Ухвала

від 27.07.2022 по справі 916/3705/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

у справі про неплатоспроможність

"27" липня 2022 р.м. Одеса Справа № 916/3705/21Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Большакова В.А.

дослідивши матеріали заяви боржника фізичної особи ОСОБА_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від боржника: Хомко С.В., Цвігун В.В.;

присутній: арбітражний керуючий Данілов А.І.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся із заявою від 02.12.2021р. (вх. №3820/21 від 02.12.2021р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, посилаючись на наявність заборгованості перед кредитором у сумі 2 000 000 грн. та неспроможність виконати грошове зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.12.2021р. (суддя - Антощук С.І.) прийнято до розгляду заяву боржника фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2021р. відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.06.2022р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021р. про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність по справі №916/3705/21 задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 29.12.2021р. про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність по справі №916/3705/21 - скасовано; справу №916/3705/21 направлено до Господарського суду Одеської області для розгляду заяви фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.07.2022р. суддею Грабован Л.І. прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до свого провадження та призначено до розгляду у підготовчому засіданні господарського суду.

Розглянувши у підготовчому засіданні суду заяву боржника з доданими до неї доказами, заслухавши пояснення представників боржника, суд встановив:

Фізична особа ОСОБА_1 посилається на те, що він звертається із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі п.1 ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором становить 2 000 000 грн., що перевищує 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Фізична особа ОСОБА_1 зазначає, що має заборгованість за розпискою, згідно з якою 15.05.2021р. він одержав у борг від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 2 000 000 грн., які зобов`язувався повернути в повному обсязі до 15.08.2021р., однак у зв`язку із погіршенням фінансового стану заявника, відсутністю доходу від підприємницької діяльності, на даний час боржник не має можливості виконати грошове зобов`язання. Також, у поданій заяві ОСОБА_1 вказує, що у нього наявне майно, за рахунок якого можливо погасити наявний борг, про що надано відповідний план реструктуризації боргів.

У конкретизованому списку кредиторів і боржників від 02.12.2021р. зазначено одного кредитора ОСОБА_2 із сумою грошових вимог - 2 000 000 грн. - заборгованість за договором позики; підстава виникнення зобов`язання: договір позики від 15.05.2021р.; строк виконання зобов`язання: 15.08.2021р.

Частиною 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

Згідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ч. 1 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справі про неплатоспроможність боржника-фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.

Ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: 1) розмір прострочених зобов`язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати; 2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців; 3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства під загрозою неплатоспроможності боржника розуміється задоволення вимог одного або кількох кредиторів, що призводить до неможливості виконання грошових зобов`язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства загроза неплатоспроможності це обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов`язання чи здійснювати звичайні поточні платежі.

У відповідності до положень ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства обов`язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, лежить на заявнику.

Відповідно до п.14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства. до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, серед іншого, й інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23.11.2020р. у справі 922/1734/20, де, зокрема, вказано на те, що ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства визначений перелік документів (доказів) які в обов`язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021р. по справі № 909/1028/20 сформовано наступний висновок:

«Тлумачення частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства із застосуванням філологічного та логічного способів інтерпретації приводить до таких висновків:

- з огляду на вжиття законодавцем словосполучення "інші обставини" перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним ("інший" словник української мови визначає: 1) не цей, не той, другий; ще який небудь із ряду однорідних предметів, явищ; 2) усі, крім названого (названих), решта; 3) один з багатьох, деякий, який-небудь тощо (Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - Стор. 43);

- для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у частині другій статті 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов`язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи (див. mutatis mutandis постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 902/227/20, від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20);

- наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов`язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

Згідно з частиною першою статті 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.

Приписами частин другої, третьої статті 116 КУзПБ визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.

Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116 КУзПБ дає можливість дійти висновку, що про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності».

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе навіть за наявності у неї майна, однак викладені у заяві обставини та додані до заяви докази мають підтверджувати неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов`язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц та у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі №910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі №902/761/18, від 04.12.2019р. у справі №917/2101/17, де, зокрема, вказано на таке.

"17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів". Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний."

Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Мова йде про достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

Положення Кодексу України з процедур банкрутства визначають обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Метою законодавця при запровадженні процедури банкрутства фізичних осіб було створення правового механізму, який дозволить фізичній особі - боржнику відновити її задовільний фінансовий стан через механізм погашення всіх існуючих боргів, що реалізується в тому числі шляхом реструктуризації зобов`язань.

Передумовою звернення фізичної особи - боржника до господарського суду із відповідною заявою та намір кінцевого результату є повне відновлення платоспроможності такої особи.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За положеннями ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про стягнення боргу позивач повинен підтвердити своє право вимагати від відповідача виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умов.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.

При цьому, факт отримання коштів у борг підтверджує не будь-яка розписка, а саме розписка про отримання коштів, зі змісту якої можливо установити, що відбулася передача певної суми коштів від позичальника до позикодавця.

Відповідні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.08.2019р. по справі №369/3340/16-ц, від 14.07.2022р. по справі №204/4341/17.

Таким чином, що сама по собі розписка, без укладення договору позики не може вважатися належним та допустимим доказам у розмінні ст.ст. 77-79 ГПК України факту наявності заборгованості.

Судом встановлено, що в підтвердження наявності заборгованості боржником до заяви додано копію розписки, без надання відповідного договору позики; матеріали справи не містять й доказів наявності судового провадження про стягнення грошових коштів за вказаною розпискою.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , оскільки наявність боргу не підтверджено належними та допустимими доказами для звернення із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Щодо неможливості виконати після настання встановленого строку грошове зобов`язання перед ОСОБА_2 у той самий спосіб, який зазначений і у плані реструктуризації боргів, а саме продажу належного боржнику нерухомого майна та майнових прав, у позасудовому порядку, тобто без застосування процедур, передбачених цим Кодексом, ОСОБА_1 не зазначалось та доказів не надавалось. Крім того, у виконанні плану реструктуризації боргів, тобто продажу належного боржнику майна, не передбачено і участь керуючого реструктуризацією боргів. Тобто боржник не відчуває необхідності і у професійній допомозі арбітражного керуючого щодо організації відповідних заходів, а має готовність здійснювати їх самостійно, що свідчить про таку можливість без застосування процедури неплатоспроможності.

Керуючись ст. 2, ст. 115, п. 1 ч. 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвала набрала законної сили 27 липня 2022 р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено та підписано 29 липня 2022 р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: Відділу банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (bankrut@od.minjust.gov.ua); Першому Суворовському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (info_sv1@od.dvs.gov.ua); Головному управлінню ДПС в Одеській області (od.official@tax.gov.ua); арбітражному керуючому Данілову А.І. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ); представнику фізичної особи ОСОБА_1 адвокату Хомко С.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Суддя Л.І. Грабован