Постанова

від 26.09.2023 по справі 952/495/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 952/495/21 Номер провадження 22-ц/814/259/23Головуючий у 1-й інстанції Токмакова А.П. Доповідач ап. інст. Гальонкін С. А.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гальонкіна С.А.,

суддів Карпушина Г.Л., Кузнєцової О.Ю.,

при секретарі Андрейко Я.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на заочне рішення Валківського районного суду Харківської області від 09 червня 2022 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Зачепилівська селищна рада Харківської області, Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи - Зачепилівська селищна рада Харківської області, Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживав з серпня 2012 року по день смерті за адресою: АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_1 без реєстрації шлюбу, але мали взаємні права та обов`язки, що притаманні подружжю. За життя ОСОБА_3 позивач допомагала йому в оформленні спадщини після померлої бабусі ОСОБА_4 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на земельну ділянку кадастровий номер 6321282500:03:000:0236, яка знаходиться на території Заміської селищної ради Богодухівського (Валківського) району Харківської області, тому позивач в межах шестимісячного строку після відкриття спадщини звернулася до Зачепилівської державної нотаріальноїконтори Харківськоїобластіз заявою про прийняття спадщини. В подальшому позивач звернулася до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , але нотаріус відмовив у вчиненні нотаріальних дій через відсутність доведення факту проживання однією сім`єю із спадкодавцем.

Просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім`єю не менше 5 років з ОСОБА_3 в період з серпня 2012 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку кадастровий номер 6321282500:03:000:0236, що знаходиться на території Заміської селищної ради Богодухівського району Харківської області після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Валківського районного суду Харківської області від 09 червня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Зачепилівська селищна рада Харківської області, Зачепилівська державна нотаріальна контора Харківської області про встановлення факту, що має юридичне значення, визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

Не погодившись з зазначеним рішенням його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . Просила заочне рішення суду скасувати та ухвалити нове яким її позовні вимоги задовольнити.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи апеляційної скарги

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не надав належної оцінки доказам, які підтверджують факт її спільного проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю. Також всупереч клопотань сторони позивача не з`ясовано, чи відкривалася спадкова справа після померлого ОСОБА_3 .

Відзив на апеляційну скаргу не надходив

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №264319070 від 05 липня 2021 року, ОСОБА_3 на праві власності належить земельна ділянка кадастровий номер 6321282500:03:000:0236 площею 4.3117 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Заміської селищної ради Валківського району Харківської області.

Згідно витягупро реєстраціюв Спадковомуреєстрі №55436749від 12березня 2019року,після смерті ОСОБА_3 12вересня 2018року Зачепилівськоюдержавною нотаріальною конторою Харківської області відкрита спадкова справа №63887030 - у спадковому реєстрі та №44/2019 - у нотаріуса.

Як вбачається із акту складеного депутатом Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області Немченком В.В. 27 серпня 2019 року, за повідомленням сусідів-свідків в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах, проживали однією сім`єю, та вели спільне господарство з серпня 2012 року по 12 вересня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який проживав без реєстрації. Побутові та інші питання, які виникали між ними вирішувались на сімейних нарадах, рішення приймалися виключно спільно. Про це періодично повідомлялося свідкам на різного роду зустрічах та святкуваннях. Позивач називала ОСОБА_3 своїм чоловіком, а він, у свою чергу, називав позивача своєю дружиною, висловлюючи наміри зареєструвати шлюб офіційно після одужання. ОСОБА_1 тривалий час опікувалась станом здоров`я ОСОБА_3 проживаючи з ним однією сім`єю за вказаною адресою, а після його смерті здійснила поховання.

Зі змісту пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слідує, що вони були знайомі з ОСОБА_3 з дитинства, оскільки проживали поруч та часто проводили разом час. Останній познайомив свідків з ОСОБА_1 приблизно в 2013 році, представив її як свою дружину, вони вели спільне господарство. Приблизно з 2012 року ОСОБА_3 почав проживати з ОСОБА_1 в с. Чемужівка Зміївського району. Похованням ОСОБА_3 займалася ОСОБА_1 , яка взяла на себе всі витрати. ОСОБА_2 є молодшим братом ОСОБА_3 .

На виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 16 лютого 2023 року про надання інформації Зачепилівською державної нотаріальною конторою Харківської області повідомлено, що після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відкрита спадкова справа на підставі заяви про прийняття спадщини гр. ОСОБА_7 , поданої 12 березня 2019 року за №115. Інших заяв про прийняття спадщини (в тому числі заяв про відкликання заяв про прийняття спадщини) до нотаріальної контори не надходило. Згідно довідки виданої Зачепилівською селищною радою 12 березня 2019 року за № 02-20/53, спадщину фактично прийняв брат померлого ОСОБА_2 , 1979 року народження.

Позиція суду апеляційної інстанції

Згідно з частиною 1 статті 15, частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 2 статті 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 обов`язковими умовами для визнання осіб членами сім`ї, крім спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні подружжю. Таким чином, предметом доказування у справах про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є факти спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Критеріями, за якими майну може бути надано статус спільної сумісної власності, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, відповідно до якої йому може бути надано правовий статус спільної власності подружжя. Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 686/15993/21, від 09 листопада 2022 року у справі № 753/10315/19, від 16 листопада 2022 року у справі № 199/3941/20.

У постанові Верховного Суду від 08 вересня 2023 року у справі № 212/3558/22 зроблено висновок, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Відповідно до вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частинами 1 та 2 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак позивачкою не надано достатніх доказів того, що вона з ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю, а також, що у них був спільний бюджет та вони проводили спільні витрати.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 208/6075/20 зазначено, що показання свідків, допитаних під час судового розгляду, без наявності інших підтверджуючих доказів, не можуть бути самостійною підставою для встановлення факту спільного проживання.

Отже, лише показаннями свідків за відсутності інших доказів не може бути встановлений факт спільного проживання. На підтвердження зазначеного факту, окрім допитаних у судовому засіданні свідків, позивачем надано лише акт від 27 серпня 2019 року складений на підставі показів двох свідків та квитанцію на підтвердження витрат на поховання.

У свою чергу колегія суддів звертає увагу, що факт спільного проживання, сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

За вказаних обставин обґрунтованим є висновок суду першої інстанції щодо недоведеності факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю не менше 5 років в період з серпня 2012 року до часу відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 09 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 29 вересня 2023 року

Головуючий С.А. Гальонкін

Судді Г.Л. Карпушин

О.Ю. Кузнєцова