Рішення

від 13.06.2022 по справі п/857/4/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 рокуЛьвівСправа № П/857/4/22 пров. № П/857/4/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді Кузьмича С.М.,

судді Матковської З.М.,

судді Улицького В.З.,

за участю секретаря Кардаш В.В.,

представника позивача Адам Ю.В.

представника третьої особи Сучкової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові адміністративну справу за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Держава», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Служба безпеки України про заборону діяльності політичної партії,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2022 до Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла позовна заява Міністерства юстиції України (далі - позивач) до політичної партії «Держава» (далі - відповідач, партія), в якій просить:

- заборонити діяльність політичної партії «Держава» (вул. Г.Сковороди, 17А, м. Київ, 04074, ідентифікаційний код юридичної особи 21703036);

- призначити комісію з припинення (ліквідаційну комісію) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи;

- передати майно, кошти на інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Указом Президента України від 19.03.2022 № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій». Пунктом 2 вказаного рішення Міністерству юстиції України доручено вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення, зокрема політичної партії «Держава». Зазначається, що на адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 №5/1-229 «Щодо призупинення діяльності політичних партій» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності, зокрема політичної партії «Держава». Із наявних відомостей вбачається, що діяльність відповідача спрямована, зокрема, на порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення з одночасним поширенням відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2022 задоволено заяву Міністерства юстиції України про забезпечення позову шляхом:

заборони політичній партії «Держава» (вул. Г.Сковороди, 17В, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код юридичної особи: 21703036) та її регіональним організаціям вчиняти дії спрямовані на проведення видаткових операцій за рахунок № НОМЕР_1 , відкритим в АТ «Ощадбанк» (МФО 322669) до вирішення справи по суті;

заборони АТ «Ощадбанк» (МФО 322669) вчиняти дії за рахунок № НОМЕР_1 , спрямовані на проведення видаткових операцій за будь - якими платіжними інструментами до вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 23.05.2022 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду ухвалою від 30.05.2022, зобов`язано позивача опублікувати відповідне оголошення в порядку передбаченому частиною 5 статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно відомостей з офіційного сайту Міністерства юстиції України оголошення про відкриття провадження у справі (https://minjust.gov.ua/news/ministry/vidkrito-provadjennya-pro-zaboronu-politichnoi-partii-derjava) та призначення її до розгляду (https://minjust.gov.ua/news/ministry/povidomlennya-pro-rozglyad-spravi-za-pozovom-ministerstva-yustitsii-do-politichnoi-partii-derjava-pro-zaboronu-diyalnosti-partii) опубліковане позивачем 24.05.2022 та 02.06.2022 відповідно.

Відзив на позовну заяву поданий не був, що не перешкоджає розгляду справи.

За змістом частини 5 статті 289-3 КАС України, через три дні з дня оприлюднення такого оголошення вважається, що учасники справи і всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, призначення, дату, час і місце судового засідання.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2022 задоволено заяву представника Служби безпеки України - Сучкової Анастасії Миколаївни про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції 14.06.2022 об 11:30.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 провадження у справі № П/857/4/22 за позовом Міністерства юстиції України до політичної партії «Держава», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Служба безпеки України про заборону діяльності політичної партії в частині позовних вимог про призначення комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи - закрито.

Відповідно до вимог ст. 162 КАС України відповідач наділений правом подати відзив на позовну заяву. Згідно пункту 5 частини 2 статті 162 КАС України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову з якими він не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Політична партія «Держава», будучи належним чином повідомлена про місце, дату та час розгляду позову, участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, відзиву не подала, що, на думку суду, свідчить про відсутність заперечень щодо позовних вимог.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримує з мотивів викладених у ній.

Представник третьої особи в судовому засіданні надала усні пояснення по суті поданого адміністративного позову. Позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідно до абзацу 3 частини 5 статті 289-3 КАС України неприбуття у судове засідання в суді першої чи апеляційної інстанції осіб, повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку, передбаченому цією частиною, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийнятті рішення враховує наступні підстави та мотиви.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 289-3 КАС України право звернутися з адміністративним позовом про заборону політичної партії має центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань.

Підпунктом 83-15 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення), встановлено, що Міністерство юстиції України, зокрема, вживає визначених законом заходів у разі порушення політичними партіями Конституції та законів України, звертається до суду з поданням про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії або про заборону політичної партії.

Відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану» зі змінами, внесеними Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 та ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ від 24.02.2022, «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 15.03.2022, № 2212-ІХ від 21.04.2022, № 2263-ІХ від 22.05.2022 у зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України запроваджено воєнний стан.

Пунктом 3 зазначеного вище Указу Президента, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст.ст. 33-34,38,39,41-44,53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною 1 статті 8 Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Указом Президента України від 19.03.2022 № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій», пунктом 2 якого доручено Міністерству юстиції України вжити, в установленому порядку, вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення, зокрема політичної партії «Держава».

На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 № 5/1-229 «Щодо призупинення діяльності політичних партій» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності, зокрема, політичної партії «Держава».

Вважаючи, що діяльність політичної партії «Держава» в цілому, так і окремих її представників та керівників, спрямована на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні міркування.

За змістом статті 2 Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон № 2365-ІІІ) політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

За рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 70 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень частини першої статті 10, пункту 3 частини другої, частин п`ятої, шостої статті 11, статті 15, частини першої статті 17, статті 24, пункту 3 розділу УІ «Заключні положення» Закону України «Про політичні партії в Україні» (справа про утворення політичних партій в Україні) від 12.06.2007 № 2-рп/2007 - «частина 2 статті 64 Конституції України не відносить право на свободу утворення політичних партій до переліку тих свобод, які ніким і в жодний спосіб не можуть бути обмежені. Відтак Конституція України допускає додаткове унормування законом загальних засад утворення і діяльності політичних партій за умови дотримання загальнодемократичних принципів».

Стаття 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - КЗПЛ) передбачає, що кожен має право на свободу мирних зібрань і свободу об`єднання з іншими особами, включаючи право створювати профспілки та вступати до них для захисту своїх інтересів. Здійснення цих прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

При цьому згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначені обмеження та заборони мають бути передбачені відповідним законом, переслідувати законні цілі, перелічені у ст. 10 і 11 КЗПЛ, та бути необхідними у демократичному суспільстві, тобто реагувати на нагальну суспільну необхідність і бути пропорційними законним цілям, що переслідуються.

Для стабільності демократичного конституційного ладу держава може здійснювати конкретні заходи з метою його захисту. ЄСПЛ наголосив на прийнятності концепції «демократії, здатної захистити себе» (§ 51, § 59 рішення у справі «Фоґт проти Німеччини» (Vogt v. Germany) від 26.09.1995) та зазначив, що плюралізм і демократія ґрунтуються на компромісі, що вимагає певних поступок з боку осіб, які мають у деяких випадках сприймати обмеження певних наявних у них свобод для того, щоб забезпечити більшу стабільність країни в цілому (§ 99 рішення у справі «Партія добробуту та інші проти Туреччини» (Refah Partisi (the Welfare Party) and Others v. Turkey) від 13.02.2003). Потрібна певна рівновага між вимогами захисту демократичного суспільства і вимогами охорони прав особи (§ 32 рішення у справі «Об`єднана комуністична партія Туреччини та інші проти Туреччини» (United Communist Party of Turkey and Others v. Turkey) від 30.01.1998).

ЄСПЛ застосовує трискладовий тест, щоб визначити, чи втручання (1) було передбачене законом; (2) переслідувало законну мету (інакше кажучи, встановлено для захисту правомірного інтересу); і (3) було необхідним у демократичному суспільстві (Yazar et al v. Turkey, Apps. 22723/93, 22724/93, 22725/93, 09.07.2002). ЄСПЛ застосовує власний тест «очевидної і неминучої загрози». Відповідно до практики ЄСПЛ держави мають право вживати превентивні заходи для захисту демократії щодо політичних партій. Від них неможливо вимагати очікувати, доки політична партія захопить владу і робитиме конкретні кроки щодо реалізації політики, несумісної зі стандартами Конвенції. Якщо небезпека такої політики була достатньо встановлена і неминуча, держава може обґрунтовано перешкоджати здійсненню такої політики до того, як буде здійснена спроба її впровадження шляхом конкретних кроків, які можуть завдати шкоди громадському порядку та демократичному режиму країни (Партія добробуту, Ербакан, Казан та Текдаль проти Туреччини, § 102; Еррі Батасуна проти Іспанії § 81).

Важливим фактором, який необхідно враховувати, є те, чи містить програма партії заклик до застосування насильства, повстання або будь-яку іншу форму відмови від демократичних принципів (Partidul Comunistilor (Nepeceristi) та Ungureanu проти Румунії, § 54; Freedom and Democracy Party (OZDEP) проти Туреччини, § 40). Проте програма політичної партії не є єдиним критерієм визначення її цілей та намірів; зміст програми повинен порівнюватися з діями лідерів партії та позиціями, які вони відстоюють. Разом ці дії та позиції можуть бути доречними в провадженні про розпуск політичної партії, оскільки вони можуть розкрити її дійсні цілі та наміри (Партія добробуту і інші, § 101; Еррі Батасуна проти Іспанії, § 80).

Статтею 5 Закон № 2365-ІІІ встановлено обмеження щодо утворення і діяльності політичних партій. Так, утворення і діяльність політичних партій забороняється, якщо їх програмні цілі або дії спрямовані на: 1) ліквідацію незалежності України; 2) зміну конституційного ладу насильницьким шляхом; 3) порушення суверенітету і територіальної цілісності України; 4) підрив безпеки держави; 5) незаконне захоплення державної влади; 6) пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової чи релігійної ворожнечі; 7) посягання на права і свободи людини; 8) посягання на здоров`я населення; 9) пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки; 10) виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії Російської Федерації та/або Республіки Білорусь проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; 11) глорифікацію, виправдання дій та/або бездіяльності осіб, які здійснювали або здійснюють збройну агресію проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, незаконних збройних формувань, банд, найманців, створених та/або підпорядкованих, та/або керованих, та/або фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі люди» тощо.

Діяльність політичної партії може бути заборонена лише за рішенням суду.

Згідно положень статті 21 Закон № 2365-ІІІ у разі виявлення порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, невідкладно звертається до суду з адміністративним позовом про заборону політичної партії, у тому числі в разі виявлення фактів вчинення політичною партією дій, спрямованих на:

ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення;

пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки;

порушення рівноправності громадян залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

поширення відомостей, що містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України.

Підставою для застосування до політичних партій заходів адміністративного впливу є в установленому порядку задокументовані факти її (партії) діяльності, що направлені на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров`я населення, пропаганду комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їх символіки.

Постановою Верховної Ради України «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором» від 27.01.2015 № 129-VIII Верховна Рада України визнала Російську Федерацію державою-агресором.

21.02.2022 президент країни-агресора ОСОБА_1 підписав укази про визнання незалежності та суверенітету створених Російською Федерацією маріонеткових терористичних псевдоугруповань «Л/ДНР».

Згідно із текстом указів, Російська Федерація офіційно направила свої війська на окуповану територію України для «здійснення функції щодо підтримки миру». Таким чином Російська Федерація фактично офіційно вторглася на територію України вже 24.02.2022.

Очевидно, що визнання країною-агресором «незалежності» самопроголошених «ДНР» та «ЛНР» і, як наслідок, - повномасштабне вторгнення і проведення військових дій на території нашої держави, порушує суверенітет і територіальну цілісність України.

Як уже зазначалось вище Указом Президента України від 19.03.2022 № 153/2022 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.03.2022 «Щодо призупинення діяльності окремих політичних партій». Пунктом 2 вказаного рішення Міністерству юстиції України доручено вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо заборони діяльності політичних партій, зазначених у пункті 1 цього рішення, зокрема політичної партії «Держава».

На адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України від 26.03.2022 № 5/1-229 «Щодо призупинення діяльності політичних партій» із повідомленням про виявлення фактів антиукраїнської діяльності, зокрема, політичної партії «Держава».

Судом встановлено, що згідно з відомостями Єдиного реєстру громадських формувань політична партія «Держава» зареєстрована Міністерством юстиції України 11.01.1999, свідоцтво про реєстрацію № 1113, місцезнаходження партії АДРЕСА_1 , голова партії - ОСОБА_2.

Першочергова назва політичної партії при реєстрації була - політична партія «Русь Єдина», місце знаходження вул. Рубіжанське шосе, 11-а, м. Вовчанськ, Харківської області.

Так, позивач зазначає, що із загальнодоступних джерел та аналізу діяльності відповідача відомо, що політична партія «Держава» - це проросійська політична партія в Україні.

Зокрема на сайті партії (https://derzhava.org.ua/) міститься інформація про те, як 22.02.2022 політична партія «Держава» вітає усіх причетних з днем захисника Вітчизни, використовуючи при цьому символіку Радянського Союзу: «Шановні захисники Вітчизни, прийміть найщиріші вітання з вашим професійним святом! Цього дня хочеться побажати вам міцного здоров`я, впевненості у власних вилах та безкінченного запасу енергії, яку ви спрямуєте на добрі справи».

Сам голова політичної партії «Держава» ОСОБА_2 звинувачується за статтею 258 - 3Кримінального кодексу України (створення терористичного угруповання), яка передбачає позбавлення волі до 15 років. Справа слухається у Васильківському міськрайонному суді Київської області.

20.03.2022 голова партії ОСОБА_2 виступив з промовою щодо заборони партії «Держава»: «Сьогодні Зеленський заборонив нашу соціалістичну партію «Держава», нібито до кінця військового становища, навісивши нічим не обґрунтовані ярлики, як звичайно, без будь-яких доказів.

Абсолютно логічне рішення для режиму, який продав закордонним корпораціям українську землю, заборонив в Україні використання «червоного прапора Перемоги над нацизмом», ввів штрафи за російську мову, продав судову гілку влади посольствам «великої сімки», звільнив у рамках «медреформи» під час пандемії більше 100 тисяч медиків, і так далі».

Зазначене підриває авторитет держави в умовах війни та пропагує недовіру до керівництва країни.

Відтак, загалом Партія виступає з проросійською програмою (режим доступу: https://prm.ua/odiozna-prorosiyska-partiia-zasudyla-viynu-rosii-proty-ukrainy/).

Згідно зазначеного вище посилання слідує, що відповідач виступає за референдуми щодо скасування декомунізації, надання російській мові статусу національної, або Статусу мови міжнаціонального спілкування, пріоритету українського законодавства над міжнародним у питаннях економіки і безпеки, заборону НКО та інше. Якщо підсумувати програмні документи партії, то вона пропонує українцям модель «розвинутого путінізму». який успішно був реалізований у РФ протягом понад 20 останніх років.

Судом встановлено, що в політичній програмі політичної партії «Держава» (режим доступу: https://derzhava.org.Ua/info/8/programa-partiyi) задекларовані принципи політичної діяльності, які фактично відстоюють антиукраїнську політичну позицію країни-агресора РФ: всебічне об`єднання слов`янських народів, як основи для інтернаціоналізму, надання російській мові статусу другої національної або статусу мови міжнаціонального спілкування, скасування закону про декомунізацію, заборона на вшанування колаборантів і осіб, які співпрацювали з нацистами, блокування «втягування» України в НАТО і ЄС, повернення вертикалі в правоохоронних органах шляхом ліквідації структур, які організовані закордонними фондами і країнами (НАБУ, НАЗК, САП, АРМА, Спеціальний Антикорупційний суд тощо), виконання міжнародних зобов`язань України і «Мінських угод», притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які саботують процеси відновлення контролю на тимчасово непідконтрольних територіях, заборона на використання офіційними особами і ЗМІ термінів, які не прописані в «Мінських угодах», ревізія законів та інших нормативно- правових актів, прийнятих після 21.04.2014, притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до прийняття і виконання антиконституційних і антинародних нормативно-правових актів.

З пояснень представників позивача та третьої особи слідує, що протягом 2021-2022 політична партія «Держава» провела низку масових протестних заходів, спрямованих на дестабілізацію суспільно-політичної ситуації в державі.

Лідери структури, проросійські блогери ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) систематично приймають участь в ефірах російських пропагандистських телеканалів.

08.04.2016 в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22015060000000020 від 03.04.2015 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 258 - 2 Кримінального кодексу України (Створення терористичної групи чи терористичної організації), за фактом надання сприяння в діяльності (налаштування програмного забезпечення) підконтрольному терористичній «ДНР» телеканалу «Новоросія ТВ» та створенні антиукраїнського Інтернет-ресурсу «Рrаvіlnое.ТV».

На даний час також триває судовий процес за справою обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками), частиною 2 статті 258-2 (Публічні заклики до вчинення терористичного акту) та частиною 1 статті 258-3 (Створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України.

Судом, встановлено, що з початком російсько-української війни ОСОБА_2 та ОСОБА_4 поширюють антиукраїнський інформаційний контент на власних телеграм-каналах, який фактично дублює антиукраїнську загарбницьку політику РФ щодо України. Так зокрема до матеріалів справи долучено фото з даних телеграм каналів з яких вбачається таке:

на відео ОСОБА_4 коментує бомбардування житлової інфраструктури міста Харкова, при чому зазначається, що бомбардування здійснюють Збройні Сили України, а не російські окупанти (ІНФОРМАЦІЯ_5);

відео, на якому мирні жителі Мелітополя ніби - то задоволені окупацією (ІНФОРМАЦІЯ_6);

відео з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_8 » (ІНФОРМАЦІЯ_7);

повідомлення з назвою «ІНФОРМАЦІЯ_9» (ІНФОРМАЦІЯ_10);

зображення карти України, на якій вказано нібито обстріл ЗСУ своїх позицій (ІНФОРМАЦІЯ_11);

повідомлення, зі змісту якого вбачається, що в Харкові, Одесі, Миколаєві члени «націоналістичних формувань», під загрозою фізичної розправи над членами родин чоловіків від 18 до 60 років насильно примушують їх записуватись в батальйони територіальної оборони. Жителі залякані і вимушені погоджуватись (ІНФОРМАЦІЯ_12);

відео, на якому російські солдати привезли гуманітарну допомогу (ІНФОРМАЦІЯ_13);

відео, на якому бійці чеченського спецназу заходять в двір приватного будинку нібито з мирними намірами (ІНФОРМАЦІЯ_14).

Крім цього, на своєму телеграм-каналі ОСОБА_4 поширює дописи антиукраїнського змісту із телеграм-каналу під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_4 ). В описі каналу зазначено, що з усіх питань необхідно звертатись за адресою ІНФОРМАЦІЯ_15. Канал створений соратниками ОСОБА_4 .

Поширені дописи та відео містять очевидно недостовірну інформацію, зокрема, стосовно вітання загарбників на території України місцевим населенням окупованих населених пунктів (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_16), а також відомості, які дискредитують Збройні сили України, зокрема щодо добровільної здачі в полон офіцерів та військових Української армії (режим доступу: ІНФОРМАЦІЯ_17).

Відтак, поведінка, вислови та публікації лідерів політичної партії «Держава», ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які суперечать Статуту партії, не викликали зі сторони членів партії офіційного осуду чи спростування, що в свою чергу може вказувати про підтримку таких дій, висловів та публікацій.

А тому можна дійти висновку, що всупереч вимог Статуту партії, не вживались учасниками партії заходи впливу щодо її лідерів.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів поділяє доводи позивача, що таким чином партія, в тому числі її лідери та її учасники, виправдовують російське вторгнення та окупацію території України, виступають за референдуми щодо скасування декомунізації, надання російській мові статусу національної, нав`язування українцям моделі «розвинутого путінізму», здійснють діяльність, яка заборонена згідно зі статтею 5 Закону № 2365-ІІІ, оскільки такі дії відповідача спрямовані на завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

Відповідно до пунктів 3-5 Керівних принципів заборон і розпуску політичних партій, прийнятих Венеціанською комісією 10-11 грудня 1999 року, заборона або насильницький розпуск політичних партій може бути виправданий тільки в тому випадку, якщо ці партії проповідують насильство чи повалення демократичного конституційного ладу, тим самим підриваючи права і свободи, які гарантуються Конституцією.

Згідно з пунктом 10 Пояснювального меморандуму до Керівних принципів заборони політичних партій і аналогічних заходів заборона або розпуск політичних партій можуть здійснюватися тоді, коли є конкретні докази, що партія займається діяльністю, яка несе загрозу демократії та основоположним свободам.

Відтак, враховуючи в сукупності дослідженні в судовому засіданні докази, пряму військову агресію з боку Російської Федерації, зважаючи на антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки, а також дії, спрямовані на незаконне захоплення державної влади, демонстрацію проявів колабораціонізму, насильства, зважаючи на програмні та статутні цілі, що містять антиукраїнську позицію, діяльність відповідача, політичної партії «Держава» підлягає забороні.

При цьому слід зазначити, що за змістом ст. 21 Закону № 2365-ІІІ заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно.

Поряд із зазначеним слід вказати, що згідно пункту 8-1 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про заборону політичної партії та передачу майна, коштів на інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави. При цьому, відповідно до частини четвертої статті 21 Закону 2365-ІІІ у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду. Перехід такого майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача передати майно, кошти на інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави беззаперечно підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на думку Восьмого апеляційного адміністративного суду, позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про припинення діяльності політичної партії, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Міністерства юстиції України підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 72,77,139,162, 243-246, 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

позов Міністерства юстиції України задовольнити.

Заборонити діяльність політичної партії «Держава» (ідентифікаційний код юридичної особи 21703036, юридична адреса: вул. Г.Сковороди, 17В, м.Київ, 04070).

Передати майно, кошти та інші активи політичної партії «Держава», її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його оприлюднення відповідно до частини п`ятої статті 289-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді З. М. Матковська В. З. Улицький Повне судове рішення складено 17 червня 2022 року