Постанова

від 07.06.2022 по справі 912/1414/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 912/1414/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явились,

відповідача - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 (головуючий суддя - Подобєд І.М., судді: Березкіна О.В., Орєшкіна Е.В.) та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 (суддя Поліщук Г.Б.)

у справі №912/1414/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія"

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України"

про стягнення 1772629,34 грн,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрно-хімічна компанія" (далі - ТОВ "Аграрно-хімічна компанія") звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" (далі - ДП ДГ "Ставидлянське" ІСГС НААН) про стягнення 1772629,34 грн, в тому числі 1299998,56 грн основного боргу, 82631,21 грн пені та 389999,57 грн штрафу.

1.2.В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору поставки №39/35 від 29.11.2019 в частині оплати поставленого товару.

1.3.Заперечення проти позову мотивовані посиланням на обставини недоведення позивачем (1) фактичного отримання відповідачем товару насіння соняшника з огляду на відсутність товарно-транспортної накладної та заявки на отримання товару за іншою адресою, ніж визначено договором, (2) невідповідності адреси, зазначеної у видаткових накладних, визначеній в укладеному між сторонами договорі адресі складу покупця.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.29.11.2019 між ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" (продавець) та ДП ДГ "Ставидлянське" ІСГС НААН (покупець) укладено договір поставки №39/35 від 29.11.2019, за умовами п.1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю (поставити), а покупець зобов`язується прийняти та своєчасно оплатити Товар на умовах, визначених сторонами у цьому договорі та додатках до нього.

2.2.Згідно з п.1.2 договору предметом постачання по цьому договору є засоби захисту рослин (товар), виробник, асортимент, вартість та кількість яких закріплюється в додатках до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

2.3.Кількість та асортимент товару вказуються у відповідних додатках до цього договору, які становлять невід`ємну частину договору (п.2.1 договору).

2.4.Відповідно до п.5.1 договору товар постачається продавцем при умові отримання від покупця попередньої оплати за товар, у строки, передбачені положеннями відповідного додатку до цього договору, крім випадків, коли сплата попередньої оплати сторонами не передбачається.

2.5.Постачання здійснюється на умовах СРТ (Інкотермс 2010) - склад покупця, що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., смт. Компаніївка, вул. Лісна, буд.1 (п.5.2 договору).

2.6.Пунктами 5.3 договору визначено, що поставка товару може здійснюватися як в цілому, так і окремими частинами (партіями). Строки поставки товару або окремих партій узгоджується сторонами у відповідних додатках до цього договору.

2.7.Перехід права власності на товар, а також перехід ризиків випадкового пошкодження чи знищення товару, відбувається в момент передачі товару покупцю по накладній (-им) (п.5.4 договору).

2.8.Відповідно до п.6.2 договору ціна товару, що підлягає поставці, вказується у відповідному додатку до цього договору.

2.9.Порядок та строки розрахунків за товар, передбачаються у відповідних додатках до цього договору (п.6.3 договору).

2.10.Згідно з п.8.1 договору приймання-передача товару сторонами здійснюється в пункті поставки. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару Покупцю по накладним. Датою передачі є дата підписання сторонами відповідної накладної.

2.11.Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до моменту повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором. Сторони відповідно до абзацу 3 частини другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) дійшли згоди про обов`язковість скріплення печатками цього договору, будь-яких додатків та/або додаткових угод до нього (крім випадків відсутності у покупця печатки) (п.9.1 договору).

2.12.Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

2.13.Між сторонами також підписано додаток №1 від 29.11.2019 до договору, відповідно до якого сторони домовились про поставку насіння соняшника Impact, кількістю 100 пак., загальною вартістю 460000,80 грн.

2.14.Додатком №2 від 23.12.2019 сторони погодили поставку насіння соняшника Impact, кількістю 200 пак., загальною вартістю 920001,60 грн.

2.15.Відповідно до п.3 додатку №1 та додатку №2 розрахунки за товар здійснюються покупцем в наступному порядку:

-покупець зобов`язується сплатити продавцю попередню оплату у розмірі 30% від загальної вартості товару, вказаної в п.2 цього додатку, протягом 2 банківських днів з дати виписки рахунку продавцем;

-продавець зобов`язаний в день виписки рахунку передати його покупцю або надіслати копію/сканкопію факсом, електронною поштою або іншим зручним для сторін способом. В подальшому, але не пізніше ніж протягом 7-ми робочих днів. продавець зобов`язується передати/надіслати покупаю оригінал рахунку;

-залишок вартості товару, тобто кошти в сумі, що становить 70% від загальної вартості товару, вказаної в п.2 цього додатку, покупець зобов`язується сплатити не пізніше 01.11.2020.

2.16.Пунктом 4 додатку №1 передбачено, що поставка товару здійснюється продавцем на склад покупця не пізніше 01.04.2020 за умови отримання попередньої оплати від покупця у розмірі та строки, обумовлені п.3 цього додатку. Вартість доставки включено в ціну товару.

2.17.31.01.2020 між сторонами підписано додаток №3 до договору поставки №39/35 від 29.11.2019, відповідно до якого сторони погодили поставку насіння соняшника N4LM408, кількістю 100 пак., загальною вартістю 470016,00 грн.

2.18.Відповідно до п.3.1 додатку №3 розрахунки за товар здійснюються покупцем в наступному порядку:

-покупець зобов`язується сплатити продавцю попередню оплату у розмірі 10% від загальної вартості товару, вказаної в п.2 цього додатку, протягом 2 банківських днів з дати виписки рахунку продавцем;

-продавець зобов`язаний в день виписки рахунку передати його покупцю або надіслати копію/сканкопію факсом, електронною поштою або іншим зручним для сторін способом. В подальшому, але не пізніше ніж протягом 7-ми робочих днів, продавець зобов`язується передати/надіслати покупцю оригінал рахунку;

-залишок вартості товару, тобто кошти в сумі, що становить 90% від загальної вартості товару, вказаної в п.2 цього додатку. Покупець зобов`язується сплатити не пізніше 01.11.2020.

2.19.Згідно з п.4 додатку №3 поставка товару здійснюється продавцем на склад покупця не пізніше 01.04.2020 за умови отримання попередньої оплати віл покупця у розмірі та строки, обумовлені п.3 цього додатку. Вартість доставки включено в ціну товару.

2.20.Додатки підписані представниками сторін та скріплені печатками.

2.21.На виконання вимог договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1850018,40 грн, що підтверджується видатковими накладними: №39/118 від 29.11.2019 на загальну суму 460000,80 грн, №39/120 від 26.12.2019 на загальну суму 920001,60 грн, №39/3 від 31.01.2020 на загальну суму 470016,00 грн.

2.22.Відповідач свої зобов`язання за договором виконав частково, сплативши суми попередніх оплат, визначених умовами договору в загальному розмірі 461000,88 грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача.

2.23.Залишок вартості товару у розмірі 1389016,08 грн у строк до 01.11.2020 не сплатив.

2.24.21.12.2020 відповідачем сплачено позивачу заборгованість у розмірі 89017,52 грн в рахунок погашення заборгованості по договору.

2.25.Заборгованість відповідача перед позивачем складає 1299998,56 грн, несплата якої й стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Кіровоградської області рішенням від 26.07.2021 у справі №912/1414/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021, позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з ДП ДГ "Ставидлянське" ІСГС НААН на користь ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" заборгованість в сумі 1770600,38 грн, з яких: 1299998,56 грн основний борг, 80602,25 грн пеня, 389999,57 грн штраф, а також 26559,01 грн судового збору; в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовив.

3.2.Судові рішення мотивовані тим, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам статті 9 цього Закону, за наявності зареєстрованих податкових накладних, які у сукупності фіксують факт здійснення господарської операції (постачання товару), є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, згідно з приписами частини першої статті 692 ЦК України, а ствердження про відсутність в матеріалах справи товарно-транспортних накладних за договором постачання не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операції постачання продукції.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи. Розгляд клопотання

4.1.ДП ДГ "Ставидлянське" ІСГС НААН звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 у справі №912/1414/21 і передати справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

4.2.Підставою касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме те, що судом апеляційної інстанції не враховано висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі №910/14900/19, стосовно застосування статей 662, 663, 664 ЦК України, статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

4.3.За твердженнями скаржника, відсутність товарно-транспортної накладної в сукупності з протиправними діями колишнього керівника державного підприємства (відповідача) свідчать про відсутність господарської операції між позивачем та відповідачем щодо передачі постачальником покупцю насіння соняшника.

4.4.На переконання скаржника, при дослідженні обставин реальної поставки товару за спірними видатковими накладними суди надали оцінку лише видатковим накладним та документам податкового обліку обох сторін (продавця та покупця), залишивши при цьому поза увагою те, що самі лише видаткові та податкові накладні, а також декларації сторін (за відсутності інших доказів реального руху товарів) не є самостійними доказами підтвердження вчинених господарських операцій, оскільки ці докази не пов`язані з фізичним переміщенням товару, не можуть свідчити про рух товару та виконання обов`язку постачальника з передачі товару покупцю, визначеного у статті 664 ЦК України, а підтверджують лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення такої господарської операції, про її реальність.

4.5.Суди не врахували, що для підтвердження фактичного постачання товару покупцю для підтвердження поставки у разі оспорювання факту отримання товару покупцем, необхідно встановити чи дійсно товар був поставлений за адресою покупця. Зазначене повинно бути підтверджено інформацією, передбаченою для оформлення товарно-транспортних накладних, зокрема інформацією про: відповідальну особу, особу водія, марку, державний номер транспортного засобу, адресу завантаження та адресу доставки, особу, відповідальну за приймання товару за місцем розвантаження.

4.6.Скаржник вважає, що дані видаткових накладних про передачу насіння соняшника від продавця до покупця є недостатніми доказами наявності господарської операції, належним доказом поставки є товарно-транспортна накладна на кожну партію товару з зазначенням відповідної інформації.

4.7.Зважаючи на наявну практику Верховного Суду, скаржник зазначає, що у разі транспортування товару, воно має бути оформлене складенням товарно-транспортної накладної на такий товар. Відсутність товарно-транспортних накладних, належним чином оформлених постачальником - ТОВ "Аграрно-хімічна компанія", свідчить про відсутність факту поставки насіння соняшника.

4.8.Також скаржник зазначає про порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке полягає у позбавленні його права на захист, справедливий та публічний розгляд апеляційної скарги, з огляду на відхилення його клопотання про відкладення розгляду справи.

4.9.ТОВ "Аграрно-хімічна компанія" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

4.10.За твердженнями позивача, товарно-транспортна накладна не є документом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей, наявність або відсутність товарно-транспортних накладних та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.

4.11.Позивач вказує, що факт передачі відповідачеві товару підтверджується видатковими накладними, підписаними представником відповідача та скріпленими відтиском його печатки.

4.12.На переконання позивача, сам факт наявності кримінального провадження за фактом зловживання посадовими особами відповідача службовим становищем, з метою отримання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб, що спричинили тяжкі наслідки, не являється беззаперечною підставою для суду ставити під сумнів дійсність та реальність господарських операцій між позивачем та відповідачем, а також факт передачі товару відповідачу, оскільки позивачем надано всі необхідні та достатні первинні бухгалтерські документи, оформлені належним чином, що дають підстави зробити обґрунтований висновок про доведеність факту передачі товару відповідачу.

4.13.Скаржник акцентує увагу на тому, що надані ним первинні бухгалтерські документи, які досліджено під час розгляду справи судами, не містять жодних дефектів та складені з дотриманням норм чинного законодавства, тобто є належними доказами здійснення передачі товару від позивача до відповідача.

4.14.Більш того судами було додатково досліджено відображення таких господарських операцій у податковому обліку сторін, внаслідок чого отримано додаткові докази підтвердження фактів отримання товару відповідачем, оскільки ним включено відповідні податкові накладні, складені на постачання товару, відображеного у наведених вище видаткових накладних, до сум податкового кредиту.

4.15.07.06.2022 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява представника ДП ДГ "Ставидлянське" ІСГС НААН - адвоката Ольги Головачевої про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю взяти участь у судовому засіданні в приміщенні суду, забезпечити технічну можливість на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду, з огляду на перебування адвоката поза межами робочого місця в м. Києві та неможливість передати матеріали іншому представнику.

4.16.Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

4.17.Враховуючи закінчення визначених процесуальним законодавством строків розгляду касаційної скарги, наявність в матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання, у Суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи. Крім того, колегія суддів враховує, що прохання відповідача (скаржника) відкласти розгляд справи з огляду на перебування представника поза межами робочого місця та неможливість передати матеріали іншому представнику, за відсутності інформації про час, коли представник зможе з`явитись на своє робоче місце та/або передати матеріали іншому представнику, зумовлює ситуацію, за якої розгляд справи фактично повинен бути відкладений на невизначений час, що призведе до порушення прав інших сторін на вирішення справи у розумний строк. Також колегія суддів враховує, що клопотання не обґрунтоване посиланням на норми статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також те, що явка сторін обов`язковою не визнавалась.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

5.2.Відповідно до частини 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

5.3.За змістом пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

5.4.Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

5.5.Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.6.Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

5.7.Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України)

5.8.За своєю правовою природою договірні відносини, які склалися між сторонами у цій справі, мають ознаки договору поставки, за яким, у відповідності до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

5.9.Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

5.10.Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

5.11.Саттею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

5.12.За приписами статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

5.13.Відповідно до частини першої статті 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

5.14.Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

5.15.У відповідності до статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

5.16.Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

5.17.Відповідно до положень статей 525, 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

5.18.Як встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 1850018,40 грн, що підтверджується видатковими накладними: №39/118 від 29.11.2019 на загальну суму 460000,80 грн, №39/120 від 26.12.2019 на загальну суму 920001,60 грн, №39/3 від 31.01.2020 на загальну суму 470016,00 грн, підписаними уповноваженими представниками та скріпленими печатками сторін, а відповідачем частково виконано свої зобов`язання за договором: (1) сплачено суми попередніх оплат, визначених умовами договору в загальному розмірі 461000,88 грн, що підтверджується виписками з рахунку позивача; (2) 21.12.2020 сплачено позивачу заборгованість у розмірі 89017,52 грн в рахунок погашення заборгованості по договору.

5.19.В статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час оформлення видаткової накладної №2175 від 18.11.2019) надається визначення, згідно з яким господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

5.20.Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

5.21.Згідно з частиною другою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

5.22.За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

5.23.Отже за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, та відображають реальні господарські операції.

5.24.Разом з тим, у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

5.25.При цьому Верховний Суд відзначає, що обов`язок доведення обставин лежить на стороні, яка на них посилається. Отже за умови, що інша сторона надала пакет первинних бухгалтерських документів, які не містять дефектів, і які підтверджують здійснення сторонами господарської операції, а інша сторона не визнає факт поставки, саме ця сторона має довести факт непоставки наданням про це доказів. Саме за таких обставин, з урахуванням принципу змагальності господарського судочинства, інша сторона має доводити іншими доказами факт передання нею товару.

5.26.Дослідивши складені позивачем при поставці товару за умовами договору видаткові накладі, суди попередніх інстанцій встановили, що такі (накладні) містять такі обов`язкові реквізити, як дату їх складання; назву підприємства, від імені якого складено документ і якому здійснюється поставка за цією накладною; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "від постачальника" та "отримав(ла)", а також підписи уповноважених осіб та відтиски печаток сторін, а отже в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ЦК України, є первинними (товаророзпорядчими) документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення.

5.27.Заперечуючи факт поставки товару за договором, відповідач вказує на ненадання позивачем товарно-транспортних накладних, відсутність яких в сукупності з протиправними діями колишнього керівника державного підприємства (відповідача) свідчать про відсутність господарської операції між позивачем та відповідачем щодо передачі постачальником покупцю насіння соняшника.

5.28.Проте, зазначаючи про свої побоювання щодо нездійснення позивачем поставки товару (реального руху активів) через ненадання позивачем товарно-транспортних накладних на підтвердження цього, які мотивовані недовірою до попереднього керівника відповідача, останній по суті намагається перекласти тягар доказування цих обставин на позивача, який при обґрунтуванні своєї позиції вже надав докази (первинні документи), які не містять жодних дефектів та визнані судом належними доказами у даній справі.

5.29.Маючи після зміни керівника доступ до всієї документації товариства, відповідач не був позбавлений права доводити нездійснення таких господарських операцій шляхом надання суду відповідних доказів на спростування цих обставин, проте не скористався таким (правом), а лише заперечував факт здійснення поставки, вказуючи на підписання договору та видаткових накладних колишнім директором, щодо якого за результатами внутрішнього аудиту встановлено низку порушень, що спричинили збитки, а також порушено кримінальне провадження.

5.30.Сама лише наявність кримінального провадження №42021120000000096 від 06.05.2021 за ознаками певного кримінального правопорушення та проведення досудового розслідування за цим провадженням не є належним доказом того, що посадові особи ДП ДГ "Ставидлянське" ІСГС НААН, зловживаючи службовим становищем, вчинили протиправні діяння в ході виконання господарського зобов`язання по договору поставки №39/35 від 29.11.2019.

5.31.Вказуючи на встановлення відсутності товару, відповідач жодними доказами не доводить, що товар у нього був взагалі відсутній на певну дату/у певний період часу, отже, не внаслідок його продажу, передачі на зберігання або переміщення на інший склад тощо, а саме по факту його непоставки, що він не доводить посиланням на дані обліку.

5.32.За встановлених судами попередніх інстанцій обставин, колегія суддів погоджується з їх висновком, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні, які є первинним обліковими документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідають вимогам статті 9 цього Закону, за наявності зареєстрованих податкових накладних, у сукупності фіксують факт здійснення господарської операції (постачання товару), є підставою для настання у відповідача обов`язку з оплати поставленого товару в повному обсязі, згідно з приписами частини першої статті 692 ЦК України, а ненадання позивачем при зверненні з позовом товарно-транспортних накладних за договором постачання не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операції постачання продукції. Доводи касаційної скарги фактично є доводами, які свідчать про переоцінку відповідачем встановлених судами обставин справи про товарність господарської операції по договору №39/35 від 29.11.2019, при тому, що він не посилається на те, які наявні в матеріалах справи докази не досліджені судом на підтвердження зворотного.

5.33.Оскільки матеріали справи підтверджують ті обставини, що позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, поставив відповідачу товар на загальну суму 1850018,40 грн, термін оплати якого відповідно до умов договору та його додатків настав, а відповідач за вказаним договором свої зобов`язання в частині повної та своєчасної оплати товару не виконав, чим порушив майнові права позивача, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що заявлені позивачем вимоги про стягнення 1299998,56 грн основного боргу як законні та обґрунтовані підлягають задоволенню.

5.34.Враховуючи вищевикладене у цій постанові Верховний Суд, проаналізувавши судове рішення, правовий висновок щодо норм права в якому, на думку скаржника, не було враховано при ухваленні оскаржуваних рішень у цій справі, встановив, що оскаржувані судові рішення у цій справі не суперечать висновку, викладеному у справі, на яку посилається скаржник, зокрема висновку про те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару, адже у даному випадку надані позивачем на підтвердження факту поставки первинні документи у вигляді видаткових накладних не містять жодних дефектів, відповідно визнані судами належними та допустимими доказами на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій, при тому, що позивач даними власного обліку не доводить обставини неотримання ним товару.

5.35.Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 82631,21 грн пені та 389999,57 грн штрафу за порушення своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, варто зазначити, що порушенням зобов`язання на підставі статті 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.36.Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

5.37.За приписами статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.38.За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

5.39.Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

5.40.Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

5.41.Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

5.42.Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

5.43.Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

5.44.В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

5.45.Як правильно виснували суди, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

5.46.Відповідно до п.10.3 договору в разі прострочення розрахунку за поставлений товар, на вимогу продавця, покупець зобов`язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки.

5.47.Положенням п.10.4 договору передбачено, що в разі прострочення виконання грошового зобов`язання покупцем за цим договором та відповідними додатками до нього, понад тридцять календарних днів, окрім пені, передбаченої п.10.3 цього договору, покупець, на вимогу продавця, зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі тридцяти відсотків від вартості своєчасно неоплаченого товару.

5.48.При цьому, в п.10.6 договору сторони домовилися, що відповідно до статті 259 ЦК України строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій за цим договором складає 3 (три) роки. Крім цього, сторони, відповідно до частини шостої статті 232 ГК України, домовилися про те, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання за цим договором збільшується до 3 (трьох) років від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

5.49.Судами встановлено, що відповідач повинен був оплатити товар у строк не пізніше 01.11.2020, що є вихідним днем (неділею), тобто останнім днем строку виконання відповідачем зобов`язань по оплаті товару за договором є 02.11.2020, в той час як відповідно до розрахунку позивача, останній просить стягнути з відповідача 82631,21 грн пені за період з 02.11.2020 по 05.05.2021.

5.50.При розрахунку пені позивачем також не враховано граничний період нарахування пені, який встановлено частиною шостою статті 232 ГК України та який має обчислюватися з дня, коли зобов`язання мало бути виконаним.

5.51.На підставі викладеного суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, визнав таким, що є правильним розрахунок пені за період з 03.11.2020 по 02.05.2021 на суму заборгованості 1299998,56 грн у розмірі 80602,25 грн, з огляду на що задовольнив позов в цій частині у визначеному судом розмірі.

5.52.Здійснивши перевірку правильності розрахунку штрафу суди встановили, що заявлена позивачем сума у розмірі 389999,57 грн є арифметично правильною та відповідає умовам договору.

5.53.З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позову.

5.54.Доводи скаржника про порушення апеляційним судом норм процесуального права, яке полягає у позбавленні його права на захист, справедливий та публічний розгляд апеляційної скарги з огляду на відхилення його клопотання про відкладення розгляду справи, не визнаються слушними колегією суддів, адже відкладення розгляду справи, за умови належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, є правом суду, основною передумовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.2.Згідно із статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3.За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи порушення норм процесуального права. Оскаржувані судові рішення прийнято за результатами повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи і підстав для їх зміни чи скасування, за мотивів наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

7. Розподіл судових витрат

7.1.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Державного підприємства "Дослідне господарство "Ставидлянське" Інституту сільського господарства степу Національної академії аграрних наук України" залишити без задоволення.

2.Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2021 та рішення Господарського суду Кіровоградської області від 26.07.2021 у справі №912/1414/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко