Постанова

від 15.11.2022 по справі 380/18064/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 рокуЛьвівСправа № 380/18064/21 пров. № А/857/10846/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі №380/18064/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіас-Буд» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції Мричко Н.І., час ухвалення - 12.33 год., місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 17.06.2022),-

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІАС-БУД» звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування прийнятих Головним управлінням ДПС у Львівській області податкових повідомлень - рішень від 18.06.2021 №14687/13-01-07-05 та №14686/13-01-07-05.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з дією мораторію, у відповідача не було підстав для призначення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. В акті перевірки не викладено жодних доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за укладеними договорами, а також про несумісність предмета укладеного договору з напрямом господарської діяльності позивача.

Позивач вказав, що на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивача з його контрагентом надано всю необхідну первинну документацію. Крім цього, у разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для такого контрагента.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.06.2021 №14687/13-01-07-05, №14686/13-01-07-05. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТІАС-БУД» судовий збір в сумі 18346 грн 35 коп.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13.06.2021р. винесене з порушення норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права з огляду на наступне.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме ст. 52-2 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» (далі Постанова № 89) скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб як, зокрема документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням пункту 77.4 статті 77 Кодексу.

Закон № 909-ІХ не визнаний неконституційним, прийнятий пізніше в часі (17.09.2020) за Закон №540-IX (30.03.2020), тому підлягає пріоритетному застосуванню. Крім того, саме Закон №909-ІХ є спеціальним, оскільки врегульовує застосування обмежень, встановлених карантином, спричиненим хворобою COVID-19, поширює свою дію не лише на Податковий Кодекс України, а й на інші Закони, якими вводились обмеження, пов`язані з карантином.

Відтак, прийнята на виконання Закону №909-ІХ Постанова № 89 підлягала застосуванню.

Отже, приймаючи наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача Головне управління ДПС у Львівській області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, і не порушило права та законні інтереси позивача в сфері публічно-правових відносин.

Щодо суті виявлених порушень, т апелянт зазначає, що у контрагентів позивача, зокрема ТзОВ «АЗОВБУД ЛТД» відсутнє джерело походження прокату, який був оформлений документами по ланцюгу постачання до ТзОВ «ТІАС-БУД». Для ТзОВ «МЕТКОМТЕХ», як контрагента позивача, з 16.03.2020 реєстрацію податкових накладних зупинено. До перевірки не надано жодних доказів оплати за товар зазначений у первинній документації. Також слід зазначити, що додатковим підтвердженням неможливості здійснення заявлених господарських операцій слугує той факт, що надані до перевірки видаткові накладні не відповідають вимогам закону, зокрема у таких не вказано посаду особи, яка отримувала товар, відсутня розшифровка підпису цієї особи.

У ТзОВ «ТЕХ ІНВЕСТ ПРО» відсутнє джерело походження товару, який був оформлений документами по ланцюгу постачання до ТзОВ «ТІАС-БУД». Також до перевірки позивачем не надано жодних доказів оплати по договору продажу від 25.11.2019 № 28/11-пт-19 та ТТН, дорожніх листів чи інших первинних документів, які підтверджують транспортування арматури для кріплення. За результатами дослідження ланцюга придбання ТзОВ «ТІАС-БУД» арматури для кріплення згідно з даними інформаційних баз ДПС, встановлено неможливість здійснення господарських операції з вищезазначеним товаром у зв`язку із відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг та/або реального задекларованого виробництва, оскільки жоден з вищезазначених контрагентів в ланцюгу постачання продукції не є виробником чи імпортером. Додатковим підтвердженням неможливості здійснення заявлених господарських операцій слугує той факт, що надана до перевірки видаткова накладна не відповідає вимогам закону, зокрема у такій не вказано посаду особи, яка отримувала товар, відсутня розшифровка підпису цієї особи.

Таким чином, ненадання платником податків контролюючому органу первинних документів у встановлені законом строки має наслідком встановлення відсутності таких документів на час складення податкової звітності.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволення позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що 13.04.2021 ГУ ДПС у Львівській області прийняло наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «ТІАС-БУД» №1296-ПП (далі Наказ про проведення перевірки від 13.04.2021), яким на підставі підпунктів 16.1.5, 16.1.7 пункту 16.1 статті 16, підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20, пункту 73.3 статті 73, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, абзацу п`ятого постанови Кабінету Міністрів України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 №89 наказано провести документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ТІАС-БУД» з 14.04.2021 тривалістю 5 робочих днів.

За результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «ТІАС-БУД» з питань проведення взаємовідносин із ТзОВ «Тех Інвест Про» (43038210) за період листопад 2019 року, ТзОВ «Меткомтех» (39395446) за період січень 2020 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період листопад 2019 року, січень 2020 року та податковій декларації з податку на прибуток за 2019-2020 роки складено акт від 27.04.2021 №9800/13-01-07-05/36829076 (далі акт перевірки від 27.04.2021), в якому зафіксовано порушення ТзОВ «ТІАС-БУД»: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством: 1) занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 412262,00 грн, в тому числі за період січень 2020 на 412262,00 грн; 2) завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 707762,00 грн, в тому числі за період листопад 2019 року в сумі 119998,00 грн та за січень 2020 року в сумі 587784,00 грн.

На підставі акта перевірки від 27.04.2021 ГУ ДПС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 18.06.2021 №14686/13-01-07-05, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 515327,5 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 412262,00 грн та за штрафними санкціями у розмірі 103065,5 грн та податкове повідомлення-рішення від 18.06.2021 №14687/13-01-07-05, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 707762,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що встановлені обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень та відсутня необхідність перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки інших підстав щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Таким чином, надаючи оцінку аргументам позивача про відсутність підстав для призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності такої з огляду на наступне.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 такої статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 вказаного Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Підставою для проведення перевірки позивача у наказі ГУ ДПС у Львівській області від 13.04.2021 № 1296-ПП вказано підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до вказаного підпункту документальна позапланова перевірка здійснюється якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У пунктах 78.5, 78.6, 78.8 статті 78 ПК України передбачено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 вказаного Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 зазначеного Кодексу. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 ПК України. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 вказаного Кодексу.

Разом з тим, пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України (в редакції на момент винесення Наказу про проведення перевірки від 13.04.2021 № 1296-ПП) установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 вказаного Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 установлено з 19.12.2020 до 31.12.2021 на території України карантин.

Варто зауважити, що Кабінетом Міністрів України на момент прийняття Наказу про проведення перевірки від 13.04.2021 не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 03.02.2021 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18.03.2020 та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

У зв`язку з наданням Кабінетом Міністрів України дозволу на проведення, серед іншого, документальної позапланової перевірки з підстав, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, відповідач прийняв Наказ про проведення перевірки від 13.04.2021 № 1296-ПП.

Таким чином, оцінюючи наявність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, суд першої інстанції вірно вказав, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України (в редакції на момент винесення наказу) та вказана норма в частині обмежень на проведення позапланових перевірок, в тому числі і на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 ПК України зміна положень вказаного Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до ПК України.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням вказаного Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення вказаного Кодексу ( п.5.2. ст. 5 ПК України).

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України ( ч. 3 ст. 7 КАС України).

Отже, з урахуванням суперечностей щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у ПК України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку - застосуванню підлягають положення і правила саме ПК України.

Аналогічний правовий викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 22.02.2022 №420/12859/21.

Таким чином, пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 і суперечить останній, тому відповідно саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у спірних правовідносинах при встановленні наявності підстав для проведення перевірки застосуванню підлягають саме положення ПК України, які передбачали мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), тому відповідно у відповідача були відсутні підстави для призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Як наслідок, невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а оскаржені податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, є неправомірними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що встановлені обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень та відсутня необхідність перевірки порушення позивачем вимог ПК України, як підстави для донарахування суми грошового зобов`язання.

Також вірними є висновки суду першої інстанції щодо відсутності необхідності проведення аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів у випадку встановлення порушення процедури проведення перевірки.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 21.10.2021 №817/1314/17.

Крім цього, апеляційний суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року у справі №640/18314/21 визнано протиправною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року №89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», вказане судове рішення набрало законної сили в порядку апеляційного оскарження згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.06.2021 №14687/13-01-07-05, №14686/13-01-07-05 є протиправними та підлягають скасуванню з наведених вище підстав.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі №380/18064/21 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. І. Довга С. М. КузьмичПовне судове рішення складено 25.11.22