Рішення

від 14.06.2022 по справі 400/8463/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2022 р. № 400/8463/21

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марич Є. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОЄВРОІНВЕСТ", вул. Омеляновича - Павленка, буд.23-В,Миколаїв,54046,

до відповідача:Головне управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001, Державна податкова служба України, Львівська площа, 8,Київ 53,04053,

про:визнання протиправними та скасування рішень від 10.06.21 р. № 2753080/40856116, № 2753081/40856116, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроєвроінвест» (далі- позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі-відповідач 1), Державної податкової служби України (далі-відповідач 2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області від 10.06.2021 №2753080/40856116 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 06.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання; визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Миколаївській області від 10.06.2021 №2753081/40856116 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 2 від 12.05.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ризиків. Зазначення загального посилання на Критерії оцінки є неконкретизованим та порушує права позивача на подання необхідних документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної. В свою чергу, позивачем подано всі наявні документи, та вчинено всі залежні від нього заходи, необхідні для реєстрації податкової накладної, однак відповідач 1 без обґрунтування підстав, відмовив йому у реєстрації податкової накладної. Також, відповідачем протиправно прийнято рішення про неврахування такої таблиці даних платника податку у зв`язку з виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, оскільки відповідачем не зазначено причини якими обумовлено таке рішення.

Ухвалою від 27.09.2021 р. відкрито провадження у справі та запропоновано відповідачам надати відзиви на позовну заяву.

Від відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувані рішення комісії про відмову у реєстрації ПН ґрунтуються не на факті зупинення реєстрації податкової накладної, а на тому, що позивачем не було надано податковому органу на його пропозицію доказів здійснення господарських операцій. Обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Вказані первинні документи мають відповідати стандартам бухгалтерського обліку та вимогам ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Крім того, оскільки як зупинення реєстрації податкової накладної так і відмова у реєстрації податкової накладної є окремими послідовними складовими частинами-етапами загального процесу реєстрації податкових накладних, що можуть самостійно змінювати правовий стан платника податку, а тому можуть буть окремо оскаржені в судовому порядку. Підстави зупинення реєстрації податкових накладних та відповідності критеріям ризиковості здійснення операцій не можуть бути покладені в основу рішення суду, як підстава для скасування рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. Позовну вимогу про зобов`язання зареєструвати податкову накладну вважають передчасними, в той час, як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивачем складено податкові накладні №1 від 06.05.2021 р. на суму 119915,02 грн та подана для реєстраії в Єдиному реєстрі податкових накладних15.05.2021 р., №2 від 12.05.2021 р. на суму 190 438,35 грн. та подана для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.05.2021 р.

Пзивачем отримано від відповідача квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, оскільки платник податків відповідає п.1 Критеріїв ризиковості платника податків. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем на виконання вимог податкового органу подано пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, а також документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Відповідачем 1 прийнято рішення від 10.06.2021 №2753080/40856116 та від 10.06.2021 №2753081/40856116 про відмову в реєстрації податкових накладних №1, №2 в зв`язку з тим, що не надано платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження та розвантаження продукції, складських документів, рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, накладних. Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246 (далі Порядок № 1246), передбачено, що податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 р. № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Вказаний Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі права та обов`язки їх членів.

Пунктами 10, 11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до абзацу 2 п. 25, п. 26 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Пунктом 27 Порядку № 1165 передбачено, що комісія контролюючого органу в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції України, Податкового кодексу України та законів, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також цим Порядком.

Відповідно до п. 44 Порядку № 1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 р. № 520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема окреслений Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Пунктами 3,4 Порядку № 520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктами 5, 6 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, зокрема:

1. договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

2. договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

3. первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

4. розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

5. документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з п. 6 Порядку № 520 копії визначених у пункті 5 документів разом з письмовими поясненнями платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Пунктом 11 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

1. ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

2. та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку;

3. та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Отже, зважаючи на вказані норми, Комісія регіонального рівня на виконання п. 44 Порядку № 1165 перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні) та за результатом такої перевірки приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування відповідно до п. 11 Порядку № 520.

У спірному рішенні відповідачем 1 не зазначено, які саме документи не надано позивачем, рішення містить загальний перелік не наданих копій документів. Але в матеріалах справи наявні пояснення та перелік документів, які були надані позивачем на рішення відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної, з яких вбачається, що контракт надавався. Також у спірному рішенні зазначається про ненадання позивачем первинних документів але не підкреслено, які саме документи з перелічених не надано контролюючому органу, тому суд вважає, що позивачем були надані всі первинні документи, які у нього були в наявності. Також у спірному рішенні зазначено, що не надано розрахункові документи/банківські виписки з особових рахунків.

Відповідачем не доведено суду, що відсутність цього документа вплинуло на те, що відповідач дійшов висновку про нереальність господарської операції та унеможливило реєстрацію податкової накладної.

Будь-яких інших обґрунтованих доводів, доказів, з яких можна було дійти висновку про підстави відмови у реєстрації спірної податкової накладної відповідачами не наведені.

Відтак, спірне рішення контролюючого органу не відповідає критеріям ч.2 ст.2 КАС України, а саме є необґрунтованими.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо "принципу правової визначеності" (наприклад, справа "Гешмен і Герруп проти Сполученого Королівства"), відповідно до якого особа, здійснюючи правомірну поведінку, повинна мати можливість передбачати правові наслідки такої правової поведінки, чітко визначені законом.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У постанові від 20.08.2019 р. по справі № 2540/3009/18 Верховний Суд зазначив, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання контролюючим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.02.2020 р. у справі № 360/1776/19, згідно з якою здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, саме відповідачі повинні надати суду докази про те, що надані позивачем документи для реєстрації податкових накладних є недостатніми, що унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

Відповідачем 1 не доведено правомірність свого рішення щодо відмови у реєстрації податкової накладної, тому спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної слід скасувати.

Посилання позивача 2 про передчасність позовних вимоги про зобов`язання зареєструвати податкову накладну, та зазначення, що належним способом він вважає зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкових накладних, не приймається судом до уваги, оскільки ефективний захист прав є метою адміністративного судочинства. З огляду на це, вирішуючи кожен спір, адміністративні суди, з урахуванням вимог позовної заяви та позиції сторін, повинні застосовувати такі способи захисту, які будуть ефективними на практиці.

Ця мета кореспондується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду, тому позов належить задовольнити повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач надав платіжні доручення про сплату судового збору на загальну суму 4540 грн. Отже, судовий збір у сумі 4540 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів солідарно.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЄВРОІНВЕСТ" (вул. Омеляновича - Павленка, буд.23-В,Миколаїв,54046 40856116) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) Державної податкової служби України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053 43005393) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 44104027) від 10.06.2021 №2753080/40856116 та №2753081/40856116.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, 8, Київ, ідентифікаційний код 43005393) зареєструвати податкову накладну № 1 від 06.05.2021 та №2 від 12.05.2021 р., поданих товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОЄВРОІНВЕСТ" (вул. Омеляновича-Павленка, буд. 23-В, Миколаїв, 54046, ідентифікаційний код 40856116) в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх подання.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001 44104027) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЄВРОІНВЕСТ" (вул. Омеляновича - Павленка, буд.23-В,Миколаїв,54046 40856116) судовий збір в розмірі 2270 грн.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, Київ, ідентифікаційний код 43005393) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОЄВРОІНВЕСТ" (вул. Омеляновича-Павленка, буд. 23-В, Миколаїв, 54046, ідентифікаційний код 40856116) судовий збір в розмірі 2270 грн.

6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич