Ухвала

від 15.06.2022 по справі 913/110/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 913/110/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О. Р., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фонду державного майна України

на рішення Господарського суду Луганської області

у складі судді Голенко І. П.

від 04 серпня 2021 року

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Шутенко І. А., Сгара Е. В., Слободін М. М.

від 25 листопада 2021 року

та касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Луганської області

у складі судді Голенко І. П.

від 04 серпня 2021 року

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Шутенко І. А., Сгара Е. В., Слободіна М. М.

від 25 листопада 2021 року

та на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Шутенко І. А., Гребенюк Н. В., Слободіна М. М.

від 09 грудня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1

до: 1) Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт", 2) ОСОБА_2 , 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА РОСТУ",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Фонд державного майна України, 2) Акціонерного товариства "Укрнафтопродукт",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Професіонал", 2) Приватний нотаріус Черняк Андрій Леонідович,

про визнання недійсними рішень правління, результатів аукціону, договору купівлі-продажу нерухомого майна та застосування наслідків недійсності правочину,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача-1: не з`явилися

від відповідача-2: ОСОБА_2 (особисто)

від відповідача-3: Дзецько Д. А.

від третіх осіб:

на стороні позивача: 1) Федорчук О. В. , Матіюк Д. В.

2) не з`явилися

3) не з`явилися

на стороні відповідачів: 1) не з`явилися

2) не з`явилися

3) не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Луганської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт", ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА РОСТУ" про:

- визнання недійсним рішення правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт", оформленого протоколом № 2 від 22 березня 2016 року;

- визнання недійсним рішення правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт", оформленого протоколом № 4 від 04 липня 2016 року;

- визнання недійсними: результатів аукціону за лотом № 140, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал", оформлених протоколом № 120 від 01 липня 2016 року;

- визнання недійсним укладеного на підставі аукціону договору купівлі-продажу 20/100 часток об`єкту нерухомого майна за адресою: Луганська область, Кремінський район, смт. Красноріченське, вул. Артема, буд. 3 , від 30 липня 2016 року;

- застосування наслідків недійсності правочину та зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОЧКА РОСТУ" повернути у власність Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" нерухоме майно: будівлі і споруди нафтобази, а саме: 20/100 часток об`єкту нерухомого майна за адресою: Луганська область, Кремінський район, смт. Красноріченське, вул. Артема, буд. 3 , які складаються зі: складу бочкотари літ. Л-2, л, загальною площею 281,60 кв.м; складу матеріального літ. М, м - загальною площею 279,30 кв.м; частини огорожі з/б № 2 довжиною 225,65 м; воріт металевих №№ 5-6; частини асфальтобетонного покриття № 57 загальною площею 564 кв.м.

Також ОСОБА_1 у позовній заяві просила суд визнати поважними причин пропуску строку позовної давності та поновити їй строк позовної давності для звернення до суду.

В обґрунтування недійсності спірних рішень правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" позивачка послалася на те, що ці рішення прийняті в порушення вимог чинного законодавства та статуту Товариства виконавчим органом Товариства, який не мав повноважень на їх прийняття, стосуються питання відчуження майна акціонерного товариства, що належать до виключної компетенції наглядової ради або загальних зборів, прийняті без отримання на це згоди відповідного органу управління товариства.

В обґрунтування недійсності результатів спірного аукціону за лотом № 140 позивачка послалася на те, що аукціон був проведений з порушенням вимог пунктів 13, 14, 27 Положення про порядок відчуження майнових об`єктів, що належать до основних фондів та є власністю Публічного акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт», затвердженого рішенням наглядової ради Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" № 2/2011 від 17 травня 2011 року.

В обґрунтування недійсності спірного договору позивачка послалася на те, що цей договір був укладений за результатом прийняття незаконних зазначених вище рішень правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" та проведеного незаконного аукціону; був укладений від імені Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" головою правління, який не мав необхідного обсягу повноважень на укладення цього договору та вийшов за межі своєї компетенції; зміст договору суперечить вимогам статей 377, 655, 657, 658 Цивільного кодексу України, статей 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частині шостій статті 120 Земельного кодексу України.

В обґрунтування наявності порушених прав, що підлягають судовому захисту, позивачка послалася на те, що вона є акціонером Публічного акціонерного товариста "Луганськнафтопродукт", а прийняті спірні рішення, проведений спірний аукціон та укладений спірний договір, що стосуються відчуження майна зазначеного Товариства, порушують її права як акціонера на участь в управлінні Товариством.

Господарський суд Луганської області рішенням від 04 серпня 2021 року позов задовольнив частково: визнав недійсними рішення правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт", оформлені протоколами № 2 від 22 березня 2016 року та № 4 від 04 липня 2016 року; визнав недійсними результати аукціону № 120 від 01 липня 2016 року, лот № 140, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал". У решті вимог позову відмовив, стягнув з відповідача-1 на користь позивачки 6 810,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними рішень правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" та результатів аукціону, виходив з того, що позивачка є акціонером зазначеного акціонерного товариства, правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" не мало повноважень приймати спірні рішення щодо питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради або загальних зборів цього товариства, спірні рішення порушують права позивачки як акціонера Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт".

Позовні вимоги про визнання недійсними результатів аукціону суд задовольнив як похідні від вимоги про визнання недійсними рішень правління Публічного акціонерного товариства «Луганськнафтопродукт».

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання недійсним спірного договору, місцевий господарський суд врахував висновки Верховного Суду та входив з того, що спірний правочин не порушує прав та інтересів позивачки, оскільки стосувався не акцій, які перебувають в управлінні позивачки, а майна акціонерного товариства, що належить їй на праві власності. За висновком суду підписання головою правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" спірного договору без передбаченої статутом Товариства згоди наглядової ради цього товариства на укладання договорів купівлі-продажу з відчуження нерухомого майна, без обрання наглядовою радою оцінювача майна товариства та погодження оціночної вартості майна товариства, може свідчити про порушення прав та інтересів самого товариства, а не корпоративних прав його учасника, оскільки голова правління діяв саме від імені товариства, а не його учасників.

Щодо заяв другого та третього відповідачів про застосування наслідків пропуску позивачкою строку позовної давності місцевий господарський суд виходив з того, що позовна давність застосовується лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Однак врахувавши те, що перший відповідач не заявив суду про застосування позовної давності до вимог, які звернуті саме до нього (про визнання недійсними рішень правління та результатів аукціону), та визнавши ці позовні вимоги доведеними та обґрунтованими, суд задовольнив їх. Також суд, встановивши те, що позовна вимога про визнання недійсним договору є необґрунтованою, дійшов висновку про відсутність підстав для застосування позовної давності щодо цієї вимоги, про яку заявили другий та третій відповідачі.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 25 листопада 2021 року скасував рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними результатів аукціону від 01 липня 2016 року № 120 лот № 140, проведеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Професіонал", та прийняв у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. В іншій частині рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року залишив без змін. Стягнув з відповідача-1 на користь позивачки 1 135,00 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, а також стягнув з позивачки на користь держави до спеціального фонду Державного бюджету України 6 810,00 грн судового збору за звернення з апеляційною скаргою та на користь другого відповідача 3 405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що спірні рішення правління Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт" прийняті з порушенням вимог чинного законодавства і статуту Товариства та порушують корпоративні права позивачки, яка є акціонером Публічного акціонерного товариства "Луганськнафтопродукт", а також про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання недійсним спірного договору з огляду на те, що спірний правочин не порушує прав та інтересів позивачки. Крім того суд апеляційної інстанцій визнав обґрунтованими висновки місцевого господарського суду, що стосуються строку позовної давності.

Однак суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовної вимоги щодо визнання недійсними результатів аукціону, відмовив у її задоволенні, посилаючись на те, що аукціон є виключно способом відчуження майна товариства, яке належить на праві власності саме товариству, а не його учаснику, з огляду на що організація та проведення аукціону не впливають на права позивачки як акціонера відповідача-1 та не порушують їх.

Східний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 09 грудня 2021 року задовольнив клопотання ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 000,00 грн витрат, понесених ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу. В іншій частині у задоволенні клопотання суд відмовив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Фонд державного майна України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року в частині незадоволених позовних вимог, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2021 року скасувати у повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Як на підстави касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції Фонд державного майна України послався на пункти 1 та 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, прийняли рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема статті 203 Цивільного кодексу України, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 12 серпня 2021 року у справі № 926/358/19 та від 31 серпня 2021 року у справі № 909/207/20.

Фонд державного майна України у касаційній скарзі також послався на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 02 травня 2018 року у справі № 923/20/17, від 16 травня 2018 року у справі № 916/2872/16, 06 червня 2018 року у справі № 908/1029/16, від 12 червня 2018 року у справі № 927/976/17 та від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц.

До Верховного Суду з касаційною скаргою також звернулася і позивачка - ОСОБА_4 , в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих позовних вимог. Крім того позивачка просить скасувати додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 09 грудня 2021 року.

Як на підставу касаційного оскарження судових рішень позивачка послалася на пункт 1 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначила про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, прийняли рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, без урахування:

- висновків Верховного Суду щодо застосування статті 203 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 12 серпня 2021 року у справі № 926/358/19 та від 31 серпня 2021 року у справі № 909/207/20;

- висновків Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування законодавства про працю, зокрема частини другої статті 23, пункту 2 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю стосовно дії строкового трудового договору, викладених у постанові Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 6-254цс17, у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі № 664/2284/16-ц та від 22 січня 2020 року у справі № 607/18964/18;

- висновків Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 167 Господарського кодексу України та статті 25 Закону України «Про акціонерні товариства» стосовно корпоративних прав та інтересів учасника господарського товариства та можливості такого учасника оспорити до суду правочин, вчинений господарським товариством, викладених у постановах від 02 травня 2018 року у справі № 923/20/17, від 16 травня 2018 року у справі № 916/2872/16, 06 червня 2018 року у справі № 908/1029/16, від 12 червня 2018 року у справі № 927/976/17;

- висновків Верховного Суду щодо захисту права акціонера акціонерного товариства, викладених у постановах від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16, від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 12 червня 2018 року у справі № 927/976/17, від 06 червня 2018 року у справі № 908/1029/16, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17.

Відповідачі та треті особи на стороні відповідачів у відзивах на касаційну скаргу просять касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів- без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови правильно застосували норми матеріального права та дотрималися норм процесуального права.

Третя особа-2 на стороні позивача - Акціонерне товариство «Укрнафтопродукт» відзив на касаційну скаргу Фонду державного майна України не надала.

30 травня 2022 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОЧКА РОСТУ» надійшов відзив на касаційну скаргу позивачки. Зазначений відзив на касаційну скаргу був поданий відповідачем-3 30 травня 2022 року безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з пропуском встановленого Верховним Судом в ухвалі від 16 лютого 2022 року строку для його подання (до 10 березня 2022 року). Разом з цим відповідач-3 заявив клопотання про поновлення йому строку на подання відзиву на касаційну скаргу. Як на поважні причини пропуску цього строку відповідач-3 послався на те, що він не отримував ні касаційну скаргу позивачки, ні її уточнену касаційну скаргу, ні ухвалу Верховного Суду від 16 лютого 2022 року про відкриття касаційного провадження у цій справі за касаційною скаргою позивачки та про встановлення строку на надання відзиву на цю касаційну скаргу. Також посилається на те, що внаслідок запровадження в Україні воєнного стану він ознайомився зі змістом касаційної скарги позивачки та її уточненої касаційної скарги лише 16 травня 2022 року.

Вирішуючи питання про прийняття поданого відповідачем-3 відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд виходить з такого.

За змістом частин першої та другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України поновленим може бути процесуальний строк, встановлений законом, а встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з частиною четвертою статті 294 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що строк на подання відзиву на касаційну скаргу встановлюється не законом, а судом, а тому відповідно до вимог процесуального закону може бути продовженим, а не поновленим.

Однак відповідач-3 у відзиві на касаційну скаргу просить поновити, а не продовжити процесуальний строк, встановлений судом, а також заявляє відповідне клопотання з порушенням строку, встановленого частиною другою статті 119 Господарського процесуального кодексу України, тобто після закінчення встановленого Верховним Судом в ухвалі від 16 лютого 2022 року у цій справі строку на надання відзиву на касаційну скаргу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016).

З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про відсутність підстав для поновлення відповідачу-3 строку на подання відзиву на касаційну скаргу позивача.

Разом з цим Верховний Суд вважає за можливе продовжити такий строк з власної ініціативи з огляду на те, що наведені відповідачем-3 причини його пропуску (запровадження в Україні воєнного стану, неотримання ухвали Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у цій справі) є поважними.

Відповідач-3 відзиві на касаційну скаргу просить касаційну скаргу позивачки залишити без задоволення, а оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій - без змін, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішення та постанови правильно застосували норми матеріального права та дотрималися норм процесуального права.

Перший та третій відповідачі, а також треті особи у справі відзиви на касаційну скаргу позивачки у строк, встановлений Верховним Судом, не надали.

При здійсненні касаційного розгляду цієї справи № 913/110/21 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду встановила, що виходячи із суб`єктного складу учасників цієї справи, предмета, підстав позову та обґрунтування порушених прав позивачки спір у цій справі виник між господарським (акціонерним) товариством та його акціонером, зокрема щодо правочину про відчуження майна товариства, укладеного господарським товариством, від імені якого діяла його посадова особа за відсутності на думку позивачки необхідного обсягу повноважень для укладення спірного правочину.

При вирішенні спору у цій справі щодо позовних вимог, які стосуються недійсності укладеного господарським товариством правочину, суди попередніх інстанцій керувалися висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17, від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 та від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18. Як вбачається з оскаржуваних Фондом державного майна України та ОСОБА_1 до Верховного Суду судових рішень суди попередніх інстанцій врахували зазначені висновки Верховного Суду та вирішили спір у справі в частині позовної вимоги про визнання недійсним правочину на підставі цих висновків.

Разом з цим колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду встановила, що на розгляді у Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувала справи № 522/22473/15-ц за позовом Компанії з обмеженою відповідальністю "Компанія "Садіра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Аркадія", ОСОБА_5 про визнання договорів недійсними.

Позовні вимоги у справі № 522/22473/15-ц були обґрунтовані тим, що спірні договори були укладені від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬФА-АРКАДІЯ" його директором з перевищенням наданих йому повноважень, за відсутності рішення загальних зборів учасників Товариства про їх укладення та про надання директору Товариства повноважень на їх укладення, тобто без згоди позивача, який є єдиним учасником зазначеного Товариства. При вирішенні спору у справі № 522/22473/15-ц суди попередніх інстанцій також як у цій справі керувалися висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року у справі № 916/2084/17, від 15 жовтня 2019 року у справі № 905/2559/17, від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 та від 07 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.

Отже, виходячи із суб`єктного складу учасників цієї справи, предмета, підстав позову, враховуючи змістовий, суб`єктний та об`єктний критерії подібності правовідносин, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначає про те, що правовідносини у справі № 522/22473/15-ц за усіма зазначеними критеріями є подібними до правовідносин у цій справі № 913/110/21.

Також колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду встановила, що за результатом здійснення касаційного розгляду зазначеної справи № 522/22473/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалами від 19 травня 2022 року передав справу № 522/22473/15-ц на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

З огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/22473/15-ц, правовідносини в якій є подібними правовідносинам у цій справі, матиме суттєве значення для вирішення цієї справи № 913/110/21, що переглядається, з метою забезпечення єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі № 913/110/21 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/22473/15-ц.

Керуючись статтями 228, 234, 235, 314 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Зупинити касаційне провадження у справі № 913/110/21 за касаційними скаргами Фонду державного майна України та ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Луганської області від 04 серпня 2021 року, постанову Східного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2021 року та на додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 09 грудня 2021 року у справі № 913/110/21 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 522/22473/15-ц.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Баранець

Судді О. Кібенко

В. Студенець