Постанова

від 14.06.2022 по справі 201/9380/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/137/22 Справа № 201/9380/20 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2022 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого судді Єлізаренко І.А.

суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В.

за участю секретаря Паромової О.О.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської Олени В`ячеславівни, третя особа Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської О.В., третя особа Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 посилалася нате,що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №160/10651/19, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року, суд вирішив визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Дніпровської міської ради про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_1 ; також суд зобов`язав Дніпровську міську раду повторно розглянути питання погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 ,, орієнтованою площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду. На момент звернення ОСОБА_2 09 вересня 2019 року із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки такий проект землеустрою вже був виготовлений позивачем ОСОБА_1 та направлений до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, тобто тривала процедура приватизації земельної ділянки передбачена ст. 118 ЗК України, але її документи узгоджені не були, документи ж вказаного відповідача узгоджені. Позивач вказує, такими чи діями порушуються її права. На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 132/52 від 18 грудня 2019 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); зобов`язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринську О.В. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 34958301 щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:231:0154; зобов`язати Дніпровську міську раду прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 у власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської О.В., третя особа Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 21 вересня 2021 року скасувати та ухвалити нове рішення, про задоволення її позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Кохляков В.С. просить рішення суду від 21 вересня 2021 року залишити без змін, як законне та обґрунтоване, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Дніпровська міська рада відповідно до ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є представницьким органом місцевого самоврядування. Органи місцевого самоврядування, які одночасно здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, у земельних правовідносинах виступають як представницькі органи суб`єкта власності - народу України, територіальної громади, як власника землі щодо права розпорядження, притаманного власнику.

Дніпровська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування, який відповідно до 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні наділений правом представляти інтереси територіальної громади, приймати від її імені рішення та здійснювати від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Органи місцевого самоврядування, згідно зі ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до п.34 ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. До виключної компетенції пленарних засідань сільських, селищних, міських рад віднесено вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як суб`єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Дніпровська міська рада вирішує в межах закону питання в галузі земельних відносин.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень міських рад у галузі земельних відносин належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Відповідно до статті 83 Земельного кодексу України, землі, які належать на праві власності територіальним громадам міст є комунальною власністю. Отже, право комунальної власності на землю (земельні ділянки), виникає і без реєстрації в силу спеціальних вимог закону.

Виходячи з вимог ст. 83 Земельного кодексу України презюмується належність земельних ділянок на території міста Дніпро територіальній громаді міста з визначенням її власником Дніпровської міської ради.

Згідно вимог ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування, із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Умовами статті 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Таким чином, земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування та державної реєстрації права власності на неї.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц (провадження № 14-28цс20) зазначено, що у дозволі на виготовлення проекту землеустрою визначається лише приблизна площа земельної ділянки та орієнтовне місцезнаходження (наприклад, земельний масив, у межах якого вона буде знаходитись). Конкретизується ж земельна ділянка у проекті землеустрою. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає інформацію щодо меж земельної ділянки та інформацію, важливу для визначення можливості використання земельної ділянки у той чи інший спосіб, зокрема перелік обмежень у використанні земельних ділянок (меж охоронних зон (наприклад, біля ліній електропередач), зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель); матеріали погодження проєкту землеустрою тощо (стаття 50 Закону України Про землеустрій ).

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 ЗК України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди. Вказана правова позиція сформована у постанові КЦС ВС від 15 червня 2021 року у справі № 635/2555/16-ц .

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України (частина восьма статті 118 цього Кодексу) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина статті 21 ЦК України).

Отже, підставами для визнання недійсним акта (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

З матеріалів справи вбачається, 09 січня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпровської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, орієнтованою площею 0,0900 га, яка розташована в Соборному районі за адресою: АДРЕСА_2 , ділянка вільна від забудови (т.1 а.с.8).

Рішенням Дніпровської міської ради від 24 квітня 2019 року № 323/44 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельні ділянки громадянам у м.Дніпрі (6 осіб). Список громадян до вказаного рішення було надано, де під номером 6 вказано прізвище ОСОБА_1 , місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_2 , орієнтовна площа 0,0900 га. (т.1 а.с.9).

В п. 5.2. вказаного рішення визначено, що в разі якщо при складанні проектів землеустрою щодо відведення виникне невідповідність місця розташування об`єктів вимогам закону, то зазначене рішення втрачає чинність.

На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 було замовлено проект землеустрою у ФОП ОСОБА_3 (т.1 а.с.15)

У серпні 2019 року ФОП ОСОБА_3 було виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (т.1 а.с.10-12)

06 серпня 2019 року ФОП ОСОБА_3 було направлено лист до Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами ДМР (т.1 а.с.45).

Листом від 20 серпня 2019 року №6/22-45 Головне архітектурно-планувальне управління Департаменту по роботі з активами ДМР повідомило ФОП ОСОБА_3 про те, що у порушення вимог ст. 198 Земельного кодексу України, при відведенні земельної ділянки та розробленні документації із землеустрою з метою посвідчення прав на земельну ділянку в обов`язковому порядку проводиться кадастрова зйомка, призначення якої полягає у визначенні чи відновленні меж земельної ділянки. Кадастрова зйомка включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки, погодження їх із суміжними власниками та землекористувачами, виготовлення кадастрового плану. В наданому на розгляд проекті землеустрою відсутні матеріали погодження меж земельної ділянки з одним із суміжних землекористувачів, що свідчить про невідповідність проекту землеустрою вимогам закону України (т.1 а.с.47).

09 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовна площа земельної ділянки 0.839 га (т.1 а.с.59).

Рішенням Дніпровської міської ради від 25 вересня 2019 року № 361/48 Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) громадянам у м. Дніпрі (11 осіб) надано громадянами у м. Дніпрі (додаток) дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) (т.1 а.с.58, 59).

Відповідно до додатку 1 до рішення від 25 вересня 2019 року № 361/48 гр. ОСОБА_2 надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовна площа земельної ділянки 0.839 га.

11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 повторно звернулась до Головного АПУ Дніпровської міської ради щодо погодження проекту землеустрою.

Дніпровська міська рада 08 листопада 2019 року надала відповідь на звернення ОСОБА_1 від 11 жовтня 2019 року із посиланням на порушення норм статей 182,183 та 186-1 (діючої на момент виникнення спірних правовідносин) Земельного кодексу України, та знову вказали на порушення та повернули проект на доопрацювання (т.1 а.с.48).

30 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 , вважаючи бездіяльність відповідача щодо непогодження проекту землеустрою протиправною, а рішення Дніпровської міської ради №361/48 від 25 вересня 219 року таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, звернулася до адміністративного суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №160/10651/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення №361/48 від 25 вересня 2019 року, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Дніпровської міської ради, про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_1 . Зобов`язано Дніпровську міську раду повторно розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду (т.1 а.с.49-53).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року залишено без змін (т.1 а.с.54-57).

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року набрало законної сили 28 травня 2020 року.

Рішенням Дніпровської міської ради №132/52 від 18 грудня 2019 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ Бізнес-Експерт (т.1 а.с.60-62).

На підставі вказаного рішення, 26 грудня 2019 року в державний реєстр речових прав на нерухоме майно, внесено відповідний запис про право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 121010000:03:231:0154, площею 0.0839 га за громадянином ОСОБА_2 (т.1 а.с.64).

Звернувшись до суду із позовними вимогами у цій справі, ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради № 132/52 від 18 грудня 2019 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); зобов`язати державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринську О.В. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 34958301 щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:231:0154; зобов`язати Дніпровську міську раду прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 у власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Дніпровської міської ради № 132/52 від 18 грудня 2019 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та зобов`язання Дніпровської міської ради прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 у власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 186-1 ЗК України (що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.

Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Частиною першою та другою статті 198 ЗК України визначено, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Згідно частини першої статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Встановлено, 09 серпня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпроської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовна площа земельної ділянки 0.839 га (т.1 а.с.59).

Рішенням Дніпровської міської ради від 25 вересня 2019 року № 361/48 Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) громадянам у м. Дніпрі (11 осіб) надано громадянами у м. Дніпрі (додаток) дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) (т.1 а.с.58, 59).

Відповідно до додатку 1 до рішення від 25 вересня 2019 року № 361/48 гр. ОСОБА_2 надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовна площа земельної ділянки 0.839 га.

Рішенням Дніпровської міської ради №132/52 від 18 грудня 2019 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_2 у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розроблений ТОВ Бізнес-Експерт (т.1 а.с.60-62).

Слід зазначити, майнові права ОСОБА_1 на етапі відведення земельної ділянки не сформовані, тому фактично не порушені.

Встановлено, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі №160/10651/19 за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення №361/48 від 25 вересня 2019 року, було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність посадових осіб Дніпровської міської ради, про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_1 . Зобов`язано Дніпровську міську раду повторно розглянути питання про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд громадянці ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду (т.1 а.с.49-53).

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року залишено без змін (т.1 а.с.54-57).

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року набрало законної сили 28 травня 2020 року.,

На виконання рішення Дніпропетровського окружного суду від 13 січня 2020 року, відповідний проект землевпорядною організацією повторно на розгляд до Дніпровської міської ради позивачем не надавався.

З листа від 18 лютого 2021 року Департаменту по роботі з активами ДМР вбачається, до Управління надходило одне клопотання від 06 серпня 2019 року, відповідь на яке надавалась 20 серпня 2019 року №6/22-45 (т.1 а.с.237).

Отже, порушень законодавства Дніпровською міською радою при оформленні права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 судом не встановлено.

Позивачем не надано доказів на підтвердження порушення процедури оформлення права власності на земельну ділянку.

Крім того, слід зазначити, рішенням Дніпровської міської ради від 24 квітня 2019 року № 323/44 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельні ділянки громадянам у м.Дніпрі (6 осіб). Список громадян до вказаного рішення було надано, де під номером 6 вказано прізвище ОСОБА_1 , місце розташування земельної ділянки - АДРЕСА_2 , орієнтовна площа 0,0900 га. Конкретна адреса земельної ділянки, яку як вважає позивач мала бути їй надана, не визначена.

Також слід зазначити, ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) оскаржуваним рішенням Дніпровської міської ради № 132/52 від 18 грудня 2019 року передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_3 адреса земельної ділянки теж не визначена.

Таким чином, відсутні підстави для визнання незаконним рішення Дніпровської міської ради № 132/52 від 18 грудня 2019 року Про передачу земельної ділянки по АДРЕСА_3 у власність громадянину ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та зобов`язання Дніпровської міської ради прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 у власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринську О.В. скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 34958301 щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1210100000:03:231:0154 слід зазначити, частиною 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Стосовно вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 листопада 2018 року по справі № 488/5027/14-ц, провадження № 14-256 цс 18 зробила правовий висновок. Щодо вимоги про скасування запису Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (див. принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю у пункті 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц).

Функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Гарантування державою об`єктивності, достовірності, повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження й обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав є загальними засадами цієї реєстрації (пункт 1 частини першої статті 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Слід зазначити, позивачем не доведено належними та допустимими доказами неправомірність набуття права власності відповідачем ОСОБА_2 , що виключає позбавлення останнього такого права.

Позивачем не зазначено у своєму позові, як підстави для скасування запису про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 , тяк і не наведено підстав для зобов`язання третьої особи скасувати такий запис.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Дніпровську міську раду прийняти рішення про виділення ОСОБА_1 у власність земельну ділянку у АДРЕСА_1 , орієнтованою площею 0.0900 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд слід зазначити, що питання про виділення у власність громадянам земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку вирішується органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку, а не у судовому порядку.

У випадку незгоди із відповідним рішенням органу місцевого самоврядування щодо надання або ж ненадання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, громадянин не позбавлений права на оскарження такого рішення до суду.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, ОСОБА_2 , державного реєстратора Департаменту адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради Одринської О.В., третя особа Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії за недоведеністю.

Доводи апеляційної скарги про доведеність та обґрунтованість позовних вимог позивача не підтверджуються належними доказами у справі та є безпідставними.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норма матеріального та процесуального права є необґрунтованими.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції.

Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційних скаргах не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 21 вересня 2021 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І.А.Єлізаренко

Судді Т.П.Красвітна

О.В.Свистунова