Рішення

від 20.06.2022 по справі 364/872/21

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/872/21

Провадження № 2/364/17/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2022 року, Володарський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Ткаченко О. В.,

за участю секретаря Бондаренко Л. С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в смт. Володарка Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП», ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Корнійчук Антоніни Валеріївни, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування його державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

19.10.2021 року до суду звернувся позивач з вказаною позовною заявою, в якій зазначив, що 20.11.2012 року було укладено договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА», на земельну ділянку площею 4,6319 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 314295. Згідно державного акту кадастровий номер земельної ділянки зазначено 3221680400:03:008:0007. В подальшому при перенесенні інформації з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відбулося дублювання кадастрового номера земельної ділянки та кадастровий номер зазначено як 3221680400:03:008:0004. Відповідач ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що вона вже здала в оренду належну їй спірну земельну ділянку, знаючи про допущену помилку в кадастровому номері повторно здала земельну ділянку в оренду ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП», уклавши договір оренди від 01.03.2021 року. В подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки. Позивач просить суд визнати недійсним договір оренди землі від 01.03.2021 року, який укладено між ОСОБА_2 та ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД», визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД» та стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд задовольнити позов.

Представник відповідачів ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП» та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник Реєстраційної служби в судове засідання не з`явилась та подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити без її участі.

Третя особа приватний нотаріус Корнійчук А.В. в судове засідання не з`явилась. Про розгляд справи повідомлялась належним чином.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» Суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

По справі встановлено, що 20.11.2012 року було укладено договір оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА», на земельну ділянку площею 4,6319 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8-9). Право власності на земельну ділянку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 314295 (а.с.6). Також факт того, що договір оренди земельної ділянки було укладено щодо земельної ділянки згідно державного акту серії ЯБ № 314295 стверджено актом приймання-передачі об`єкта оренди від 20.11.2012 року (а.с.11). Згідно державного акту серії ЯБ № 314295, кадастровий номер земельної ділянки зазначено 3221680400:03:008:0007 (а.с.6). В подальшому при перенесенні інформації з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відбулося дублювання кадастрового номера земельної ділянки та кадастровий номер зазначено як 3221680400:03:008:0004 (а.с.12). Відповідач ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що вона вже здала в оренду належну їй спірну земельну ділянку, знаючи про допущену помилку в кадастровому номері повторно здала земельну ділянку в оренду ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП», уклавши договір оренди від 01.03.2021 року (а.с.13). В подальшому між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки.

Представником відповідачів ТОВ ««ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП» та ОСОБА_2 до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП» не було відомо про дублювання кадастрових номерів, тому товариство є добросовісною особою, яка придбала нерухоме майно. Окрім того позивачем не доведено належними доказами факт дублювання кадастрового номеру 3221680400:03:008:0007, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

23.02.2022 року на виконання ухвали Володарського районного суду Київської області, Відділом «ЦНАП» виконавчого комітету Володарської селищної ради Білоцерківського району Київської області було надано копію документів, які були сформовані під час проведення державної реєстрації права оренди на підставі договору оренди земельної ділянки від 01.03.2021 року, який укладено між ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 попередній власник) та ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП», з яких вбачається, що кадастровий номер земельної ділянки, яку передано в оренду ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП» 3221680400:03:008:0004 (а.с.252). В договорі оренди від 01.03.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКСТА ТРЕЙД ГРУП» зазначено лише площу земельної ділянки та кадастровий номер 3221680400:03:008:0004 (а.с.254). Однак, як вбачається з наданих документів, кадастровий номер земельної ділянки зазначено як 3221680400:03:008:0004, площа земельної ділянки зазначена як 4,6319 га, та документом що посвідчує право власності є державний акт серії ЯБ № 314295 (а.с.260). Згідно державного акту серії ЯБ № 314295, площа земельної ділянки становить 4,6319 га, та кадастровий номер сформовано та зазначено в державному акті як 3221680400:03:008:0007 (а.с.6), та на вказану земельну ділянку було укладено договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА».

Вирішуючи спір суд враховує, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним Кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі». Передусім статтею 41 Конституції України проголошено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право власності набувається в порядку визначеному законом, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, право власності є непорушним. Дане конституційне право конкретизовано та розширено в положеннях Цивільного та Земельного кодексів України.

Так ч. 1 ст. 319 ЦК України встановлює, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Ч. 1 ст. 321 ЦК України зазначає, що ніхто не може бути протиправно обмежений у здійсненні права власності.

У відповідності до приписів статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За ст. 16 укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Ст. 17 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.

Згідно ст. 18 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зазначає , що зміна умов договору оренди здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Форма Типового Договору оренди землі затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року № 220.

При цьому підписи сторін є одним із обов`язкових реквізитів договору, які повинні засвідчувати вільне волевиявлення сторін на укладання договору на певних узгоджених між ними умовах.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити зазначеному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про оренду землі» орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частини 1, 5статті 6 Закону України «Про оренду землі»).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 статті 14 вказаного Закону встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови. Такі норми передбачені статтею 15 Закону України «Про оренду землі».

За змістом статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до приписів статті 17 Закону України «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, цивільні права та обов`язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договору оренди землі, набуваються після відповідної державної реєстрації. Отже, орендар набуває право оренди та використання земельної ділянки саме з моменту реєстрації такого права, а не з моменту підписання договору.

Водночас, загальними положеннями Цивільного кодексу України, які стосуються будь-яких видів договорів, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відомостей про те, що договір оренди від 20.11.2012 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» визнавався недійсним чи розривався, матеріали справи не містять.

Відповідно до частини першої статті 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

За таких обставин цієї справи суд вважає доведеним факт укладення договору оренди землі від 01.03.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП», на підставі якого було зареєстровано право оренди ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП». Доказів протилежного відповідачі не надали.

Таким чином ОСОБА_1 передала свою земельну ділянку в подвійну оренду двом юридичним особам, при чому договір з ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» укладений раніше, ніж з ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП».

Вирішуючи питання про визнання недійсним договору оренди землі від 01.03.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП», суд керується таким.

Відповідно до положень статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203ЦК України (частина перша статті 215 ЦК України).

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, установлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом положень частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення. І відповідно до статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Внаслідок укладення ОСОБА_1 договору оренди землі від 01.03.2021 року із ТОВ «ЕКСТА ТРЕЙД ГРУП» порушено право користування земельною ділянкою, яке ОСОБА_1 зобов`язалася передати ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» на підставі чинного договору від 20.11.2012 року.

Оскільки законодавством не передбачено одночасного існування двох договорів оренди однієї і тієї ж земельної ділянки, то правочин, який порушує раніше передане право оренди земельної ділянки, суперечить закону. Вказане відповідно до положень частини 1 статті 203 і частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання цього договору недійсним.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 року у справі № 587/2110/16-ц, від 02.06.2021 року у справі №125/731/19.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно вимог ч. 3 ст. 127 ЗК України, Не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря.

Ст. 130-1 ЗК України, переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти: у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва; у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Враховуючи, що ОСОБА_1 недобросовісно відчужила належну їй земельну ділянку, а саме, достовірно знаючи про те, що спірна земельна ділянка перебуває у довгостроковій оренді у ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА», договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 4006, виданий 05 серпня 2021 року, зареєстрований рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59684008 від 05 серпня 2021 року.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.ст. 77-81 ЦПК України, надані суду докази мають бути належними, допустимими та достовірними. Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Тому враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» підлягають до задоволення.

Керуючись ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 116, 125, 126 ЗК України, ст.ст. 11, 215, 638, 792 ЦК України, ст.ст. 12, 80, 81, 83, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП», ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Корнійчук Антоніни Валеріївни, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та скасування його державної реєстрації, визнання договору купівлі-продажу недійсним та скасування його державної реєстрації задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки від 01 березня 2021 року, який укладено між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екстра трейд», який зареєстрований рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57849189 від 26 квітня 2021 року ОСОБА_4 , Володарська селищна рада Київської області.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки серія та номер 4006, виданий 05 серпня 2021 року, зареєстрований рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59684008 від 05 серпня 2021 року, приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Корнійчук Антоніною Валеріївною.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСТРА ТРЕЙД ГРУП», ОСОБА_2 , Реєстраційної служби Володарського районного управління юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬГОСПТЕХНІКА НОВА» судові витрати, а саме, сплачений судовий збір в сумі 4540 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень 00 копійок.

З повним рішенням сторони можуть ознайомитись 22 червня 2022 року.

Повне рішення складено 21 червня 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Володарський районний суд Київської області. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О. В. Ткаченко