Постанова
від 15.06.2022 по справі 810/3612/18
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/3612/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Панова Г. В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року (розглянута у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 05 листопада 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2018 № 0006071414 та від 12.03.2018 № 0006061414.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки товариством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених первинно-бухгалтерських документів сформовано податковий кредит. Позивач стверджує, що здійснював придбання у своїх контрагентів будівельних та ремонтних робіт правомірно, тому підстав для визнання укладених договорів безтоварними немає, господарські операції підтверджені належним чином складеними первинними документами, які містять необхідні для цілей оподаткування відомості про зміст та обсяги спірних операцій, зокрема, договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт, платіжними дорученнями, а отримані будівельні та ремонтні роботи були використані в господарській діяльності ТОВ «Максимус Констракшн».

Позивач також зазначив, що контрагенти (ТОВ «Дінкарт», ТОВ «Лайт Бернет») на момент відображення у податковому обліку здійснених операцій були зареєстрованими в якості платників податку на додану вартість, а правочини, вчинені ТОВ «Максимус Констракшн», не є нікчемними і не були визнані недійсними в судовому порядку.

При цьому, позивач зауважив, що посилання контролюючого органу на відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів не є підставою для беззаперечного висновку про відсутність реальних правових наслідків проведених господарських операцій.

Крім того, позивач звертав увагу на те, що порушення податкового законодавства з боку контрагентів не впливає на результати діяльності ТОВ «Максимус Констракшн» та не може бути підставою для притягнення товариства до відповідальності, оскільки підприємство не може нести відповідальність за можливі дії інших суб`єктів господарювання та/або його керівних органів.

За наведених обставин, на думку позивача, висновки, викладені в акті перевірки, є необґрунтованими, а прийняті за результатами розгляду акта перевірки податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 12.03.2018 №0006071414 та від 12.03.2018 №0006061414.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (код ЄДРПОУ 31201909) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) судові витрати у розмірі 12016 (дванадцять тисяч шістнадцять) грн. 62 коп.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задоволено.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2018 року скасовано.

Прийнятя нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум Констракшн» до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 810/3612/18 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» задоволено частково.

Скасовуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.09.2020 у справі № 810/3612/18, Верховний Суд вказав, що «…визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів. З метою дослідження фактичного постачання товарів/послуг у межах господарської діяльності необхідно встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінювати такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи здійснення відповідних поставок товарів (робіт, послуг) потребувало значні обсяги відповідних ресурсів, як і не перевірили наявність у контрагентів позивача об`єктивної можливості вчинити відповідні операції.

Також у вказаній постанові зазначено, що за наслідками касаційного перегляду рішень судів попередніх інстанцій колегія суддів дійшла висновку, що судоми першої та апеляційної інстанцій не оцінено змісту вироку , на який посилався відповідач впродовж розгляду справи, а саме вироку Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року у справі № 759/11929/17. Посилаючись на вказаний вирок як одну з підстав, що свідчить на користь висновку про нереальність господарських операцій позивача з ТОВ «Ділкарт», суди не навели жодних обґрунтувань та висновків стосовно пов`язаності/непов`язаності цього вироку з господарською діяльністю позивача чи його контрагентів. Докази щодо предмету спірних правовідносин повинні оцінюватися судами та надаватися оцінка у їх взаємній сукупності.»

Колегія суддів зауважила, що «…Суди попередній інстанцій не скористались наданими їм процесуальними можливостями щодо допиту відповідних посадових осіб контрагентів позивача як свідків з метою підтвердження або спростування реальності господарських відносин з позивачем. Такі відомості та відповідні пояснення можуть бути враховані судами при перевірці доводів контролюючого органу про відсутність або недостатню кількість у контрагентів позивача трудових ресурсів у сукупності з аналізом того, чи вимагає специфіка відповідної операції значної кількості трудових ресурсів; чи залучались контрагентами субпідрядні організації або працівники на умовах цивільно-правових договорів для виконання відповідних робіт чи виробництва товару.».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.05.2021 адміністративну справу № 810/3612/18 прийнято до провадження та ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання.

Крім того, судом витребувано від сторін відомості щодо даних (прізвище, ім`я, по-батькові) та місця реєстрації керівників контрагентів ТОВ «Лайт Бернет» та ТОВ «Дінкарт» у період 2016-2018 років, зокрема під час здійснення господарських операцій з ТОВ «Максимус Констракшн», який охоплювався перевіркою, з метою з`ясування відомостей щодо вказаних осіб та виклику їх до суду для допиту в якості свідків.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким позов задоволити.

01 червня 2022 року на електронну адресу Шостого апеляційного апеляційного адміністративного суду представником апелянта направлено клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою ВС від 28.04.2021 року справу 160/3364/19 за позовом ТОВ «АТБ - маркет» до Офісу ВПП ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, в аналогічних правовідносинах передано на розгляд Великої Палати ВС

Перевіривши матеріали справи та подане клопотання, колегія суддів вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підстави зупинення провадження у справі визначено ст.236 КАС України.

Так, відповідно до ч. ч. 1,2 ст.236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі: 1) смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи, ліквідації суб`єкта владних повноважень, іншого органу, а також злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, які були стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, - до встановлення правонаступника; 2) необхідності призначення або заміни законного представника сторони чи третьої особи - до вступу у справу законного представника; 3) об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду; 4) звернення обох сторін з клопотанням про надання їм часу для примирення - до закінчення строку, про який сторони заявили у клопотанні; 5) перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції; 6) прийняття рішення про врегулювання спору за участю судді - до припинення врегулювання спору за участю судді.

Суд має право зупинити провадження у справі в разі: 1) захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до одужання; 2) знаходження учасника справи у довгостроковому відрядженні, якщо його особиста участь буде визнана судом обов`язковою, - до повернення з відрядження; 3) перебування учасника справи на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі - до припинення перебування на альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання або на строковій військовій службі; 4) призначення судом експертизи - до одержання її результатів; 5) перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції; 6) направлення судового доручення щодо збирання доказів - до надходження ухвали суду, який виконував доручення, про виконання доручення або неможливість виконання доручення; 7) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів; 8) надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід; 9) розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного Суду про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі; 10) постановляння ухвали про тимчасове вилучення доказів державним виконавцем для дослідження судом - до закінчення виконавчого провадження з вилучення доказів для дослідження судом.

Надаючи оцінку зазначеній вище вимозі представника позивача колегія суддів приходить до висновку, що зазначена вимога є передчасною, оскільки не стосується саме предмету та вимог даної справі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (код ЄДРПОУ 31201909, місцезнаходження: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9) зареєстроване як юридична особа 16.01.2001 та як платник податків перебуває на обліку в Києво-Святошинській ОДПІ Головного управління ДФС у Київській області, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

ТОВ «Максимус Констракш» зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що йому видано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №13966928 від 23.08.2002.

Основним видом діяльності позивача за КВЕД є, зокрема: 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

У період з 31.01.2018 по 08.02.2018 Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі наказу від 31.01.2018 № 196, направлення від 31.01.2018 № 187 та відповідно до п.п.19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового Кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Максимус Констракшн» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Дінкарт» (код ЄДРПОУ 40510296) за період з 01.08.2016 по 31.08.2016 та з ТОВ «Лайт Бернет» (код ЄДРПОУ 39381648) за період з 01.03.2016 по 30.04.2016.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області складено Акт від 15.02.2018 №91/10-36-14-14/31201909 (надалі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення ТОВ «Максимус Констракшн» вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 23322,00 грн., в тому числі за березень 2016 року на суму 23322,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 518522,97 грн., в тому числі за березень 2016 року на суму 188580,72 грн., за квітень 2016 року на суму 202675,78 грн., за серпень 2016 року на суму 127266,47 грн.

Такі висновки контролюючий орган пов`язує з фактом відсутності реального здійснення господарських операцій між ТОВ «Максимус Констракшн» та ТОВ «Лайт Бернет», ТОВ «Дінкарт», які ґрунтуються на аналізі інформації, що зберігається в інформаційних базах даних ДФС України ІС «Податковий блок», Єдиного реєстру податкових накладних та Єдиного державного реєстру судових рішень. На думку перевіряючого, контрагенти позивача - ТОВ «Лайт Бернет», ТОВ «Дінкарт» не мали реальних можливостей для здійснення господарських операцій з надання будівельних та ремонтних робіт.

В обґрунтування правомірності таких висновків відповідач в Акті перевірки зазначив, що при дослідженні ланцюга постачання на адресу ТОВ «Максимус Констракшн» будівельних та ремонтних робіт вказаними контрагентами встановлено, що у них відсутні трудові ресурси, відсутні докази залучення трудових ресурсів на підставі цивільно-правових договорів та основних фондів, активів, необхідних для проведення відповідної господарської діяльності, та виробничих потужностей, необхідних для здійснення технологічного процесу.

Так, за результатами аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем встановлено, що номенклатура товарів, які купуються вказаними контрагентами у постачальників, не відповідає номенклатурі наданих послуг в адресу реально діючого сектору економіки. Даний факт, на думку податкового органу, свідчить про безтоварність проведених фінансово-господарських операцій та про їх лише документальний характер, який суперечить нормам цивільного, податкового законодавства України.

Також, податковим органом було використано інформацію, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до якої було встановлено, що в даному реєстрі знаходяться кримінальні провадження по факту можливої незаконної діяльності ТОВ «Лайт Бернет» та ТОВ «Дінкарт».

Отже, на думку податкового органу, фактично ТОВ «Лайт Бернет», ТОВ «Дінкарт» займалися документальним оформленням транзитних операцій з метою формування схемного кредиту на адресу контрагентів - покупців з метою ухилення останніх від оподаткування.

З наведених підстав податковий орган дійшов висновку, що за операціями надання послуг оформлювались первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування сум податкового кредиту, наслідком чого є отримання ТОВ «Максимус Констракшн» необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ, а тому в ході проведення перевірки ТОВ «Максимус Констракшн» не підтверджено відображення у податковому обліку здійснення господарських операцій з придбання підрядних послуг (будівельних та ремонтних робіт) від контрагентів постачальників ТОВ «Лайт Бернет», ТОВ «Дінкарт».

На підставі висновків Акта перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 12.03.2018 № 0006071414, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 777786,00 грн., з яких: за основним платежем - 518524,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 259262,00 грн.;

- від 12.03.2018 № 0006061414, згідно з яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2016 року на суму 23322,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач подав до Державної фіскальної служби України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 22.05.2018 №17634/6/99-99-11-01-01-25 за результатами розгляду вказаної скарги ТОВ «Максимус Констракш» податкові повідомлення-Рішення ГУ ДФС у Київській області від 12.03.2018 № 0006071414, № 000601414 залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки та винесеними за результатами перевірки податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

В розумінні п.п.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України »податковий кредит» - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з вищевикладеного, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), «господарські операції» - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

При цьому, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Також істотне значення для встановлення судом факту реальності виконання договору саме із заявленим контрагентом є фактичні обставини укладення та виконання договору, обґрунтованість вибору контрагента.

Як встановлено під час розгляду справи, ТОВ «Максимус Констракшн» мав господарські відносини з контрагентами - ТОВ «Лайт Бернет» (колишня назва Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест Груп») ТОВ «Дінкарт» (колишня назва ТОВ «Інтех К»).

Згідно відомостей Акта перевірки контролюючим органом перевіркою правомірності визначення податкового кредиту ТОВ «Максимум Констракшн» за період з 01.03.2016 року по 30.04.2016 року по взаємовідносинах з ТОВ «Лайт Бернет» встановлено його завищення на загальну суму 414 578,50 грн., у тому числі за березень 2016 року у сумі 211 902,72 грн., за квітень 2016 року у сумі 202 675,78 грн.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданій податковій декларації з податку на додану вартість за період з 01.03.2016 року по 30.04.2016 року встановлено: Перевіркою відображених у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: з основною ставкою» показника за період з 01.03.2016 року по 30.04.2016 року у сумі 1 080 831 грн., встановлено, що ТОВ «Максимум Констракшн» здійснювало операції з придбання будівельних матеріалів в асортименті, ПММ, автозапчастин, обслуговування автотранспорту, будівельні роботи та іншого, які в свою чергу перевіркою не розглядались, та операції з придбання у ТОВ «Лайт Бернет» будівельних та ремонтних робіт на загальну суму ПДВ 414 578,50 грн.

З метою отримання документів та пояснень директору ТОВ «Максимум Констракшн» вручено письмовий запит контролюючого органу від 31.01.2018 року № 1 «Про надання документів (копій документів)».

У свою чергу позивачем проігноровано вимоги посадових осіб відповідача щодо надання пояснень та відповідних документів, а саме: оборотно-сальдових відомостей, додаткових угод, актів приймання виконаних робіт форми БК-2в, платіжних доручень, виписок банку, іншої первинної документації та документації передбаченої умовами договорів, здійсненні бухгалтерські проводки, бухгалтерські картки рахунків по контрагенту на яких відображено тримання відповідного товару (послуг) та інше, про що складений відповідний акт від 05.02.2018 року № 95 «Про ненадання документів до перевірки» та акт від 08.02.2018 року № 114 «Про ненадання документів до перевірки в повному обсязі».

Відповідно до вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Внаслідок проведеного аналізу АІС «Податковий блок» відповідачем встановлено, що на підприємстві працювала 1 особа, а саме: керівник підприємства Крикунов С.Г., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до поданих звітів (податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (за формою №1ДФ) подано до контролюючого органу від 03.08.2016р. № 9135639118 та звітів про нарахування єдиного внеску, на підприємстві працювала 1 особа.

За перевіряємий період ТОВ «Лайт Бернет» не декларує найманих працівників та працівників за сумісництвом крім керівника.

Декларація з податку на прибуток за 2016 рік: баланс (за 2016 рік; звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (Форма №2) не подано, у зв`язку з чим не можливо встановити наявність активів підприємства.

Отже, аналізом кількості працівників, які працювали у періоді, що перевірявся на ТОВ «Лайт Бернет» встановлено нездатність даної кількості працівників (1 особа) для виконання обсягу робіт відповідно до Договору субпідряду № 04/04-Л від 04.04.2016 року та договору субпідряду № 05/04-Т від 05.04.2016 року.

Відповідно до вказаного переліку податкових накладних ТОВ «Лайт Бернет» декларує велику кількість будівельно-монтажних та ремонтних робіт, що потребує значної кількості кваліфікованих фахівців.

Слід також зазначити, що за результатами проведеного аналізу єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання ТОВ «Лайт Бернет» наступної групи товарів: кава, напої безалкогольні, відвід, чай, кетчуп та інше, що не відповідає фактичному виду наданих послуг ТОВ «Максимус Констракшн».

Також встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться кримінальні провадження по факту можливої незаконної діяльності ТОВ «Лайт Бернет» (код за ЄДРПОУ 39381648).

В акті перевірки відображено відомості, що враховуючи той факт, що господарська операція між ТОВ «Лайт Бернет» та ТОВ «Максимус Констракшн» не відбулась, ТОВ «Максимус Констракшн» при декларуванні допущено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст.196 Податкового кодексу України, що призвело до завищення задекларованих показників у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: з основною ставкою» при здійснені фінансово - господарських операцій з ТОВ «Лайт Бернет» (код за ЄДРПОУ 39381648) всього у сумі 414 578,50 грн., у тому числі за березень 2016 року у сумі 211 902,72 грн., за квітень 2016 року у сумі 202 675,78 грн.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача та ТОВ «Лайт Бернет» (ТОВ «БК «Інвест Груп», за результатом здійснення яких позивачем сформовані спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, мету та обставини використання спірного товару та послуг у власній господарській діяльності позивача, судом встановлено наступні обставини.

01.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (генпідрядник) в особі директора Сінькевича Ю.Є. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест Груп» (субпідрядник) в особі Крикунова С.Г. було укладено договір субпідряду № 01/03-Л за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним договором на об`єкті (Ремонт об`єктів та споруд на території ПАТ «Лінде Газ Україна». Ремонт лабораторії за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 3Б. Демонтаж обшивки стелі, стін, підлоги. Дверних коробок. Роботи по улаштуванню опалення, вентиляції.) забезпечує необхідну якість робіт відповідно до БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки Генпідряднику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об`єкту, а Генпідрядник зобов`язується передати Субпідряднику фронт робіт (будівельний майданчик), прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи у порядку та в розмірах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2. договору субпідряду № 01/03-Л від 01.03.2016 обумовлено, що роботи та/або їх частини вважаються виконаними після підписання Генпідрядником актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Загальна вартість виконання робіт, передбачених даним договором за згодою сторін складає 83 223,95 грн., в тому числі ПДВ 20% - 13 870,66 грн. (п. 3.1. договору).

02.03.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (генпідрядник) в особі директора Сінькевича Ю.Є. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест Груп» (субпідрядник) в особі Крикунова С.Г. було укладено договір субпідряду №02/03-Ф за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним договором на об`єкті (Будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів за адресою: м. Вишгород, вул. Шлуденко. Адміністративно-офісна будівля. Складські приміщення з прибудованими топочними та галереєю. Улаштування стін, покриттів, підлоги, складських приміщень з прибудованими топочними та галереєю. Електромонтажні роботи. Сантехнічні роботи. Влаштування огородження адміністративно-офісної будівлі, облаштування будинку охорони та адмінікорпусу) забезпечує необхідну якість робіт відповідно до БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки Генпідряднику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об`єкту, а Генпідрядник зобов`язується передати Субпідряднику фронт робі (будівельний майданчик), прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи у порядку та в розмірах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2. договору субпідряду № 02/03-Ф від 02.03.2016 обумовлено, що роботи та/або їх частини вважаються виконаними після підписання Генпідрядником актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Загальна вартість виконання робіт, передбачених даним договором за згодою сторін складає 1 188 092,34 грн., в тому числі ПДВ 20% - 198 032,06 грн. (п. 3.1. договору).

Крім того, 01.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (генпідрядник) в особі директора Сінькевича Ю.Є. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест Груп» (субпідрядник) в особі Крикунова С.Г. було укладено договір субрідряду №01/04-Ф за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним договором на об`єкті (Будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів за адресою: м. Вишгород, вул. Шлуденко. Адміністративно-офісна будівля. Складські приміщення. Загальнобудівельні роботи. Електромонтажні роботи. Зовнішні електромонтажні роботи) забезпечує необхідну якість робіт відповідно до БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки Генпідряднику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об`єкту, а Генпідрядник зобов`язується передати Субпідряднику фронт робі (будівельний майданчик), прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи у порядку та в розмірах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2. договору субпідряду №01/04-Ф від 01.04.2016 обумовлено, що роботи та/або їх частини вважаються виконаними після підписання Генпідрядником актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Загальна вартість виконання робіт, передбачених даним договором за згодою сторін складає 758 171,20 грн., в тому числі ПДВ 20% - 126 361,87 грн. (п. 3.1. договору).

04.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (генпідрядник) в особі директора Сінькевича Ю.Є. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест Груп» (субпідрядник) в особі Крикунова С.Г. було укладено договір субпідряду №04/04-Л за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним договором на об`єкті (Ремонт об`єктів та споруд на території ПАТ «Лінде Газ Україна». Ремонт лабораторії за адресою: м. Київ, вул. Лебединська, 3Б. Улаштування стелі, стін, підлоги, опалення. Пожежний водопровід) забезпечує необхідну якість робіт відповідно до БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки Генпідряднику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об`єкту, а Генпідрядник зобов`язується передати Субпідряднику фронт робі (будівельний майданчик), прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи у порядку та в розмірах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2. договору субпідряду №04/04-Л від 04.04.2016 обумовлено, що роботи та/або їх частини вважаються виконаними після підписання Генпідрядником актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Загальна вартість виконання робіт, передбачених даним договором за згодою сторін складає 282 237,80 грн., в тому числі ПДВ 20% - 80 750,00 грн. (п. 3.1. договору).

05.04.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (генпідрядник) в особі директора Сінькевича Ю.Є. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест Груп» (субпідрядник) в особі Крикунова С.Г. було укладено договір субпідряду №05/04-Т за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним договором на об`єкті (91ВЗ/д парк «Міні Восточний. Пост електричної централізації. Будівля», що розміщено за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Візирівської сільської ради 1 км автодороги порта Южний. Земляні роботи. Улаштування фундаменту) забезпечує необхідну якість робіт відповідно до БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки Генпідряднику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об`єкту, а Генпідрядник зобов`язується передати Субпідряднику фронт робі (будівельний майданчик), прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи у порядку та в розмірах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2. договору субпідряду №05/04-Т від 05.04.2016 обумовлено, що роботи та/або їх частини вважаються виконаними після підписання Генпідрядником актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Загальна вартість виконання робіт, передбачених даним договором за згодою сторін складає 175 645, 68 грн., в тому числі ПДВ 20% -29 274,28 грн. (п. 3.1. договору).

Сторонами було підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за квітень 2016 року по договору субпідряду №05/04-Т від 05.04.2016; за квітень 2016 року по договору субпідряду №04/04-Ф від 01.04.2016; за квітень 2016 по договору субпідряду №01/04-Ф від 01.04.2016; за квітень 2016 року по договору субпідряду №01/04-Ф від 01.04.2016; за квітень 2016 року по договору субпідряду №04/04-Л від 04.04.2016; за березень 2016 року по договору субпідряду №02/03-Ф від 02.03.2016; за березень 2016 року по договору субпідряду №01/03-Л від 01.03.2016 (т. І, а с. 70-85, 95-147).

Оплата за виконану роботу за договорами субпідряду здійснено ТОВ «Максимус Констракшн» на рахунок ТОВ « БК Інвест Груп» згідно платіжних доручень від 04.04.2016 № 1326 на суму 300 000, 00 грн.; від 13.04.2016 № 1423 на суму 159 952,00 грн.; від 13.04.2016 № 1430 на суму 165 000,00 грн.; від 20.04.2016 № 1476 на суму 140 000,00 грн.; від 26.04.2016 № 1509 на суму 140 000, 00 грн.; від 13.05.2016 № 1561 на суму 160 000,00 грн.; від 13.05.2016 № 1563 на суму 165 126,56 грн.; від 20.05.2016 № 1608 на суму 70 000,00 грн.; від 25.05.2016 № 1615 на суму 420 000,00 грн.; від 08.06.2016 № 1706 на суму 200 000,00 грн.; від 16.06.2016 № 1758 на суму 196 382,04 грн.

За результатами здійснених господарських операцій ТОВ «БК «Інвест Груп» подано на реєстрацію та зареєстровано податкові накладні від 15.03.2016 № 102 на суму 83 223, 95 грн. в т.ч. ПДВ 13870, 66; від 18.03.2016 № 115 на суму 358 541,94 грн. в т.ч. ПДВ 59 756,99; від 18.03.2016 № 116 на суму 280 073,20 грн. в т.ч. ПДВ 46 678,87; від 24.03.2016 № 237 на суму 160 224,00 грн. в т.ч. ПДВ 26 704,00; від 28.03.2016 № 284 на суму 298 562, 40 грн. в т.ч. ПДВ 49760,40; від 28.03.2016 № 285 на суму 90 790,80 грн. в т.ч. ПДВ 15 131, 80 грн.; від 11.04.2016 № 66 на суму 77 523,60 грн. в т.ч. ПДВ 12 920,60; від 11.04.2016 № 68 на суму 285 721,20 грн. в т.ч. ПДВ 47 620,20; від 11.04.2016 № 69 на суму 103 632,00 грн. в т.ч . ПДВ 17 272,00; від 11.04.2016 № 67 на суму 282 237, 80 грн. в т.ч. ПДВ 47 039,63; від 21.04.2016 № 151 від 180 500, 80 грн. в т.ч. ПДВ 30083,47; від 21.04.2016 № 147 на суму 110 793,60 грн. в т.ч. ПДВ 18 465,60; від 28.04.2016 № 224 на суму 175 645, 68 в т. Ч. ПДВ 29 274, 28.

З матеріалів справи вбачається, що укладення вказаних договорів субпідряду з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Інвест Груп» було здійснено на виконання укладених ТОВ «Максимум Констракшн» договору підряду №П-11/12-2015 від 11.12.2015 укладеного з Публічним акціонерним товариством «Лінде Газ Україна»; договору підряду № 03/03-16 № 03/03-16 від 03.03.2016 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»; договору генерального підряду № 09/09-2013 від 09.09.2013 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармаско» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВІК Медикал Солюшинз»; договору генерального підряду №21/10-2013 від 21.10.2013 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармаско» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВІК Медикал Солюшинз».

Крім того у ході перевірки ТОВ «Дінкарт» (колишня назва ТОВ «Інтех К») встановлено наступне.

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту ТОВ «Максимус Констракшн» за період з 01.08.2016 року по 31.08.2016 року по взаємовідносинах з ТОВ «Дінкарт» встановлено його завищення на загальну суму 127 266,47 грн., у тому числі за серпень 2016 року у сумі 127 266,47 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: з основною ставкою» показника за період 01.08.2016 по 31.08.2016 року у суш 50 709 00 грн встановлено, що ТОВ «Максимус Констракшн» здійснювало операції з придбання будівельних матеріалів в асортименті, ПММ, автозапчастин, обслуговування автотранспорту, будівельні роботи та іншого, які в свою чергу перевіркою не розглядались, та операції з придбання у ТОВ «Дінкарт» (код за ЄДРПОУ 40510296) будівельних робіт на загальну суму ПДВ 127 266,47 грн.

З метою отримання документів та пояснень директору ТОВ «Максимус Констракшн» вручено письмовий запит контролюючого органу від 31.01.2018 року №1 «Про надання документів (копій документів)».

ТОВ «Максимус Констракшн» проігноровано вимоги посадових (службових) осіб контролюючого органу щодо надання пояснень та відповідних документів, а саме: оборотно-сальдових відомостей, додаткових угод, актів приймання виконаних робіт форми БК-2в, платіжних доручень, виписок банку, іншої первинної документації та документації передбаченої умовами договорів, здійсненні бухгалтерські проводки, бухгалтерські картки рахунків по контрагенту на яких відображено тримання відповідного товару (послуг) та інше, про що складений відповідний акт від 05.02.2018 року № 95 «Про ненадання документів до перевірки» та акт від 08.02.2018 року № 114 «Про ненадання документів до перевірки в повному обсязі».

Станом на дату написання акта до контролюючого органу не надано письмового пояснення щодо ненадання документів, перелічених у запиті від 31.01.2018 року № 1 «Про надання документів (копій документів).

Відповідно до вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України »Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки».

До перевірки ТОВ «Максимус Констракшн» надано лише договір субпідряду № 28/10-16 від 08.07.2016 року.

Внаслідок проведеного аналізу АІС «Податковий блок» встановлено наступне: на підприємстві відсутні наймані працівники, податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ та звіти про нарахування єдиного внеску, за перевіряємий період ТОВ «Дінкарт» не подавались; декларація з податку на прибуток за 2016 рік; баланс (форма 1) за 2016 рік; Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (форма №2) не подано, у зв`язку з чим не можливо встановити наявність активів підприємства.

Отже, здійсненим аналізом щодо кількості працівників, які на ТОВ «Дінкарт» взагалі відсутні, встановлено нездатність підприємства для виконання обсягу робіт відповідно до договору субпідряду № 28/10-16 від 08.07.2016 року.

Відповідно до вказаного переліку податкових накладних ТОВ «Дінкарт» декларує велику кількість будівельно-монтажних та ремонтних робот, що потребує значної кількості кваліфікованих фахівців, які по факту відсутні.

Слід також зазначити, за результатами проведеного аналізу єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання ТОВ «Дінкарт» наступної групи товару: будівельних робіт, монтажних робіт, електромонтажних робіт, будівельних матеріалів в асортименті та інше, що не відповідає фактичному виду діяльності підприємств надавачів послуг та відсутністю найманих працівників.

Враховуючи зазначене, ТОВ «Дінкарт» за відсутності фактичної чисельності власних працівників, відсутністю відповідного виду діяльності та працівників у підприємств надавачів послуг, фактично не в змозі надавати відповідні роботи та послуги позивачу.

Також встановлено, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень знаходиться кримінальні провадження по факту можливої незаконної діяльності ТОВ «Дінкарт».

Враховуючи той факт, що господарська операція між ТОВ «Дінкарт» та ТОВ «Максимус Констракшн» не відбулась, ТОВ «Максимус Констракшн» при декларуванні допущено порушення вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст.196 Податкового кодексу країни, що призвело до завищення задекларованих показників у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України: з основною ставкою» при здійснені фінансово - господарських операцій з ТОВ «Дінкарт» всього у сумі 127 266,47 грн., у тому числі за серпень 2016 року у сумі 127 266,47 грн.

Крім того, директора ТОВ «Інтекх К» (ТОВ «Дінкарт») ОСОБА_3 вироком Святошинського районного суду м. Києва визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з ТОВ «Дінкарт» (ТОВ «Інех К»), за результатом здійснення яких позивачем сформовані спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, мету та обставини використання спірного товару та послуг у власній господарській діяльності позивача, колегією суддів встановлено наступні обставини.

08.07.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» (Генпідрядник) в особі Генерального директора Сінькевича Юрія Євгеновича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтех К» (Субпідрядник) в особі директора ОСОБА_3 було укладено договір субпідряду №28/10-16 за умовами якого генпідрядник доручає, а субпідрядник виконує власними силами та засобами всі передбачені даним договором на об`єкті (2.1 П З/д парк «Причальний. Пост електричної централізації. Будівля» за адресою Одеська сбл., Комінтернівський р-н, територія Візирської сільської ради , 1 км. а/шляху порту «Южний»; Будівництво офісу та лабораторії по виробництву діагностичних тестів за адресою: м.Вишгород, вул. Шолуденко, Адміністративно-офісна будівля. Загальнобудівельні роботи. Улаштування фундаментів під перегородки, колони, моноліті пояси та плити перекриття, стіни, підлоги. Монтаж водостічних труб) забезпечує необхідну якість робіт відповідно до БНіП та інших нормативних документів, здає їх в обумовлені строки Генпідряднику з передачею всієї виконавчої документації, усуває зауваження приймальних комісій та дефекти, допущені з його вини, протягом гарантійного строку експлуатації об`єкту, а Генпідрядник зобов`язується передати Субпідряднику фронт робі (будівельний майданчик), прийняти та оплатити виконані Субпідрядником роботи у порядку та в розмірах, передбачених цим договором.

Пунктом 2.2. договору субпідряду №2/10-16 від 08.07.2016 обумовлено, що роботи та/або їх частини вважаються виконаними після підписання Генпідрядником актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.

Загальна вартість виконання робіт, передбачених даним договором за згодою сторін складає суму, яка складається із вартості робіт згідно Актів приймання виконаних робіт.

До укладеного з ТОВ «Інтех К» договору субпідряду № 28/10-16 від 08.07.2016 року підписаного від імені позивача генеральним директором Сінькевичем Ю.С від імені контрагента директором ОСОБА_3 позивачем були прийняті виконані останнім будівельні роботи на об`єктах будівництва про що складено та підписано сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, а саме за серпень 2016 року.

За результатами виконаних робіт ТОВ «Інтех К» було зареєстровано податкові накладні від 19.08.2016 № 111 на суму 271 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 45 166,67; від 31.08.2016 № 279 на суму 492 598,80 грн. в т.ч. ПДВ 82 099,80. Оплата за надані послуги було здійснено ТОВ «Максимус Констракшн» на рахунок ТОВ «Інтех К» згідно платіжних доручень від 19.08.2016 № 2243 на суму 271 000,00 грн.; від 07.09.2016 № 2325 на суму 370 000,00 грн.

Згідно статті 1 Закону № 996-XIV первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із частинами першою та другою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту, віднесення сум до доходів та витрат при визначенні об`єкта оподаткування наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, доходів та витраті вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, вищенаведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення продавцем або покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов бюджетного відшкодування.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

З`ясовуючи обставини реальності вчинення господарської операції, слід ретельно перевіряти доводи податкового органу про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або зафіксовані іншими доказами.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо.

У разі надання контролюючим органом доказів, які спростовують дійсність чи повноту даних поданої платником податків податкової звітності, платник податків відповідно до встановленого частиною 1 ст. 77 КАС України обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу), повинен довести наявність законних підстав, для врахування задекларованих в податковому обліку даних при визначенні суми його податкового обов`язку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин; неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 14.02.2020 у справі № 804/249/16.

Колегія суддів зазначає, що логістичний ланцюг - це лінійно упорядкована множина фізичних і/або юридичних осіб (постачальників, посередників, перевізників тощо), які безпосередньо беруть участь у доведенні конкретної партії товарів до їх споживача.

Взаємовідносини у такому ланцюзі формуються на основі замовлень і пропозицій, виробництва і споживання продукції відповідних асортименту та якості, виконання робіт, надання послуг.

При цьому, кожна ланка логістичного ланцюга поєднує власні елементи, які в своїй сукупності утворюють матеріальну основу логістики (транспортні засоби та їх облаштування; складське господарство; засоби зв`язку й управління. До логістичного ланцюга належить також нематеріальний елемент кадрового забезпечення, що складається з працівників, які виконують всі послідовні операції та забезпечують загальне управління системою).

Недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Разом з тим, позивачем не було надано належним чином оформлені первинні документи, які б підтверджували факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Інтех К», які б давали право на формування податкового кредиту та витрат, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, за результатами господарських відносин з даним підприємством, оскільки подані на підтвердження виконання зобов`язань документи містять недоліки, а саме - підписані особою, щодо якої винесено вирок суду яким підтверджено винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Так, як вбачається з матеріалів справи, всі документи у період, що був предметом перевірки, підписані від імені ТОВ «Інтех К» його директором - ОСОБА_3 . Однак, згідно відомостей наданого на вимогу суду та наявного у матеріалах справи вироку Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року у справі № 759/11929/17 затверджено угоду від 22 серпня 2017 року, укладену між прокурором Київської місцевої прокуратури № 8 Тахтаровим О. С. про визнання винуватості ОСОБА_3 (керівника ТОВ «Дінкарт») у вчинені кримінального правопорушення.

ОСОБА_3 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частиною першою статті 205 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте контролюючим органом, всупереч вимог ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів, як письмових доказів, здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Слід зазначити, що вироком Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року у справі № 759/11929/17 встановлено, що «…під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 маючи умисел, спрямований на пособництво у фіктивному підприємництві, тобто пособництво у створенні суб`єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом надання засобів, а саме: особистих документів та документів, що стосуються створення та керівництва підприємством, сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, діючи умисно, вчинила злочин за наступних обставин.

Так, ОСОБА_3 у травні 2016 року, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, перебуваючи у м. Києві, біля станції метро «Житомирська», не маючи наміру здійснення статутної господарської діяльності, діючи з корисливих спонукань, погодилася на пропозицію невстановленої особи на ім`я ОСОБА_4 , за грошову винагороду створити суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «Інтех К» ( ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296), стати його засновником та директором, усвідомлюючи при цьому, що створення вказаного товариства здійснюється з метою прикриття незаконної діяльності, передбачаючи, при цьому, можливість спричинення державі матеріальної шкоди в результаті такої незаконної діяльності.

Відразу ж, точний день та час досудовим розслідуванням не встановлено, і заходячись біля станції метро «Житомирська» ОСОБА_3 погодившись на пропозицію невстановленої особи на ім`я ОСОБА_4 , надала останньому свої, анкетні дані, копії документів, що посвідчують особу та підписала документи, що стосуються створення суб`єкта підприємницької діяльності в органах державної влади.

26.05.2016 на підставі підписаних ОСОБА_3 документів невстановленими особами зареєстровано факт створення ОСОБА_3 ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296) у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Києво- Святошинської районної державної адміністрації Київської області.

Таким чином ОСОБА_3 вчинила всі необхідні дії щодо створення суб`єкта господарської діяльності та, відповідно, стала засновником директором ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296).»

Додатково, у вироку Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року у справі № 759/11929/17 зазначено, що «…Водночас, ОСОБА_5 діючи як службова особа та засновник ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296) у відповідності до ст.67 Конституції України, розділу третього Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст.ст.16, 47, 168 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 (і змінами та доповненнями) та статуту ТОВ «Інтех К» ( ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296), будучи уповноваженою виконувати організаційно розпорядчі та адміністративно-господарські функції по керівництву вказаним, підприємством, розпорядженню його майном та коштами, відповідальною за організацію та ведення бухгалтерського і податкового обліку, за повноту нарахування і своєчасність сплати до бюджету податків, зборів (обов`язкових платежів), не маючи наміру на здійснення реальної господарської діяльності, з метою надання вигоди третім особам та прикриття незаконної діяльності підприємств реального сектору економіки, виступила власником та директором ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296) згідно з протоколом № 1 загальних зборів Учасників ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296) від 11.05.2016.

У подальшому, з метою здійснення злочинної діяльності, невстановлені на даний час досудовим розслідуванням особи, отримали печатку ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296), якою завіряли завідомо неправдиві первинні документи, що засвідчували нібито проведеній фінансово-господарських операцій. Таким чином ОСОБА_3 , як засновник та директор фіктивного підприємства ТОВ «Ітех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296), забезпечила прикриття незаконної діяльності невстановлених досудовим розслідуванням осіб щодо здійснення вигаданих прибуткових та видаткових операцій по рахунках підприємству складання від її імені, як службової особи ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінккарт») (код ЄДРПОУ 40510296), фіктивних господарських угод та фіктивних первинних документів щодо реалізації товарів, робіт, послуг, складання та видачу документів податкової звітності, штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість іншим підприємствам та завищенню валових витрат таким суб`єктам господарської діяльності, в результаті чого до Державного бюджету України не надходили кошти у вигляді сплати вказаних податків.».

Вирок Святошинського районного суду міста Києва від 22 серпня 2017 року у справі № 759/11929/17 набрав законної сили 23.08.2019, що підтверджується відбитком штемпелю на ньому.

При цьому, зі змісту вказаного вироку вбачається, що фіктивність даного підприємства встановлена з моменту його створення, тобто з травня 2016 року, у той час як документи про нібито здійснення господарської операції з ТОВ «Максимус Костракшн» складені у липні 2016 року.

Таким чином, беручи до уваги викладене, а також той факт, що надані ТОВ «Максимус Констракш» первинні документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Дінкарт» (ТОВ «Інтех К») підписані від імені директора особою, факт здійснення фіктивної діяльності якого в указаний період встановлено вироком суду, суд дійшов висновку що позивач взяв на себе ризик негативних наслідків у вигляді неможливості застосування податкової вигоди на підставі документів від спірного контрагента, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Нездійснення заходів з перевірки правоздатності контрагента є ризиком самого платника, а тому саме на нього покладаються негативні наслідки неналежної організації своєї господарської діяльності, зокрема у вигляді непідтвердження права на формування у податковому обліку податкового кредиту та валових витрат.

Верховним Судом України неодноразово з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 26 січня 2016 року (справа № 21-4781а15), від 22 березня 2016 року (справа № 21-170а16), від 22 березня 2016 року (справа № 21-2927а15), від 29 березня 2016 року (справа № 21-5315а15), від 12 квітня 2016 року (справа № 21-3270а15), від 12 квітня 2016 року (справа № 21-3635а15), від 19 квітня 2016 року (справа № 21-4985а15), від 26 квітня 2016 року (справа № 21-4976а15), від 24 травня 2016 року (справа № 21-5332), від 14 червня 2016 року (справа № 21-1318а16).

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.04.2018 року у справі № 808/2459/17, первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, надані на їх підтвердження, підписані посадовими особами контрагентів щодо яких встановлено факт здійснення фіктивної підприємницької діяльності у той самий період, свідчать про нереальність господарських операцій.

Водночас відносно посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень по факту можливої незаконної діяльності контрагентів позивача, слід зауважити, що факт наявності кримінальних проваджень щодо можливої незаконної діяльності контрагента позивача ТОВ «Лайт Бернет», не є належним і допустимим доказом на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, оскільки під час розгляду даної адміністративної справи суду не пред`явлено вироків суду щодо керівників ТОВ «Лайт Бернет».

Колегія суддів відхиляє посилання позивача на висновки викладені в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2021 у справі № 160/3364/19, оскільки відповідно до приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас, позивач посилається на висновки викладені в Ухвалі Верховного Суду, яка не стосується остаточних висновків Великої палати Верховного Суду саме по суті спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем проігноровано вимоги посадових осіб відповідача щодо надання пояснень та відповідних документів, а саме: оборотно-сальдових відомостей, додаткових угод, актів приймання виконаних робіт форми БК-2в, платіжних доручень, виписок банку, іншої первинної документації та документації передбаченої умовами договорів, здійсненні бухгалтерські проводки, бухгалтерські картки рахунків по контрагенту на яких відображено тримання відповідного товару (послуг) та інше, про що складений відповідний акт від 05.02.2018 року № 95 «Про ненадання документів до перевірки» та акт від 08.02.2018 року № 114 «Про ненадання документів до перевірки в повному обсязі».

Відповідно до вимог пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України ».. .Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом У відповідності до пункту 44.3 статті 44 Податкового кодексу України »... Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності...».

Крім того, відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України »...44.6. У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення...».

Вимоги до оформлення запиту визначені п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, відповідно до якого контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Позивачем не надано до суду доказів надання витребуваних контролюючим органом документів запитом «Про надання документів» від 31.01.2018, тому твердження відносно того, що контролюючому органу було надано доступ до всієї первинної документації не спростовує доводів ігнорування законних вимог посадових (службових) осіб контролюючого органу щодо надання пояснень та відповідних документів.

Обов`язок надання документів під час проведення перевірки відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України та той факт, що документи, які не були надані під час перевірки вважаються відсутніми у такого платника податків підтверджується наявною практикою Верховного суду (Постанова Верховного суду від 23.10.2020 справа №816/2932/15. постанова Верховного суду від 29.05.2020 по справі №826/27811/15, постанова Верховного Суду від 06.08.2019 у справі №160/8441/18, постанова Верховного Суду 29.05.2020 справа №826/27811/15).

Обґрунтовуючи доводи щодо нереальності операцій позивача з контрагентами відповідач зазначив, що згідно переліку податкових накладних ТОВ «Лайт Бернет» декларує велику кількість будівельно-монтажних та ремонтних робот, що потребує значної кількості кваліфікованих фахівців. Водночас, за результатами проведеного аналізу єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання ТОВ «Лайт Бернет» наступної групи товарів: кава, напої безалкогольні, відвід, чай, кетчуп та інше, що не відповідає фактичному виду наданих послуг ТОВ «Максимус Констракшн».

Крім того, згідно відомостей акта перевірки у періоді що охоплювався перевіркою ТОВ «Лайт Бернет» не декларує найманих працівників та працівників за сумісництвом крім керівника. При цьому, декларація з податку на прибуток за 2016 рік: баланс (Форма П за 2016 рік; звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (Форма №2) не подано, у зв`язку з чим не можливо встановити наявність активів підприємства.

Отже, матеріалами справи не підтверджено господарські операції ТОВ «Максимус Констракш» та ТОВ «Лайт Бернет», зокрема операції не отримали фактичного підтвердження по ланцюгу постачання. Зокрема, у ході дослідження податковим органом ланцюга постачання відповідних товарів згідно з даними бази Єдиного реєстру податкових накладних встановлено придбання ТОВ «Лайт Бернет» наступної групи товарів: кава, напої безалкогольні, відвід, чай, кетчуп та інше, що не відповідає фактичному виду наданих послуг ТОВ «Максимус Констракшн». Тобто, фактична реалізація певного товару позивачу не підтверджена попереднім придбанням такого контрагентами-постачальниками.

Разом з тим, наявність у контрагента відповідного товару, що постачається особі, яка формує витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток та включає суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту, є необхідною обставиною для цілей встановлення правомірності формування даних податкового обліку.

Крім того, в ході нового розгляду справи позивачем не було надано суду будь-яких доказів, які б свідчили про економічний зміст та доцільність проведення господарських операцій із залученням контрагентів як субпідрядників.

За наведених обставин у взаємозв`язку із наявними у матеріалах справи доказами та відповідними нормами законодавства суд дійшов висновку щодо фактичного нездійснення операцій між позивачем та його контрагентами, що вплинуло на правомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками спірних операцій з контрагентами ТОВ «Дінкарт» та ТОВ «Лайт Бернет».

У свою чергу, враховуючи наявність вироку Святошинського районного суду міста Києва від 22.08.2017 у справі № 759/11929/17, яким встановлено пособництво ОСОБА_3 (директора ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінкарт») у створенні суб`єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінкарт») з метою прикриття незаконної діяльності, тобто встановлення фіктивності контрагента позивача ТОВ «Інтех К» (ТОВ «Дінкарт») суд дійшов висновку, що подані на підтвердження господарських відносин з цим контрагентом документи не мають статусу первинних та не можуть підтвердити вказані господарські відносини, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи без фактичного виконання контрагентами обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірність формування спірних сум податкових вигод.

Поряд з цим судом також враховується, що положення статті 472 Кримінального процесуального кодексу України передбачають, що в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення тощо.

Колегія суддів наголошує, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу.

За таких обставин, відсутність фактичного здійснення позивачем та його контрагентами господарських операцій доводить правомірність висновків контролюючого органу про завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту та заниження податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Лайт Бернет» та ТОВ «Дінкарт», що, в свою чергу, свідчить про правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв`язку із чим прийшов до правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимус Констракшн» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 20 червня 2022 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.06.2022
Оприлюднено25.06.2022
Номер документу104837080
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —810/3612/18

Постанова від 15.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Постанова від 15.06.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 25.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 25.01.2022

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Ухвала від 06.12.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Костюк Любов Олександрівна

Рішення від 26.10.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Рішення від 26.10.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Ухвала від 19.07.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Ухвала від 19.05.2021

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Панова Г. В.

Постанова від 28.04.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Яковенко М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні