Рішення

від 15.06.2022 по справі 214/39/22

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/39/22

2/214/2757/22

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

16 червня 2022 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючої судді Хомініч С.В.,

за участю: секретаря судового засідання Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу №214/39/22

за позовною заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕССАНС АВТО»

про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 10.01.2022 до суду з позовом, в якому просить суд, посилаючись на Закон України «Про захист прав споживачів», розірвати договір №77 від 01.10.2020, укладений між ним та ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО», стягнути з відповідача на свою користь сплачені за вказаним договором кошти у розмірі 56000,00 грн, моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн та понесені судові витрати у розмірі 20000,00 грн.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що 01.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» стосовно придбання автомобіля Fiat Tipo, 2017 року випуску. Між позивачем та відповідачем 01.10.2020 укладено договір №77, відповідач зобов`язався надати ОСОБА_1 послугу з поставки автомобіля під замовлення, надати послуги пошуку, підбору, придбання, доставки в м. Кривий Ріг та митного оформлення випуску у вільне користування на території України автомобіля, придбаного на території країн Європи. Відповідно до укладеного договору ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» зобов`язалося його виконати до 10.10.2021. Однак у вказаний термін договір не було виконано, автомобіль не було придбано, сплата першого внеску у розмірі 56000,00 грн не спричинила ніяких наслідків за договором, тобто кошти було сплачено, а дій від ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» не було вчинено. ОСОБА_1 на виконання умов договору було сплачено на рахунок, обумовлений з ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО», кошти у розмірі 56000,00 грн за автомобіль Fiat Tipo, 2017 року випуску та частково у якості сплати за його розмитнення, після чого ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» на протязі тривалого часу ніякої інформації не надавали, перестали виходити на зв`язок. Оскільки ОСОБА_1 знаходиться на території іншої країни у відряджені, він не має можливості надати разом із позовною заявою квитанцій про сплату коштів на рахунок ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО», а тому долучить їх до матеріалів справи під час розгляду справи. ОСОБА_1 зрозумівши, що відповідач уклав з ним договір без мети його виконання, звернувся до ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» з вимогою розірвати договір та повернути сплачені кошти. Однак ніяких відповідей не отримав, кошти йому не повернуті. Позивач зазначає, що на різних Інтернет порталах містяться вкрай негативні відгуки стосовно діяльності ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО», у зв`язку з чим можна дійти висновку, що ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» створювалася для ошукування людей та привласнення чужих коштів. Умови договору призводять до дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, за якими ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» користується коштами споживачів, а сам споживач взагалі не має ніяких прав крім отримання інформації щодо ходу виконання договору. Умови договору завдають позивачу шкоди, внаслідок чого він втратив значну суму коштів, погіршив свій матеріальний стан, потерпає від знецінення коштів і не може їх повернути. За даним договором передбачено лише можливість одержання права на купівлю автомобіля за рахунок сплачуваних замовником коштів, без залучення власних коштів ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» та не передбачено жодних гарантій отримання автомобіля, навіть у разі повної оплати його вартості. Діяльність відповідача вводить позивача, як споживача його послуг, в оману та є елементом нечесної підприємницької практики. Оскільки ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» не виконало умов договору, позивач просить договір №77 від 01.10.2020 розірвати. Через бездіяльність відповідача, яка полягає у не дотриманні умов договору та привласненні коштів, позивач відчуває постійні переживання, що спричинило погіршення сну, викликають образи та роздратованість. Його рідні дуже знервовані, в сім`ї часто виникають сварки. Позивач витрачає свій час для вирішення питань про захист своїх прав, звертаючись до суду. У зв`язку з тим, що він не отримав бажаний автомобіль у строк, він втратив час та можливість придбати автомобіль у інший спосіб або через іншу компанію, що у свою чергу призвело до знецінення грошей та неможливості їх примноження. Через те, що у позивача змінився звичайний спосіб життя, він оцінює нанесену йому моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн, яку просить стягнути на свою користь з відповідача.

Ухвалою суду від 11.01.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивачем на електрону адресу суду 16.02.2022 подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме квитанції про оплату послуг відповідача за спірним договором №77 від 01.10.2020.

Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.10.2020 між ОСОБА_1 та ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» в особі генерального директора Гурш В.І., укладено договір №77, предметом якого є надання послуг по пошуку, підбору, придбання, діставлення до м. Кривого Рогу та митного оформлення на території України автомобіля, придбаного на території країн Європи. Замовник доручає та зобов`язується оплатити, а виконавець приймає на себе зобов`язання по пошуку з метою придбання автомобіля, зазначеного у заявці на придбання автомобіля (додаток №1 до договору) на території м. Кривого Рогу; придбання та діставлення автомобіля у стані, комплектації та вартістю, зазначеній в акті узгодження вибору автомобіля (додаток №2 до договору); сплаті усіх митних зборів, податків та інших платежів, необхідних для випуску автомобіля у вільне користування на території України (розділ 1 договору). Строк повного виконання доручення установлено з 01.10.2021 по 10.10.2021 (розділ 2 договору).

Відповідно до заявки на придбання автомобіля від 01.10.2021, що є додатком №1 до договору №77, ОСОБА_1 доручає ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» знайти, придбати, доставити на територію України з митним оформленням автомобіль марки Fiat Tipo, 2017 року випуску, сріблястого кольору, у робочому, технічно справному та пригодному для експлуатації стані, у комплектації виробника, за ціню не вище 5800 евро.

У акті узгодження вибору автомобіля від 01.10.2021, що є додатком №2 до договору №77, ОСОБА_1 та ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» засвідчили факт вибору та узгодили вибору автомобіля марки Fiat Tipo, 2017 року випуску, сірого кольору, який знаходиться у робочому, технічно справному та пригодному до його експлуатації стані, укомплектованого обладнанням, за ціною не вище 5800 евро.

У розділі 3 договору №77 визначені умови оплати, а саме, що замовник сплачує гарантійний внесок у розмірі 30% від загальної вартості, що складає 1750 у термін не пізніше 1-го дня з моменту укладення даного договору на реквізити водія ОСОБА_2 , моно банк НОМЕР_1 . Не пізніше 1 дня після підписання сторонами акта узгодження вибору автомобіля (додаток №2 до договору) замовник сплачує зазначену в акті ціну. Гарантійний внесок у розмірі 56000,00 грн, сплачений замовником відповідно до умов п. 3.1.1 договору, зараховується в якості часткової сплати вартості автомобіля. У термін не пізніше 3 днів після виконання виконавцем передбачених договором обов`язків, замовник зобов`язується укласти з виконавцем договір купівлі-продажу або прийняти по акту приймання-передання транспортний засіб. Предметом угоди купівлі-продажу автомобіля виступає автомобіль, зазначений в акті узгодження вибору автомобіля (додаток №2 до договору). Відповідно до умов договору купівлі-продажу автомобіля, вартість, за якою продавець передає покупцеві зазначений в акті узгодження вибору автомобіль, не може перевищувати загальної вартості даного договору, а саме 5800 евро.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що доручення замовника рахується виконаним належним чином, якщо доставлений автомобіль за ціною не вище загальної вартості, що відповідає модельним характеристикам виробника, відповідно замовленої комплектації, у технічно справному та годному до експлуатації стані з урахуванням його зносу, при відсутності неузгоджених сторонами зовнішніх та внутрішніх пошкоджень.

Обов`язки виконавця зазначені у пункті 4.2 договору, а саме: придбати та передати замовнику автомобіль, вільний від прав та претензій третіх осіб, який не є предметом залогу, позову та не маючий інших перепон та обмежень для продажу з боку законодавства як іноземних держав так і України. У разі порушення умов даного пункту, виконавець на протязі 10 днів з моменту їх виявлення повертає замовнику повну суму сплачених грошових коштів. Забезпечити підбор та придбання автомобіля у технічно справному стані та комплектації, зазначеній у заявці на придбання автомобіля та акті узгодження вибору автомобіля. Технічна справність автомобіля визначається сторонами як працездатність всіх агрегатів та систем у стані нормального зносу, відповідаю чого року випуску та пробігу. Забезпечити повне збереження автомобіля до моменту передання замовнику. Забезпечити правильне оформлення всіх документів на митниці та в органах МРЕВ.

Обов`язки замовника визначені у пункті 4.3 договору, а саме: своєчасно (у строк не більше одного робочого дня) прийняти рішення по вибору варіантів придбання автомобіля. Узгодження остаточного вибору автомобіля оформлюється актом узгодження вибору автомобіля, форма якого встановлена додатком №2 до договору. Оплатити виконавцю грошові кошти у розмірі та строки, встановлені розділом 3 договору. У термін не більше 5 робочих днів з моменту випуску автомобіля у вільне користування на території України заключити з виконавцем договір купівлі-продажу автомобіля або прийняти автомобіль по акту приймання-передання. Після повного виконання доручення звільнити виконавця від зобов`язань, передбачених розділом 1 договору.

Як вбачається з квитанції №ТРВЕ-191С-РРР7-7В7В від 01.10.2021, ОСОБА_1 перерахував на ім`я одержувача ОСОБА_3 на рахунок № НОМЕР_2 56000,00 грн, з призначенням платежу: договір №71, гарантійний внесок 30% для ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО».

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 627ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 626 та частиною 1 статті 628ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів», визначено, що цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Позивач посилається на порушення відповідачем ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», зокрема, що несправедливим є надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору. Визначається визнання недійсним умов договорів, що обмежують права споживача, якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачиться на користь споживача. Закон передбачає визнання недійсним укладеного договору, тобто такого, який підписаний і погоджений обома сторонами. І та обставина, що споживач, будучи юридично необізнаний, підписав договір і таким чином погодив його, ніяким чином не є перешкодою для визнання недійсною окремої частини договору внаслідок її незаконності. Нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання у момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У позовні заяві ОСОБА_1 зазначає, що умови укладеного із ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, за якими відповідач користується коштами споживача, а сам споживач взагалі не має ніяких прав окрім отримання інформації щодо ходу виконання договору. Даним договором передбачено лише можливість одержання права на купівлю автомобіля за рахунок сплачуваних замовником коштів, без залучення власних коштів ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» та не передбачено жодних гарантій отримання автомобіля, навіть у разі повної оплати його вартості. Діяльність відповідача вводить позивача, як споживача його послуг, в оману та є елементом нечесної підприємницької практики.

ОСОБА_1 04.10.2021 звернувся до відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області із письмовою заявою, що 30.09.2021 в мережі Інтернет через сайт уклав договір з ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО», згідно якого ОСОБА_1 , як замовник, перевів грошові кошти в сумі 56000,00 грн на рахунок картки, а ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» надасть йому послуги з пошуку транспортного засобу. Однак остання сторона свої умови не виконала. Зі слід заявника йому спричинено матеріальний збиток на суму 56000,00 грн. Дані відомості 05.10.2021 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021046750000428.

Крім того, адвокатом Морозовим В.Ю., діючим в інтересах ОСОБА_1 , 11.11.2021 засобами поштового зв`язку на адресу ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» направлено адвокатський запит, у якому він закликає врегулювати спір у досудовому порядку, надати йому інформацію стосовно договору №77 від 01.10.2020, розірвати договір №77 від 01.10.2020, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО», повернути ОСОБА_1 сплачені ним за цим договором кошти. Відомості про отримання відповідачем даного адвокатського запиту матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ч.1 ст.229 ЦК України).

Таким чином, цивільне законодавство встановлює презумпцію свободи договору, яка полягає насамперед у вільному волевиявленні особи на вступ у договірні відносини, а також у вільному визначенні особою умов договору в яких фіксуються взаємні права та обов`язки його сторін.

Свобода договору не є абсолютною (необмеженою), вона існує в рамках норм чинного законодавства, а дії сторін договору мають ґрунтуватися на засадах розумності, добросовісності та справедливості, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору.

Підставами для визнання правочину недійсним є недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України в тому числі вимог щодо змісту правочину та волевиявлення його учасника.

Правочин може бути визнаний таким, що вчинений під впливом обману, у випадку навмисного цілеспрямованого введення іншої сторони в оману стосовно фактів, які впливають на укладення правочину. Ознакою обману є умисел. Встановлення у недобросовісної сторони умислу ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину, є обов`язковою умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 ЦК України.

Суд критично відноситься до тверджень позивача, що зазначений договір має суперечливі та дискримінаційні відносно нього умови, оскільки в судовому засіданні встановлено, що договір №77 між ОСОБА_1 та ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» укладено 01.10.2020. Відповідно до умов договору, позивач мав на у термін не більше одного дня, тобто до 02.10.2020, прийняти рішення по вибору наданих варіантів придбання автомобілів, що оформлюється актом узгодження вибору автомобіля. Разом з цим, суд зауважує, що позивачем надані додатки №1 та №2 до договору №77 від 01.10.2021.

Договором №77 від 01.10.2020 визначено порядок сплати гарантійного внеску у розмірі 30% від загальної вартості не пізніше 1-го дня з моменту укладення договору на реквізити ОСОБА_2 , тобто до 02.10.2020. Однак відомостей щодо сплати грошових коштів саме до договору №77 від 01.10.2020 суду не надано. Відповідно до квитанції №ТРВЕ-191С-РРР7-7В7В, наданою суду, ОСОБА_1 01.10.2021 сплачені грошові кошти за договором №71.

Відповідно до розділу 5 договору №77 від 01.10.2020, замовник має право вимагати розірвання договору та повернення коштів на протязі 20 днів (або у інший узгоджений з виконавцем термін) усіх переданих по угоді виконавцю сум у наступних випадках: якщо вибір автомобіля не узгоджений підписанням акту узгодження вибору автомобіля на протязі 3 тижнів з моменту укладення договору; якщо виконавець не виконав або виконав неналежним чином зобов`язання, встановлені пунктами 4.2.1, 4.2.3 договору; у випадках розірвання договору та повернення автомобіля замовником виконавцю за підставами, передбаченими законодавством. Виконавець зобов`язується повернути замовнику повну суму отриманих від нього грошових коштів у термін не пізніше 30 днів з моменту виникнення таких підстав (або у інший узгоджений із замовником термін). Виконавець має право вимагати розірвання договору та компенсацію фактично проведених, починаючи з моменту підписання сторонами договору витрат, якщо замовник відмовився від угоди по причинам, які не залежать від виконавця (доручення замовника виконано виконавцем належним чином) або замовник не замовник не здатен провести передбачений п. 3.1.2 повний розрахунок.

Однак відомості про отримання ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання договору №77 від 01.10.2020 суду не надано.

Крім того, договором визначено строк виконання договору по 10.10.2021. Однак із заявою до відділення поліції №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області позивач звернувся 04.10.2021 із заявою про злочин, в якій вказав, що договір з ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» він уклав 30.09.2021. Разом з тим, у талоні-повідомленні єдиного обліку №25394 вказано про прийняття від ОСОБА_1 заяви про те, що 01.10.2021 о 22-40 год. через мережу Інтернет він замовив товар, але товар не надійшов, через що йому спричинено збиток на суму 56000,00 грн.

Таким чином, з підписанням договору №77 ОСОБА_1 особистим підписом на кожному аркуші договору засвідчив, що він ознайомлений з його предметом, строком дії та умовами та погоджується з ними. При цьому, у матеріалах справи відсутні докази про те, що ТОВ «РЕНЕССАНС АВТО» включив до укладеного договору несправедливі умови та ввів ОСОБА_1 в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а останній уклав цей правочин під впливом обману.

Суд, розглядаючи справу в межах заявлених вимог, підстав та обґрунтувань, викладених у позовній заяві, не встановив таких умов, які б могли бути визнані несправедливими у розумінні норми закону. У даному випадку суд рахує, що всі умови договору були для позивача зрозумілими і підписання договору та додатків до нього було дійсним волевиявленням ОСОБА_1 , спрямованим на реалізацію бажання отримати послуги, направленні на отримання автомобіля на умовах обов`язковості оплати 100% вартості автомобіля. Суд не вбачає підстав для висновку, що ОСОБА_1 не розумів дійсної природи договору і вказаних наслідків, зокрема виникнення у нього вказаних обов`язків. Суд виходить з того, що ОСОБА_1 усвідомлював характер і природу укладеної угоди і був згоден на такі обтяжуючі для нього умови.

Надані позивачем ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_4 договір, додатки до договору, квитанція про сплату грошових коштів, витяг з ЄРДР та відомості про звернення до правоохоронних органів мають різні дати, посилання на різні за номерами договори, протиріччать один одному та не узгоджуються між собою.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За положеннями ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлений нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи із змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частини 1, 2 статті 77 ЦПК України встановлюють, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Стаття 80 ЦПК України презюмує, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006, рішення ЄСПЛ в справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, рішення ЄСПЛ у справі «Трофимчук проти України» від 28.10.2010).

Щодо відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Обґрунтовуючи завдану йому моральну шкоду позивач зазначає, що зрозумівши, що сплачені ним кошти можуть йому не повернути, він не може нормально відпочивати, постійні переживання спричинили у нього погіршення сну, викликало образи та роздратованість. Рідні ОСОБА_1 дуже знервовані, у зв`язку з чим у сім`ї майже щодня виникають сварки. Також він витратив свій час для вирішення питання із захисту своїх прав, звертаючись до суду. Позивач втратив час та можливість придбати автомобіль у інший спосіб або через іншу компанію, що у свою чергу призвело до знецінення його коштів та неможливості їх примноження, через що у нього змінився звичний спосіб життя.

Однак, для підтвердження обставин, зазначених у позові щодо обґрунтування моральних страждань ОСОБА_1 , жодного документа позивачем та його представником суду не надано.

Таким чином, обставин, що моральна шкода завдана ОСОБА_1 та членам його сім`ї, близьких чи родичів, судом не встановлено. Отже, суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди.

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

З урахуванням наведеного у сукупності суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в межах спірних правовідносин, тому суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовна заява ОСОБА_1 задоволенню не підлягає у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, то судовий збір покладається на позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі відмови у позові - на позивача. Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, то витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч.1, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕНЕССАНС АВТО» про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення коштів.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: ОСОБА_4 , адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕНЕССАНС АВТО», код ЄДРПОУ 32333378, юридична адреса: пр. Академіка Глушкова, буд. 1, м. Київ.

Суддя Хомініч С.В.