Постанова

від 15.06.2022 по справі 916/3705/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/3705/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Колоколова С.І., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

За участю представників сторін у справі:

Від ОСОБА_1 адвокат Хомко C.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (суддя суду першої інстанції Антощук С.І., час і місце оголошення рішення: 29.12.2021 (повний текст складено 04.01.2022), м. Одеса, просп. Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області)

по справі № 916/3705/21

за заявою: ОСОБА_1

про неплатоспроможність,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина.

Короткий зміст вимог.

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посилаючись на заборгованість перед кредитором у сумі 2 000 000 грн. та положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що як зазначено у заяві та конкретизованому списку кредиторів самим Заявником у нього вже наявна заборгованість лише перед одним кредитором, що виключає ознаки загрози неплатоспроможності за приписами ч.6 ст. 34 Кодексу (необхідна наявність двох і більше кредиторів, тобто конкуренція вимог), а також за положеннями п. 4 ч. 2 ст. 115 Кодексу, оскільки наявність боргу не пов`язана з неможливістю виконання вимог у майбутньому, а констатована при поданні заяви.

Суд першої інстанції також вказав, що стосується неможливості виконати після настання встановленого строку грошове зобов`язання перед ОСОБА_2 у той самий спосіб, який зазначений у плані реструктуризації боргів, а саме продажу належного боржнику нерухомого майна та майнових прав, у позасудовому порядку, тобто без застосування процедур, передбачених цим Кодексом, ОСОБА_1 не зазначалось та доказів не надавалось. Крім того, у виконанні плану реструктуризації боргів, тобто продажу належного боржнику майна, не передбачено і участь керуючого реструктуризацією боргів. Тобто боржник не відчуває необхідності у професійній допомозі арбітражного керуючого щодо організації відповідних заходів, а має готовність здійснювати їх самостійно.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність по справі №916/3705/21.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції під час проведення підготовчого засідання на підставі аналізу поданих боржником документів, було встановлено, що загальна прострочена заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором становить 2 000 000,00 грн., що є значно більшою, ніж 30 розмірів мінімальної заробітної плати (195 000 грн). Отже, встановлені судом першої інстанції обставини вказують на існування підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, яка передбачена пунктом 1 частини 2 статті 115 КУзПБ, розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредиторами становить більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати).

Апелянт вказує, що висновок суду про достатність наявного у нього майна для погашення боргу у повному розмірі є передчасним.

Окрім того, апелянт зазначає, що відчуття боржником необхідності у професійній допомозі арбітражного керуючого не є необхідною умовою для відкриття провадження у справі, а тим паче не входить до вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження, а проект плану реструктуризації було подано боржником на виконання вимог ч. 4 ст. 116 КУзПБ.

Апелянт також вказав, що суд першої інстанції не врахував викладені у постанові Верховного Суду по справі № 909/1028/20 від 29.07.2021 висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність №916/3705/21 від 29.12.2021; справу №916/3705/21 направити до Господарського суду Одеської області в іншому складі суду для продовження розгляду.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи № 916/3705/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність по справі №916/3705/21 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи № 916/3705/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

25.01.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/3705/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність по справі №916/3705/21; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 22.02.2022; призначено справу № 916/3705/21 до розгляду на 01 березня 2022 року о 10:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами.

Судове засідання по справі №916/3705/21, призначене на 01.03.2022 не відбулося.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.03.2022 визначено, що про дату, час та місце судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 призначено справу №916/3705/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 до розгляду на 16 червня 2022 року о 15:00 год.; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

16.06.2022 у судовому засіданні по справі прийняла участь представник ОСОБА_1 адвокат Хомко С.В.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану справу №916/3705/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 було розглянуто Південно-західним апеляційним господарським судом у розумний строк, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги і відзиву на неї, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 440 із наступними змінами); Постанову Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про банкрутство" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 31, ст. 441).

Згідно ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Частиною 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:

1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;

2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців;

3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення;

4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

В постанові Верховного Суду від 29.07.2021 по справі №909/1028/20 зазначено наступне:

«Тлумачення частини другої статті 115 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів інтерпретації приводить до таких висновків:

- з огляду на вжиття законодавцем словосполучення "інші обставини" перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним ("інший" словник української мови визначає: 1) не цей, не той, другий; ще який небудь із ряду однорідних предметів, явищ; 2) усі, крім названого (названих), решта; 3) один з багатьох, деякий, який-небудь тощо (Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - Стор. 43);

- для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у частині другій статті 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 902/227/20, від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20);

- наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов`язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.»

Згідно з частиною першою статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Приписами частин другої, третьої статті 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Таким чином з урахуванням положень частини третьої статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, місцевий суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 КУзПБ та з`ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 по справі №909/1028/20.

За змістом заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 послався на існування простроченої заборгованості, яка перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" мінімальна заробітна плата станом на момент звернення боржника 02.12.2021 із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність становила 6 500,00 грн. Отже, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи розмір прострочених зобов`язань боржника повинен перевищувати 195 000,000 грн (6 500,00 грн * 30).

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 посилається на наявність заборгованості перед кредитором ОСОБА_2 у сумі 2 000 000,00 грн.

На підтвердження даної заборгованості ОСОБА_1 надав розписку від 15.05.2021. За змістом даної розписки ОСОБА_1 отримав грошові кошти у розмірі 2 000 000,00 грн. від ОСОБА_2 . Зазначену суму грошових коштів апелянт зобов`язується повернути в повному обсязі протягом трьох місяців з дня отримання коштів, тобто до 15 серпня 2021 року. Відсотки по позиці не нараховуються.

Як вказує ОСОБА_1 , грошові кошти ним не було повернуто на момент звернення з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Таким чином, на момент звернення з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможінсть, загальна прострочена заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором становить 2 000 000,00 грн., що є значно більшою ніж 30 розмірів мінімальної заробітної плати (195 000,00 грн).

Отже встановлені судом першої інстанції обставини вказують на існування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, які передбачені пунктом 1 частини другої статті 115 КУзПБ (розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредиторами становить більше 30 розмірів мінімальної заробітної плати).

Виходячи із системного аналізу положень статей 115, 119 КУзПБ, зазначеними нормами визначено підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи (частина друга статті 115 КУзПБ), а за відсутності таких підстав - визначено наслідки розгляду заяви боржника та підстави для прийняття судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (частина четверта статті 119 КУзПБ).

Згідно з частиною четвертою статті 119 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо:

1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю;

4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, який розширювальному тлумаченню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 по справі №909/1028/20.

З наведеного вище слідує, що наявність у боржника активів, зокрема, земельної ділянки площею 0,2087 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ; об`єкт незавершеного будівництва, за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира загальною площею 65,6 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та частка у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "УКРХІММАТЕРІАЛИ" (код ЄДРПОУ 31945006) у розмірі 35,5%, не належить до вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Натомість наявність у боржника активів має враховуватись при розробці та при затвердженні плану реструктуризації, що не перешкоджає відкриттю провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, передбачених статтею 115 КУзПБ.

Колегія суддів вважає, що заява боржника про те, що план реструктуризації боргів може бути виконаний без професійної допомоги арбітражного керуючого не входить до вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження, а проект плану реструктуризації було подано боржником на виконання вимог ч. 4 ст. 116 КУзПБ.

Посилання ж суду першої інстанції на те, що боржник може самостійно вчинити дії, передбачені в плані реструктуризації та погасити наявну у нього заборгованість без застосування процедури неплатоспроможності, на думку колегії судді, також не є підставою для відмови у відкритті провадження.

Адже у даному випадку це право боржника самостійно визначити процедуру погашення своїх боргів, чи то в позасудовому порядку, чи то в порядку провадження про неплатоспроможність.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Висновки суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ГПК України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

У даному випадку наявна невідповідність висновків, викладених в ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, що в свою чергу призвело до порушення норм процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з одночасною передачею справи на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність по справі №916/3705/21 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021 про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність по справі №916/3705/21 скасувати.

Справу №916/3705/21 направити до Господарського суду Одеської області для розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 КУзПБ у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 17.06.2022.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: С.І. Колоколов

І.Г. Філінюк