Рішення

від 12.06.2022 по справі 911/3338/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВА УХВАЛА

"13" червня 2022 р. м. Київ Справа № 911/3338/14

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Харченко О.М. розглянувши у судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс»

про ухвалення додаткового рішення

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» на бездіяльність державного виконавця

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс», м.Київ

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп», с. Мархалівка Васильківського району Київської області

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Галич-агро», м. Київ

про стягнення грошових коштів

Учасники справи у судове засідання не з`явились

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області (далі суд) від 23.05.2022, зокрема: задоволено частково скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» (далі ТОВ «Компанія «Ніко-тайс», заявник) №18-2/04 від 18.04.2022 (вх. №24/22 від 22.04.2022); визнано за період з 19.01.2021 по 23.02.2023 неправомірною бездіяльність державного виконавця Дарницького ВДВС у м. Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) (далі ВДВС) у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу суду від 20.10.2014 у справі №911/3338/14, котра виразилась у порушенні строків вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу суду від 20.10.2014 у справі №911/3338/14 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження»; зобов`язано ВДВС усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу суду від 20.10.2014 у справі №911/3338/14 із врахуванням норм та положень Закону України «Про виконавче провадження»; в іншій частині скаргу залишено без задоволення.

25.05.2022 засобами поштового зв`язку до суду звернулось ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» із заявою №25-3/05 від 25.05.2022 (вх. №5846/22 від 27.05.2022) про стягнення з ВДВС на користь заявника судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 900,00грн.

Ухвалою суду від 02.06.2022, зокрема, вищевказана заява призначена до розгляду у судове засідання на 13.06.2021, запропоновано ВДВС подати письмові пояснення щодо відповідної заяви ТОВ «Компанія «Ніко-тайс».

У судове засідання учасники справи не з`явилися, проте, подали до суду клопотання (від заявника №25-3/05 від 25.05.2022 (вх. №5846/22 від 27.05.2022), від ВДВС від 13.06.2022 (вх. №6734/22 від 13.06.2022) про проведення судового засідання без їх участі, які суд на підставі ст. 42, ч. 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) вважає за можливе задовольнити.

Водночас, 10.06.2022 у встановленому ГПК України порядку та у строки, визначені ухвалою суду від 02.06.2022, на електронну пошту суду від ВДВС надійшли:

1)клопотання б/н від 06.06.2022 (вх. №6566/22) про зупинення провадження у справі №911/3338/14 в частині розгляду відповідної заяви ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» про ухвалення додаткового рішення;

2)письмові пояснення (заперечення) б/н від 06.06.2022 (вх. №6567/22) на заяву ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» про ухвалення додаткового рішення;

3)заява б/н від 07.06.2022 (вх. №6570/22) про зменшення розміру судових витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 169 ГПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

1.Ураховуючи зазначене суд вважає за доцільне першочергово розглянути клопотання ВДВС про зупинення провадження у справі у відповідній частині.

Так, в обґрунтування відповідного клопотання орган державної виконавчої служби посилається на те, що останнім подано апеляційну скаргу на ухвалу від 23.05.2022 у справі №911/3338/14, яка на час проведення зазначеного судового засідання ще не розглянута. З огляду на зазначене та ст. 344 ГПК України вважає, що постанова суду апеляційної інстанції може вплинути на рішення про стягнення коштів на правову допомогу, а отже наявні підстави для зупинення провадження у справі у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти неможливість господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/2462/18, від 09.07.2020 у справі №910/1667/19).

Проаналізувавши зазначене, суд дійшов висновку, що обставини на які посилається ВДВС у своєму клопотанні не є тією підставою з якою п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України пов`язує неможливість розгляду справи №911/3338/14 в частині прийняття рішення по суті заяви ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» про ухвалення додаткового рішення.

Інших обставин та підстав, визначених ст.ст. 227, 228 ГПК України, які б свідчили про необхідність зупинення провадження у справі, ВДВС у своєму клопотання не зазначено, а відтак, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для його задоволення.

2.Розглянувши відповідну заяву ТОВ «Компанія «Ніко-тайс», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 126 ГПК України).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, зокрема, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, 26.01.2021 між ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» (замовник) та адвокатом Грищенком О.М. (виконавець) укладено договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) №26-01-2021/8 (далі Договір), відповідно до п. 1.1 якого, зокрема, за цим договором виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо підготовки, написання та подання до суду відповідної скарги на бездіяльність ВДВС у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу суду від 20.10.2014 по справі №911/3338/14, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором.

Правова допомога за цим договором вважаються наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (п. 1.2. Договору).

У п. 3.1 Договору сторони, зокрема, погодили, що вартість передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 800,00грн (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні, тощо) по підготовці матеріалів у відповідності до п. 1.1 договору). Окремо сторони дійшли згоди, що вартість послуг та роботи виконавця, зокрема, та не обмежуючись, становить: ознайомлення з матеріалами справи, отриманими у суді відповідної судової інстанції 900,00грн; судові засідання 1 500,00грн/судове засідання у суді відповідної судової інстанції; побудова правової позиції, аналіз судової практики, вивчення первинної документації, складання процесуальних документів, надсилання їх та документів до них сторонами та до суду; інші види правової допомоги у межах судового розгляду справи із розрахунку 800,00грн/год.

Сторони погодили та визначили, що заохочувальним розміром гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до п.1.1., 2.1 договору) визначається на рівні не більше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3.8 Договору).

Договір вважається укладеним з дня його підписання та діє до його повного виконання (п. 6.1 Договору).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, сторонами у Договорі погоджено як погодинну оплату послуг виконавця, так і «гонорар успіху» останнього.

Водночас, суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

З огляду на вказане, судом беруться до уваги правові позиції викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №922/1556/20 згідно якої «гонорар успіху» може включатись до витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає розподілу.

Так, 24.05.2022 між виконавцем та замовником підписано без зауважень акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) за період з 26.01.2021 по 23.05.2021, а саме:

зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи №911/3338/14 в призмі існування та допущення ВДВС порушення прав та інтересів замовника у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу суду від 20.10.2014 (1год.);

організація, процесуально-правовий супровід, належне процесуальне проведення робіт/послуг щодо розроблення, підготовки тексту скарги та наповнення її правовим змістом, належним обґрунтуванням правомірності доводів/посилань скарги вих. 18-2/04 від 18.04.2021 ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» на бездіяльність ВДВС у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу від 20.10.2014 по справі №911/3338/14. Підготовка щодо подання до суду скарги №18-2/04 від 18.04.2022 на бездіяльність ВДВС у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу від 20.10.2014 по справі №911/3338/14 (6год.);

за участь у судовому засіданні, котре відбулось 09.05.2022 у справі №911/3338/14 за скаргою вих. 18-2/04 від 18.04.2021 ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» на бездіяльність ВДВС у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу від 20.10.2014 по справі №911/3338/14, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, із урахуванням часу початку судового засідання та його тривалості тощо 1 500,00грн;

за участь у судовому засіданні, котре відбулось 23.05.2022 у справі №911/3338/14 за скаргою вих. 18-2/04 від 18.04.2021 ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» на бездіяльність ВДВС у виконавчому провадженні №54633399 щодо примусового виконання наказу від 20.10.2014 по справі №911/3338/14, надання пояснення, підтримання процесуальної та правової позиції, із урахуванням часу початку судового засідання та його тривалості тощо 1 500,00грн;

гонорар адвоката на підставі пункту 3.8 Договору у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення у справі №911/3338/14 за відповідною скаргою 1 300,00грн.

Отже, виконавцем надано замовнику послуги на загальну суму 9 900,00грн (800,00*1+800,00*6+1 500,00+1 500,00=9 900,00).

3. Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, зокрема, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Так, ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

При цьому, ч.5, 6 ст. 126 ГПК України встановлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як зазначалось вище, ВДВС скористався вищевказаним правом - подав заперечення на заяву ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» та заяву про зменшення судових витрат, які за своїм змістом є аналогічними, та в яких зазначив про те, що: у цій справі заявник неодноразово звертався до суду із скаргами на бездіяльність орану державної виконавчої служби за різні періоди, але з аналогічних підстав; витрати на професійну правничу допомогу ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» у даній справі значно у своїй сукупності перевищують суму боргу у розмірі 22 806,79грн, які мали бути сплачені ТОВ «Галич-агро» на користь заявника; покладення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 900,00грн на ВДВС є надмірним; головною метою заявника є визнання бездіяльності ВДВС для стягнення витрат на правничу допомогу. За таких обставин, просить суд зменшити розмір судових витрат заявника на професійну правничу допомогу на 90%.

Проаналізувавши викладені обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 09.12.2021 у справі №904/3550/21).

Водночас, суд вважає за необхідне зазначити, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Разом із цим, стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20).

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Ніко-Тайс» звертався до суду із скаргами на бездіяльність як Буського РВДВС ГТУЮ у Львівській області (виконавче провадження №54633399 перебувало на виконанні у період з 2017 року по серпень 2019 року) так і Дарницького ВДВС у м. Києві Центрального МРУ Міністерства юстиції (виконавче провадження №54633399 перебуває на виконанні з січня 2020 року по теперішній час) у різні періоди, але з аналогічних підстав. У зв`язку із задоволенням відповідних скарг, із органів державної виконавчої служби ухвалами суду у справі №911/3338/14 стягувались судові витрати заявника на професійну правничу допомогу, усього на суму 16 410,00грн. Зазначена сума вже становить 71,95% від суми стягнутої, зокрема, з ТОВ «Галич-агро» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» за рішенням суду від 02.10.2014 у справі №911/3338/14 (22 806,79грн).

Крім того, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 щодо ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» зазначено: «Зокрема, відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, суди перших інстанцій постановили ухвали та додаткові ухвали про стягнення з відділів ДВС на користь ТОВ «Ніко-Тайс» у 2021 році принаймні у 42 судових справах, а у 2020 році принаймні у 70 судових справах; при цьому в окремих справах витрати на професійну правничу допомогу з відділів ДВС стягувались по декілька разів. Суми, які підлягали до стягнення, коливаються від 1 980,00 грн до 10 000,00 грн та часто у декілька разів перевищують розмір боргу, щодо стягнення якого ТОВ «Ніко-Тайс» зверталось до суду. В переважній більшості справ, у яких ТОВ «Ніко-Тайс» зверталось до суду зі скаргою на бездіяльність державних виконавців, його наступними діями було стягнення з відділів ДВС витрат на правничу допомогу».

З огляду на викладене, проаналізувавши дії вчинені заявником, та час який був витрачений представником ТОВ «Компанія «Ніко-тайс» для підготовки відповідної скарги до розгляду, ураховуючи те, що ухвалою від 23.05.2022 задоволено частково скаргу заявника на бездіяльність ВДВС, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення витрат на професійну правничу допомогу на 90%.

Відповідно до ст. 344 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Підсумовуючи викладене, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 234-235, 244, 344 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» №25-3/05 від 25.05.2022 (вх. №5846/22 від 27.05.2022) про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2.Стягнути з Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (02099, м. Київ, вул. Костянтина Заслонова, буд. 16, ідентифікаційний код 34968768) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ніко-тайс» (03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, ідентифікаційний код 38039872) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 990,00грн (дев`ятсот дев`яносто грн 00 коп.).

3.В іншій частині заяви відмовити.

4.Видати наказ.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України ухвала набрала законної сили 22.06.2022 та згідно ст. 255 ГПК України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів у порядку, передбаченому ст.ст. 256-257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Ухвалу підписано 22.06.2022.