп/802/551/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1 Категорія:продовження строку тримання під вартою. Доповідач: ОСОБА_2

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2022 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участюсекретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали кримінального провадження № 12021030550000476 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2022 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Ковельського міськрайонного суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021030550000476 про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

В судовомузасіданні прокурорзаявила клопотанняпро продовженнястроку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , оскільки ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу на даний час не зменшилися, що унеможливлює застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2022 року задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 30.07.2022 включно, з визначення розміру застави в розмірі 45400 гривень.

В поданій апеляційній скарзі обвинувачений вважає ухвалу суду незаконною, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам справи. Посилається на те, що ризики, передбачені ст.177 КПК України відсутні. Також зазначає, що він одружений та має на утриманні двоє малолітніх дітей. Просить ухвалу суду скасувати.

Відповідно до положень ч.4 ст.422-1 КПК України, розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

Заслухавши доповідача, який виклав суть судового рішення та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно із вимогами ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно положень ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.

Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

На думку апеляційного суду, місцевий суд відповідно до положень кримінального процесуального законодавства, а також майнового і сімейного стану ОСОБА_6 , міцності його соціальних зв`язків, інших даних про його особу, ризиків, передбачених ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно з якою рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, підставно продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.

Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, в період умовно-дострокового звільнення, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів.

Під час апеляційного розгляду провадження встановлено, що обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

ОСОБА_6 раніше судимий та притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів.

З огляду на наведене, раніше заявлені ризики жодним чином не зменшилися, оскільки обвинувачений, вчинивши новий умисний злочин під час умовно-дострокового звільнення може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, а також переховуватися від суду та впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Тому, на переконання суду апеляційної інстанції, заявлені прокурором ризики продовжують існувати.

Апеляційний суд вважає, що продовжуючи обвинуваченому винятковий запобіжний захід, суд першої інстанції врахував як обставини, передбачені ст.184 КПК України, так і обставини, визначені ст.199 КПК України.

За таких обставин, на даний час застосування більш м`якого запобіжного заходу або відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 є неможливим, так як більш м`які запобіжні заходи не зможуть дієво запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам та забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_6 своїх процесуальних обов`язків.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали суду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 376, 405, 407, 422-1 КПК України, Волинський апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 01 червня 2022 року щодо нього без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: