Рішення

від 08.06.2022 по справі 952/495/21

ВАЛКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 952/495/21

Провадження № 2/615/20/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2022 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання - Дутко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Зачепилівська селищна рада Харківської області, Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

встановив:

28.09.2021 представник позивача - адвокат Доценко Н.В. звернулася до суду із позовною заявою, в якій уточнивши вимоги просить встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю не менше 5 років з ОСОБА_3 в період з серпня 2012 року до часу відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 6321282500:03:000:0236, що знаходиться на території Заміської селищної ради Богодухівського району Харківської області після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживав з серпня 2012 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_2 разом з позивачем ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу, але мали взаємні права та обов`язки, що притаманні подружжю. За життя ОСОБА_3 позивач допомагала йому в оформленні спадщини після померлої бабусі ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку кадастровий номер 6321282500:03:000:0236, яка знаходиться на території Заміської селищної ради Богодухівського (Валківського) району Харківської області, тому позивач в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини звернулася до Зачепилівської ДНК з заявою про прийняття спадщини. В подальшому позивач звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , але нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій через відсутність доведення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 28.09.2021 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд вирішено проводити в порядку загального позовного провадження та роз`яснено сторонам про порядок та строки виконання ними вимог цього Кодексу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, посилаючись на викладені в позові обставини.

Завідувач Зечепилівської ДНК Терещенко Л. надала заяву про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори, проти заявлених позовних вимог не заперечує.

Секретар Зачепилівської селищної ради Харківської області Бака С. також надала заяву про розгляд справи за відсутності представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Копію позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням, але згідно довідки Укрпошти відправлення повернуто за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про судовий розгляд справи, будь-яких клопотань та відзив на позовну заяву не подав, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів в порядку, передбаченому ст.ст.279,280 ЦПК України.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Із наданої представником позивача інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №264319070 від 05.07.2021, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 6321282500:03:000:0236 площею 4.3117 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Заміської селищної ради Валківського району Харківської області.

Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №55436749 від 12.03.2019, після смерті ОСОБА_3 12.09.2018 Зачепилівською ДНК відкрита спадкова справа №63887030 - у спадковому реєстрі та №44/2019 - у нотаріуса.

Як вбачається із акту від 27.08.2019, за повідомленням сусідів-свідків в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 проживали однією сім`єю перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах та вели спільне господарство з серпня 2012 року по 12.09.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який проживав без реєстрації. Побутові та інші питання, які виникали між ними вирішувались на сімейних нарадах та рішення приймалися виключно спільно, про що періодично повідомлялося свідкам на різного роду зустрічах та святкуваннях. Позивач називала ОСОБА_3 своїм чоловіком, а ОСОБА_3 , в свою чергу, називав позивача своєю дружиною, висловлюючи наміри зареєструвати шлюб офіційно після одужання. ОСОБА_1 тривалий час опікувалась станом здоров`я ОСОБА_3 проживаючи з ним однією сім`єю за вказаною адресою, а після його смерті здійснила поховання.

Зі змісту пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слідує, що вони були знайомі з ОСОБА_3 з дитинства, оскільки проживали поруч та часто проводили разом час. Останній познайомив свідків з ОСОБА_1 приблизно в 2013 році, представив її як свою дружину, вели спільне господарство. Приблизно з 2012 року ОСОБА_3 почав проживати з ОСОБА_1 в с. Чемужівка Зміївського району. Похованням ОСОБА_3 займалася ОСОБА_1 , яка й взяла на себе всі витрати. ОСОБА_2 є молодшим братом ОСОБА_3 .

Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1,2 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Верховний суд у постанові від 15.07.2021 у справі №727/12480/17 дійшов висновку, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Факт спільного проживання сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

За відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, відсутні і підстави, передбачені статтею 74 СК України вважати майно таким, що належить на праві спільної сумісної власності сторонам, як жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою.

Окрім того, в п.23 Постанови ВСУ №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» наголошено, що свідоцтво про право на спадщину відається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. Особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Разом із цим положеннями ЦПК України визначено, що доказами у цивільній справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.1,2 ст.76 ЦПК України).

Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, представником позивача не надано належних та допустимих доказів в обгрунтування позовних вимог, зокрема щодо неможливості оформити спадкові права в передбаченому законом нотаріальному порядку, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.263-265 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Зачепилівська селищна рада Харківської області, Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю не менше 5 років з ОСОБА_3 в період з серпня 2012 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 6321282500:03:000:0236, що знаходиться на території Заміської селищної ради Богодухівського району Харківської області після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 17.06.2022.

Суддя А.П. Токмакова