Постанова

від 13.06.2022 по справі 906/924/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року Справа № 906/924/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача 1 Нестерчук С.С.;

відповідача 2 - не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі № 906/924/20 (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1"

до відповідача 2: Високівської сільської ради

про визнання недійсними рішень загальних зборів про скасування реєстрації змін до установчих документів та змін до відомостей про юридичну особу

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Житомирської області із позовом до Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" (далі - відповідач-1, КСП "Україна-Черняхів-1") та Високівської сільської ради (далі - відповідач-2, сільська рада), в якому просить суд (з урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду):

- визнати недійсними рішення загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1", оформлені протоколом № 05/06/20 від 24.06.2020 р., а саме рішення прийняті згідно питань № 1, 2, 3, 5, 6 порядку денного, а також рішення прийняті згідно питання № 4 порядку денного в частині: затвердження рішення правління про доручення правлінню звільнити з посади головного бухгалтера ОСОБА_2 ; затвердження рішення правління про виключення з членів та списку пайовиків КСП 17 осіб;

- скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведену державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Богушем О.В. 26.06.2020 р., номер запису 13011050004000925;

- скасувати внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, проведені державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Богушем О.В. 26.06.2020 р., номер запису 13011070005000925;

- скасувати внесені зміни до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, проведені державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Богушем О.В. 10.07.2020 р., номер запису 13011070006000925.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач будучи членом КСП "Україна-Черняхів-1" не був повідомлений про дату, час та місце, а також порядок денний спірних загальних зборів, збори були неправомочними в силу положень п. 13.5. статуту КСП "Україна-Черняхів-1", частина питань порядку денного, зазначеного в оголошенні про проведення загальних зборів, не відповідають тим питанням, які були поставлені на голосування на загальних зборах. Позивач вказує, що державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" від 23.06.2020 р. відбулася попри вжиття заходів забезпечення позову ухвалою Господарського суду Житомирської області від 12.12.2019 р. у справі № 906/1316/19, шляхом заборони реєстраторам вчиняти реєстраційні дії щодо КСП "Україна-Черняхів-1".

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 р. у справі №906/924/20 позов задоволено в частині вимог до КСП "Україна-Черняхів-1".

Визнано недійсними рішення загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1", що були проведені 23.06.2020 р. за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом № 05/06/20 від 24.06.2020 р., а саме рішення прийняті згідно питань № 1, 2, 3, 5, 6 порядку денного, а також рішення прийняті згідно питання № 4 порядку денного в частині: затвердження рішення правління про доручення правлінню звільнити з посади головного бухгалтера ОСОБА_2 ; затвердження рішення правління про виключення з членів та списку пайовиків КСП 17-ти осіб.

Скасовано запис 13011050004000925 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи, проведену державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Богушем О.В. 26.06.2020 р.

Скасовано реєстраційний запис 13011070005000925 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, проведену державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Богушем О.В. 26.06.2020 р.

Скасовано реєстраційний запис 13011070006000925 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, проведену державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Богушем О.В. 10.07.2020 р.

Відмовлено в задоволенні позовних вимог до Високівської сільської ради.

Судове рішення мотивоване тим, що позивач як член КСП "Україна-Черняхів-1" не був повідомлений про проведення спірних загальних зборів членів (учасників) відповідача, внаслідок чого був позбавлений права на управління підприємством шляхом прийняття участі у загальних зборах учасників та можливості його впливу на прийняття загальними зборами рішень, який (вплив) не вичерпується лише голосуванням. Позивач не зміг належним чином підготуватися та надати свої пропозиції, оскільки не знав про проведення зборів, а самі збори вирішували питання, які не відповідали питанням, викладеним в оголошенні про проведення зборів. Також питання, які вирішували на зборах не відповідають питанням порядку денного, які перелічені в оголошенні, опублікованому в газеті "Житомирщина", а також винесені на порядок денний зборів.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції порушення порядку скликання загальних зборів, питання наявності кворуму та наявність інших порушень, на які посилається позивач, не впливають на результат вирішення спору, а тому судом першої інстанції не досліджувалися.

Також оскільки вимоги про скасування внесених змін до відомостей про юридичну особу в ЄДРПОУ є похідними від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" від 23.06.2020 р., тому також підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, КСП "Україна-Черняхів-1" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували його членство в КСП "Україна-Черняхів-1" на момент проведення спірних загальних зборів, щодо перебування у трудових відносинах з КСП або ж вибуття з КСП з поважних причин (пенсія, інвалідність).

Також, на думку скаржника, є суперечливою надана судом оцінка копії списку осіб, присутніх на загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" 23.06.2020 р., наданого до суду державним реєстратором на виконання ухвали суду від 29.09.2021 р. Зокрема судом взято до уваги зазначений список, в якому ОСОБА_1 був включений до даного списку як член КСП, а в подальшому в оскаржуваному рішенні судом ставиться під сумнів достовірність наданого державним реєстратором списку присутніх на загальних зборах 23.06.2020 р. членів КСП.

Як вказує скаржник, зважаючи, що положеннями статуту КСП "Україна-Черняхів-1" не передбачено персонального повідомлення членів КСП про проведення загальних зборів, не містить таких вимог і Закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", а відтак відповідач не зобов`язаний вчиняти дій щодо такого повідомлення у спосіб, що не передбачений законодавством та не погоджений членами підприємства.

Місцевим господарським судом не встановлено порушення прав та законних інтересів позивача прийнятими спірними рішеннями загальних зборів. Прийняті рішення загальними зборами членів КСП "Україна-Черняхів-1" 23.06.2020 р. не виходять за межі порядку денного, який був опублікований в оголошенні за 10 днів та затверджений відповідно загальними зборами членів КСП. Разом з цим, господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, втрутився у діяльність підприємства, що є неприпустимим в силу Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та суперечить інтересам членів КСП.

Апелянт вказує, що задовольняючи вимоги позивача про скасування реєстраційних записів, господарський суд не дослідив підстави для вчинення таких записів в ЄДР та відповідно їх вплив на права та інтереси позивача. Разом з цим, залишено поза увагою суду, що ці вимоги не спрямовані на захист прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Крім того, суд неправильно застосував положення п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Також суд послався на правову позицію, викладену в постанові ВП ВС від 18.09.2018 р. у справі № 916/782/17, яка є неактуальною, зважаючи на відступ від цієї позиції ВП ВС у постанові від 29.06.2021 р. у справі № 916/964/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 р. відкрито провадження за апеляційною скаргою КСП "Україна-Черняхів-1" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі № 906/924/20 та призначено скаргу до розгляду на 19.04.2022 об 14:30 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 24.05.2022 р. об 16:00 год.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.06.2022 р. об 14:30 год.

Позивач та відповідач-2, правом встановленим ст. 263 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційну скаргу до суду не подали.

Представник ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без його участі та участі позивача. Проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає її необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції таким, яке винесене з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуваннями норм матеріального права.

Представник КСП "Україна-Черняхів-1" подав до суду клопотання, в якому просить зупинити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України у зв`язку із перебуванням позивача - ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України до припинення такого перебування.

Розглянувши в судовому засіданні 14.06.2022 р. клопотання представника скаржника про зупинення провадження у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України визначено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зі змісту положень цієї норми випливає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, якщо сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, перебуває у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Обґрунтовуючи клопотання про зупинення провадження у справі представник скаржника посилається на те, що відповідач неодноразово наголошував на обов`язковій участі ОСОБА_1 у розгляді справи з огляду на наступне:

- наявність сумніву у дійсному волевиявленні ОСОБА_1 щодо звернення до суду із даним позовом та його інтересу до цієї справи;

- в матеріалах справи відсутні договори про надання правової допомоги з адвокатом Захарченко В. П., який підписав позовну заяву та представляв інтереси позивача в суді, а також адвоката Давиденка В.В., який в подальшому здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 ;

- позивач не надав особисто відповіді на питання відповідача у порядку, передбаченому ст. 90 ГПК України, у формі заяви свідка відповідно до ст. 88 ГПК України;

- вся кореспонденція, яка направляється на адресу позивача повертається у зв`язку із закінченням терміну зберігання;

- наявні сумніви у достовірності наявної у справі копії дублікату майнового сертифікату серії ЖИ-6 №362231, виданого Великогорбашівською сільською радою на ім`я ОСОБА_1 , оригінал якого суд не оглянув у порядку ст. 91 ГПК України, в той же час на підставі якого установив факт членства позивача в КСП на момент проведення 23.06.2020 р. загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1".

Тобто доводи заявника щодо необхідності зупинення провадження у справі, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, зводяться до обов`язкової особистої участі ОСОБА_1 у розгляді даної справи для з`ясування вищевказаних питань.

Разом з тим, аналізуючи п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд вважає, що саме позивач, у даному випадку, як особа, що перебуває у складі Збройних Сил України, подала позов (через повноважного представника) та зацікавлена в його розгляді, могла би ставити перед судом питання щодо необхідності зупинення провадження у справі на підставі вказаної норми процесуального закону. В свою чергу, відсутність зі сторони позивача клопотання про зупинення провадження у справі, свідчить про його бажання щодо швидкого та ефективного розгляду справи.

Колегія суддів приймає до уваги, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30 листопада 2006 року у справі "Красношапка проти України").

Отже, зупинення провадження у даній справі призведе до затягування строків розгляду справи і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчитиме про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Також суд вказує, що ст. 16 ГПК України визначає, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Згідно ст. 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 60 ГПК України).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Тобто ордер є документом, який посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Колегія суддів вказує, що представництво - це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана, або має право, вчинити дії від імені другої сторони, яку вона представляє. Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суду шляхом подання письмової заяви.

В матеріалах даної справи міститься ордер на надання правничої допомоги Пашинському М.Й. в Господарському суді Житомирської області, серія АМ № 1004100 від 29.07.2020 р., виданий адвокатом Захарченко В.П. на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 21.07.2020 р., що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у даній справі позивачу.

З огляду на те, що інтереси позивача у даній справі представляв уповноважений представник адвокат Захарченко В.П., який підписав позовну заяву та здійснював від імені позивача процесуальні права та обов`язки, тому посилання заявника на наявність сумніву у дійсному волевиявленні ОСОБА_1 щодо звернення до суду із даним позовом, суд вважає безпідставним.

Також у справі міститься ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_1 в Господарському суді Житомирської області, серія АМ № 1010556 від 27.04.2021 р., виданий адвокатом Давиденко В.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 27/04/21 від 27.04.2021 р., що також посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у даній справі позивачу.

Доводи заявника щодо особистої участі ОСОБА_1 у розгляді даної справи, суд також вважає безпідставними. При цьому суд вказує, що порядок здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано нормами ГПК України.

Відповідно до ч.ч. 1 - 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 41 зазначеного Кодексу у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 42 наведеного Кодексу учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що позивач як особа, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді наділений саме правом, а не обов`язком брати участь у судових засіданнях.

Тобто особиста участь ОСОБА_1 у розгляді даної справи є його правом, яким він користується на власний розсуд та несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням відповідних дій.

При цьому суд апеляційної інстанції приймає до уваги те, що уповноважені представники Пашинського М.Й. приймали участь у розгляді справи в суді першої інстанції, а повернута до суду кореспонденція, яка направлялася на адресу ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням терміну зберігання та відсутність позивача у судових засідання не спростовує того факту, що від його імені в суді діяли уповноважені останнім представники.

Щодо посилання заявника на те, що позивач не надав особисто відповіді на питання відповідача (т. 1, а. с. 116) у порядку, передбаченому ст. 90 ГПК України, у формі заяви свідка відповідно до ст. 88 ГПК України, то суд вказує, що в матеріалах справи міститься підписана представником позивача заява (т. 1, а. с. 183), яка містить відповіді на поставленні представником відповідача питання. В свою чергу, у заяві вказано про те, що позивач особисто не може надати відповіді на питання, поставлені представником відповідача, оскільки перебуває у складі сил та засобів оперативно-тактичного угрупування "Північ" на Луганщині.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України та необгрунтованості клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Представник КСП "Україна-Черняхів-1" подав до суду клопотання, в якому просить витребувати у ОСОБА_1 оригінал дублікату майнового сертифікату серії ЖИ-6 №362231, виданого Великогорбашівською сільською радою на ім`я позивача.

Розглянувши в судовому засіданні 14.06.2022 р. клопотання представника скаржника про витребування доказів, колегія суддів зазначає, що статтею 81 ГПК України унормовано питання витребування доказів. Зокрема, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 81 ГПК України у клопотанні повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійно отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Аналізуючи подане клопотання про витребування доказів, судом апеляційної інстанції встановлено, що воно не в повній мірі відповідає вимогам ст. 81 ГПК України. Представником не обґрунтовано та не наведено заходів, яких він вживав для отримання цього доказу самостійно, до клопотання не надано доказів вжиття таких, а також не вказано причин неможливості отримати цей доказ самостійно. Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Окрім того, суд приймає до уваги те, що під час звернення до суду із даним позовом, позивач надав суду належним чином засвідчену копію майнового сертифікату серії ЖИ-6 №361692 від 13.02.2019 р. (т. 1, а. с. 7). В свою чергу, суд першої інстанції, у порядку ст. 91 ГПК України, витребував його оригінал та представник позивача подав до суду дублікат майнового сертифікату №362231, виданого Великогорбашівською сільською радою та витяг з Журналу видачі майнових сертифікатів Великогорбашівської сільської ради (т. 2, а. с. 69-75).

Дублікат - це екземпляр документа, що видається замість втраченого оригіналу. Він виготовляється для того, щоб замінити оригінал, і нумерується. Дублікат має однакову юридичну силу з оригіналом.

Щодо наявних у представника відповідача сумнівів у достовірності наявної у справі копії дублікату майнового сертифікату серії ЖИ-6 №362231, виданого Великогорбашівською сільською радою на ім`я Пашинського М. Й., оригінал якого суд не оглянув у порядку ст. 91 ГПК України, то суд вказує, що суд першої та апеляційної інстанцій мають можливість надати йому оцінку у відповідності до ст. 86 ГПК України.

Представник КСП "Україна-Черняхів-1" подав до суду клопотання, в якому просить відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що 13.06.2022 р. КСП "Україна-Черняхів-1" через систему "Електронний суд" направило до Черняхівського районного суду Житомирської області позов про визнання неправомірними дій Великогорбашівської сільської ради щодо видачі на ім`я ОСОБА_1 дубліката свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) серії ЖИ-6 № 362231.

Вказує, що результат розгляду Черняхівським районним судом Житомирської області вказаного позову може вплинути на оцінку доказів у справі № 906/924/20 та має значення для повного, всебічного та об`єктивного розгляду апеляційної скарги.

Водночас, наразі апелянт немає можливості подати відповідне клопотання у порядку ст. 227 ГПК України, зважаючи на відсутність ухвали про відкриття провадження за позовом КСП "Україна-Черняхів-1" та з огляду на збройну агресією РФ відносно України з 24.02.2022 р. на всій території України запроваджено правовий режим воєнного стану, у зв`язку з чим представник апелянта для запобігання загрози життю та здоров`ю перебував поза межами робочого місця та не мав доступу до документів підприємства.

Розглянувши в судовому засіданні 14.06.2022 р. клопотання представника скаржника про відкладення розгляду справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч. 2 ст. 202 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що в силу ч.ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Колегія суддів, враховуючи предмет та підстави позову у даній справі, дійшла висновку, що наявність справи в провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області про визнання неправомірними дії Великогорбашівської сільської ради не перешкоджає з`ясуванню обставин у даній справі, а зібрані у даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.

Отже, враховуючи те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, судом не встановлено наявності обставин, які б унеможливлювали вирішення справи у даному судовому засіданні, враховуючи строки розгляду апеляційної скарги на рішення суду, а також те, що суд двічі відкладав розгляд справи, колегія суддів дійшла висновку відмовити в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник скаржника в судовому засіданні 14.06.2022 р. підтримав доводи апеляційної скарги, просить суд скасувати рішення суду, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Інші учасники справи не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 14.06.2022 р., про день, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення учасників справи про день, час та місце розгляду справи, враховуючи клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі (участі позивача), колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника відповідача-1, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, згідно статуту КСП "Україна-Черняхів-1" (в редакції затвердженій рішенням загальних зборів, оформленим протоколом № 1 від 07.02.2018 р.), КСП "Україна-Черняхів-1" є добровільним об`єднанням громадян для спільного виробництва сільськогосподарської та іншої продукції і діє на засадах підприємництва та самоврядування (т.1, а. с. 33-48).

Згідно п. 4.1. статуту КСП "Україна-Черняхів-1" є юридичною особою. Статус юридичної особи КСП "Україна-Черняхів-1" набуває у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Відповідно до п. п. 4.5, 4.6 статуту засновниками КСП є працівники та прирівняні до них особи ДП "Україна" згідно Списку № 1, Списку № 2, які є невід`ємною частиною протоколу про створення КСП "Україна-Черняхів -1".

Засновники після його державної реєстрації набувають статусу членів КСП "Україна-Черняхів -1".

Згідно з п. 5.3 статуту член КСП "Україна-Черняхів-1" має право, зокрема: брати участь в управлінні КСП "Україна-Черняхів-1", шляхом голосування на загальних зборах за принципом: "один член КСП "КСП "Україна-Черняхів-1" - один голос", обирати та бути обраним до органів управління КСП "Україна-Черняхів-1"; ухвального голосу на загальних зборах.

Пунктом 5.5 статуту визначено, що членство в КСП припиняється у разі виходу, виключення особи з членів КСП "Україна-Черняхів-1" або у разі ліквідації.

Член КСП "Україна-Черняхів-1" має право добровільно вийти з КСП "Україна-Черняхів-1", подавши письмову заяву. Протягом двох тижнів правління зобов`язане розглянути заяву, член КСП може відізвати заяву про вихід.

У разі виходу, виключення чи ліквідації, члени КСП "Україна-Черняхів-1" мають право отримати частку майна КСП, пропорційно вартості паю. Вартість паю може бути видана грішми, натурою, цінними паперами (п. 5.6 статуту).

Згідно з абз. 3 п. 6.5 статуту, пай є власністю члена КСП "Україна-Черняхів -1". Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член КСП "Україна-Черняхів -1" набуває після припинення членства в КСП.

Згідно п. 13.1. статуту, управління КСП "Україна-Черняхів-1" здійснюється на основі самоврядування, гласності, активної участі членів КСП "Україна-Черняхів-1" у вирішенні питань діяльності "Україна-Черняхів-1".

Самоврядування в КСП "Україна-Черняхів-1" забезпечується на основі права членів "Україна-Черняхів-1" брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов`язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів КСП "Україна-Черняхів-1".

За п. 13.2. Статуту, вищим органом управління КСП "Україна-Черняхів-1" є загальні збори членів КСП "Україна-Черняхів-1". У період між зборами справами КСП "Україна-Черняхів-1" управляє правління "Україна-Черняхів-1".

Відповідно до п. 13.3. статуту, загальні збори членів КСП "Україна-Черняхів-1", зокрема: приймають статут КСП "Україна-Черняхів-1", вносять до нього зміни, доповнення; обирають і звільняють голову правління "Україна-Черняхів-1", членів правління та ревізійної комісії, заслуховують та затверджують звіти про їхню діяльність; затверджують рішення правління про прийом громадян в члени КСП "Україна-Черняхів-1" і виключення з нього, а також інші питання пов`язані з виходом із КСП "Україна-Черняхів-1" в усіх непередбачених випадках.

Згідно п. 13.4. статуту, загальні збори членів КСП "Україна-Черняхів-1" проводяться щорічно. Вони можуть скликатися позачергово за рішенням правління КСП "Україна-Черняхів-1" на вимогу не менш як 1/3 членів КСП "Україна-Черняхів-1" або на вимогу ревізійної комісії.

Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени "Україна-Черняхів-1" повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.

Відповідно до п. 13.5. статуту, загальні збори членів КСП "Україна-Черняхів-1" правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні не менше 2/3 членів КСП "Україна-Черняхів-1".

Кожний член КСП "Україна-Черняхів-1" має один голос і це право не може бути передане іншій особі.

Рішення загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до КСП "Україна-Черняхів-1" або вихід з нього, про реорганізацію або ліквідацію КСП "Україна-Черняхів-1" вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 3/4 членів КСП "Україна-Черняхів-1", присутніх на загальних зборах КСП "Україна-Черняхів-1". З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів КСП "Україна-Черняхів-1", присутніх на його загальних зборах.

Згідно п. 13.6. статуту, рішення загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням. У випадку рівності голосів вирішальним є голос голови правління КСП "Україна-Черняхів-1".

Рішення загальних зборів є обов`язковими для всіх членів КСП "Україна-Черняхів-1".

12.06.2020 р. в обласній громадсько-політичній газеті "Житомирщина" № 36 (20968) опубліковано оголошення про проведення 23.06.2020 р. о 10:00 год. загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1"(т. 1, а. с. 19, 23, 24).

Вказано проект порядку денного: 1. Організаційні питання проведення загальних зборів; 2. Заслуховування та затвердження звіту правління про господарську діяльність КСП; 3. Заслуховування звіту голови правління щодо розпаювання землі КСП із затвердження положень про розпаювання землі та про комісію з питань розпаювання землі КСП; 4. Заслуховування та затвердження звіту ревізійної комісії; 5. Розгляд питань про вступ та виключення членів КСП; 6. Внесення змін до Статуту КСП та затвердження його в новій редакції; 7. Переобрання складу правління та обрання голови і заступника голови КСП та уповноваження на проведення державної реєстрації змін відомостей про КСП.

23.06.2020 р. було проведено загальні збори членів (учасників) КСП "Україна-Черняхів-1", оформлені протоколом № 05/06/20 від 24.06.2020 р. Згідно протоколу на зборах були присутні 231 особа (особисто - 229 осіб та 2 - через представників), з яких 9 осіб відмовилися від реєстрації (т.1, а. с. 8-18).

Зборами були прийняті наступні рішення:

1) про затвердження звіту правління; схвалення договору інвестування, укладеного 24.04.2020 р. між КСП "Україна-Черняхів-1" та ТОВ "ФГ Аграрні Технології"; розірвання та оскарження у судовому порядку договору про спільний обробіток землі, який укладений 31.07.2015 р. між ДП "Україна" та ТОВ "МГМ-Агро";

2) про затвердження положення про розпаювання землі та положення про комісію з питань розпаювання землі ДП "Україна"; обрано склад комісії з питань розпаювання землі ДП "Україна";

3) затверджено звіт та пропозиції ревізійної комісії; вирішено звернутися до правоохоронних органів із заявою про злочин щодо розтрати майна службовими особами КСП; скасовано рішення загальних зборів членів КСП від 19.10.2018 р. щодо продажу майна; вирішено звернутися до суду щодо відшкодування збитків заподіяних службовими особами КСП;

4) включення 159 осіб до складу; виключення зі складу КСП померлих осіб та прийняття в члени спадкоємців; звільнено головного бухгалтера; виключено з членів та списку пайовиків 17 членів, у тому числі ОСОБА_1 ;

5) затверджено статут КСП в новій редакції;

6) обрано склад правління - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; обрано голову КСП "Україна-Черняхів-1" - ОСОБА_6 .

Предметом спору у даній справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до КСП "Україна-Черняхів-1" та Високівської сільської ради про визнання недійсними рішень загальних зборів КСП "Україна-Черняхів-1", оформлені протоколом № 05/06/20 від 24.06.2020 р. та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

За змістом ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 р. у справі № 910/2062/18 виклав правову позицію про те, що згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення.

Отож задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем відповідно до вимог процесуального законодавства обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Пунктом 1.1. статуту КСП "Україна-Черняхів-1" передбачено, що останнє створено з метою приватизації єдиного майнового комплексу Державного підприємства "Україна" згідно Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" на підставі рішення загальних зборів працівників та прирівняних до них осіб Державного підприємства "Україна" (протокол від 07.02.2018 р. № 1) та наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 19.12.2017 р. № 836 "Про припинення шляхом перетворення державного підприємства "Україна" шляхом перетворення державного підприємства "Україна" та є його правонаступником.

Згідно зі статтею 5 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" приватизація майна радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених).

Частиною 6 ст. 6 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" встановлено, що працівникам підприємства (організації), що приватизується, та прирівняним до них відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону особам безоплатно надається частка державного майна (акції), розмір якої визначається як добуток вартості майна, що припадає на одного працівника недержавного сільськогосподарського підприємства області (Автономної Республіки Крим), на кількість працівників підприємства, що приватизується, та прирівняних до них осіб. Вартість майна, що припадає на одного працівника недержавного сільськогосподарського підприємства області (Автономної Республіки Крим), визначається один раз на рік на початку року на підставі статистичної звітності за попередній рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" право на пільгове придбання акцій, сума номінальної вартості яких становить 45 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, мають працівники підприємств (організацій), майно яких приватизується, а також прирівняні до них особи: колишні працівники таких підприємств (організацій), які вийшли на пенсію, звільнені у зв`язку із скороченням чисельності або штату і не працюють з моменту звільнення в інших суб`єктів господарювання різних форм власності, особи, які мають право відповідно до законодавства повернутися на попереднє місце роботи на зазначеному підприємстві (організації), працівники, які втратили працездатність у зв`язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, а також працівники соціально-культурних та лікувально-оздоровчих закладів, що приватизуються у складі підприємств (організацій), на балансі яких вони перебувають.

Правові, економічні, соціальні та організаційні умови діяльності колективного сільськогосподарського підприємства визначені Законом України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14.02.1992 р. № 2114-XII.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Частиною першою статті 3 цього Закону встановлено, що підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів.

Членство в підприємстві ґрунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів. Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут (стаття 5 Закону).

А в статті 9 цього Закону визначено, що до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.

Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Отже, право на отримання паю член сільськогосподарського підприємства здобуває з моменту припинення членства. Водночас ні Закон, ні статут відповідача не визначають, що таке членство припиняється у разі отримання грішми паю. Не визначено й такої підстави припинення членства у разі припинення трудової участі в діяльності КСП "Україна-Черняхів-1".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до 1.1 статуту засновниками КСП "Україна-Черняхів-1", є працівники та прирівняні до них особи ДП "Україна".

Пунктами 4.5, 4.6 статуту КСП "Україна-Черняхів-1" передбачено, що засновниками КСП є працівники та прирівняні до них особи ДП "Україна" згідно Списку № 1, Списку № 2, які є невід`ємною частиною протоколу про створення КСП "Україна-Черняхів -1". Засновники після його державної реєстрації набувають статусу членів КСП "Україна-Черняхів -1".

В матеріалах справи міститься Перелік № 1 працівників ДП "Україна", майно якого приватизується, в якому позивач значиться як працівник ДП "Україна", а також свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП "Україна-Черняхів-1" серії ЖИ-6 № 361692 від 13.02.2019 р., видане ОСОБА_1 (т. 1, а. с. 6, 7).

При зверненні до суду із даним позовом, позивач надав до матеріалів справи копію майнового сертифікату серії ЖИ-6 № 361692 від 13.02.2019 р. (т. 1, а.с. 7). В подальшому, в зв`язку зі втратою майнового сертифікату, позивачем було отримано дублікат серії ЖИ-6 № 362231 (т. 2, а. с. 74).

Колегія суддів вказує, що п. 5.5 статуту КСП "Україна-Черняхів-1" встановлено, що членство в КПС припиняється в разі виходу, виключення особи з членів КСП або у разі ліквідації КСП. Член має право добровільно вийти з КСП подавши письмову заяву, протягом 2 тижнів правління зобов`язане розглянути заяву. У разі виходу, виключення чи ліквідації КСП члени мають право отримати частку майна пропорційно вартості паю, вартість паю може бути виданий грішми, натурою, цінними паперами.

Тобто статутом КСП "Україна-Черняхів-1" передбачено, що членство в КСП припиняється у разі подання членом письмової заяви про вихід, яка протягом 2 тижнів розглядається правлінням КСП, що є підставою для виділення майнового паю у натурі чи отримання його вартості окремими особами.

В матеріалах справи відсутня заява позивача про вихід із КСП "Україна-Черняхів-1", а також рішення правління за результатами розгляду такої заяви, що свідчить, що членство позивача в КСП "Україна-Черняхів-1" не припинилося у відповідності до положень п. 5.5 статуту та станом на дату проведення спірних загальних зборів позивач був членом КСП "Україна-Черняхів -1".

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив заперечення відповідача щодо припинення членства позивача в підприємстві, встановивши, що статутом підприємства були визначені умови припинення членства: волевиявлення члена шляхом подання відповідної заяви; розгляд цієї заяви правлінням КСП. У даному випадку такі умови не були дотримані.

Також не знайшли свого підтвердження доводи відповідача-1 щодо виключення позивача із числа членів КСП "Україна-Черняхів-1" у зв`язку із тим, що позивач не бере трудової участі у діяльності КСП "Україна-Черняхів-1". Про дану підставу виключення не вказано в тексті оскаржуваного рішення, а також не обгрунтовано можливість застосування такої підстави позбавлення членства в КСП "Україна-Черняхів-1" через положення статуту і норми чинного законодавства.

А відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач, на момент проведення спірних загальних зборів, був членом КСП "Україна-Черняхів-1", що підтверджується Переліком № 1 працівників ДП "Україна", а також свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП "Україна-Черняхів-1" серії ЖИ-6 № 361692 від 13.02.2019 р., виданим ОСОБА_1 .

Також суд звертає увагу, що згідно копії списку осіб, присутніх на загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1" 23.06.2020 р., який наданий державним реєстратором, ОСОБА_1 був включений до даного списку як член КСП (т. 3, а. с. 91-104). Крім того, саме в порядок денний загальних зборів від 23.06.2020 р. було винесено питання щодо виключення ОСОБА_1 зі складу членів КСП.

Тобто, включивши позивача до списку членів КСП та внісши питання про його виключення на розгляд загальних зборів, відповідач фактично сам визнав факт членства позивача у КСП станом на 23.06.2020 р.

Також колегія суддів зазначає, що підставою для виділення майнових паїв у натурі чи отримання їх вартості окремими особами є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.

Отже, питання щодо виділення майнового паю в натурі, способу такого виділення, визначення конкретного майна, яке передається власнику майнового паю, відноситься до виключної компетенції зборів співвласників. Схожий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.12.2020 р. у справі № 675/2134/18-ц (провадження № 61-22458св19) та від 27.01.2020 р. № 133/2267/18 (провадження № 61-20137св19.

В матеріалах справи міститься копія журналу щодо виплати майнового паю пайовикам КСП "Україна-Черняхів-1" (т. 2, а. с. 122-124), в якому міститься запис щодо виплати ОСОБА_1 1 951 грн.

Однак, суд вказує, що даний доказ не є доказом припинення позивачем членства в КСП "Україна-Черняхів-1", оскільки, ні закон, ні статут КСП "Україна-Черняхів-1" не визначають, що членство припиняється у разі отримання грошовими коштами вартості паю.

Колегія суддів апеляційного суду, надаючи оцінку обставинам щодо повідомлення позивача про проведення спірних загальних зборів, зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься копія оголошення про проведення 23.06.2020 р. загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1", опублікованого 12.06.2020 р. в газеті Житомирщина №36 (20968) (т.1, а.с.19, 23, 24).

Вказана газета розповсюджується на території міста Житомира та Житомирської області.

Згідно витягу з наказу командира оперативно-тактичного угрупування "Північ" № 125 від 29.05.2020 р. старший прапорщик ОСОБА_1 прибув 29.05.2020 р. до складу та засобів оперативно-тактичного угрупування "Північ", які залучаються та беруть безпосередню участь в ООС для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у Донецькій та Луганській областях, на підставі наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 05.05.2020 р. № 55дск (т. 1, а. с. 22).

Тобто на момент опублікування оголошення про скликання загальних зборів ОСОБА_1 перебував за межами Житомирської області та не міг бути ознайомлений з опублікованим в газеті оголошенням.

Доказів персонального повідомлення членів КСП "Україна-Черняхів-1", зокрема ОСОБА_1 , матеріали справи не містять.

Колегія суддів зазначає, що статутом КСП "Україна-Черняхів-1" не передбачено способу повідомлення членів відповідача про проведення зборів КСП.

Разом з тим, суд приймає до уваги те, що своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з`ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 р. у справі № 923/876/16.

Так, відповідно до ст. 22 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" самоврядування в підприємстві забезпечується на основі права членів підприємства брати участь у вирішенні всіх питань його діяльності, виборності та підзвітності виконавчо-розпорядчих органів, обов`язковості рішень, прийнятих більшістю, для всіх членів підприємства.

Пунктом 5.3. статуту КСП "Україна-Черняхів-1", одним з основних прав члена КСП є участь в господарській діяльності КСП, а також в управлінні останнім, шляхом голосування на загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; право ухвального голосу на загальних зборах.

Згідно з усталеною практикою господарських судів, права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Також суд враховує, що неповідомлення учасника про прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів, є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 914/1567/17).

Ураховуючи норми статті 167 ГК України, правомочність учасника (акціонера, члена) на участь в управлінні господарською організацію, зокрема, шляхом участі в загальних зборах, є однією зі складових корпоративних прав. Відтак зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 р. у справі № 904/10956/16 (провадження №12-90гс19), пункт 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 р. у справі № 924/641/17 (провадження № 12-141гс19)).

Як установив суд першої інстанції, на момент прийняття оскаржуваного рішення, позивач був членом КСП "Україна-Черняхів-1", мав право брати участь у зборах його членів, проте належним чином не був повідомлений про час, місце проведення зборів та про порядок денний, чим порушено його права на участь в управлінні, та можливості його впливу на прийняття загальними зборами рішень, який (вплив) не вичерпується лише голосуванням.

Позивач не зміг належним чином підготуватися та надати свої пропозиції, оскільки не знав про проведення зборів, а самі збори вирішували питання, які не відповідали питанням, викладеним в оголошенні про проведення зборів. При цьому прийняте рішення у п. 4 безпосередньо стосується особистого майнового права позивача.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині визнання недійсним рішення загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1", оформлені протоколом № 05/06/20 від 24.06.2020 р., а саме рішення прийняті згідно питань № 1, 2, 3, 5, 6 порядку денного, а також рішення прийняті згідно питання № 4 порядку денного в частині: затвердження рішення правління про доручення правлінню звільнити з посади головного бухгалтера ОСОБА_2 ; затвердження рішення правління про виключення з членів та списку пайовиків КСП 17 осіб, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи встановлені судом порушення порядку скликання загальних зборів, що є обов`язковою підставою для скасування прийнятого відповідачем-1 рішення, питання наявності кворуму та наявність інших порушень, на які посилається позивач, не впливають на результат вирішення спору, а тому судом не досліджуються.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проведену державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Богушем О.В. 26.06.2020 р., номер запису 13011050004000925; скасування внесених змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах, проведені державним реєстратором Високівської сільської ради Черняхівського району Богушем О.В. 26.06.2020 р., номер запису 13011070005000925 та 10.07.2020, номер запису 13011070006000925, суд зазначає наступне.

Згідно п. 13 ч.1 ст. 20 ГПК України, вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; заборони (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій; накладення/зняття арешту корпоративних прав; зобов`язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; виділу юридичної особи; провадження у справах про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, прийнятих відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; припинення юридичної особи, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення юридичної особи; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов`язано з банкрутством юридичної особи; відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; відміни в порядку апеляційного/касаційного оскарження судового рішення, на підставі якого вчинено реєстраційну дію.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позовні вимоги про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу є похідними від вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів членів КСП "Україна-Черняхів-1", оформлених протоколом № 05/06/20 від 24.06.2020 р., яка була задоволена судом, останні також підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог позивача до Високівської сільської ради, то суд вказує наступне.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до повноважень суб`єктів державної реєстрації прав належить:

1) забезпечення: проведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав; взяття на облік безхазяйного нерухомого майна; формування та зберігання реєстраційних справ. Зберігання реєстраційних справ у паперовій формі здійснюється виключно виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями за місцезнаходженням відповідного майна;

2) здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В даному випадку, Високівська сільська рада забезпечує реалізацію державної політики у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, у межах повноважень та у спосіб, передбачені законодавством України.

Вносячи записи (зміни) до відомостей про юридичну особу державний реєстратор Високівської сільської ради виконував свої повноваження та діяв у відповідності з приписами Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

В свою чергу, суд вказує, що виходячи із предмету та підстав заявленого позову, вимоги позивача направлені до Високівської сільської ради як до суб`єкта владних повноважень.

Отже, враховуючи ту обставину, що в межах заявленого позову вирішується спір щодо правомірності проведення загальних зборів КСП "Україна-Черняхів-1" 23.06.2020 р. та законності прийнятих ними рішень, позов належить заявляти саме до КСП "Україна-Черняхів-1", а відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в задоволенні позовних вимог до Високівської сільської ради слід відмовити.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.

Суд вказує, що в рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Аналізуючи мотивацію прийнятого місцевим господарським судом рішення крізь призму статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зазначеної практики ЄСПЛ, апеляційний суд зазначає про належне виконання покладеного на суд обов`язку щодо мотивації прийнятого рішення, оскільки суд повно дослідив фактичні обставини справи та прийняв рішення по суті спору з дотриманням принципів рівності та змагальності сторін у господарському процесі, тому його висновки за результатами розгляду спору по суті є вірними.

В свою чергу, ЄСПЛ у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. ЄСПЛ зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення ЄСПЛ у справі "Трофимчук проти України").

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, Північно-західний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника згідно ст. ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна-Черняхів-1" на рішення Господарського суду Житомирської області від 21.12.2021 у справі № 906/924/20 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від 21 грудня 2021 року у справі №906/924/20 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

4. Справу №906/924/20 повернути господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "17" червня 2022 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Філіпова Т.Л.