Рішення

від 20.06.2022 по справі 520/23244/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 червня 2022 року № 520/23244/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" до Харківська митниця про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 № UA807000/2021/001140/2;

-визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2021/01026;

-стягнути на користь Приватного Акціонерного Товариства Міжгалузевий Науково-Виробничий Центр Інформтех за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позову зазначено, що оскаржувана картка відмови митної декларації № UA807170/2021/01026 та прийняте Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 № UA807000/2021/001140/2 є незаконними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню. Позивач зазначає, що при здійсненні митного оформлення для підтвердження митної вартості та її визначення за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) було надано усі документи, які передбачені Митним кодексом України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження по даній справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі зазначивши, що проаналізувавши подані до митного оформлення документи, перевіривши числові значення митної вартості товарів та наявності в документах усіх відомостей, що їх підтверджують, порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, оформлених митницями раніше, встановлено розбіжнсті, відтак митний орган діяв у межах чинного законодавства, оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Ухвалою суду замінено відповідача по справі №520/23244/21 - Слобожанську митницю Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 43332958) на її правонаступника Харківську митницю, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (ЄДРПОУ ВП 44017626, вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003).

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Позивачем (покупець) та нерезидентом SHANGHAI INTCO INDUSTRIES CO. LTD (Китай) (продавець) укладено контракт №2-18 СN від 05.06.2018. відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного контракту. Найменування, асортимент та кількість товару визначається згідно інвойсу на базі проформи-фактури, які є невід`ємними додатками до контракту.

Відповідно до умов вказаного зовнішньоекономічного контракту позивачем придбано у компанії SHANGHAI INTCO INDUSTRIES CO. LTD дзеркала скляні без рам: Аluminium mirror 2x1220х1830мм 5179,63м2 для власних потреб виробництва, країна виробництва: Р.R. Сhina, виробник: SHANGHAI INTCO INDUSTRIES CO. LTD торгова марка: INTСО.

Позивачем для здійснення митного оформлення вказаного товару 11.06.2021 року подано до Харківської митниці митну декларацію UA807170/2021/036840 за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) - 19 629,22 USD, (531 767,41 грн./532 010.75 грн.): ціна товару - 15 020,93 USD (406 926 грн.) та транспортні витрати - 124 841,40 грн.

Разом із митною декларацією позивачем було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: заявку №48/2, залізничну накладну №41052051, рахунок про надання транспортно-експедиційних послуг №2105544, довідку про транспортні витрати №2707 від 26 травня 2021, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №1090. зовнішньоекономічний контракт №2-18 СN від 05.06.2018, договір транспортного експедирування №2005/14-2, сертифікат №213301А0/011562, пакувальний лист, рахунок-фактуру SHASU21003, коносамент SZLSEC21031784, декларацію про походження товару SHASU21003, сертифікат №213301A01/011562, копію митної декларації країни відправлення.

За результатом розгляду вказаної митної декларації відповідач прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 № UА807000/2021/001140/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2021/01026.

Відповідно до Картки відмови, вона прийнята з таких причин: неможливість здійснення митного оформлення товарів, у зв`язку з невірним визначенням їх митної вартості та прийняттям Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 № UА807000/2021/001140/2.

Водночас, рішення про коригування обґрунтовано тим, що:

1)використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині 2 ст. 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, зокрема у Заявці №48/21 до контракту транспортного експедирування пункт у пункті №2 зазначена вартість на рівні 5440 доларів СІІІА. але відповідно до рахунку №2105544 від 26.05.2021 зазначена вартість 124 841, 40 грн. (курс 27.0906 = 4 608,29 доларів США);

2)в рахунку №2105544 від 26.05.2021 зазначена тільки одна складова перевезення товару (Морський фрахт від Китаю до Одеси), не містить всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3)ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених п. З ст. 53 Митного кодексу України, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості;

4)не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;

5)не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;

6) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані: - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, транспортування до місця перетину митного кордону України; - прибутку, що одержує експедитор у результаті поставки в Україну;

7) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником товарів у зв`язку з виробництвом товарів: витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

В результаті митним органом визначено митну вартість імпортованого товару із застосуванням другорядного методу - резервного у відповідності до ст. 64 Митного кодексу України.

В якості підстави винесення оскаржуваного рішення визначено цінову інформацію за фактами митних оформлень ЄАІС: МД №UА100060/2021/270075 від 06.01.2021, метод 6, складені митницею рішення про коригування митної вартості на ідентичні/подібні товари, оформлені зазначеним суб`єктом АТ Інформтех з коригуванням митної вартості від 06.01.2021 №UА100060/2021/000001/2. Розрахунок митної вартості складає: тов. №І: - 1.1468 доларів США/кг.

Не погодившись із вказаними рішеннями та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Відповідно до ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно приписів ч.1, ч.2 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу ч.1 та ч.2 ст.53 МК України вбачається, що наведені норми Кодексу містять вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма закону кореспондує з положеннями ч.3 ст.318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Зазначене вище також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, вказане узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

Зокрема, ст. 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 та ч. 5 ст. 54 МК України Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За результатами аналізу положень ч.3 ст. 53, ч. ч. 1, 2, 4 - 6 ст.54, ст.58 МК України вбачається, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 МК України.

При цьому митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з`ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 МК України.

Слобожанською митницею розпочато процедуру консультацій із позивачем шляхом формування повідомлень про необхідність надання (за наявності) додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.

Суд вважає, що надання позивачем додаткових документів за сформованим відповідачем переліком повинно забезпечувати можливість визначення останнім митної вартості товарів. Адже з положень пункту 2 частини 6 статті 54, частини 2 статті 256 Митного кодексу України слідує, що виконання вимог органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів виключає можливість відмови у митному оформленні товарів.

З переліку витребуваних відповідачем документів неможливо встановити, недоліки яких з наданих декларантом документів не дозволили погодитися із заявленою ним митною вартістю та яким чином ці недоліки можливо усунути. Відтак, спотвореним було отримання позивачем вичерпної інформації щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю.

Зазначення відповідачем одночасно усіх можливих причин, що передбачені частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, не можна вважати належним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та подальшої відмови у митному оформленні товарів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 по справі №820/2014/17, в якій Верховний Суд також вказав, що формальне виконання процедури консультацій, надлишкове узагальнення причини невизнання задекларованої позивачем митної вартості свідчать про відсутність практичної реалізації в діяльності відповідача принципу належного урядування і принципів адміністративної практики, рекомендованих Резолюцією Комітету Міністрів Європи 77 (31) від 28.09.1977 Про захист особи відносно актів адміністративних органів.

За таких обставин є аргументованою правова позиція позивача про те, що через вказання у запитах про надання додаткових документів всіх документів, передбачених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, спотвореним було право позивача отримати вичерпну інформацію щодо додаткових документів, надання яких забезпечить митне оформлення товару за визначеною у декларації вартістю.

Згідно з ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, відповідачем відмовлено декларанту у здійсненні митного оформлення товарів відповідно до заявленої митної вартості та прийняті рішення про її коригування, у графі 33 якого митний орган вказав, що митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст.ст.: 54, 55, 57, 58, 59, 60, 62, 63 Митного кодексу України через: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості, зокрема, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом всіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст.53 МКУ, та вимогою декларанта надати рішення про коригування митної вартості.

Суд зазначає, що відповідачем не вказано будь-якого іншого обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Коригування митної вартості здійснено за другорядним методом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС).

Суд зазначає, що факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Так, відповідач в обґрунтування прийнятих ним рішень вказує на ввезення аналогічного товару, утім, розрахунок митної вартості у вказаних випадках та у межах спірних правовідносин не може бути тотожним.

Відповідно до висновків Верховного Суду наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору (постанови Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15).

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 року у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 року у справі № 804/7761/16.

За приписами ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд враховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем не вказано обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; обґрунтованого математичного розрахунку ціни товару за одиницю (із зазначенням конкретних складових цього розрахунку), визначеної митницею у спірному рішенні, а лише містяться посилання на те, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Позивачем надано до суду пояснення щодо твердження митниці про відсутність в інвойсі умов поставки та умов оплати за товар, в яких вказав, що кожен з наданих до митного оформлення інвойсів містить умови поставки, окрім того, умови оплати передбачені п. 2.3. контракту, який також надавався разом з кожною митною декларацією.

Щодо тверджень про відсутність на інвойсах відміток митних органів, позивач вказав, що це обумовлено тим, що у відповідних поставках товар перетинав митний кордон України з наданням іншого інвойсу, виданого на підставі контракту між SIA LBTEX (покупець) і BERTAIN SOLUTION LIMITED (продавець), або ж наданням рахунку-проформи, вказані документи надавались до митниці, а також надані до матеріалів справи.

Стосовно аргументів відповідача про ненадання позивачем митної декларації країни відправлення, прайс-листа, калькуляції, суд зазначає, що позивачем не заперечувалось відсутність цих документів. При цьому позивач посилається на п. 5.2. Контракту, відповідно до якого на кожну партію товару Продавець зобов`язується надати інвойс і товарнотраснпортну накладну або морський коносамент. Надання Продавцем митної декларації країни відправлення, прайс-листа, калькуляції тощо контрактом не передбачено.

У цьому контексті є обґрунтованими посилання позивача на те, що митна декларація країни відправлення, прайс-лист і калькуляція передбачені ч. 3 ст. 53 МК України як додаткові документи, які можуть витребовуватись виключно якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлено проведеним судовим розглядом, жодних розбіжностей чи неповних відомостей про складові митної вартості подані позивачем до митного оформлення документи не містять.

Крім того, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, за основу для визначення митної вартості товару відповідачем взято МД№UА100060/2021/270075 від 06.01.2021 Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" з коригуванням митної вартості рішенням від 06.01.2021 року UA100060/2021/000001/2, проте, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2021 р. у справі №520/1024/21, яке набрало законної сили визнано протиправним та скасовано вищевказане рішення.

Таким чином, зазначеним рішенням встановлено, що митним органом було неправомірно скориговано митну вартість товару. Отже, відповідачем для визначення митної вартості взято за основу дані, що містилися у скасованому рішенні.

З огляду на те вищевикладене суд приходить до висновку про протиправність оскаржуваних рішень відповідача та їх скасування разом з картками відмов в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Аргументи митниці щодо обрання позивачем неналежного способу захисту свого порушеного права шляхом заявлення позовних вимог про скасування карток відмови спростовуються тим, що позовні вимоги про скасування карток відмови є похідними від позовних вимог про скасування рішень про коригування митної вартості і є способом захисту одного і того ж порушеного права права позивача на розмитнення товару з визначенням митної вартості товару за першим методом.

Картка відмови в прийнятті митних декларацій не мають самостійних юридичних підстав прийняття, і прийняті виключно у зв`язку з прийняттям відповідачем рішень про коригування митної вартості.

Належність способу захисту у виді скасування карток відмови у митному оформленні товарів внаслідок визнання протиправними рішень про коригування митної вартості підтверджується висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 05.06.2020 у справі 820/1151/17, від 12.04.2018 у справі №820/2014/17, від 09.09.2020 у справі №400/3133/18.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Міжгалузевий науково-виробничий центр "ІНФОРМТЕХ" (вул. Громадянська, буд. 9,м. Харків,61057, 21218766) до Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 11017626) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів від 10.06.2021 № UA807000/2021/001140/2.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807170/2021/01026.

Стягнути на користь Приватного Акціонерного Товариства Міжгалузевий Науково-Виробничий Центр Інформтех (вул. Громадянська, буд. 9,м. Харків,61057, 21218766) за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44017626) сплачений судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 21.06.2022 року.

Суддя К.О. Севастьяненко