Рішення

від 07.06.2022 по справі 914/316/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2022 Справа № 914/316/22

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Бондаренко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Леобуд», село Звенигород, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях», село Семенівка, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 871 995,66 грн.

За участю представників:

від позивача: Мар`ян В.В. керівник;

від відповідача: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Леобуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях» про стягнення 871 995,66 грн заборгованості, з яких 781 988,75 грн основний борг, 76 634,90 грн пеня та 13 372,01 грн інфляційні втрати.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

30.05.2022 представником позивача подано відповідь на відзив за вих.№28/05 від 28.05.2022 (вх.№11292/22), з доказами надіслання 28.05.2022 вказаної відповіді на відзив з додатками на адресу відповідача.

Представник позивача в судове засідання 08.06.2022 для розгляду справи по суті з`явився, позовні вимоги, підтримав, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 08.06.2022 для розгляду справи по суті не забезпечив. Станом на 08.06.2022 заяви клопотання від відповідача до суду не надходили. Явка представника відповідача не визнавалась обов`язковою.

Ухвала суду від 25.05.2022 про відкладення судового засідання для розгляду справи по суті на 08.06.2022 надсилалась відповідачу на дві адреси:

- юридичну, вказану у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 81162, Львівська область, Пустомитівський район, село Семенівка, вулиця Шевченка, будинок 354;

- фактичну, вказану у позовній заяві, а саме: 79027, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 273.

Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті акціонерного товариства «Укрпошта» поштове відправлення прийнято 31.05.2022 року за номером 7901414566742 та 07.06.2022 вручене особисто адресату/відповідачу за юридичною адресою.

Відповідно до частини 1, частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представника відповідача у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті. Клопотання відповідача щодо відкладення розгляду справи не надходили.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 08.06.2022 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 20.07.2021 між сторонами було укладено договір підряду №20/07-1, відповідно до умов якого підрядник зобов`язувався у порядку та на умовах, передбачених цим договором власними силами та на свій ризик виконати будівельні роботи, на об`єкті замовника: «Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю із вбудованими приміщеннями громадського харчування із трансформаторною підстанцією та даховою котельнею на вулиці Стрийській 45 у Львові», а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати за виконані роботи відповідно до акта №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в у повному обсязі не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача у відповідача існує заборгованість в сумі 781 988,75 грн по оплаті основного боргу.

У зв`язку з порушенням строків оплати позивач нарахував інфляційні втрати в сумі 13 372,01 грн та пеню в сумі 76 634,90 грн.

У відповіді на відзив за вих.№28/05 від 28.05.2022 (вх.№11292/22) позивач зазначив, що не погоджується з аргументами викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву. Зокрема зазначив, що 30.09.2021 року сторони підписали акт приймання виконаних будівельних робіт, відтак, підписуючи цей акт, відповідач визнав факт виконання робіт позивачем, і факт наявності у відповідача обов`язку здійснити оплату за фактично надані послуги. Проте, відповідач відмовлявся здійснювати оплату за фактично надані послуги, саме тому 23.11.2021 року позивач надіслав відповідачу претензію з вимогою здійснити оплату за фактично виконані роботи.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідач вводить суд в оману, зазначаючи, що не отримував цього рекомендованого листа, посилаючись на те, що підпис на повідомленні про вручення не належить директору ТзОВ «Сонях». Оскільки, працівники поштового зв`язку зобов`язані перевірити особу отримувача та повноваження на отримання поштового відправлення від імені юридичної особи. Тобто, особа, яка отримала поштове відправлення з претензією мала повноваження на отримання такого листа, згідно з довіреністю, як цього вимагають правила.

Зазначає, що факт отримання відповідачем претензії підтверджується тим, що 15.12.2021 року відповідач надіслав позивачу лист, в якому підтвердив заборгованість у сумі 824 384,75 грн та запевнив позивача про погашення вказаної заборгованості, а також запропонував позивачу на розгляд графік платежів.

У відповідь на цей лист позивач запропонував відповідачу укласти додаткову угоду №1 від 16.12.2021 року, підписав її та направив відповідачу на підпис, проте, свого примірника додаткової угоди з підписом відповідача позивач досі не отримав, у зв`язку з чим позивач не міг долучити копію цієї додаткової угоди до позовної заяви та посилатися на неї, як на допустимий та належний доказ.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 871 995,66 грн заборгованості, з яких 781 988,75 грн основний борг, 13 372,01 грн інфляційні нарахування, 76 634,90 грн пеня.

Позиція відповідача.

Відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Зокрема зазначив про те, що договір підряду №20/07-1 від 20.07.2021 та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт не містять умов про строк виконання відповідачем обов`язку оплати. Відтак, на дату звернення позивача до Господарського суду Львівської області з позовною заявою, строк виконання відповідачем обов`язку по оплаті згідно акта №1 приймання виконаних будівельних робіт від 30.09.2021, є таким, що не настав.

Претензія від 15.11.2021, про яку позивач зазначає в позовній заяві, відповідачем не отримувалась. Докази, які б свідчили про протилежне, позивач до позовної заяви не додав.

Також, у відзиві відповідач стверджує, що до позовної заяви позивачем додано копії опису та повідомлення про вручення. Проте, співставити такий опис та повідомлення про вручення з претензією вих.№15/11 від 15 листопада 2021 року неможливо.

Відповідач стверджує, що проаналізувавши копію доданого опису та рекомендованого повідомлення про вручення потового відправлення від 23.11.2021, можна зробити висновок, що вказані документи не є доказами про направлення позивачем претензії вих.№15/11 від 15 листопада 2021 року та її подальше отримання відповідачем.

Відповідач заперечує проти отримання вказаних документів та наголошує, що претензія вих.№15/11 від 15 листопада 2021 року, не була ним отримана, оскільки, на його думку, додані до позовної заяви претензія вих.№15/11 від 15 листопада 2021 року, опис (без дати та номеру відправлення) та рекомендоване повідомлення про вручення потового відправлення від 23.11.2021, по своїй суті є різними документами та жодним чином не пов`язані.

Відсутність доказів направлення та отримання відповідачем вих.№15/11 від 15.11.2021 унеможливлює визначення періоду прострочення виконання грошового зобов`язання, та, відповідно, перевірку здійснених позивачем нарахувань пені та втрат від інфляції.

Крім того позивачем в позовній заяві не вказано про факт укладення з відповідачем 16.12.2021 року додаткової угоди №1 до договору підряду №20/07-1 від 20.07.2021. Відповідно до п.3 такої додаткової угоди позивач та відповідач погодили графік та суми платежів: до 31 грудня 2021 року - 274 794,91 грн; до 31 січня 2022 року - 274 794,91 грн; до 28 лютого 2022 року - 274 794,93 грн.

Відповідач стверджує, що на дату позовної заяви 05.01.2022 відповідач, згідно вказаної додаткової угоди не порушив прав та законних інтересів позивача, отже звернення позивача з позовом до суду до відповідача про стягнення заборгованості, пені та втрат від інфляції є передчасним.

Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

Обставини встановлені судом.

20.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонях», в особі директора Нетреби Л.І., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Леобуд», в особі директора Мар`яна В.В., що діє на підставі Статуту (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором підрядник) було укладено договір підряду №20/07-1 (надалі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язувався у порядку та на умовах, передбачених цим договором власними силами та на свій ризик виконати будівельні роботи (надалі роботи), на об`єкті замовника: «Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю із вбудованими приміщеннями громадського харчування із трансформаторною підстанцією та даховою котельнею на вулиці Стрийській 45 у Львові» (надалі об`єкт), а замовник зобов`язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до пункту 1.2. договору обсяг, види робіт, вимоги до робіт, що мають бути виконані підрядником за цим договором, їх вартість визначаються цим договором, додатками до нього, проектною/проектно-кошторисною документацією, що є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 2.3. договору дати початку та закінчення робіт, окремих видів робіт, етапів виконання робіт за цим договором визначаються датою підписання цього договору, та за необхідності додатками, додатковими угодами до цього договору, проектною/проектно-кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.2. та пункту 3.3. договору з метою підтвердження факту виконання робіт підрядником в цілому, або виконання конкретного етапу робіт за цим договором на певну дату, сторони складають відповідний Акт виконаних робіт, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з підрядником за виконані ним роботи, як в цілому, так і за окремі етапи робіт. По закінченню виконання робіт в цілому, або певного етапу робіт за цим договором підрядник надає Генеральному підрядникові два екземпляри підписаного ним Акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Відповідно до пункту 3.4. договору замовник зобов`язується підписати надані підрядником два екземпляри Акта виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання оригіналів таких документів замовнику в порядку, передбаченому цим договором, і у вищезазначений строк повернути один підписаний екземпляр цього Акта та довідки підрядникові, або ж надати останньому свою обґрунтовану та вмотивовану письмову відмову від такого підписання та відповідні документи в підтвердження обставин такої відмови. В іншому випадку, відомості, визначені у надісланих підрядником Акті виконаних робіт і довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, вважаються достовірними, а роботи - виконані підрядником належним чином, передані ним та прийняті замовником у повному обсязі та підлягають обов`язковій та безумовній оплаті останнім.

Згідно з пунктом 3.5. договору роботи за цим договором вважаються виконаними (переданими підрядником та прийнятими замовником) в момент, що є датою відповідного Акта виконаних робіт.

Відповідно до пункту 4.1. договору загальна вартість робіт за умовами цього договору визначається в Акті (-ах) виконаних робіт та довідці (-ках) про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та за необхідності в інших додатках, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 4.3. договору замовник здійснює оплату за фактично виконані підрядником роботи за цим договором у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що оплата за цим договором може здійснюватися шляхом внесення авансового платежу. Розмір авансу та порядок його використання визначається сторонами в додатках та/або додаткових угодах до цього договору.

Згідно з пунктом 4.7. договору будь-які розрахунки за цим договором, у тому числі шляхом банківського переказу, вважаються оплатою (розрахунком) за роботи за даним договором.

Відповідно до пунктів 5.1.6., 5.1.7. договору замовник зобов`язувався, зокрема, прийняти виконані підрядником роботи, підписати надані Акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат в порядку, передбаченому цим договором. Своєчасно та належним чином здійснювати оплату вартості виконаних робіт за цим договором, у порядку та у розмірах, визначених цим договором, додатками до нього та/або додатковими угодами.

Згідно з пунктами 5.3.1.-5.3.3. договору підрядник зобов`язувався, зокрема, здійснити виконання робіт за договором у встановлені строки; виконати роботи за цим договором власними силами, або із залученням третіх осіб якісно, з дотриманням умов цього договору та проектної/проектно-кошторисної документації за цим договором. Скласти Акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат, необхідні для передачі робіт замовнику та надавати їх останньому у встановленому порядку.

У пункті 7.2. договору сторони погодили, що за порушення умов цього договору, сторона, що допустила таке порушення, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості невиконаного та/або неналежно, та/або несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день дії такого порушення стороною умов цього договору з урахуванням її розміру, що діяла за весь період прострочення.

На виконання умов договору підряду №20/07-1 від 20.07.2021 відповідач 13.08.2021 сплатив на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж в розмірі 100 000,00 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Леобуд» свої зобов`язання по договору підряду №20/07-1 від 20.07.2021 з виконання будівельних робіт на об`єкті замовника: «Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю із вбудованими приміщеннями громадського харчування із трансформаторною підстанцією та даховою котельнею на вулиці Стрийській 45 у Львові» виконало. В підтвердження чого долучило до матеріалів справи Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на загальну суму 881 988,75 грн (ф. КБ-2в); довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2021 року на загальну суму 881 988,75 грн (ф. КБ-3), які підписано 30.09.2021 та скріплено печатками сторін у справі.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за виконані позивачем будівельні роботи по договору в повному розмірі не провів внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 781 988,75 грн (881988,75 - 100000,00 = 781988,75).

У зв`язку із несплатою в повному розмірі за виконані роботи позивач звернувся до відповідача із претензією за вих.№15/11 від 15.11.2021 з проханням упродовж 10 календарних днів з моменту отримання цієї претензії сплатити грошові кошти у розмірі 781 988,75 грн з виконані будівельні роботи на об`єкті замовника: «Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю із вбудованими приміщеннями громадського харчування із трансформаторною підстанцією та даховою котельнею на вулиці Стрийській 45 у Львові», які є предметом договору підряду №20/07-1 від 20.07.2021. До зазначеної претензії позивачем скеровано відповідачу розрахунок пені та інфляційних втрат.

Як вбачається із долученого позивачем листа за вих.№15/12/21-1 від 15.12.2021 відповідач погодився що станом на момент написання листа заборгованість ТзОВ «Сонях» перед ТзОВ «БК «Леобуд» становить 824 384,75 грн. У вказаному листі відповідач запевнив позивача про те, що вказана заборгованість буде повністю погашена відповідачем та запропонував позивачу на розгляд графік платежів, а саме: до 31.12.2021 - 274 794,91 грн; до 31.01.2022 - 274 794,91 грн; до 28.02.2021 - 274 794,93 грн.

В матеріалах справи міститься додаткова угода №1 від 16.12.2021 до договору підряду №20/07-1 (надалі додаткова угода), яка підписана та скріплена печатками сторін у справі.

Відповідно до пунктів 1. та 2. додаткової угоди сторони погодили, що З метою врегулювання спору, що виник під час виконання договору, у досудовому порядку, у зв`язку із заборгованістю замовника перед підрядником, сторони вирішили укласти цю додаткову угоду. Сторони підтверджують, що станом на момент підписання цієї додаткової угоди заборгованість замовника перед підрядником становить 824 384,75 (вісімсот двадцять чотири тисячі триста вісімдесят чотири) гривні 75 копійок.

Пунктом 3. додаткової угоди сторони погодили наступний графік та суми платежів для погашення заборгованості замовника перед підрядником:

- до 31.12.2021 - 274 794,91 грн;

- до 31.01.2022 - 274 794,91 грн;

- до 28.02.2021 - 274 794,93 грн.

Відповідно до пунктів 4 та 5 додаткової угоди сторони погодили, що замовник підтверджує фактичну можливість ТзОВ «Сонях» проводити розрахунки з ТзОВ «БК «Леобуд». У випадку порушення умов цієї додаткової угоди, сторони несуть відповідальність згідно з положеннями договору.

Пунктом 6. додаткової угоди сторони погодили, у випадку, якщо замовник порушить графік погашення заборгованості, передбачений п.3 цієї додаткової угоди, більш ніж на 10 робочих днів, підрядник матиме право звернутися за захистом та відновленням свого порушеного права до суду без повторного застосування процедури досудового врегулювання спору, згідно з нормами чинного законодавства України.

Позивач стверджує, що надсилав оригінал підписаного примірника додаткової угоди відповідачу для підпису, проте, свого примірника, підписаного відповідачем так і не отримав, у зв`язку з чим не міг долучити копію цієї додаткової угоди до позовної заяви та посилатися на неї, як на допустимий та належний доказ.

Відповідач оплату за виконані роботи по договору підряду №20/07-1 від 20.07.2021: «Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю із вбудованими приміщеннями громадського харчування із трансформаторною підстанцією та даховою котельнею на вулиці Стрийській 45 у Львові» повністю не провів, відтак, станом на момент прийняття рішення (08.06.2022) існує борг з оплати за виконані роботи на загальну суму 781 988,75 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача 871 995,66 грн заборгованості, з яких 781 988,75 грн основний борг, 13 372,01 грн інфляційні нарахування, 76 634,90 грн пеня.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами положень статті 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір підряду №20/07-1 від 20.07.2021.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Факт виконання позивачем своїх зобов`язань по договору підряду №20/07-1 від 20.07.2021 з виконання будівельних робіт на об`єкті замовника: «Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю із вбудованими приміщеннями громадського харчування із трансформаторною підстанцією та даховою котельнею на вулиці Стрийській 45 у Львові» підтверджується наявним у матеріалах справи актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на загальну суму 881 988,75 грн (ф. КБ-2в), який підписано 30.09.2021 та скріплено печатками сторін у справі. Жодних зауважень стосовно приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 на загальну суму 881 988,75 грн (ф. КБ-2в) відповідачем не надавалося.

Також сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 форми КБ-3 на загальну суму 881 988,75 грн.

Відповідач 13.08.2021 сплатив позивачу 100 000,00 грн. Факт оплати підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку за період з 13.08.2021 по 13.08.2021.

Слід зазначити, що умовами укладеного між сторонами договору не встановлено строку оплати.

Якщо у договорі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, необхідно виходити з приписів частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України.

Так, згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за виконані будівельні роботи по договору підряду в повному розмірі не провів, внаслідок чого, у відповідача утворилась заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 781 988,75 грн (881988,75 - 100000,00 = 781988,75).

У зв`язку із несплатою в повному розмірі за виконані роботи позивач звернувся до відповідача із претензією за вих.№15/11 від 15.11.2021 з проханням упродовж 10 календарних днів з моменту отримання цієї претензії сплатити грошові кошти у розмірі 781 988,75 грн.

Факт надсилання 23.11.2021 вказаної претензії (з розрахунком пені та інфляційних втрат) та факт отримання її 25.11.2021 відповідачем, підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7906005138005 від 23.011.2021 та описом вкладення до поштового конверта.

Як вбачається із долученого позивачем до матеріалів справи листа за вих.№15/12/21-1 від 15.12.2021, відповідач погодився що станом на момент написання листа заборгованість ТзОВ «Сонях» перед ТзОВ «БК «Леобуд» становить 824 384,75 грн. У вказаному листі відповідач запевнив позивача про те, що вказана заборгованість буде повністю погашена відповідачем та запропонував позивачу на розгляд графік платежів, а саме: до 31.12.2021 - 274 794,91 грн; до 31.01.2022 - 274 794,91 грн; до 28.02.2021 - 274 794,93 грн.

В матеріалах справи міститься додаткова угода №1 від 16.12.2021 до договору підряду №20/07-1 (надалі додаткова угода), яка підписана та скріплена печатками сторін у справі. У вказаній додатковій угоді сторони погодили графік та суми платежів для погашення заборгованості відповідача перед позивачем.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання, жодної оплати заборгованості згідно погодженого між сторонами графіку у додатковій угоді від 16.12.2021 не провів.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 781 988,75 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно п. 7.2. договору сторони погодили, що за порушення умов цього договору, сторона, що допустила таке порушення, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості невиконаного та/або неналежно, та/або несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день дії такого порушення стороною умов цього договору з урахуванням її розміру, що діяла за весь період прострочення.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У договорі підряду не було встановлено строків оплати виконаних робіт, тому позивач звертався до відповідача із претензією від 15.11.2021, однак підписавши додаткову угоду №1 від 16.12.2021 до договору підряду №20/07-1, сторони визначили графік погашення заборгованості, а саме: до 31.12.2021 - 274 794,91 грн; до 31.01.2022 - 274 794,91 грн; до 28.02.2021 - 274 794,93 грн. Тобто встановили строки оплати, які мають бути враховані при обчисленні пені та інфляційних нарахувань.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи розрахунку позовних вимог позивач просить стягнути інфляційні втрати за період з 30.09.2021 по 05.01.2022 на загальну суму 13 372,01 грн та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 30.09.2021 по 05.01.2022 на загальну суму 76 634,90 грн.

Суд перевірив розрахунок пені та інфляційних втрат та встановив, що позивач при їх розрахунку неправильно визначив перший день прострочення заборгованості, враховуючи графік платежів погоджений сторонами у додатковій угоді №1 від 16.12.2021.

Згідно проведеного судом розрахунку пені та інфляційних втрат, до стягнення підлягає пеня в сумі 677,58 грн нарахована за період з 01.01.2021 по 05.10.2021. Інфляційні нарахування за цей період відсутні, оскільки вони нараховуються помісячно, а не поденно.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення його позовних вимог частково. До задоволення підлягає 781 988,75 грн основного боргу, 677,58 грн пені. В решті позову слід відмовити.

Щодо заперечень відповідача наведених у відзиві, суд зазначає наступне.

Стосовно неотримання відповідачем претензії від 15.11.2021, суд не бере такі заперечення до уваги, у зв`язку з тим, що сторони визначили графік погашення заборгованості, уклавши додаткову угоду 16.12.2021, отже факт отримання чи неотримання відповідачем претензії не впливає на строк оплати. Водночас, на думку суду, надані позивачем докази надсилання претензії є належними та допустимими.

Стосовно передчасного звернення з позовом, суд зазначає наступне.

Станом на дату проголошення судом рішення у справі (08.06.2022) відповідач не сплатив жодних сум по додатковій угоді, порушивши усі строки визначені графіком. Судом встановлено факт порушення відповідачем строків оплати, відтак твердження про передчасне звернення позивача з позовом є формалізмом, та не може бути підставою для відмови у позові. Порушене право позивача має бути захищене.

Отже, на думку суду, заперечення наведені відповідачем у відзиві не спростовують позовних вимог.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 13 079,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням №649 від 04.01.2022.

У зв`язку з частковим задоволенням позову та керуючись пунктом 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 11 739,99 грн судового збору, оскільки позов у даній справі слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 4, 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях» (юридична адреса: 81162, Львівська область, Пустомитівський район, село Семенівка, вулиця Шевченка, будинок 354; поштова адреса: 79027, місто Львів, вулиця Зелена, будинок 273; ідентифікаційний код юридичної особи 36769379) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Леобуд» (юридична адреса: 81156, Львівська область, Пустомитівський район, село Звенигород, будинок 211; поштова адреса: 79060, місто Львів, вулиця Княгині Ольги, будинок 122а; ідентифікаційний код юридичної особи 39736943) 781 988,75 грн основного боргу, 677,58 грн пені та 11 739,99 грн судового збору.

3.У задоволенні решти позову відмовити.

4.Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення

складено 20.06.2021

Суддя Сухович Ю.О.