Рішення

від 12.06.2022 по справі 380/18064/21

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/18064/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2022 року місто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Мричко Н.І.,

за участі секретаря судового засідання Максимович А.Я.,

представника позивача Марчевського Д.І.,

представника відповідача Холявки І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІАС-БУД» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ТІАС-БУД» код ЄДРПОУ 36829076, місцезнаходження: 79024, м.Львів, вул. Миргородська, буд. 46а (далі позивач; ТзОВ «ТІАС-БУД») до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35 (далі відповідач; ГУ ДПС у Львівській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення №14687/13-01-07-05 від 18.06.2021;

- визнати протиправним та скасувати у повному обсязі прийняте Головним управлінням ДПС у Львівській області податкове повідомлення-рішення №14686/13-01-07-05 від 18.06.2021.

Ухвалою від 26.10.2021 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.

Ухвалою від 17.12.2021 суд задовольнив клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 28.03.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з дією мораторію, у відповідача не було підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. В акті перевірки не викладено жодних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, а також про несумісність предмета укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача.

Позивач вказав, що на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивача з його контрагентом надано всю необхідну первинну документацію. Крім цього, у разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для такого контрагента.

02.12.2021 представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що у ТзОВ «АЗОВБУД ЛТД» відсутнє джерело походження прокату, який був оформлений документами по ланцюгу постачання до ТзОВ «ТІАС-БУД». Для ТзОВ «МЕТКОМТЕХ», як контрагента позивача, з 16.03.2020 реєстрацію податкових накладних зупинено. До перевірки не надано жодних доказів оплати за товар зазначений у первинній документації. Також слід зазначити, що додатковим підтвердженням неможливості здійснення заявлених господарських операцій слугує той факт, що надані до перевірки видаткові накладні не відповідають вимогам закону, зокрема у таких не вказано посаду особи, яка отримувала товар, відсутня розшифровка підпису цієї особи.

У ТзОВ «ТЕХ ІНВЕСТ ПРО» відсутнє джерело походження товару, який був оформлений документами по ланцюгу постачання до ТзОВ «ТІАС-БУД». Також до перевірки позивачем не надано жодних доказів оплати по договору продажу від 25.11.2019 № 28/11-пт-19 та ТТН, дорожніх листів чи інших первинних документів, які підтверджують транспортування арматури для кріплення. За результатами дослідження ланцюга придбання ТзОВ «ТІАС-БУД» арматури для кріплення згідно з даними інформаційних баз ДПС, встановлено неможливість здійснення господарських операції з вищезазначеним товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, оскільки жоден з вищезазначених контрагентів в ланцюгу постачання продукції не є виробником чи імпортером. Додатковим підтвердженням неможливості здійснення заявлених господарських операцій слугує той факт, що надана до перевірки видаткова накладна не відповідає вимогам закону, зокрема у такій не вказано посаду особи, яка отримувала товар, відсутня розшифровка підпису цієї особи.

Таким чином, ненадання платником податків контролюючому органу первинних документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності таких документів на час складення податкової звітності.

Щодо підстав проведення перевірки представник відповідача вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб як, зокрема документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

07.12.2021 представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що безпідставним є посилання відповідача на податкову інформацію, оскільки така носить виключно інформативний характер та сформована без дослідження первинних документів податкового обліку. Представник позивача вважає, що відсутність прізвища директора позивача у видатковій накладній є неістотним недоліком, а тому не є підставою для невизнання господарської операції. Сертифікат якості на товар не містить відомостей про господарську операцію, а тому його ненадання не є доказом наявності складу податкового правопорушення. Представник позивача додав, що на час проведення перевірки придбаний у контрагентів товар знаходився на складі підприємства, про що свідчить проведена 29.10.2021 інвентаризація.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

13.04.2021 ГУ ДПС у Львівській області прийняло наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ТІАС-БУД» №1296-ПП (далі Наказ про проведення перевірки від 13.04.2021), яким на підставі підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, абзацу п`ятого постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 №89 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТІАС-БУД» з 14.04.2021 тривалістю 5 робочих днів.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «ТІАС-БУД» з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ «Тех Інвест Про» (43038210) за період листопад 2019 року, ТзОВ «Меткомтех» (39395446) за період січень 2020 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період листопад 2019 року, січень 2020 року та податковій декларації з податку на прибуток за 2019-2020 роки складено акт від 27.04.2021 №9800/13-01-07-05/36829076 (далі акт перевірки від 27.04.2021), в якому зафіксовано порушення ТзОВ «ТІАС-БУД»:

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством:

1) занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 412262,00 грн, в тому числі за період січень 2020 на 412262,00 грн;

2) завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 707762,00 грн, в тому числі за період листопад 2019 року в сумі 119998,00 грн та за січень 2020 року в сумі 587784,00 грн.

На підставі акта перевірки від 27.04.2021 ГУ ДПС у Львівській області прийняло:

- податкове повідомлення-рішення від 18.06.2021 №14686/13-01-07-05, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 515327,5 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 412262,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 103065,5 грн;

- податкове повідомлення-рішення від 18.06.2021 №14687/13-01-07-05, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 707762,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

При вирішення спору по суті суд виходив з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють Податковим кодексом України (далі ПК України).

Пунктом 1.1 статті 1 ПК України визначено, що платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, надаючи оцінку аргументам позивача про відсутність підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд зазначає таке.

У підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 такої статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Як вбачається з Наказу ГУ ДПС у Львівській області про проведення перевірки від 13.04.2021 № 1296-ПП (арк. справи 215, Том 2) підставою для його проведення вказано підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до вказаного підпункту документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У пунктах 78.5, 78.6, 78.8 статті 78 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 вказаного Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 зазначеного Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 ПК України. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 вказаного Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції на момент винесення Наказу про проведення перевірки від 13.04.2021 № 1296-ПП) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім:

- документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України;

- фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального та спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 вказаного Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 установлено з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України карантин.

Варто зауважити, що Кабінетом Міністрів України на момент прийняття Наказу про проведення перевірки від 13.04.2021 не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

У зв`язку з наданням Кабінетом Міністрів України дозволу на проведення, серед іншого, документальної позапланової перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідач прийняв Наказ про проведення перевірки від 13.04.2021 № 1296-ПП.

Оцінюючи наявність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, суд акцентує увагу на тому, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення позапланових перевірок, в тому числі і на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень вказаного Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до ПК України.

Тобто, зміна приписів ПК України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до ПК України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням вказаного Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення вказаного Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 22.02.2022 №420/12859/21.

Відтак у спірних правовідносинах при встановленні наявності підстав для проведення перевірки застосуванню підлягають саме положення ПК України, які передбачали мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зважаючи на викладені висновки, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Суд вказує на те, що невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, оскаржені податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Суд також зазначає, що встановлені обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень. З урахуванням суд зазначає про відсутність необхідності перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Тобто установивши таке порушення процедури проведення перевірки, наслідком якого є визнання протиправними її результатів, до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів, суд не може переходити.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.10.2021 №817/1314/17.

З огляду на викладене, суд не надає оцінки аргументам сторін щодо порушення позивачем пунктів 198.1, 198.2, 198.3, статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 ПК України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 18346,35 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 13.10.2021 № UA80338169.

Щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із проведенням експертизи, то суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз (пункт 5 частини третьої статті 132 КАС України).

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи те, що висновок експерта від 24.12.2021 № 340 не взятий до уваги при вирішенні спору по суті, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача витрат на його проведення.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.06.2021 №14687/13-01-07-05, №14686/13-01-07-05.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТІАС-БУД» (код ЄДРПОУ 36829076, місцезнаходження: 79024, м.Львів, вул. Миргородська, буд. 46а) судовий збір в сумі 18346 (вісімнадцять тисяч триста сорок шість) грн 35 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 17 червня 2022 року.

Суддя Мричко Н.І.