Рішення

від 16.02.2022 по справі 520/24878/21

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2022 р. № 520/24878/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Панова М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Костюшко О.В.,

представника позивача - Макарової О.В.,

представника відповідача - Шапошника С.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЯРКО" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЯРКО" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00183110701 від 08.09.2021; скасувати податковеповідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області №00183080701 від 08.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність висновків податкового органу щодо невстановлення факту реальності господарських операцій із зазначеними в акті перевірки контрагентами, неврахування податковим органом наявність у позивача усіх первинних документів, що підтверджують реальність вказаних операцій, та фактичний рух активів між контрагентами.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що податкові повідомлення-рішення є правомірними та прийнятими з дотриманням вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі наказів Головного управління ДПС у Харківській області від 18.02.2021 №1047-п та від 17.03.2021 №1934-п, була проведена планова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, валютного - за період з 01.01.2017 по 31.12.2020, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2017 по 31.12.2020.

За наслідком проведеної перевірки відповідачем було складено акт №12990/20-40-07-01-08/35138259 від 29.07.2021 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО», податковий номер 35138259», в якому зокрема було зафіксовано порушення позивачем:

- вимог пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 10108721,00 грн., в тому числі: за 2018 рік у сумі 2735741,00 грн., за 1 квартал 2019 року у сумі 536899,00 грн., за 2 квартал 2019 року у сумі 765616,00 грн., за 3 квартал 2019 року у сумі 1567583,00 грн., за 4 квартал 2019 року у сумі 633203,00 грн., за 1 квартал 2020 року у сумі 593732,00 грн., за 2 квартал 2020 року у сумі 1592121,00 грн., за 3 квартал 2020 року у сумі 1447627,00 грн.;

- вимог п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на додану вартість в сумі 11326878,00 грн., в тому числі: за січень 2018 року в сумі 132090,00 грн., за лютий 2018 року в сумі 127150,00 грн., за березень 2018 року в сумі 181945,00 грн., за квітень 2018 року в сумі 256436,00 грн., за травень 2018 року в сумі 348910,00 грн., за червень 2018 року в сумі 339301,00 грн., за липень 2018 року в сумі 326570,00 грн., за серпень 2018 року в сумі 359540,00 грн., за вересень 2018 року в сумі 271209,00 грн., за жовтень 2018 року в сумі 273861,00 грн., за листопад 2018 року в сумі 240300,00 грн., за грудень 2018 року в сумі 240300,00 грн., за січень 2019 року в сумі 192633,00 грн., за лютий 2019 року в сумі 170101,00 грн., за березень 2019 року в сумі 285621,00 грн., за квітень 2019 року в сумі 174564,00 грн., за травень 2019 року в сумі 344580,00 грн., за червень 2019 року в сумі 308540,00 грн., за липень 2019 року в сумі 375339,00 грн., за серпень 2019 року в сумі 379954,00 грн., за вересень 2019 року в сумі 972066,00 грн., за жовтень 2019 року в сумі 270443,00 грн., за листопад 2019 року в сумі 200807,00 грн., за грудень 2019 року в сумі 217910,00 грн., за січень 2020 року в сумі 192270,00 грн., за лютий 2020 року в сумі 211603,00 грн., за березень 2020 року в сумі 279230,00 грн., за квітень 2020 року в сумі 421762,00 грн., за травень 2020 року в сумі 364600,00 грн., за червень 2020 року в сумі 460006,00 грн., за липень 2020 року в сумі 375088,00 грн., за серпень 2020 року в сумі 1223075,00 грн., за вересень 2020 року в сумі 374612,00 грн., за жовтень 2020 року в сумі 138340,00 грн., за листопад 2020 року в сумі 265333,00 грн., за грудень 2020 року в сумі 88689,00 грн.

На підставі вищевказаного акту відповідачем було складено податкові повідомлення-рішення №00183110701 від 08 вересня 2021 року та №00183080701 від 08 вересня 2021 року.

Позивач, вважаючи, що висновки, які викладені в акті перевірки стосовно наведених порушень, стосовно нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, є необґрунтованими та незаконними, зробленими без урахування наявних первинних документів та на підставі помилкового тлумачення їх змісту, а прийняті за результатами перевірки податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» зареєстрована у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01 червня 2007 року (номер запису 10681020000020007).

У межах своєї господарської діяльності ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» здійснювало будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20), іншу діяльність із прибирання будинків і промислових об`єктів (КВЕД 81.22), інші види діяльності із прибирання (КВЕД 81.29), неспеціалізовану оптову торгівлю (КВЕД 46.90) тощо.

В період перевірки позивач був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Під час проведення планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Харківській області нарахувало позивачу податкові зобов`язання із податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість в зв`язку із встановленням нереальності здійснення господарських операцій між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та його контрагентами: ТОВ «ТЕХНОАЛЕКС» (ІКЮО 41833922), ТОВ «МІЖНАРОДНА ТОРГОВА ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ» (ІКЮО 43314127), ТОВ «ВЕНТИМА ПРОМ» (ІКЮО 39658771), ТОВ «ГРОСС -ХАНДЕЛЬ» (ІКЮО 43314127), ТОВ «ЮНІТ СТРІМ» (ІКЮО 43216012), ТОВ «АЛЬФА ССС» (ІКЮО 42669799), ТОВ «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК» (ІКЮО 43084267), ТОВ «ПАВОЛІ» (ІКЮО 43603304), ТОВ «ВАЛЬДМЕЙСТЕР» (ІКЮО 43546435), ТОВ «ВОМІКС-ТРЕЙД» (ІКЮО 43584360), ТОВ «ДРІМ ТАУН» (ІКЮО 43205901), ТОВ «МОТОР УНІВЕРС» (ІКЮО 42861898), ТОВ «АКТІВАЙС» (ІКЮО 42928742), ТОВ «БУДКОМ АЛЬЯНС» (ІКЮО 42895492), ТОВ «АРЕНА ПОСТАЧ» (ІКЮО 42671682), ТОВ «ДИСТРИКО» (ІКЮО 43162444), ТОВ «МЕЛЬМАРК» (ІКЮО 41325142), ТОВ «СТАРТ ТОРГ» (ІКЮО 42681334), ТОВ «АКТА ПРОМ» (ІКЮО 42274141), ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» (ІКЮО 41625860), ТОВ "ТРЕДЖТІЗЕ МДЖЕТ" (ІКЮО 42923388), ТОВ «ФУНДАТІС» (ІКЮО 41265932), ТОВ «СХІДОПТОРГ» (ІКЮО 32132831), ТОВ «ДЖІ. ТІ. ЕМ-УКРАЇНА» (ІКЮО 41587589), ТОВ «СМЕРЕКА-2017» (ІКЮО 41754076), ТОВ «АКВІЛІЯ КОМ» (ІКЮО 42078520), ТОВ «АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ» (ІКЮО 41706059), ТОВ «ФЕСТ КОМПАНІ» (ІКЮО 42591906), ТОВ «ЛОГІСТ АКСЕЛЬ» (ІКЮО 43108041), ТОВ «МЕТАТРЕЙД» (ІКЮО 42914792), ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК ПРО» (ІКЮО 42981214), ТОВ "МОНТАНА ПРОМІНВЕСТ " (ІКЮО 42645814), ТОВ «АЛЬМО ТОП» (ІКЮО 43167746), ТОВ «ВЕКТОР ЛОДЖИК» (ІКЮО 41852746), ТОВ «АУКЦІОН ТК» (ІКЮО 43037793), ТОВ «ВЕНТИМА ПРОМ» (ІКЮО 39658771), ТОВ «ГОРИЗОНТ ТРЕЙД» (ІКЮО 42087382), ТОВ «ЕЛТА ПРОМ» (ІКЮО 42273017), ТОВ «КОРДІАНТ ІНВЕСТ» (ІКЮО 41501366), ТОВ «ПРОДАСТРА» (ІКЮО 42297718), ТОВ «СІЛТОН ЛТД» (ІКЮО 41142803), ТОВ «АЛЬМО ТОП» (ІКЮО 43167746), ТОВ «СТАРТ ВІНЧ» (ІКЮО 43338986), ТОВ «МОДУМ ТЕХНО» (ІКЮО 43346253), ТОВ «РЕММАШ КОМПАНІ» (ІКЮО 43394967) та ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (ІКЮО 44040655).

За результатом дослідження наданих сторонами до матеріалів справи доказів та з`ясування обставин справи, судом було встановлено, що між позивачем та його контрагентами існували взаємовідносини з купівлі-продажу товарів, оренди техніки та обладнання, субпідряду, діагностування техніки, надання бухгалтерських та юридичних послуг.

Так, відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та постачальниками ТОВ «ВЕНТИМА ПРОМ» (ІКЮО 39658771), ТОВ «МОТОР УНІВЕРС» (ІКЮО 42861898), ТОВ «БУДКОМ АЛЬЯНС» (ІКЮО 42895492), ТОВ «АРЕНА ПОСТАЧ» (ІКЮО 42671682), ТОВ «СТАРТ ТОРГ» (ІКЮО 42681334), ТОВ «АКТА ПРОМ» (ІКЮО 42274141), ТОВ «СІГМА ПРОФІТ» (ІКЮО 41625860), ТОВ «ФУНДАТІС» (ІКЮО 41265932), ТОВ «СХІДОПТОРГ» (ІКЮО 32132831), ТОВ «АКВІЛІЯ КОМ» (ІКЮО 42078520), ТОВ «АРІАНТ ІНВЕСТ КОМПАНІ» (ІКЮО 41706059), ТОВ «ФЕСТ КОМПАНІ» (ІКЮО 42591906), ТОВ «ЛОГІСТ АКСЕЛЬ» (ІКЮО 43108041), ТОВ «ДИСТРИКО» (ІКЮО 43162444) існували взаємовідносини із придбання товарів.

В ході проведення перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» на підтвердження взаємовідносин із постачальниками ревізорам-інспекторам ГУ ДПС у Харківській області було надано господарські договори, інші первинні документи, які висвітлюють взаємовідносини з поставки товарів, докази переміщення товарно-матеріальних цінностей між контрагентами, докази здійснення в повному обсязі розрахунків за поставлений товар, а також докази використання придбаного товару в господарській діяльності позивача. Усі документи складені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України. Реєстрація податкових накладних за результатом здійснення зазначених господарських операцій податковим органом не заперечується.

Таким чином, у суду наявні обґрунтовані підстави для висновків про дійсність та реальність задекларованих господарських операцій із придбання товарів та руху активів між контрагентами-постачальниками та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО».

Зі змісту акту перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» вбачається, що податковим органом були досліджені первинні документи, які підтверджують фінансово-господарські відносини підприємства зі всіма вказаними контрагентами. При цьому, податковим органом не встановлено дефектність зазначених документів та не доведено недостовірність та (або) суперечливість наявних у документах відомостей. В акті перевірки не зафіксований факт наявності в видаткових накладних та інших документах, отриманих від постачальників будь-яких недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу.

Разом з тим фахівцями податкового органу зроблено висновок про нереальність господарських операцій з купівлі-продажу товарів між позивачем та його контрагентами на підставі того, що у контрагентів відсутня достатня кількість працівників для здійснення діяльності, контрагентами не подано звітність (20-ОПП), не підтверджено їх місцезнаходження, а за аналізом баз даних ДПС спостерігається обрив ланцюга постачання.

Суд зазначає, що припущення фахівців податкового органу про нереальність господарських операцій спростовуються первинними документами, доказами використання придбаних товарів у господарській діяльності та доказами повного розрахунку позивача із контрагентами, що у сукупності свідчить про реальність господарських операцій.

Аргумент контролюючого органу щодо нездатності постачальників виконати взяті на себе зобов`язання із поставки товарів наявними у них трудовими та матеріальними ресурсами є виключно припущенням контролюючого органу та відхиляється судом, адже відсутність за даними податкового органу у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, наприклад за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу.

Суд звертає увагу на те, що податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податків від дотримання його контрагентами податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі №826/4717/16.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, твердження податкового органу про відсутність у контрагентів позивача необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників не свідчить про нереальність господарських операцій, оскільки контрагент платника податків має право залучати їх на підставі цивільно-правових угод.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, складену відносно контрагентів позивача, суд відхиляє, оскільки відповідно до акту перевірки ревізорами-інспекторами ГУ ДПС у Харківській області у контрагентів позивача під час перевірки первинні документи та пояснення не витребовувались та не досліджувались, а будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Станом на час здійснення господарських операцій контрагенти-постачальники ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мали повний обсяг дієздатності, були взяті на облік у контролюючих органах та зареєстровані як платники ПДВ.

Відсутність в базах даних ДПС звітності деяких контрагентів ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» за формою №20-ОПП жодним чином не спростовує здійснення ними господарських операцій з позивачем, не свідчать про відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних, виробничих, складських тощо), які б дозволяли провадити господарську діяльність за вказаними взаємовідносинами. До того ж ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» не може відповідати за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів.

Суд зазначає, що обставини придбання контрагентами-постачальниками реалізованого позивачу товару та їх взаємовідносини із попередніми за ланцюгом посередниками, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто відносини саме між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та його контрагентами.

Більш того, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Булвес А.Д. проти Болгарії» зазначено, що платник ПДВ не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

В свою чергу, фахівці податкового органу належним чином не дослідили господарські операції безпосередньо між позивачем та його контрагентами, що призвело до прийняття неправильних висновків, висвітлених в акті перевірки та, як наслідок, прийняття незаконних рішень.

Щодо посилань відповідача на ненадання позивачем під час перевірки сертифікатів на товар, що є предметом укладених із контрагентами договорів, та на їх відсутність у матеріалах справи, як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту по операціях з придбання товарів у них, то суд вважає їх безпідставними.

Нормами Закону України "Про підтвердження відповідності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не зобов`язано постачальника мати та, відповідно, передавати покупцям продукції засвідчені печаткою виробника сертифікати відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності. Законом визначений лише обов`язок постачальника надавати інформацію про сертифікацію продукції.

Відповідно до частини 1, 2 статті 13 Закону України "Про підтвердження відповідності", виробник зобов`язаний надавати постачальнику інформацію про сертифікацію продукції шляхом зазначення реєстраційних номерів сертифікатів відповідності в документах, згідно з якими передається відповідна продукція. Постачальник зобов`язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Суд звертає увагу, що сертифікати якості, декларації про відповідність товару тощо не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які фіксують факти здійснення господарських операцій, а тому є хибними доводи відповідача про те, що якщо у позивача відсутні документи, які б підтверджували якість та безпечність товару, це свідчить про нереальність господарської операції. Сертифікати якості за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам.

Функції та права контролюючих органів визначені статтями 19-1 та 20 ПК України, в яких не передбачено здійснення перевірок суб`єктів господарювання на предмет наявності (відсутності) документів, що характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, що використовуються для виробництва такої продукції.

Аналогічні висновки щодо відсутності сертифікатів якості викладені у постановах Верховного Суду від 29.09.2021 у справі 806/7669/13а, від 11.10.2021 у справі №П/811/1171/17.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо зауважень відповідача зазначених в акті перевірки з приводу ненадання позивачем по взаємовідносинам із деякими контрагентами-постачальниками товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, а отже їх наявність чи відсутність жодним чином не вливає на дійсність та реальність господарських операцій контрагентів.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у рішенні від 05.01.2021 по справі №820/1124/17, в якому зокрема було зазначено, що документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та орендодавцями ТОВ «ДИСТРИКО» (код платника 43162444), ТОВ «ТЕХНОАЛЕКС» (ІКЮО 41833922), ТОВ «МТТК» (ІКЮО 43314127), ТОВ «ГРОСС-ХАНДЕЛЬ» (ІКЮО 43314127), ТОВ «ЮНІТ СТРІМ» (ІКЮО 43216012), ТОВ «АЛЬФА ССС» (ІКЮО 42669799), ТОВ «КІЛІАН ЛОДЖИСТІК» (ІКЮО 43084267), ТОВ «ПАВОЛІ» (ЄДРПОУ 43603304), ТОВ «ВАЛЬДМЕЙСТЕР» (ІКЮО 43546435), ТОВ «ВОМІКС-ТРЕЙД» (ІКЮО 43584360), ТОВ «ДРІМ ТАУН» (ІКЮО 43205901), ТОВ «АКТІВАЙС» (код платника 42928742), ТОВ «МЕЛЬМАРК» (код платника 41325142) існували взаємовідносини із оренди техніки та обладнання.

В ході проведення перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» на підтвердження взаємовідносин із орендодавцями ревізорам-інспекторам ГУ ДПС у Харківській області було надано господарські договори, інші первинні документи, які висвітлюють взаємовідносини з оренди техніки та обладнання (зокрема акти приймання-передачі ТМЦ, акти наданих послуг), докази здійснення в повному обсязі розрахунків за надані послуги, а також докази використання орендованої техніки в господарській діяльності позивача. Усі документи складені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України. Реєстрація податкових накладних за результатом здійснення зазначених господарських операцій податковим органом не заперечується.

Таким чином, у суду наявні обґрунтовані підстави для висновків про дійсність та реальність задекларованих господарських операцій із оренди техніки та обладнання і руху активів між контрагентами-орендодавцями та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО».

Зі змісту акту перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» вбачається, що податковим органом були досліджені первинні документи, які підтверджують фінансово-господарські відносини підприємства зі всіма вказаними контрагентами. При цьому, податковим органом не встановлено дефектність зазначених документів та не доведено недостовірність та (або) суперечливість наявних у документах відомостей. В акті перевірки не зафіксований факт наявності в актах наданих послуг та інших документах, складених в результаті здійснення господарських операцій, будь-яких недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу.

Разом з тим фахівцями податкового органу зроблено висновок про нереальність господарських операцій з оренди техніки та обладнання між позивачем та його контрагентами на підставі того, що у контрагентів відсутня достатня кількість працівників для здійснення діяльності, контрагентами не подано звітність (20-ОПП) та не підтверджено наявність у власності техніки, що передавалась в оренду, за аналізом баз даних ДПС спостерігається обрив ланцюга постачання. Крім того, податковий орган посилається на не надання позивачем під час перевірки товарно-транспортних накладних на орендовану техніку, відсутність експлуатаційної документації та документів, що підтверджують якість техніки, а також пояснення посадових осіб контрагентів-орендодавців.

Аргумент контролюючого органу щодо нездатності орендодавців виконати взяті на себе зобов`язання із надання в оренду техніки та обладнання наявними у них трудовими та матеріальними ресурсами є виключно припущенням контролюючого органу та відхиляється судом, адже відсутність за даними податкового органу у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, наприклад за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, складену відносно контрагентів позивача, суд відхиляє, оскільки відповідно до акту перевірки ревізорами-інспекторами ГУ ДПС у Харківській області у контрагентів позивача під час перевірки первинні документи та пояснення не витребовувались та не досліджувались, а будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Станом на час здійснення господарських операцій контрагенти-орендодавці ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мали повний обсяг дієздатності, були взяті на облік у контролюючих органах та зареєстровані як платники ПДВ.

Відсутність в базах даних ДПС звітності деяких контрагентів ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» за формою №20-ОПП жодним чином не спростовує здійснення ними господарських операцій з позивачем, не підтверджує відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних, виробничих, складських тощо), які б дозволяли провадити господарську діяльність за вказаними взаємовідносинами. До того ж ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» не може відповідати за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів.

Суд зазначає, що обставини отримання наданої в оренду техніки контрагентами-орендодавцями від попередніх за ланцюгом контрагентів, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом. Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто відносини саме між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та його контрагентами.

Щодо посилань відповідача на відсутність сертифікатів якості на орендовану техніку, що є предметом укладених із контрагентами договорів оренди, як на підставу неправомірності формування позивачем податкового кредиту, то суд вважає їх безпідставними, адже сертифікати якості, декларації про відповідність товару тощо не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які фіксують факти здійснення господарських операцій, відомості, що в них зазначені не містять будь-якої інформації про здійснені господарські операції між контрагентами, а тому є хибними доводи відповідача про те, що якщо у позивача відсутні документи, які б підтверджували якість орендованої техніки, це свідчить про нереальність господарської операції.

Щодо зауважень відповідача зазначених в акті перевірки з приводу ненадання позивачем по взаємовідносинам із деякими контрагентами-постачальниками товарно-транспортних накладних, то суд зазначає, що документи на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі-продажу чи поставки, а отже їх наявність чи відсутність жодним чином не вливає на дійсність та реальність господарських операцій контрагентів.

Крім того, суд враховує пояснення представника позивача, що відповідно до специфікацій до договорів оренди передача техніки від орендодавця орендарю та її повернення орендодавцю здебільшого здійснювались за адресою, де зазначена техніка використовувалась позивачем, а отже позивач самостійно не здійснював транспортування орендованої техніки і не був зобов`язаний складати товарно-транспортні накладні.

Щодо посилань ГУ ДПС у Харківській області на ненадання позивачем під час перевірки журналу обліку транспортних засобів та їх частин, журналу обліку експлуатаційних рідин КТЗ, журналу обліку запасних частин на орендовану техніку та обладнання тощо, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 розділу І Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 р. за № 1453/23985, ці правила визначають механізм організації безпечного утримання колісних транспортних засобів (КТЗ) категорій M, N, O впродовж експлуатаційного життєвого циклу автомобільним перевізником (їх власником, орендарем), автомобільним самозайнятим перевізником, а також підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності (далі - перевізники).

Згідно з п. 3 розділу 2 Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550, які зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 серпня 2013 р. за № 1453/23985, на придбаний колісний транспортний засіб (далі - КТЗ) заводиться окрема справа з визначеним перевізником номером, яка утримується впродовж експлуатації КТЗ перевізником, а у разі продажу на вимогу покупця передається йому разом з КТЗ. Експлуатаційна документація на КТЗ зберігається у справі або в ній зазначається місце зберігання і відповідальна за збереження документації особа.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування по даній справі є правильність та обґрунтованість визначення та сплати ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» податку на прибуток підприємств та податок на додану вартість, та як наслідок факт реальності та дійсності господарських операцій позивача із його контрагентами. Таким чином, питання правильності експлуатації позивачем орендованої техніки не входить до предмета доказування та не може враховуватись при визначенні правомірності нарахування податковим органом позивачеві податкових зобов`язань.

Щодо посилань відповідача на пояснення посадових осіб контрагентів позивача, отримані правоохоронними органами в межах кримінальних проваджень, то протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Однак на момент прийняття судом рішення по справі в рамках жодного кримінального провадження не винесено вирок відносно посадових осіб контрагентів позивача. Кримінальні провадження, на які посилається відповідач, або не стосуються безпосередньо контрагентів позивача, або не впливають на реальність здійснення ними господарських операцій.

За ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Як неодноразово підкреслювалось Верховним Судом (постанова від 20.02.2018 по справі №826/6280/13-а; від 06.11.2018 по справі №822/551/18, від 30.09.2021 по справі №826/12528/17) в силу приписів ч. 6 ст. 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними факт порушення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та субпідрядниками ТОВ "ТРЕДЖТІЗЕ МДЖЕТ" (ІКЮО 42923388), ТОВ «ДЖІ. ТІ. ЕМ-УКРАЇНА» (ІКЮО 41587589), ТОВ «СМЕРЕКА-2017» (код платника 41754076), ТОВ «МЕТАТРЕЙД» (ІКЮО 42914792), ТОВ «БУДІВЕЛЬНИК ПРО» (код платника 42981214), ТОВ "МОНТАНА ПРОМІНВЕСТ " (ІКЮО 42645814) існували взаємовідносини із субпідряду.

В ході проведення перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» на підтвердження взаємовідносин із субпідрядниками ревізорам-інспекторам ГУ ДПС у Харківській області було надано належним чином оформлені договори, інші первинні документи, які висвітлюють взаємовідносини субпідряду, докази здійснення в повному обсязі розрахунків за надані послуги, а також докази, що підтверджують використання наданих послуг у господарській діяльності позивача. Усі документи складені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України. Реєстрація податкових накладних за результатом здійснення зазначених господарських операцій податковим органом не заперечується.

Таким чином, у суду наявні обґрунтовані підстави для висновків про дійсність та реальність задекларованих господарських операцій і руху активів між контрагентами-субпідрядниками та ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО».

Зі змісту акту перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» вбачається, що податковим органом були досліджені первинні документи, які підтверджують фінансово-господарські відносини підприємства зі всіма вказаними контрагентами. При цьому, податковим органом не встановлено дефектність зазначених документів та не доведено недостовірність та (або) суперечливість наявних у документах відомостей. В акті перевірки не зафіксований факт наявності в актах наданих послуг та інших документах, отриманих від орендодавців будь-яких недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу.

Разом з тим фахівцями податкового органу зроблено висновок про нереальність господарських операцій з виконання субпідрядних робіт між позивачем та його контрагентами на підставі того, що у контрагентів відсутня достатня кількість працівників для здійснення діяльності, контрагентами не подано звітність (20-ОПП), за аналізом баз даних ДПС спостерігається обрив ланцюга постачання, а від посадових осіб контрагентів-субпідрядників правоохоронними органами було отримано певні пояснення.

Аргумент контролюючого органу щодо нездатності субпідрядників виконати взяті на себе зобов`язання із виконання робіт наявними у них трудовими та матеріальними ресурсами є виключно припущенням контролюючого органу та відхиляється судом, адже відсутність за даними податкового органу у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, наприклад за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу.

ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО», як замовник, відповідно до умов договору висувало вимоги щодо обсягів, якості та строків виконання робіт, залишаючи на розсуд контрагента способи взятих на себе зобов`язань. Контрагенти позивача та попередні контрагенти за ланцюгом постачання мали можливість залучати до виконання робіт підприємства та фізичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування та не є платниками податку на додану вартість, та як наслідок відповідні господарські операції не були б відображені у податковій звітності з податку на додану вартість, інших податкових звітах, та «податкових інформаціях» на які посилається відповідач. Така інформація міститься лише в первинних бухгалтерських документах відповідних контрагентів, які як випливає з акту перевірки, податковим органом не досліджувались, оскільки документальна перевірка контрагентів позивача не проводилася.

Аналогічні висновки були викладені у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №820/6532/16 (адміністративне провадження № К/9901/41783/18).

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, складену відносно контрагентів позивача, суд відхиляє, оскільки відповідно до акту перевірки ревізорами-інспекторами ГУ ДПС у Харківській області у контрагентів позивача під час перевірки первинні документи та пояснення не витребовувались та не досліджувались, а будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Станом на час здійснення господарських операцій контрагенти-субпідрядники ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мали повний обсяг дієздатності, були взяті на облік у контролюючих органах та зареєстровані як платники ПДВ.

Відсутність в базах даних ДПС звітності деяких контрагентів ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» за формою №20-ОПП жодним чином не спростовує здійснення ними господарських операцій з позивачем, не підтверджує відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних, виробничих, складських тощо), які б дозволяли провадити господарську діяльність за вказаними взаємовідносинами. До того ж ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» не може відповідати за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів.

Щодо посилань відповідача на пояснення посадових осіб контрагентів позивача, отримані правоохоронними органами в межах кримінальних проваджень, то протоколи допиту, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді. Однак на момент прийняття судом рішення по справі в рамках жодного кримінального провадження не винесено вирок відносно посадових осіб контрагентів позивача. Кримінальні провадження, на які посилається відповідач, або не стосуються безпосередньо контрагентів позивача, або не впливають на реальність здійснення ними господарських операцій.

Як неодноразово підкреслювалось Верховним Судом (постанова від 20.02.2018 по справі №826/6280/13-а; від 06.11.2018 по справі №822/551/18, від 30.09.2021 по справі №826/12528/17) в силу приписів ч. 6 ст. 78 КАС України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними факт порушення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження зі звільненням особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та підрядниками ТОВ «АЛЬМО ТОП» (ІКЮО 43167746), ТОВ «ВЕКТОР ЛОДЖИК» (ІКЮО 41852746), ТОВ «АУКЦІОН ТК» (ІКЮО 43037793), ТОВ «ВЕНТИМА ПРОМ» (ІКЮО 39658771), ТОВ «ГОРИЗОНТ ТРЕЙД» (ІКЮО 42087382), ТОВ «ЕЛТА ПРОМ» (ІКЮО 42273017), ТОВ «КОРДІАНТ ІНВЕСТ» (ІКЮО 41501366), ТОВ «ПРОДАСТРА» (код платника 42297718), ТОВ «СІЛТОН ЛТД» (код ІКЮО 41142803) існували взаємовідносини із діагностування техніки.

В ході проведення перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» на підтвердження взаємовідносин із підрядниками ревізорам-інспекторам ГУ ДПС у Харківській області було надано господарські договори, інші первинні документи, які висвітлюють взаємовідносини з діагностики, докази здійснення позивачем розрахунків за надані послуги в повному обсязі. Усі документи складені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України. Реєстрація податкових накладних за результатом здійснення зазначених господарських операцій податковим органом не заперечується.

Таким чином, у суду наявні обґрунтовані підстави для висновків про дійсність та реальність задекларованих господарських операцій і руху активів між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та контрагентами.

Зі змісту акту перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» вбачається, що податковим органом були досліджені первинні документи, які підтверджують фінансово-господарські відносини підприємства зі всіма вказаними контрагентами. При цьому, податковим органом не встановлено дефектність зазначених документів та не доведено недостовірність та (або) суперечливість наявних у документах відомостей. В акті перевірки не зафіксований факт наявності в актах наданих послуг та інших документах, отриманих від орендодавців будь-яких недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу.

Разом з тим фахівцями податкового органу зроблено висновок про нереальність господарських операцій з діагностики техніки між позивачем та його контрагентами на підставі того, що у контрагентів відсутня достатня кількість працівників для здійснення діяльності, контрагентами не подано звітність (20-ОПП), за аналізом баз даних ДПС спостерігається обрив ланцюга постачання. Крім того, відповідач у акті перевірки посилався на недостатню деталізацію послуг, наданих контрагентами, та на обов`язковість здійснення технічного діагностування техніки виключно експертними організаціями.

Аргумент контролюючого органу щодо нездатності субпідрядників виконати взяті на себе зобов`язання із надання послуг наявними у них трудовими та матеріальними ресурсами є виключно припущенням контролюючого органу та відхиляється судом, адже відсутність за даними податкового органу у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, наприклад за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу.

В договорах, що були укладені між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та його контрагентами, відсутні умови про зобов`язання підрядника виконати взяті на себе зобов`язання виключно самостійно, а отже контрагенти позивача та попередні контрагенти за ланцюгом постачання мали можливість залучати до виконання робіт підприємства та фізичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування та не є платниками податку на додану вартість, так як наслідок відповідні господарські операції не були б відображені у податковій звітності з податку на додану вартість, інших податкових звітах, та «податкових інформаціях» на які посилається відповідач. Така інформація міститься лише в первинних бухгалтерських документах відповідних контрагентів, які як випливає з акту перевірки, податковим органом не досліджувались, оскільки документальна перевірка контрагентів позивача не проводилася.

Аналогічні висновки були викладені у постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №820/6532/16 (адміністративне провадження № К/9901/41783/18).

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, складену відносно контрагентів позивача, суд відхиляє, оскільки відповідно до акту перевірки ревізорами-інспекторами ГУ ДПС у Харківській області у контрагентів позивача під час перевірки первинні документи та пояснення не витребовувались та не досліджувались, а будь-яке автоматизоване співставлення, чи дані отримані з автоматизованих систем контролюючого органу не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Станом на час здійснення господарських операцій контрагенти ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань мали повний обсяг дієздатності, були взяті на облік у контролюючих органах та зареєстровані як платники ПДВ.

Відсутність в базах даних ДПС звітності деяких контрагентів ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» за формою №20-ОПП жодним чином не спростовує здійснення ними господарських операцій з позивачем, не підтверджує відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних, виробничих, складських тощо), які б дозволяли провадити господарську діяльність за вказаними взаємовідносинами. До того ж ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» не може відповідати за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів.

Нарікання податкового органу про недостатню деталізацію послуг відхиляється судом, адже надані позивачем первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства України, містять у собі усі передбачені законом реквізити та дають змогу встановити усі істотні умови та обставини здійснення господарських операцій.

Щодо твердження відповідача про обов`язковість здійснення технічного діагностування техніки виключно експертними організаціями, то воно відхиляється судом як таке, що не відповідає вимогам закону та дійсним обставинам справи.

Як було зазначено представником позивача, технічне діагностування наявної користуванні у ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» техніки та обладнання було необхідно для своєчасного інформування Орендодавців щодо необхідності здійснення її поточного ремонту чи заміни витратних матеріалів.

Водночас відповідно до п. 21 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки . затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №687, експертне обстеження устатковання проводиться у разі:

- закінчення граничного строку експлуатації;

- реконструкції (перебудови) або модернізації, якщо це обумовлено нормативно-правовими актами з охорони праці;

- аварії або пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, з метою визначення можливості відновлення;

- виявлення під час проведення технічного огляду зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їх елементів, що перевищують допустимі значення.

Отже, твердження податкового органу про обов`язковість здійснення поточного технічного діагностування техніки та обладнання виключного експертними установами категорично не відповідає положенням діючого законодавства України та є необґрунтованим та безпідставним.

Так, відповідно до матеріалів справи, між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та підрядниками ТОВ «АЛЬМО ТОП» (ІКЮО 43167746), ТОВ «СТАРТ ВІНЧ» (ІКЮО 43338986), ТОВ «МОДУМ ТЕХНО» (ІКЮО 43346253), ТОВ «РЕММАШ КОМПАНІ» (ІКЮО 43394967), ТОВ «СПРІНГ ПРОМ» (ІКЮО 44040655) існували взаємовідносини із надання бухгалтерських та юридичних послуг, а також послуг із пошуку персоналу.

В ході проведення перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» на підтвердження взаємовідносин із підрядниками ревізорам-інспекторам ГУ ДПС у Харківській області було надано належним чином оформлені договори, інші первинні документи, які висвітлюють взаємовідносини з надання бухгалтерських та юридичних послуг, а також послуг із пошуку персоналу, докази здійснення позивачем розрахунків за надані послуги в повному обсязі. Усі документи складені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства України. Реєстрація податкових накладних за результатом здійснення зазначених господарських операцій податковим органом не заперечується.

Таким чином, у суду наявні обґрунтовані підстави для висновків про дійсність та реальність задекларованих господарських операцій і руху активів між ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» та контрагентами.

Зі змісту акту перевірки ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» вбачається, що податковим органом були досліджені первинні документи, які підтверджують фінансово-господарські відносини підприємства зі всіма вказаними контрагентами. При цьому, податковим органом не встановлено дефектність зазначених документів та не доведено недостовірність та (або) суперечливість наявних у документах відомостей. В акті перевірки не зафіксований факт наявності в актах наданих послуг та інших документах, отриманих від орендодавців будь-яких недоліків або порушення порядку їх видачі, що свідчить про їх належність як первинного документу.

Разом з тим фахівцями податкового органу зроблено висновок про нереальність господарських операцій з надання послуг між позивачем та його контрагентами на підставі того, що у контрагентів відсутня достатня кількість працівників для здійснення діяльності, контрагентами не подано звітність (20-ОПП), за аналізом баз даних ДПС спостерігається обрив ланцюга постачання. Крім того, відповідач у акті перевірки посилався на недостатню деталізацію послуг, наданих контрагентами.

Аргумент контролюючого органу щодо нездатності постачальників виконати взяті на себе зобов`язання із поставки товарів наявними у них трудовими та матеріальними ресурсами є виключно припущенням контролюючого органу та відхиляється судом, адже відсутність за даними податкового органу у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, наприклад за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу.

Відсутність в базах даних ДПС звітності деяких контрагентів ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» за формою №20-ОПП жодним чином не спростовує здійснення ними господарських операцій з позивачем, не підтверджує відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування (адміністративних, виробничих, складських тощо), які б дозволяли провадити господарську діяльність за вказаними взаємовідносинами. До того ж ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» не може відповідати за правильність ведення бухгалтерського та податкового обліку своїх контрагентів.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України послуга це дія, результат надання виконавцем якої споживається замовником в процесі її вчинення. Таким чином, посилання податкового органу на обрив ланцюга постачання послуг є необґрунтованим та безпідставним.

Нарікання відповідача про недостатню деталізацію наданих контрагентами послуг відхиляється судом, адже надані позивачем первинні документи складені у відповідності до вимог чинного законодавства України, містять у собі усі передбачені законом реквізити та дають змогу встановити усі істотні умови та обставини здійснення господарських операцій. Разом з тим, на сьогоднішній день у законодавстві України не містяться норми, що встановлювала б ступінь деталізації наданої послуги, за умови, що з її опису можливо встановити обставини її надання для її ідентифікації.

Суд зазначає, що відповідно п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку - резидентами є: суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Згідно п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Пунктом 1 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, встановлено, що це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Відповідно п. 2 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, визначено, що норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності).

Згідно п. 18 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, в редакції, чинній в період що перевірявся, до адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона); винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); витрати на зв`язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання; витрати на врегулювання спорів у судових органах; податки, збори та інші передбачені законодавством обов`язкові платежі (крім податків, зборів та обов`язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг); плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов`язані з купівлею-продажем валюти; інші витрати загальногосподарського призначення.

Відповідно до п. 7 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, «Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Під час судового провадження судом були підтверджені правильність, обґрунтованість та правомірність визначення позивачем власних податкових зобов`язань, водночас відповідачем до матеріалів справи не було надано належних та достатніх доказів на підтвердження своїх висновків про порушення ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» вимог та правил визначення сум з податку на прибуток.

За абзацом 29 пункту 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 № 73, прибуток сума, на яку доходи перевищують пов`язані з ними витрати.

За абзацами 15 та 16 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» витрати зменшення економічних вигод у вигляді зменшення активів або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками); а доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» у повному обсязі розрахувалось із своїми контрагентами, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та банківськими виписками. В зв`язку з чим, твердження податкового органу про безоплатність отриманих позивачем товарів та послуг відхиляються судом як безпідставні та необґрунтовані.

Відповідно до пункту 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 № 290, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

За п. 7 П(С)БО 15 «Дохід» визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

До складу інших операційних доходів включаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках в банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття тощо.

До складу фінансових доходів включаються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі в капіталі).

До складу інших доходів, зокрема, включаються дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов`язані з операційною діяльністю підприємства.

Враховуючи вищевикладене, твердження податкового органу про обов`язок ТОВ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» відобразити отримані від контрагентів товари та послуги у якості власних доходів судом відхиляються як такі, суперечать чинному законодавству України.

За п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що «господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства», а «первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення».

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.п. 2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (із змінами i доповненнями), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно п.п. 2.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (із змінами i доповненнями), первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Згідно п.п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (із змінами i доповненнями), первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо».

З огляду на наведене, з підстав наявності здійснення господарських операцій і первинних документів, в розумінні ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», складених згідно чинного законодавства України, відсутнє заниження позивачем податку на прибуток за період, що перевірявся.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України. Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необхідних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договором оперативного або фінансового лізингу.

На підставі п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит визначається виходячи з договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв`язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджується податковою накладною.

Суд зазначає, що враховуючи факт здійснення надання послуг та їх оплати, наявність всіх належних первинних документів, позивачем правомірно враховано суми ПДВ у складі податкового кредиту у перевіряємому періоді.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення прийняті Головним Управлінням ДПС у Харківській області на підставі акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності позивача, є необґрунтованими, незаконними та такими, що не підтверджені відповідними доказами, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У судовому засіданні відповідачем не доказано правомірності спірних рішень, проте, позивачем належними та допустимими доказами доведена їх протиправність.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЯРКО» підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЯРКО" (а/с 10638, м. Харків, 61052, ЄДРПОУ 35138259) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення №00183110701, №00183080701 від 08.09.2021, прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ЯРКО" (ЄДРПОУ 35138259) сплачену суму судового збору в розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23 лютого 2022 року.

Суддя М.М.Панов