Постанова

від 05.09.2022 по справі 914/316/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2022 р. Справа № 914/316/22

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,

та представників сторін:

від позивача - Мар`ян В.В.

від відповідача (скаржника) - не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях», вих.№11/07/22-2 від 11 липня 2022 року

на рішення Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 року (підписане 20.06.2022), суддя Сухович Ю.О.

у справі №914/316/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Леобуд», с. Звенигород, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях», с. Семенівка, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 871 995,66 грн.

в с т а н о в и в :

07 лютого 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «БК «Леобуд» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях» про стягнення 871 995,66 грн., у тому числі 781 988,75 грн. - основного боргу, 76 634,90 грн. - пені та 13 372,01 грн. - інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 року у справі №914/316/22 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 781 988,75 грн. - основного боргу та 677,58 грн. - пені. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Рішення суду мотивоване тим, що позивачем виконано свої обов`язки за договором підряду на суму 881 988,75 грн., що підтверджується доказами, які містяться у матеріалах справи, поряд з тим, відповідач оплатив виконані роботи лише частково в сумі 100 000 грн. (авансовий платіж), у зв`язку з чим, у останнього виник борг перед позивачем в сумі 781 988,75 грн. за виконані роботи. Щодо строку оплати, суд встановив, що у матеріалах справи містяться докази надіслання відповідачу претензії про сплату боргу, в той же час сторонами укладено додаткову угоду до договору, якій вони погодили графік погашення заборгованості, який порушено відповідачем, відтак, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу з відповідача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Поряд з цим, враховуючи строки оплати, погоджені сторонами у додатковій угоді до договору, суд присудив до стягнення пеню в сумі 677,58 грн. (із заявленої до стягнення 76 634,90 грн. та відмовив у стягненні інфляційних втрат у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонях» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 року у справі №914/316/22 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зокрема, зазначає, що відповідач не отримував претензію позивача, відтак, строк оплати за договором не настав. Щодо додаткової угоди та погодженого в ній графіку оплати, скаржник наголошує, що станом на час подання цього позову у позивача не було порушеного права, оскільки строк оплати за додатковою угодою не настав, відтак, підстави для задоволення позову - відсутні; вважає звернення позивача з цим позовом передчасним.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що твердження скаржника про неотримання ним претензії є безпідставними, оскільки у матеріалах справи міститься лист відповідь відповідача із визнанням заборгованості та пропозицією розтермінувати її сплату. Поряд з тим, посилаючись на п.6 додаткової угоди до договору, наголошує, що строк оплати за виконані роботи настав та такий порушено відповідачем.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Слід зазначити, що ухвали суду надсилались на електронну адресу скаржника, зазначену ним на першому аркуші апеляційної скарги, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. справи 147).

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило.

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнавалась обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 20 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонях», в особі директора Нетреби Л.І. (в тексті договору - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Леобуд», в особі директора Мар`яна В.В. (в тексті договору - підрядник) укладено договір підряду №20/07-1, відповідно до умов якого, а саме п.1.1 підрядник зобов`язався у порядку та на умовах, передбачених цим договором, власними силами та на свій ризик виконати будівельні роботи на об`єкті замовника: «Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю із вбудованими приміщеннями громадського харчування із трансформаторною підстанцією та даховою котельнею на вулиці Стрийській 45 у Львові» (в тексті договору - об`єкт), а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Обсяг, види робіт, вимоги до робіт, що мають бути виконані підрядником за цим договором, їх вартість визначаються цим договором, додатками до нього, проектною/проектно-кошторисною документацією, що є невід`ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору).

Відповідно до п.2.3 Договору дати початку та закінчення робіт, окремих видів робіт, етапів виконання робіт за цим договором визначаються датою підписання цього договору, та за необхідності додатками, додатковими угодами до цього договору, проектною/проектно-кошторисною документацією, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п.3.2 Договору з метою підтвердження факту виконання робіт підрядником в цілому або виконання конкретного етапу робіт за цим договором на певну дату, сторони складають відповідний акт виконаних робіт, що є достатньою підставою для здійснення розрахунків з підрядником за виконані ним роботи, як в цілому, так і за окремі етапи робіт.

По закінченню виконання робіт в цілому або певного етапу робіт за цим договором підрядник надає генеральному підрядникові два екземпляри підписаного ним акту виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (п.3.3 Договору).

У п.3.4 Договору сторони погодили, що замовник зобов`язується підписати надані підрядником два екземпляри акта виконаних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту надання оригіналів таких документів замовнику в порядку, передбаченому цим договором, і у вищезазначений строк повернути один підписаний екземпляр цього акта та довідки підрядникові, або ж надати останньому свою обґрунтовану та вмотивовану письмову відмову від такого підписання та відповідні документи в підтвердження обставин такої відмови. В іншому випадку відомості, визначені у надісланих підрядником акті виконаних робіт і довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, вважаються достовірними, а роботи - виконані підрядником належним чином, передані ним та прийняті замовником у повному обсязі та підлягають обов`язковій та безумовній оплаті останнім.

Відповідно до п.3.5 Договору роботи за цим договором вважаються виконаними (переданими підрядником та прийнятими замовником) в момент, що є датою відповідного акта виконаних робіт.

Загальна вартість робіт за умовами цього договору визначається в акті (-ах) виконаних робіт та довідці (-ках) про вартість виконаних будівельних робіт та витрати і за необхідності в інших додатках, які є невід`ємною частиною даного договору (п.4.1 Договору).

Згідно з п.4.3 Договору замовник здійснює оплату за фактично виконані підрядником роботи за цим договором у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.

У п.4.4 Договору сторони погодили, що оплата за цим договором може здійснюватися шляхом внесення авансового платежу. Розмір авансу та порядок його використання визначається сторонами в додатках та/або додаткових угодах до цього договору.

Відповідно до п.4.7 Договору будь-які розрахунки за цим договором, у тому числі шляхом банківського переказу, вважаються оплатою (розрахунком) за роботи за даним договором.

Обов`язки замовника передбачені п.5.1 Договору, серед яких: прийняти виконані підрядником роботи, підписати надані акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати в порядку, передбаченому цим договором; своєчасно та належним чином здійснювати оплату вартості виконаних робіт за цим договором, у порядку та у розмірах, визначених цим договором, додатками до нього та/або додатковими угодами.

Згідно з п.7.2 Договору за порушення умов цього договору сторона, що допустила таке порушення, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості невиконаного та/або неналежно, та/або несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день дії такого порушення стороною умов цього договору з урахуванням її розміру, що діяла за весь період прострочення.

Відповідно до п.10.1 Договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2021 року, однак, до повного та належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

13 серпня 2021 року відповідач сплатив на розрахунковий рахунок позивача авансовий платіж в розмірі 100 000 грн.

На виконання умов договору позивачем виконано будівельні роботи за договором підряду №20/07-1 від 20 липня 2021 року, а саме: «Реконструкція нежитлової будівлі під адміністративну будівлю із вбудованими приміщеннями громадського харчування із трансформаторною підстанцією та даховою котельнею на вулиці Стрийській 45 у Львові», що підтверджується актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року на загальну суму 881 988,75 грн. (ф. КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року на загальну суму 881 988,75 грн. (ф. КБ-3), які підписано уповноваженими представниками обох сторін, а їх підписи скріплено печатками юридичних осіб - сторін договору.

Проте, відповідач порушив свої зобов`язання, оплату за виконані позивачем будівельні роботи по договору в повному розмірі не провів (за виключенням авансового платежу), внаслідок чого, у нього виник борг в сумі 781 988,75 грн.

У зв`язку із несплатою в повному розмірі за виконані роботи позивач звернувся до відповідача із претензією за вих.№15/11 від 15 листопада 2021 року з проханням упродовж 10 календарних днів з моменту отримання претензії сплатити грошові кошти у розмірі 781 988,75 грн. за виконані будівельні роботи.

Листом за вих.№15/12/21-1 від 15 грудня 2021 року відповідач підтвердив наявність заборгованості перед ТзОВ «БК «Леобуд» в розмірі 824 384,75 грн. та запропонував позивачу графік погашення заборгованості, а саме: до 31 грудня 2021 року - 274 794,91 грн.; до 31 січня 2022 року - 274 794,91 грн. та до 28 лютого 2022 року - 274 794,93 грн.

Поряд з тим, 16 грудня 2021 року сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №20/07-1, відповідно до умов якої, а саме: п.2 та п.3 сторони підтверджують, що станом на момент підписання цієї додаткової угоди заборгованість замовника перед підрядником становить 824 384,75 грн.

У п.3 Додаткової угоди №1 сторони погодили графік погашення заборгованості, а саме: до 31 грудня 2021 року - 274 794,91 грн.; до 31 січня 2022 року - 274 794,91 грн. та до 28 лютого 2022 року - 274 794,93 грн.

Згідно з п.6 Додаткової угоди №1 у випадку, якщо замовник порушить графік погашення заборгованості, передбачений п.3 цієї додаткової угоди, більш ніж на 10 робочих днів, підрядник матиме право звернутися за захистом та відновленням свого порушеного права до суду без повторного застосування процедури досудового врегулювання спору, згідно з нормами чинного законодавства України.

Поряд з тим, відповідач не виконав свого обов`язку щодо оплати за виконані позивачем підрядні роботи за договором №20/07-1 від 20 липня 2021 року.

07 лютого 2022 року ТзОВ «БК «Леобуд» звернулося до суду з цим позовом про стягнення з ТзОВ «Сонях» 871 995,66 грн., з яких: 781 988,75 грн. - основний борг, 76 634,90 грн. - пеня та 13 372,01 грн. - інфляційні втрати.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а у відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

В силу положень ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем свого обов`язку за договором підряду та не виконання відповідачем обов`язку щодо оплати виконаних позивачем робіт в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що акт виконаних робіт підписаний відповідачем без жодних зауважень, що свідчить про підтвердження ним виконання позивачем зазначених у акті робіт та виникнення у відповідача обов`язку такі роботи оплатити.

Слід зазначити, що оскільки договором не визначено строк оплати виконаних робіт, у відповідача виник обов`язок такої оплати протягом 7-ми днів з дня отримання претензії позивача, у відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України (тобто з 25 листопада 2021 року).

Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про неотримання претензії вих.№15/11 від 15 листопада 2021 року, оскільки у матеріалах справи містяться докази, що підтверджують протилежне. Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення відповідач отримав вказану претензію - 25 листопада 2021 року, відтак, у семиденний строк повинен був оплатити виконані позивачем роботи.

Поряд з тим, в подальшому сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору підряду №20/07-1, за умовами якої сторони змінили строки оплати, а саме погодили наступний графік з погашення заборгованості: до 31 грудня 2021 року - 274 794,91 грн.; до 31 січня 2022 року - 274 794,91 грн. та до 28 лютого 2022 року - 274 794,93 грн.

Проте, відповідач не сплатив заборгованість за договором підряду і у погоджені у додатковій угоді строки.

Щодо тверджень скаржника про передчасність цього позову, колегія суддів звертає увагу на п.6 Додаткової угоди №1, в якому сторони домовилися, що у випадку, якщо замовник порушить графік погашення заборгованості, передбачений п.3 цієї додаткової угоди, більш ніж на 10 робочих днів, підрядник матиме право звернутися за захистом та відновленням свого порушеного права до суду без повторного застосування процедури досудового врегулювання спору, згідно з нормами чинного законодавства України.

Перший платіж відповідач зобов`язався сплатити до 31 грудня 2021 року, відтак, порушивши такий строк, враховуючи п.6 додаткової угоди, починаючи з 17 січня 2022 року у позивача виникло право на звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Як вбачається з відмітки Господарського суду Львівської області на першому аркуші позовної заяви ТзОВ «БК «Леобуд» звернулося з цим позовом - 07 лютого 2022 року. Слід зазначити, що відповідач в апеляційній скарзі вводить суд в оману, двічі зазначаючи, що позивач звернувся з цим позовом 05 січня 2022 року.

Судом також враховано, що відповідачем не здійснено жодної оплати на виконання домовленостей сторін, що зафіксовані у додатковій угоді №1 від 16 грудня 2021 року, в тому числі і протягом розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.2 ст.612 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, серед іншого, неустойкою.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п.7.2 Договору сторони погодили, що за порушення умов цього договору сторона, що допустила таке порушення, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості невиконаного та/або неналежно, та/або несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день дії такого порушення стороною умов цього договору з урахуванням її розміру, що діяла за весь період прострочення.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Врахувавши умови додаткової угоди №1 від 16 грудня 2021 року в частині строку оплати заборгованості, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені (в сумі 677,58 грн.) та відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат.

Слід зазначити, що рішення суду в цій частині (відмови у задоволенні частини позовних вимог) позивачем не оскаржується.

Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи все наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість та підставність позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 781 988,75 грн. - основного боргу за договором підряду №20/07-1 від 20 липня 2021 року та 677,58 грн. - пені.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.

Рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний господарський суд не вбачає.

Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

постановив:

Рішення Господарського суду Львівської області від 08 червня 2022 року у справі №914/316/22 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонях» - без задоволення.

Матеріали справи №914/316/22 повернути до Господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Повну постанову складено 12 вересня 2022 року

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.