Ухвала

від 20.06.2022 по справі 703/82/19

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/82/19

6/703/25/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Прилуцького В.О.

секретаря судового засідання Кочеткової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла справу за поданням старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Решетняка Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

встановив:

Старший державний виконавець Смілянського Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Решетняк Д.М. звернувся до суду із вищевказаним поданням і просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон боржника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до погашення заборгованості за виконавчим документом в повному обсязі.

Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у державного виконавця знаходиться зведене виконавче провадження № 548971269 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 354 910 грн. 63 коп.

В ході виконання рішення суду, державним виконавцем встановлено, що у боржника ОСОБА_1 відсутнє майно на яке може бути звернуто стягнення.

23 квітня 2022 року боржник надав державному виконавцю письмові пояснення з приводу не виконання рішення суду.

Державний виконавець у поданні зазначає, що станом на час звернення до суду із вказаним поданням, заборгованість за рішенням суду не погашена та рішення суду ОСОБА_1 не виконано, а тому його слід обмежити у праві виїзду за межі країни на період існування заборгованості.

За правилами частини четвертої статті 441 ЦПК України суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Державний виконавець в судове засідання не з`явився, однак подав до суду клопотання про розгляд подання без його участі, заявлене подання підтримав у повному обсязі та просив встановити тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Частиною 4 статті 441 ЦПК України встановлено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Вивчивши та дослідивши матеріали подання, з`ясувавши усі обставини справи суд вважає, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Державний виконавець в поданні зазначає, що на виконанні у державного виконавця Смілянського Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Решетняка Д.М. знаходиться зведене виконавче провадження № 548971269 з примусового виконання виконавчих документів про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 354 910 грн. 63 коп. При цьому постанови про відкриття виконавчого провадження до подання державний виконавець не додав.

Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_1 від 23 квітня 2022 року, останній пояснив, що на даний час в зв`язку із введенням в Україні воєнного стану він тимчасово позбавлений фінансової можливості належним чином виконувати рішення суду. Крім того, зазначив, що нещодавно поховав матір, яка була поранена. В подальшому зобов`язався виконувати рішення суду належним чином.

Згідно актів державного виконавця від 09 лютого 2022 року та від 23 квітня 2022 року, майна, яке належить ОСОБА_1 та підлягає опису та арешту не виявлено.

За приписами частин першої та третьої статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно з частиною другою ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», громадянинові, який має паспорт може бути відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п. 1-9 цієї статті, зокрема, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов`язань.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених частиною шостою ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Слід зазначити, що Інструкцією з організації примусового виконання рішень (далі Інструкція), затвердженої наказом Мін`юсту України від 2 квітня 2012 року № 512/5 та зареєстрованої Мін`юстом України від 2 квітня 2012 року № 489/20802 визначений порядок здійснення обмеження у праві виїзду за межі України та заборони в`їзду в Україну при виконанні судових рішень.

Так, розділом ХІІІ вказаної Інструкції передбачено, що в поданні державного виконавця про обмеження виїзду боржника за межі України повинно зазначатись, зокрема, і підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань.

Відповідь Державної прикордонної служби України про те, що дійсно боржник ОСОБА_1 перетинав кордон України, в матеріалах подання відсутня, як і сам запит до вказаної установи. Будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов`язань, та доказів, які б свідчили про те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання рішення - виконавцем суду не надано.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у пункті 5 частини першої ст. 6 Закону № 3857-ХІІ та у пункті 18 частини третьої ст. 11 Закону № 606-ХІV, позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде встановлено протилежне. Наявність умислу та обставин, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання».

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню.

Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту свідомого ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Слід зазначити, що сама по собі наявність заборгованості не свідчить про ухилення боржника від виконання судових рішень, і не може бути визнана судом підставою для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

За змістом п. 3 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 7 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» підставою для звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є доведення факту зловживання боржником процесуальними правами чи невиконання обов`язків.

Згідно з Узагальненням судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 1 січня 2017 року на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження. Обов`язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Разом з тим, державним виконавцем при зверненні до суду не надані докази того, що боржник свідомо ухиляється від виконання покладених на нього зобов`язань.

З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про відкриття виконавчого провадження та отримував копію постанови про його відкриття.

Звертаючись до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 за кордон, державний виконавець також не надав доказів того, що боржник має паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт) і відповідно бажає та має реальну можливість виїхати за межі України.

Крім того, з оглянутих матеріалів справи не вбачається, що боржник на момент звернення державного виконавця до суду із заявою про обмеження у праві виїзду за кордон, одержував виклики останнього про необхідність явки до державної виконавчої служби, що в свою чергу спростовує факт свідомого ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

Відтак, не з`явившись до суду державний виконавець, доказів ухилення боржника від виконання рішення суду в поданні не навів.

Відповідно до ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним, залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Враховуючи вищенаведене та відсутність доказів, які б свідчили про факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов`язань, а також доказів того, що вчинено всі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», спрямовані на погашення боржником суми боргу, а тому висновок про умисні дії боржника щодо уникнення виконання судового рішення є передчасним та неспівмірним з огляду на надані суду письмові докази, відтак суд приходить до беззаперечного висновку про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язання за рішенням суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 33 Конституції України, ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404 - VII, ЗУ «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII, п. 8 «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених постановою КМУ від 27 січня 1995 року № 57, ст.ст. 260, 441 ЦПК України, Узагальненням судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 1 січня 2017 року, -

ухвалив:

В задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Смілі Черкаського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Решетняка Дмитра Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в 15 денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі її оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо вона не буде скасована.

Головуючий : В.О. Прилуцький