Ухвала

від 23.05.2022 по справі 932/9778/21

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 932/9778/21

ІменемУкраїни Провадження № 1-кс/932/1292/22

23 травня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

за участі

дізнавача ОСОБА_3

представника власника майна ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання дізнавача по кримінальному провадженню № 42021042030000091 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2022 року до суду надійшло клопотання дізнавача СВ Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , що погоджене із прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_5 , у якому прохає накласти арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 1223780800:01:407:0009 загальною площею 3.7 га, що має цільове призначення 2.2, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для сінокосіння та випасання худоби, власником якої є територіальна громада Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та яка перебуває у користуванні ОСОБА_6 , заборонивши її користування не за її прямим видом використання (сінокосіння та випасання худоби).

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. У провадженні СД Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області знаходяться матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021042030000091 від 10.09.2021 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України за фактом того, що невстановлені особи у невстановлений час, всупереч вимогам пунктів «а», «б» та «ґ» ч. 1 ст. 96, ст. 164 Земельного кодексу України, ст.35 Закону України «Про охорону земель», достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення із кадастровим номером 1223780800:01:407:0009 загальною площею 3.7 га, без відповідних дозвільних документів на проведення будівельних робіт та без розробки проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки огородили вказану земельну ділянку металевою огорожею (парканом із сітки «Рабиця») та встановили шлагбаум, а також облаштували на її території базу відпочинку шляхом зведення будинків для тимчасового проживання громадян, альтанок, металевих навісів для відпочинку, та сторожки, що призвело до виведення із сільськогосподарського обороту земельної ділянки.

В ході досудового розслідування також встановлено, що тривалий час вказана земельна ділянка, всупереч вимогам пунктів «а», «б» та «ґ» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України, відповідно до яких землекористувач зобов`язаний забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля та підвищувати родючість грунтів та зберігати інші корисні властивості землі, а також в порушення вимог ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» використовується для здійснення господарської діяльності у сфері організування відпочинку та розваг, шляхом розміщення на ній бази відпочинку під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

24.09.2021 року під час дізнання було проведено огляд земельної ділянки із кадастровим номером 1223780800:01:407:0009 загальною площею 3.7 га за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський (колишня назва - Петриківський) район, на адміністративній території Петриківської селищної ради за межами населеного пункту села Єлизаветівка, в ході якого було встановлено, що земельна ділянка кадастровим номером 1223780800:01:407:0009 загальною площею 3.7 га огороджена металевою огорожею (парканом із сітки «Рабиці»), встановлено шлагбаум, облаштовано на її території базу відпочинку шляхом зведення будинків для тимчасового проживання громадян та сторожку, встановлено альтанки та металеві навіси для відпочинку. Особи, які були присутні під час огляду не надали інформацію та землевпорядну документацію стосовно зазначеної земельної ділянки.

Також, Петриківська селищна рада Дніпровського району Дніпропетровської області надала інформацією про те, що на вказаній земельній ділянці у порушення п. «а», «б» та «ґ» ч.1ст.96, ст.164 Земельного кодексу України, а також ст.35 Закону України «Про охорону земель» збудовано будівлі та споруди, встановлено загородження, камінням відсипано доріжки, що у свою чергу призвело до тривалого зниження і втрати родючості землі, зміни її цільового призначення та погіршення природних властивостей. Вказані неправомірні дії осіб, продовжуються. Тобто, через порушення вимог земельного законодавства Петриківській селищній раді завдано майнову шкоду, розмір якої на даний час встановлюється.

Подальше використання вказаної земельної ділянки не за її основним призначенням, а саме сінокосіння та випасання худоби призводить до ще більшого її псування, неможливості швидкої рекультивації, приведення у придатний для використання стан.

Із вказаного вбачається, що ОСОБА_6 , всупереч умовам договору безгосподарсько використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням, що призводить до її псування, неможливості швидкої рекультивації та приведення у придатний для використання стан, тобто спричинило тривале зниження або втрату її родючості, виведення землі з сільськогосподарського обороту.

Дізнавач у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у клопотанні, наполягав на їх задоволенні, пояснення надав аналогічні тексту клопотання.

Представник власника майна у судовому засіданні підтримала позицію дізнавача, просила задовольнити клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про залишення його без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з вимогами ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що дізнавачем здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021042030000091 від 10.09.2021 року, що відкрито за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 254 КК України.

Дізнавач прохає накласти арешт на земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 1223780800:01:407:0009 загальною площею 3.7 га, що має цільове призначення 2.2, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид використання - для сінокосіння та випасання худоби, власником якої є територіальна громада Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та яка перебуває у користуванні ОСОБА_6 , шляхом заборони користування нею, не за її прямими призначенням (сінокосінням та випасанням худоби).

Арешт майна, як спосіб забезпечення кримінального провадження, передбачає можливість його застосування, шляхом позбавлення особи яка володіє або користується майном, можливості користування, розпорядження та/або відчуження вказаного майна. У своєму клопотанні дізнавач не прохає застосовувати жоден зі способів накладення арешту на майно, які передбачені ст. 170 КПК України, оскільки прохає позбавити ОСОБА_6 , який на підставі договору оренди землі, укладеного з орендодавцем в особі Петриківської районної державної адміністрації, права на користування земельною ділянкою не за її прямим видом використання.

До клопотання дізнавачем не додано доказів того, що нецільове використання земельної ділянки призвело до тривалого зниження або втрати родючості, виведення земель з сільськогосподарського обороту, змивання гумусного шару, порушення структури ґрунту, як передбачено диспозицією ч. 1 ст. 254 КК України.

Саме по собі нецільове використання земельної ділянки не утворює склад кримінального правопорушення.

На думку слідчого судді, нецільовому використанню земельної ділянки власником якої є територіальна громада Петриківської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області та яка перебуває у користуванні ОСОБА_6 , можливо запобігти у інші способи, зокрема, зверненням до суду з цивільним позовом про розірвання договору оренди землі, у випадку, якщо орендарем було порушено умови укладеного договору.

Керуючись ст.ст. 98, 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання дізнавача СД ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42021042030000091 відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1