Рішення

від 06.06.2022 по справі 190/1821/21

П'ЯТИХАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 190/1821/21

Провадження №2/190/56/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року м.Пятихатки

П`ятихатський районний суд Дніпропетровської області

в складі головуючої судді Кудрявцевої Ю.В.

за участю секретаря Пронської Т.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. П`ятихатки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати.

Свої вимоги обгрунтувала тим, що 05.06.2013 року був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,45 га, кадастровий номер 1224584800:01:001:0341 між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_5 вона успадкувала належну йому земельну ділянку площею 5,45 га, кадастровий номер 1224584800:01:001:0341, що розташована на території Пальмирівської сільської ради. Оскільки відповідачем не сплачувалась орендна плата за користування земельною ділянкою протягом 2018-2021 років, виникла заборгованість в сумі 19784,16 грн. 09 вересня 2021 року вона надіслала на адресу відповідача лист, в якому повідомила про перехід до неї права власності на земельну ділянку та висунула вимогу щодо сплатити їй орендної плати та пені. 18.09.2021 року відповідачем на її рахунок була здійснена грошова виплата в сумі 8803 грн. 75 коп. Таким чином, залишок заборгованості складає 10980,41 грн. Згідно ч.30.1 п. «г» Договору оренди землі від 05.06.2013 року, - орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату. Відповідно до умов договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені в договорі, справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка неоплаченої суми за кожен день прострочення. В зв`язку з тим, що орендар своєчасно не проводив оплату за оренду землі, нею за 1097 днів прострочення грошового зобов`язання, нарахована пеня в сумі 12045,06 грн. Отже, в зв`язку з систематичною несплатою орендної плати, просить розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з відповідача на її користь плату за оренду земельної ділянки в сумі 10980,41 грн., пеню в сумі 12045,06 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1816 грн.

07.12.2021 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

29.12.2021 року відповідачем ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. На обгрунтування своєї позиції відповідач зазначив, що доводи позивача відносно не сплати ним орендної плати в період 2018-2021 роки не відповідають дійсності, виходячи з наступного. Так, в 2018 році позивачка не була власником земельної ділянки, та жодного відношення до неї не мала, оскільки власником земельної ділянки на той час був ОСОБА_5 . При цьому, відповідно до розписки від 10.09.2018 року складеною ОСОБА_5 , останнім було отримано орендну плату за 2018 рік в розмірі 5000 гривень, що відповідно до умов договору перевищує орендну плату на 1258 грн. 46 коп. В 2019 році дійсно ним не була сплачена орендна плата, оскільки на той час позивач не набула право власності на земельну ділянку, а тому не мала права на отримання орендної плати. Крім того зазначив, що в 2020 році після отримання позивачкою свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, він направив на її адресу проект додаткової угоди про заміну сторони орендаря у договорі оренди земельної ділянки. Однак, позивачкою дана угода не була підписана. Не зважаючи на це, ним через відділення Укрпошти була перерахована позивачу орендна плата в сумі 2779 гривень, яку позивач відмовилася отримувати, а тому зазначені кошти були йому повернуті. Вважає, що зазначеними діями позивач навмисно створила умови нібито невиконання ним договірних зобов`язань. Зауважив, що 18.09.2021 року ним було перераховано позивачу 8803 грн. 75 коп., що не спростовує і позивач в своїй позовній заяві. Оскільки за умовами договору орендна плата повинна сплачуватись до 01 жовтня кожного року, він здійснив її у встановлені строки. При цьому, сплата прибуткового податку та військового збору ним проводились регулярно. Таким чином вважає, що ним не було допущено систематичного порушення умов договору.

10.01.2022 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з аргументами відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву. Так, позивач вважає що надана відповідачем розписка про отримання ОСОБА_5 в рахунок орендної плати за 2018 рік 5000 гривень, не підтверджує того, що відповідачем дійсно була сплачена орендна плата за 2018 рік, оскільки факт укладення розписки є неправдивим та таким, що має на меті введення в оману її та суд. На підтвердження зазначеного вказала, що весь час поки ОСОБА_5 перебував в безпорадному стані, ним опікувалась ОСОБА_6 , яка стверджує, що ніяких документів та розписок ОСОБА_5 не підписував, про що нею були надані письмові пояснення, які позивачем додано до позовної заяви. Крім того, почерк розписки від 10.09.2018 року свідчить про те, що вона не була написана власноруч ОСОБА_5 , а також відсутні відомості про свідків, що ставить під сумнів факт передання грошей. На її думку, розписка була складена відповідачем з метою вчинення шахрайських дій. Також вона не погоджується з твердженнями відповідача щодо несплати орендної плати за 2019 рік через те, що вона не набула на той час право власності на землю, вважає ці твердження хибними, оскільки право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, яким вважається день смерті особи. Крім того, з 25.11.2019 року вона є власником земельної ділянки, а отже невиплата їй орендної плати за 2019 рік є неправомірною. Щодо не підписання нею додаткової угоди до договору оренди землі зазначила, що у неї був відсутній договір оренди землі, а без ознайомлення з його змістом, вона не могла погодитись на підписання додаткової угоди. Тому вона надіслала лист відповідачу з вимогою надати їй для ознайомлення копію договору оренди землі; проте відповіді не отримала, тому вважала недоцільним підписання додаткової угоди. Щодо посилання відповідача на її відмову від отримання через відділення Укрпошти орендної плати в сумі 2779 гривень зазначає, що дійсно відмовилась від отримання цих грошових коштів через те, що не знала їх цільового призначення та вважала, що вони надіслані на її адресу помилково. Таким чином вважає, що є усі правові підстави щодо розірвання договору оренди у зв`язку із систематичним порушенням з боку відповідача умов договору.

Ухвалою суду від 16.02.2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник адвокат Щербак А.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали і просили позов задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві, врахувавши мотиви наведені у відповіді на відзив та на підставі доказів, доданих до позовної заяви і до відповіді на відзив. Позивач зазначила, що першочергово відмовилась від укладання додаткової угоди до договору оренди землі, оскільки у неї був відсутній договір оренди землі, а взагалі її не влаштовує сума орендної плати за землю. Вважає, що внаслідок систематичної несплати орендної плати з боку відповідача, договір оренди підлягає розірванню.

Представник відповідача адвокат Сербін Б.О. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що відповідачем дійсно не була сплачена орендна плата за 2019 рік, однак даний факт не свідчить про систематичність порушення відповідачем договірних зобов`язань. При цьому, орендна плата за 2019 рік не була виплачена в зв`язку з тим, що позивач станом на час виплати орендної плати, не була власником земельної ділянки, а отже і не мала права на отримання даної виплати. Також вказав, що відповідач ОСОБА_4 намагався вчинити зі свого боку всі дії щодо недопущення порушення ним договірних зобов`язань, як то: надіслав позивачу проект додаткової угоди до договору оренди землі, здійснив поштовий переказ позивачу орендної плати за землю, в той час як дії позивача були спрямовані на перешкоджання здійсненню відповідачем своїх зобов`язань і свідчать про те, що позивач переслідує мету будь-яким шляхом розірвати договір оренди.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно копії договору оренди земельної ділянки, що додана позивачем до позовної заяви (а.с.15-18), - 05.06.2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,45 га., у тому числі ріллі 5,45 га, кадастровий номер 1224584800:01:001:0341, яка розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 49 років з моменту його державної реєстрації.

Згідно п.8 зазначеного Договору, - орендна плата виплачується щороку орендарем у грошовій формі у розмірі 3% від вартості земельної ділянки, що становить 3741 грн. 54 коп.;

п.10 Договору орендна плата сплачується один раз на рік до 1 жовтня поточного року; п.12 Договору орендна плата сплачується особисто орендодавцю або його уповноваженому представнику, а також іншим особам, до яких перейшло право власності на орендовану земельну ділянку, згідно з чинним законодавством України та оформлюється письмово;

п.13 Договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожен день прострочення;

п.35 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором;

п.37 Договору сторона, яка має намір достроково припинити дію договору повинна письмово попередити іншу сторону про такий намір не пізніше ніж за шість місяців;

п.39 Договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору;

п.40 Договору до нового власника, а також до спадкоємців орендодавця, які набули право власності на земельну ділянку, що за цим договором передається в оренду, переходять всі права та обов`язки орендодавця, передбачені цим договором та чинним законодавством

Згідно копії акту прийняття-передачі земельної ділянки в оренду за договором оренди від 05.06.2013 року ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 земельну ділянку площею 5,45 га., кадастровий номер 1224584800:01:001:0341, яка розташована на території Пальмирівської сільської ради П`ятихатського району Дніпропетровської області строком на 49 років (а.с.19).

09 вересня 2021 року позивач письмово звернулась до відповідача з повідомленням про те, що вона є новим власником орендованої ним земельної ділянки та з вимогою про сплату орендної плати за 2018-2020 роки та пені (а.с.21)

Повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.22) свідчить про те, що відповідачем отримано звернення позивача 14.09.2021.

Згідно копії свідоцтва про смерть (а.с.23), - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно свідоцтва про право власності від 16.05.2013 року (а.с.26), - власником земельної ділянки площею 5,45 га кадастровий номер 1224584800:01:001:0341 є ОСОБА_5 ;

згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25.11.2019 року (а.с.27), - після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку площею 5,4500 га, кадастровий номер 1224584800:01:001:0341.

згідно витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі (а.с.28), - ОСОБА_1 являється спадкоємцем ОСОБА_5

згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.11.2019 року (а.с.30), - ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,4500 га, кадастровий номер 1224584800:01:001:0341.

згідно копії державного акту на право приватної власності на землю (а.с.31), - ОСОБА_5 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,450 га, кадастровий номер 1224584800:01:001:0341.

згідно з довідкою П`ятихатського районного сектору Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області від 17.05.2018 року, - ОСОБА_5 звернувся із заявою про втрату паспорта громадянина України.

згідно копії розписки від 05.06.2018 року (а.с.37), - ОСОБА_5 взяв у ОСОБА_4 37000 (тридцять сім тисяч) гривень за оренду землі з подальшим переоформленням на ОСОБА_4 ;

згідно копії розписки від 10.09.2018 року (а.с.38), - ОСОБА_5 отримав орендну плату за свій пай за 2018 рік у ОСОБА_4 .

Відповідачем до відзиву на позовну заяви додано: копію розписки від 10.09.2018 року (а.с.50), відповідно до якої ОСОБА_5 отримав орендну плату за свій пай за 2018 рік у ОСОБА_4 , копію фіскального чека (а.с.51), відповідно до якого відповідачем здійснювалося перерахування грошових коштів позивачу на суму 2779 грн., платіжне доручення про перерахування ОСОБА_4 власних коштів в сумі 8804 грн. (а.с.52) та копії квитанцій про сплату ним від імені ОСОБА_1 податків і зборів (а.с.53-59).

Позивачем до відповіді на відзив додано копію повідомлення від 22.10.2020 року (а.с.69), - відповідно до якого вона повідомила відповідача про відмову від укладення додаткової угоди; та копію повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.70), - відповідно до якого 24.10.2020 року відповідач отримав відправлення від позивача. Відмову від укладення додаткової угоди ОСОБА_1 обгрунтувала тим, що вона не ознайомлена із змістом договору оренди, а тому не бажає підписувати проект додаткової угоди.

За змістом статей 15 і 16ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно дост.12ЦПК України,-цивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасникисправи маютьрівні праващодо здійсненнявсіх процесуальнихправ таобов`язків,передбачених законом. Кожнасторона повиннадовести обставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до частини четвертоїстатті 124 ЗК України, -передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Частиною першоюстатті 626 ЦК Українипередбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першоюстатті 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина другастатті 792 ЦК України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі»визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно з частиною першоюстатті 6 Закону України «Про оренду землі»орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбаченихЗемельним кодексом України,Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (частина першастатті 93 ЗК України).

Частинами першою-третьою статті 21Закону України«Про орендуземлі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (частина перша статті 32 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, - підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України, - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата (два та більше випадки) орендної плати, передбаченої договором.

Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди (висновок Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16, від 17.06.2020 року у справі № 615/1499/17).

Підставою звернення до суду з позовом, позивач зазначає систематичну несплату протягом 2018-2021 років, орендної плати за землю, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 19784 грн. 16 коп., яка складається із основної суми заборгованості 10980,41 грн. та пені в сумі 12045,06 грн.

Із розрахунку заборгованості, яка наведена в тексті позовної заяви, не є зрозумілою сума основної заборгованості, враховуючи й те, що позивачем не заперечується факт отримання нею від відповідача 8804 грн. в рахунок орендної плати. Крім того, із розрахунку пені вбачається, що пеня нарахована з 01.10.2018 року, при чому для її нарахування застосовувалась сума заборгованості, яка нарахована позивачем та утворилася станом на 01.10.2021 року, тобто зазначена сума заборгованості для розрахунку пені є сталою та застосовувалась для нарахування пені протягом усіх трьох років.

Як вбачається з копії розписки від 10.09.2018 року, що була додана позивачем до матеріалів позовної заяви, ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 орендну плату за 2018 рік, а згідно копії розписки від 05.06.2018 року, - ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 37000 гривень за оренду землі. При цьому, позивач зазначає що дані розписки не можна вважати дійсними, оскільки ОСОБА_5 знаходився у безпорадному стані. Однак, належних та допустимих доказів зазначеного, суду не надано. Заяву ОСОБА_6 , яку позивачем в якості доказу долучено до матеріалів позову (а.с.33), суд не приймає до уваги, оскільки вона є неналежним доказом. Таким чином, позивачем не спростовано факт отримання ОСОБА_5 орендної плати за 2018 рік в сумі 5000 гривень.

В судовому засіданні представник відповідача визнав, що відповідачем дійсно не було сплачено орендну плату за 2019 рік.

При цьому, суд враховує, що фактично право власності на земельну ділянку позивач набула 25.11.2019 року, тобто з часу отримання нею свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а відтак лише з цього часу до неї перейшли всі права та обов`язки орендодавця, що кореспондується також з п.40 Договору оренди землі, відповідно до якого - до нового власника, а також до спадкоємців орендодавця, які набули право власності на земельну ділянку, що за цим договором передається в оренду, переходять всі права та обов`язки орендодавця, передбачені цим договором та чинним законодавством

Разом з тим, орендну плату в сумі 8804 гривні позивач отримала 18.09.2021 року (а.с.52), тобто протягом десяти днів після її звернення 09.09.2021 року до відповідача з повідомленням про перехід до неї права власності на земельну ділянку та вимогою сплатити орендну плату на вказані нею банківські реквізити (а.с.21). Таким чином, виходячи з розміру орендної плати за землю, що обумовлена договором оренди, - 3741 грн. 54 коп., суд погоджується з позицією відповідача щодо сплати ним орендної плати за 2020 та 2021 роки в повному обсязі та в обумовлені в договорі оренди строки.

Таким чином, суд вважає, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт систематичної несплати орендної плати і позивач не довела обставини, на які вона посилалась як на підставу позовних вимог, а відповідачем спростовано ці обставини належними, допустимими та достатніми доказами.

Згідно з частиною першоюстатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою, третьоюстатті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшов підтвердження факт порушення відповідачем прав позивача, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.128,141,263-265, 280-283 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення орендної плати, - відмовити в повному обсязі.

Судові витрати по справі залишити по фактично понесеним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 .

Повний текст рішення виготовлено та підписано суддею 17 червня 2022 року.

Суддя П`ятихатського районного суду

Дніпропетровської області Ю.В.Кудрявцева