Рішення

від 22.05.2022 по справі 440/17856/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/17856/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Оніщенко В.В.,

представника позивача Федосєєва Д.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління "Держгеокадастру" про скасування витягу.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Дніпровська Рив`єра" (далі також позивач, ПП "Дніпровська Рив`єра" ) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління "Держгеокадастру" про скасування витягу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.01.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на підставі договору оренди землі від 02.09.2016 користується земельною ділянкою площею 68133 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108). Згідно встановлених у договорі умов, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. 07.11.2017 Міськрайонним управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області було сформовано витяг №666/0/212-17 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0108. На думку позивача, відповідачем протиправно застосовано локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки, які не повинні були бути застосовані, що впливає на визначення сукупного коефіцієнта Км3, а окремі локальні коефіцієнти взагалі не застосовані при формуванні витягу. Застосування показників витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №666/0/212-17 від 07.11.2017 збільшить розмір орендної плати за користування земельною ділянкою.

Крім того, позивач зауважив, що 23.12.2020 Полтавським окружним адміністративним судом постановлено рішення у справі №440/5348/20, яким визнано протиправним та скасовано витяг, що сформований Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та м.Кременчуці, м.Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №2249 від 26.08.2020. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2249 від 26.08.2020 (скасований у справі №440/5348/20) є аналогічним за змістом витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17. Однак, оскільки витяг від 07.11.2017 №666/0/212-17 не скасований та містить відомості, які на даний час є актуальними, то податкове повідомлення-рішення від 05.08.2019 №001012403, що оскаржувалось ПП "Дніпровська Рив`єра" у межах справи №440/3063/19, було прийнято податковим органом з урахуванням витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17. Відповідно внаслідок протиправно сформованого витягу порушуються права позивача.

07.02.2022 від ГУ Держгеокадастру у Полтавський області надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Пояснювала, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по м. Кременчук Полтавської області виконуються з використанням програмного комплексу ТЕРЕН-ГІС, розробленого Державним підприємством Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві Мінрегіонбуд України (м. Київ) на основі затверджених матеріалів з оцінки земель м. Кременчука, де визначення економіко-планувальних зон та врахування впливу локальних факторів і розрахунки виконуються автоматично після вводу координат місця розташування земельної ділянки. Визначення локальних факторів, що впливають на оціночну вартість конкретної земельної ділянки зі зазначенням коефіцієнту Км3, визначено в Технічній документації із нормативної грошової оцінки м. Кременчука Полтавської області.

Крім того, представник відповідача у відзиві на позов наголошувала на тому, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Зауважувала, що позивач жодними належними та допустимими доказами не підтвердив підстави незастосування спірних локальних факторів /а.с. 63-67/.

28.02.2022 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що відповідач не навів жодного доказу законності своїх дій з виготовлення витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2249 від 26.08.2020, а лише розкрив порядок його виготовлення. Крім того повідомив, що відповідно до генерального плану м.Кременчука території по вул. Богдана Хмельницького, в районі кварталу забудови "Дніпровська Рив`єра" в м.Кременчуці, та відповідно до викопіювання з Генерального плану території не вбачається розміщення на земельній ділянці із кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 таких локальних факторів, як пристані водного швидкісного пасажирського транспорту та зони прирейкової /а.с. 124-127/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином /а.с. 58/.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, суд ухвалив провести розгляд справи за даної явки та наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Обставини справи, встановлені судом

07.11.2017 Міськрайонним управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, м.Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області було сформовано витяг №666/0/212-17 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0108 /а.с. 9/.

26.08.2020 Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області було сформовано витяг №2249 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0108, аналогічний за змістом витягу від 07.11.2017 №666/0/212-17 /а.с. 10/.

Позивач оскаржив витяг від 26.08.2020 №2249 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0108 у судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі №440/5348/20 позов Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та мм.Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Кременчуцька міська рада Полтавської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено:

визнано протиправними дії Міськрайонного управління у Кременчуцькому районі та м. Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 68133 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м. Кременчуці щодо застосування локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки: "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05.;

визнано протиправним та скасовано витяг, який сформований Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм.Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №2249 від 26.08.2020 /а.с. 11-22/.

Рішення у справі №№440/5348/20 набрало законної сили 17.05.2021.

Зі змісту постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 у справі №440/3063/19, якою скасовано рішення суду першої інстанції та залишено в силі податкове повідомлення-рішення про донарахування ггрошових зобов"язань з плати за землю, позивач дізнався інформацію про чинність витягу від 07.11.2017 №666/0/212-17. При цьому, суд апеляційної інстанції наголосив саме на дійсності витягу від 07.11.2017 №666/0/212-17, який покладено в основу податкового повідомлення-рішення від 05.08.2019 №001012403, що стало підставою для звернення до суду за захистом порушених прав юридичної особи у даному провадженні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з такого.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

У пункті 288.5 статті 288 Податкового кодексу України зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов`язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 №1378-IV (далі - Закон №1378).

Відповідно до статті 5 Закону № 1378 залежно від мети та методів проведення оцінка земель поділяється на такі види: бонітування ґрунтів; економічна оцінка земель; грошова оцінка земельних ділянок.

Грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення може бути нормативною і експертною.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі статтею 13 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 18 Закону № 1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (частина друга статті 20 Закону №1378).

Статтею 23 цього Закону передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки відповідно до частин першої та третьої статі 23 Закону №1378 оформлюються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, який видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначає Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 №489, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 за № 1647/29777 (далі Порядок).

Згідно з пунктами 2-4 розділу І "Загальні положення" цього Порядку нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (із змінами).

Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Цей Порядок передбачає, що під час розрахунку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ураховується коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, та коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.

Згідно з пунктом 10 розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункту 1 розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку).

Згідно з пунктами 2, 3 цього Розділу Порядку населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах.

Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою 1, складовою якої, серед іншого, є коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, Кф та коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки, Км.

Пунктом 6 розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км = Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.

Вихідними даними для обчислення коефіцієнта Км є затверджені матеріали Генеральної схеми планування території України, схем планування території Автономної Республіки Крим та областей, генеральні плани населених пунктів у частині, яка характеризує існуючий стан населеного пункту.

Значення коефіцієнтів установлюються за результатами пофакторних оцінок кожної групи з урахуванням питомої ваги рентоутворювальних факторів у формуванні загального рентного доходу в межах населеного пункту та його економіко-планувальних зон.

Отже, згідно з приписами чинного законодавства нормативна грошова оцінка кожної окремої ділянки визначається в залежності від низки коефіцієнтів, що характеризують певну земельну ділянку. У витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку міститься інформація про застосування того чи іншого коефіцієнту до відповідної земельної ділянки, які формують нормативно грошову оцінку такої земельної ділянки.

Пунктом 5 розділу ІІ "Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів" Порядку передбачено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1011/18306 (додаток 1).

Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" від 07.07.2011 №3613-VI (далі - Закон №3613) Державний земельний кадастр єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

При цьому, згідно зі статтею 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Стаття 7 Закону №3613 передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру; погодження надання висновків за результатами проведення державної експертизи програм і проектів з питань ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, матеріалів і документації Державного земельного кадастру; здійснення підготовки земельно-кадастрової документації; внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки; організація здійснення на відповідній території робіт із землеустрою та оцінки земель, що проводяться з метою внесення відомостей до Державного земельного кадастру; розроблення технічних регламентів у сфері Державного земельного кадастру відповідно до закону, а також порядків створення та актуалізації картографічних матеріалів, кадастрових класифікаторів, довідників та баз даних; розроблення форм витягів, інформаційних довідок із Державного земельного кадастру, повідомлень про відмову у наданні відомостей, порядку обліку заяв і запитів про отримання відомостей із Державного земельного кадастру; створення документів Державного земельного кадастру; участь у погодженні матеріалів і документації Державного земельного кадастру та в установленому порядку надання відповідних висновків; затвердження статуту Адміністратора Державного земельного кадастру, здійснення контролю за його діяльністю, призначення його керівника; організація взаємодії з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями з питань ведення Державного земельного кадастру; організація робіт з підготовки та підвищення кваліфікації державних кадастрових реєстраторів; здійснення інших повноважень згідно з цим Законом.

Відповідно до статті 9 Закону №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, який здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Висновки щодо правозастосування

Судом встановлено, що відповідачем сформовано витяг від 07.11.2017 №666/0/212-17 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 68133 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м. Кременчуці, з якого виявлено, що нормативна грошова оцінка такої земельної ділянки складає 68494786,23 грн /а.с. 9/.

Цільове призначення зазначеної земельної ділянки визначено наступне: 02.07 для іншої житлової забудови.

Позивачем зазначено та не заперечувалось відповідачами, що витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у м. Кременчуці виконуються Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм. Кременчуці, Горішніх Плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області з використанням Програмно-методичного комплексу для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів ТЕРЕН-ГІС, розробленого Державним підприємством Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві Мінрегіонбуду України (м. Київ) на основі затверджених матеріалів з оцінки земель м. Кременчука, де врахування впливу локальних факторів та розрахунки виконуються після вводу координат місцерозташування ділянки, її площі та визначення функціонального використання.

Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у м. Кременчуці виконуються відповідно до пункту 10 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання (Цн) визначається з урахуванням територіально-планувальних, інженерно-геологічних, історико-культурних, природно-ландшафтних, санітарно-гігієнічних та інженерно-інфраструктурних особливостей місця її розташування в межах економіко-планувальної зони за формулою: Цн = Цнз х Кф х Км3.

Як зазначено вище, значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів.

Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.

У додатку 7 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів наведено групи локальних факторів: функціонально-планувальні фактори, зокрема, у зоні магістралей підвищеного містоформувального значення (коефіцієнти локальних факторів 1,05-1,2); інженерно - інфраструктурні фактори, серед яких, наявні, зокрема: земельна ділянка, не забезпечена централізованим газопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95), не забезпечена централізованим водопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95), не забезпечена централізованим теплопостачанням (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95); інженерно-геологічні фактори, зокрема: на штучно створених територіях (коефіцієнти локальних факторів 1,02-1,07), у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95); природно-ландшафтні фактори, зокрема: місцезнаходження земельної ділянки в межах території природоохоронного призначення (національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам`яток природи) (коефіцієнти локальних факторів 1,07-1,11), у межах території рекреаційного призначення (коефіцієнти локальних факторів 1,05-1,09); санітарно-гігієнічні фактори, зокрема: місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні (коефіцієнти локальних факторів 0,80-0,96), місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря (коефіцієнти локальних факторів 0,80-0,95), місцезнаходження земельної ділянки у зоні обмеження забудови за рівнем напруження електромагнітного поля (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,95), місцезнаходження земельної ділянки у зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій та аеродромів (коефіцієнти локальних факторів 0,90-0,97).

Згідно витягу від 07.11.2017 №666/0/212-17 про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 68133 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м. Кременчуці застосовано наступні локальні коефіцієнти:

Зона магістралей підвищеного містоформувального значення - 1,15:

Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту) - 1,12;

Земельна прирейкова - 1,1;

Земельна ділянка, що прилягає до вулиці без тепломережі - 0,95;

Земельна ділянка знаходиться у зоні залягання ґрунтових вод менше 3 м - 0,925;

Санітарно-захисна зона - 0,88;

Водоохоронна зона м. Кременчук - 1,05;

Сукупний коефіцієнт Км3: 1,15039 /а.с. 9/.

Застосування таких локальних коефіцієнтів, як зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту) - 1,12, зона прирейкова - 1.1 та водоохоронна зона м. Кременчук - 1,05, на думку позивача є протиправним, оскільки не узгоджується із фактичними обставинами відносно земельної ділянки з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108.

За змістом абзацу четвертого підпункту 8 пункту 22 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про землі у межах державного кордону, як відомості про землі в межах територій адміністративно-територіальних одиниць (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, районів, міст, селищ, сіл, районів у містах) та за їх межами (у частині, що характеризують такі землі з урахуванням їх місцезнаходження): відомості про економічну та нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці: інформація про локальні фактори і зони їх дії (назви локальних факторів; межі зон дії локальних факторів (за видами) з координатами їх поворотних точок; значення коефіцієнта локального фактора в межах зони його дії).

Пунктом 4.7 Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області передбачено, що локальний фактор "прирейкова зона" зазначається у тому випадку, якщо земельна ділянка знаходиться або примикає до відводу залізниці чи має під`їзну залізничну колію /а.с.88/. Однак, такі фактори за адресою розташування земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0108 - відсутні.

До відповіді на відзив від 28.02.2022 представник позивача надав суду викопіювання з генерального плану м. Кременчука щодо земельної ділянки кадастровий номер: 5310436100:08:001:0108, по вул. Богдана Хмельницького, 3 в м. Кременчуці /а.с. 128 зворотній бік - 130/.

Так, відповідно до викопіювання з генерального плану м.Кременчука території по вул.Богдана Хмельницького, в районі кварталу забудови "Дніпровська Рив`єра" в м.Кременчуці судом не виявлено розміщення на земельній ділянці з кадастровим номером 5310436100:08:001:0108 таких локальних факторів, як пристані водного швидкісного пасажирського транспорту та зони прирейкової.

Також, суд вважає безпідставним застосування відповідачем такого локального фактору як "водоохоронна зона" стосовно земельної ділянки кадастровий номер 5310436100:08:001:0108, з огляду на таке.

Відповідно до статті 87 Водного кодексу України, для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони.

Водоохоронна зона є природоохоронною територією господарської діяльності, що регулюється.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Виконавчі комітети сільських, селищних, міських рад зобов`язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.

Контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій здійснюється виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад і центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до статті 88 Водного кодексу України, з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною, зокрема, для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №440/106/20, що набрало законної сили 07.08.2020, встановлено, що станом на 03.06.2020 проект землеустрою щодо організації і встановлення меж земель водного фонду та водоохоронної зони р.Дніпро в межах м.Кременчука Полтавської області не затверджений.

Таким чином, оскільки водоохоронна зона в місті Кременчуці, згідно вимог законодавства не встановлена, її зовнішні межі не визначені за спеціально розробленим проектом, згідно порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон встановленого Кабінетом Міністрів України, то застосування такого локального фактору, як водоохоронна зона в м.Кременчук - 1,05 судом не вбачається можливим.

Таким чином застосування таких локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки, як "Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05 є необґрунтованим, оскільки такі фактори впливу відсутні на вказаній земельній ділянці кадастровий номер 5310436100:08:001:0108, а відтак застосування вказаних локальних факторів під час виготовлення витягу від 07.11.2017 №666/0/212-17 із нормативної грошової оцінки земельної ділянки (кадастровий номер 5310436100:08:001:0108) суперечить вимогам Порядку.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, що свідчили б про обґрунтованість зазначення у витязі від 07.11.2017 №666/0/212-17 з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянку зазначених максимальних розмірів локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки ("Зона пішохідної доступності швидкісного пасажирського транспорту (пристані водного транспорту)" із зазначенням 1,12, "Зона прирейкова" із зазначенням 1,1, "Водоохоронна зона м. Кременчук" із зазначенням 1,05) при виготовленні витягу з технічної документації, що свідчить про його необґрунтованість, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані були такі дії.

Суд зауважує, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження правомірності застосування найвищих значень коефіцієнтів до вищевказаних локальних факторів.

Щодо інших локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки, які зазначені у витязі із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер: 5310436100:08:001:0108, то спору між сторонами в межах даної справи щодо їх розміру та обґрунтованості - не має, а відтак не досліджується судом в межах даної справи в частині позовних вимог про визнання протиправними дій при формуванні витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, а відтак такі коефіцієнти підлягають застосуванню під час видачі нового витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної земельної ділянки.

З урахуванням положень частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом враховано, що 23.12.2020 Полтавським окружним адміністративним судом постановлено рішення у справі №440/5348/20, яким визнано протиправним та скасовано витяг, який сформований Міськрайонним управлінням у Кременчуцькому районі та мм.Кременчуці, Горішніх плавнях Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №2249 від 26.08.2020. Витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №2249 від 26.08.2020 (скасований у справі №440/5348/20) є аналогічним за змістом витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначені висновки суду відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.

Стосовно твердження відповідача про неналежний спосіб захисту прав, обраний позивачем суд зазначає наступне.

Правова позиція щодо того, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції, тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом, викладена у рішенні Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 (Справа №823/902/17).

Викладені вище висновки Верховного Суду щодо вірного застосування норм права у аналогічних правовідносинах зводяться до того, що з огляду на повноваження, які законодавець закріпив за Держгеокадастром, а також на можливість самостійного застосування останнім (через відповідні територіальні підрозділи) коефіцієнтів, які змінюють остаточний розмір нормативної грошової оцінки, що має в основі затверджену відповідною районною радою технічну документацію, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, який надає територіальний орган Держгеокадастру, є не просто фіксацією інформації, а саме рішенням, яке впливає на права та законні інтереси позивача в розумінні КАС України і має обов`язковий характер для будь-якого суб`єкта земельних правовідносин.

З огляду на викладене, суд не погоджується з доводами відповідача про те, що спірний витяг не створює прав та обов`язків для позивача.

Відтак, спірний витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17 є протиправним та підлягає скасуванню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" (вул. Б.Хмельницького, буд.3, м. Кременчук, Полтавська область, 39605, код ЄДРПОУ 40646006) до Головного управління "Держгеокадастру" (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 13967927) про скасування витягу, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2017 №666/0/212-17.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Дніпровська Рив`єра" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у разі проголошення скороченого рішення.

Повне рішення складено 02 червня 2022 року.

Суддя І.С. Шевяков